Хіршфангер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіршфангер
ПоходженняНімеччина
Характеристики
Довжина30 — 70 см
Піхви/футляршкіра, дерево, сталь
Хіршфангер у Вікісховищі

Хіршфангер, гіршфанґер (нім. Hirschfänger, дослівно «оленячий ловець», англ. Hunting dagger — «мисливський кинджал») — традиційна німецька мисливська холодна зброя, що відносяться в різних класифікаціях до мисливських кортиків, кинджалів, палашів або шабель.

Опис

[ред. | ред. код]

Гіршфанґер є чимось середнім між шаблею, кинджалом, палашем та мисливським ножем. Призначається для умертвіння пішим мисливцем великої дичини (наприклад, оленя чи кабана), пораненої або загнаної собаками [1]. Гіршфанґер походить від середньовічних мисливських мечів. Має прямий або слабо вигнутий двосічний меч середньої або великої довжини (від 30 до 70 см)[2]. У ефесі традиційно присутня хрестовина та щиток[3]. Традиційно гіршфанґер рясно прикрашалися різьбленням, інкрустаціями та накладками.

Гіршфанґер є традиційною зброєю німецьких єгерів, згодом розповсюдився по всій Європі й став досить популярною зброєю серед мисливців. Гіршфанґери надовго увійшли в атрибутику форменого одягу Франції, Австрії, Німеччини, Росії. Пізніше у націонал-соціалістичній Німеччині хіршфангери були офіційно введені як елемент форменого одягу в декількох організаціях: німецькому Об'єднанні мисливців, Імперській лісовій службі та німецькій Стрілецькій асоціації. Зазвичай гіршфанґер прикрашений оригінальним декоративним оздобленням, за традицією це різьблення та малюнки зброї, лісові пейзажі, зображення звірів і птахів, сцени полювання[4]. Гіршфанґер зажив слави надуніверсальної холодної зброї, якою можна завдати будь-якого колючого або ріжучого удару чи навіть розрізати дичину. Сьогодні гіршфанґер іноді використовуються як частина традиційної німецької мисливської форми [5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Blackmore, Howard L (2000). Hunting Weapons from the Middle Ages to the Twentieth Century: With 288 Illustrations. Courier Dover Publication. pp. 70–74. ISBN 978-0-486-40961-0.
  2. ↑ Haseder S. 108
  3. ↑ Хиршфангер: словарь по ножам [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Национальные ножи: Хиршфангер. Немецкий охотничий клинок [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ Blackmore, Howard L (2000). Hunting Weapons from the Middle Ages to the Twentieth Century: With 288 Illustrations. Courier Dover Publication. p. 52. ISBN 978-0-486-40961-0.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gerhard Seifert, Der Hirschfänger, Schwäbisch Hall, 1973
  • Martin Stiegler, Europäische Hirschfänger, Berching, 1994
  • Rolf Selzer, Die frühen königlich sächsischen Infanterie-Faschinenmesser M/1845, 2006
  • Ilse Haseder, Gerhard Stinglwagner: Knaurs Großes Jagdlexikon, 2000, ISBN 3-8289-1579-5

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хіршфангер&oldid=42979932