Координати: 50°37′13″ пн. ш. 28°37′47″ сх. д. / 50.62028° пн. ш. 28.62972° сх. д. / 50.62028; 28.62972

Фасова (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Фасова
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Новоборівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040330150015187
Облікова картка Фасова 
Основні дані
Засноване 1564
Населення 372
Площа 1,207 км²
Густота населення 308,2 осіб/км²
Поштовий індекс 12131
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°37′13″ пн. ш. 28°37′47″ сх. д. / 50.62028° пн. ш. 28.62972° сх. д. / 50.62028; 28.62972
Найближча залізнична станція Фасова
Відстань до
залізничної станції
0,2 км
Місцева влада
Адреса ради 12131, с. Фасова, вул. Б.Хмельницького, 39б
Карта
Фасова. Карта розташування: Україна
Фасова
Фасова
Фасова. Карта розташування: Житомирська область
Фасова
Фасова
Мапа
Мапа

CMNS: Фасова у Вікісховищі

Фа́сова — село в Україні, в Новоборівській селищній територіальній громаді Хорошівського району Житомирської області. Населення становить 372 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°37' пн. ш. 28°37' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,2 км².

Фасова розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 16 км від селища Хорошів. Найближча залізнична станція — Фасова, за 0,2 км[1]. На захід від села протікає річка Тростяниця.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село датується 1564 роком[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мешкало 367 осіб, 40 дворів, постоялий будинок, лавка[2]. За 3 версти — колонія німців Фасівська Рудня з 558 мешканцями, постоялий будинок, лавка, 2 вітряних млини. За 5 верст — Турчинецький скляний завод. За 6, 9 та 10 верст — смоляні заводи. За 13 верст — Боровський чавуноливарний завод. За 18 верст — Добринський чавуноливарний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 630 осіб (323 чоловічої статі та 307 — жіночої), з яких 561 — православної віри[3].

В 1923-25 роках — адміністративний центр Фасівського району Коростенської округи[4].

У 19321933 роках Фасова постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 43 особи[5].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 240 місцевих жителів, з них 178 осіб загинуло, 157 — нагороджені орденами і медалями[1].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Богдана Хмельницького, восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 9517 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку і дит'ясла[1].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 372 особи, з них 97,85 % зазначили рідною українську мову, 1,61 % — російську, а 0,54 % — білоруську[6].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Фасівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (вул. Шевченка, 37)[7]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

1966 року встановлено пам'ятник радянським воїнам, які загинули упродовж німецько-радянської війни[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 215-216.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-26. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 41. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 26 серпня 2020.
  5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 354.
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
  7. Список установ освіти[недоступне посилання з травня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання

[ред. | ред. код]