Худіївці
село Худіївці | |
---|---|
Церква св. Архістратига Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Борщівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060050230064970 |
Основні дані | |
Населення | 343 |
Територія | 1.806 км² |
Густота населення | 189.92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48743 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′43″ пн. ш. 26°2′34″ сх. д. / 48.69528° пн. ш. 26.04278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
164 м |
Водойми | р. Нічлава |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Гермаківка |
Відстань до залізничної станції |
12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Худі́ївці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на південному заході району. Було підпорядковане колишній Шупарській сільраді.
Населення — 335 осіб (2007).
Село розташоване на відстані 377 км від Києва, 100 км — від обласного центру міста Тернополя та 11 км від міста Борщів.
Перша писемна згадка — 1525. У селі збереглися залишки Траянового валу. За легендою назва села походить від прізвища галицького отамана Худія, який живцем згорів з кількома дружинниками, обороняючи фортецю від татар. За іншою версією назва села від прізвища Худзійовський[1]. Також є така інформація, що назва села походить від того що, колись-давно жив у селі пан, в нього були поля, сади, і було також багато худоби, корови, свині, вівці. але вівці були дуже дуже худі, ну і від цього назвали село Худіївці.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооперативу.
25 березня 1945 у Худіївцях відбувся великий бій куреня УПА «Бистрого» з загонами НКДБ, під час якого багато будівель спалено.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[2].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 340 | 99.13% |
російська | 3 | 0.87% |
Усього | 343 | 100% |
Є церква святого Архістратига Михаїла (відновлена 1990).
Зберігся млин (поч. 18 ст.).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1864), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990).
Працюють:
- ЗОШ 1 ступ.,
- сільський клуб.,
- бібліотека.,
- ФАП.
- заслужений артист України Владислав Прокіпчук,
- літератор, театральний режисер В. Дутчак,
- громадсько-культурний діяч Михайло Шафранюк,
- дитячий лікар М. Коробій.
Перший вчитель (Пригородський Іван Васильович)
-
Церква св. Архістратига Михаїла
-
Церква св. Архістратига Михаїла (каплиця)
-
Старий цвинтар
-
Панорама села
-
Панорама села
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 176.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- Дутчак В., Коробій М. Худіївці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 565. — ISBN 978-966-528-279-2.