Фламандська мова
Фламандська мова | |
---|---|
Поширена в | Бельгія |
Регіон | Європа |
Носії | 6.1 млн. |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | Індо-Європейська Германська Західно-германська Нижньофранкська Нідерландська |
Офіційний статус | |
Офіційна | Офіційно не використовується. |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
Фламандська мова (нід. Vlaams) — розмовна (неофіційна) назва нідерландської мови (нід. Nederlands) Бельгії. В офіційному вжитку Бельгії та ЄС (законодавчих актах і навчальних закладах) ця назва не використовується.
Розрізняють чотири основні діалекти нідерландської, поширені в Бельгії: брабантський, східнофламандський, західнофламандський та лімбурзький. Усі ці говірки можна почути й у Нідерландах.
Лінгвістично терміну «(західно)фламандська мова» вживають на позначення мікромови колишнього Фландрського графства (відповідає сучасним територіям бельгійських провінцій Західна й Східна Фландрія, а також Французька Фландрія у Франції та Зеландська Фландрія у Нідерландах.
Переклад «Заповіту» Тараса Шевченка від нідерландськомовного бельгійця[1] (переклав Г. Схамелгавт)
|
- ↑ Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
Це незавершена стаття про Бельгію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |