Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд
араб. فيصل بن عبد العزيز آل سعود
Народився14 квітня 1905(1905-04-14)[4]
Ер-Ріяд, Саудівська Аравія[5]
Помер25 березня 1975(1975-03-25)[1][2][…] (69 років)
Ер-Ріяд, Саудівська Аравія
·стрільба[6]
ПохованняЦвинтар Аль-Удd
Країна Саудівська Аравія
Діяльністьмонарх, політик, державний діяч, військовослужбовець
Знання моварабська
УчасникОб'єднання Саудівської Аравії
ПосадаКороль Саудівської Аравії, Minister of Foreign Affairs of Saudi Arabiad, Minister of Foreign Affairs of Saudi Arabiad, Список прем'єр-міністрів Саудівської Аравії і Minister of Financed
Військове званняSupreme Commander of all military forcesd
Конфесіяіслам
РідСаудіти
БатькоАбдель-Азіз ібн Сауд
МатиTarfah bint Abdullah Al Sheikhd
РодичіMohammed bin Abdullah Al Saudd і Ріма бінт Бандар аль-Сауд
Брати, сестриФахд ібн Абдель Азіз ас-Сауд, Халід ібн Абдель Азіз Аль Сауд, Сауд ібн Абдель Азіз Аль Сауд, Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, Абдалла ібн Абдель Азіз ас-Сауд, Аль-Джавхара бінт Абдул-Азіз Ас-Саудd, Mamdoh bin Abdulazizd, Мутаїб бін Абдул-Азіз Ас-Саудd, Nura bint Abdulazizd і Латіфа бінт Абдул-Азіз Ас-Саудd
У шлюбі зIffat Al-Thunayand
ДітиМухаммед ібн Фейсал Аль Сауд, Lolowah bint Faisal Al Saudd, Turki bin Faisal Al Saudd, Abdullah bin Faisal Al Saudd, Халід бін Фейсал Ас-Саудd, Сауд ібн Фейсал ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, Хайфа бінт Фейсал аль-Саудd, Sara bint Faisal Al Saudd і Saad bin Faisal Al Saudd
Нагороди
IMDbID 6472044

Фейсал I (1906 — 25 березня 1975) — 3-й король Саудівської Аравії з 1964 по 1975 з династії Саудитів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фейсал — третій син Абделя Азіза ібн Сауда, родоначальника Саудівської королівської родини. Будучи одним із старших синів, зіграв важливу роль в консолідації влади на Аравійському півострові в руках свого батька. У 1925 році під його командуванням армія Саудівських лоялістів встановила контроль над провінцією Хіджаз. За це в 1932 році, після створення об'єднаного королівства Саудівської Аравії, Фейсал отримав пост міністра закордонних справ. Якийсь час він представляв Саудівську Аравію в ООН. У 1930-ті роки за дорученням батька побував у Москві та Ленінграді. Після смерті батька в 1953 році Фейсал став спадкоємцем престолу, вступивши в протиборство зі своїм єдинокровним братом, королем Саудом (поки той був на лікуванні). Підтриманий братами Фадхом і Султаном, Фейсал в 1964 році став королем, а його брат Сауд за посередництва улемів зрікся престолу і був висланий з країни до Женеви. Правління Фейсала ознаменувалося величезним зростанням нафтовидобутку, що в поєднанні зі зростанням цін на нафту принесло королівству небачені багатства. Це дозволило провести ряд кардинальних реформ в країні, побудувати нову інфраструктуру.

У 1928 році за вказівкою Фейсала було знищено Могилу Єви, на тій підставі, що воно заохочувало забобони. А саме місце могили було забетоновано релігійною владою Саудівської Аравії в 1975 році, у зв'язку з тим, що паломники в порушення ісламських традицій молилися на могилі після сезону хаджу.

Король

[ред. | ред. код]

Ставши королем, Фейсал не став продовжувати зовнішньополітичну лінію свого брата. Настало «похолодання» у відносинах із Західними країнами, особливо з США після війни Ізраїлю проти арабських країн. 17 жовтня 1973 Фейсал несподівано зняв саудівську нафту зі світових ринків, збільшивши ціну на неї в 4 рази, чим спровокував глобальну енергетичну кризу.

25 березня 1975 Фейсал був застрелений своїм племінником, принцом Фейсалом ібн Мусаїдом, котрий повернувся в країну після навчання в американському університеті, який мстився за смерть свого брата Халіда бін Мусаїда, застреленого поліцейським під час мітингу проти секуляризації і телебачення. Замах стався під час звичайного для саудівського короля прийому громадян (тому його зняло саудівське ТБ). Племінник підійшов разом з кувейтською делегацією до короля, той впізнав його і покликав до себе. Племінник нагнувся до короля для обіймів і поцілунку, витягнув пістолет і тричі впритул вистрілив у короля (одна куля в підборіддя, інша у вухо, третя мимо). Племінник, який зробив замах, був сильно побитий охоронцями і тільки крики міністра нафти змогли зупинити їх. Король був доставлений у госпіталь, але переливання крові та масаж серця не врятували його. Вбивця був офіційно оголошений божевільним, також обговорювалися його проблеми з алкоголем та наркотиками (в 1970 році він був заарештований в Колорадо за торгівлю ЛСД і гашишем), через що король нібито заборонив йому виїжджати з Саудівської Аравії. Однак судово-медичні експерти визнали його осудним у момент скоєння злочину, тому він був визнаний винним у царевбивстві і страчений відрубуванням голови 18 червня 1975 (незважаючи на прохання смертельно пораненого короля пощадити племінника).

Наступником короля Фейсала став його єдинокровний брат Халід.

Сини короля Фейсала отримали добру європейську освіту в порівнянні з іншими Саудівськими принцами. Принц Турки ібн Фейсал вчився в школі Нью-Джерсі і в Джорджтаунському університеті. Принц Сауд ібн Фейсал вчився в Принстонському університеті.

Принаймні троє синів короля Фейсала посідали важливі посади: Принц Халід аль Фейсал був губернатором провінції Асир більше 30 років, потім в 2007 році став губернатором провінції Мекка. Принц Сауд аль Фейсал був міністром закордонних справ з 1975 року. Останній син Фейсала Турки (народився 15 лютого 1945 в Мецці) домігся поста начальника саудівської розвідки (араб. رئاسة الاستخبارات العامةангл. General Intelligence Directorate) в 1979 році й успішно очолював її близько 23 років, проте за 10 днів до подій 11 вересня 2001 року був несподівано звільнений. Потім він працював послом Саудівської Аравії у Великій Британії та США.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]