Фламандська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фламандська мова
Поширена вБельгія
РегіонЄвропа
Носії6.1 млн.
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяІндо-Європейська
 Германська
  Західно-германська
   Нижньофранкська
    Нідерландська
Офіційний статус
ОфіційнаОфіційно не використовується.
Коди мови
ISO 639-1немає

Фламандська мова (нід. Vlaams) — розмовна (неофіційна) назва нідерландської мови (нід. Nederlands) Бельгії. В офіційному вжитку Бельгії та ЄС (законодавчих актах і навчальних закладах) ця назва не використовується.

Розрізняють чотири основні діалекти нідерландської, поширені в Бельгії: брабантський, східнофламандський, західнофламандський та лімбурзький. Усі ці говірки можна почути й у Нідерландах.

Лінгвістично терміну «(західно)фламандська мова» вживають на позначення мікромови колишнього Фландрського графства (відповідає сучасним територіям бельгійських провінцій Західна й Східна Фландрія, а також Французька Фландрія у Франції та Зеландська Фландрія у Нідерландах.

Приклад

[ред. | ред. код]

Переклад «Заповіту» Тараса Шевченка від нідерландськомовного бельгійця[1] (переклав Г. Схамелгавт)

TESTAMENT
Wanneer ik sterf, legt mij in een graf
Ergens in de steppen van het zozeer geliefd
Oekrajina, waar men de uitgestrekte velden
Ziet en den Dnjepr en hem hoort bruisen.
Als hij het bloed der vijanden van Oekrajina
Naar de blauwe zee zal voeren, dan
Eerst zal ik deze heuvels en deze velden verlaten
En God gaan bidden. Tot die stonde
Ken ik God niet.
Legt mij onder de aarde en rijst op,
Breekt uwe boeien! En besproeit de vrijheid
Met's vijands bloed. En in het groote huisgezin,
In het vrije en nieuwe huisgezin vergeet mij niet
En zegt mij een goed, zacht woord.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Див. також

[ред. | ред. код]