Очікує на перевірку

Соціал-демократія (Чехія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чеська соціал-демократична партія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соціал-демократія

чеськ. Sociální demokracie
КраїнаЧехія Чехія
Голова партіїМіхал Шмарда
СпікерЇтка Павлікова
ЗасновникЙозеф Болеслав Пецка
Ладіслав Запотоцький
Дата заснування7 квітня 1878
Штаб-квартираLidový dům Hybernská 7, Прага
ІдеологіяСоціал-демократія
Пан'європеїзм
Молодіжна організаціяМолоді соціал-демократи
Членство в міжнародних організаціяхПЄС
Соцінтерн
С&Д
ПА
Кількість членів (2022)7539
Місць у Палаті депутатів
0 / 200
Місць у Сенаті
1 / 81
Місць у Європарламенті
0 / 21
Офіційний колір (кольори)     Пастельний червоний
ДевізЛюдяність замість егоїзму
Офіційний сайтsocdem.cz

Соціал-демократія (чеськ. Sociální demokracie, SOCDEM) — лівоцентристська соціал-демократична політична партія у Чехії. заснована в 1878 році. Перебуваючи в лівоцентристській частині політичного спектру та дотримуючись проєвропейських поглядів, вона є членом Партії європейських соціалістів, Соціалістичного інтернаціоналу та Прогресивного альянсу. Демократична академія імені Масарика є партійним аналітичним центром.

Історія

[ред. | ред. код]

Діяльність у період Австро-Угорщини

[ред. | ред. код]

Чеська соціал-демократична партія є найстаршою політичною партією в Чехії. Вона була заснована в квітні 1878 році на Бржевновському з'їзді (м. Прага) чеських соціал-демократів як складова частина Соціал-демократичної партії Австрії (входила до неї до 1893) під назвою Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Českoslovanská sociálně demokratická stranu dělnická). Метою партії було проголошено поширення ідей марксизму серед чеського робітничого класу, його політичне та організаційне згуртування. В кінці XIX — початку XX ст.. партія очолювала економічні та політичні виступи чеського пролетаріату: боротьбу за 8-годинний робочий день, за загальне виборче право. У 19101911 в партії відбувся розкол на «автономістів» і «централістів» (виступали проти відокремлення чеських профспілок від загальноавтрійського профцентру, за єдність профспілкового руху в країні). У роки Першої світової війни автономісти зайняли соціал-шовіністичну позицію, співпрацюючи з урядом Габсбургів.

Діяльність у період Чехословаччини

[ред. | ред. код]

Після створення самостійної Чехословацької держави (1918) Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія об'єдналася з основною частиною словацьких соціал-демократів і з XII з'їзду (грудень 1918) стала іменуватися Чеська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Československá sociálně demokratická strana dělnická, ЧСДРП).

На початку грудня 1919 року в ЧСДРП консолідувалася революційна опозиція, так звана марксистська ліва. На XIII з'їзді (25 вересня 1920) ліве крило ЧСДРП організаційно об'єдналося в Чехословацьку соціал-демократичну робітничу партію (ліву), яка стала основою створеної в 1921 Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). За винятком 19261929, коли ЧСДРП перебувала в «лояльній опозиції», її представники (аж до 1938 року) брали участь у всіх коаліційних урядах Чехословаччини.

Після Мюнхенської угоди 1938 року керівництво ЧСДРП оголосило про саморозпуск партії, а в грудні 1938 року скликало з'їзд нової, так званої Національної партії праці (чеськ. Národní strana práce, НПП), до якої увійшли як соціал-демократи, так та і деякі члени Чехословацької національно-соціалістичної партії. У березні 1939 НПП була розпущена. Після звільнення Чехословаччини в 1945 ЧСДРП відновила діяльність. З травня 1945 стався конфлікт між прихильниками тісної співпраці з комуністами (З. Фірлінгер) і прихильників ідеологічної, політичної і організаційної самостійності (В. Майєр). 27 червня 1948, після виключення з партії правих елементів, соціал-демократи об'єдналися з комуністами на основі принципів марксизму-ленінізму і на організаційній базі КПЧ.

Сучасна партія

[ред. | ред. код]

Після Оксамитової революції в 1989 році партія була відновлена під назвою Чехословацька соціал-демократія (чеськ. Československá sociální demokracie). Після розпаду Чехословаччини у 1993 році партія стала називатися Чеська соціал-демократична партія (чеськ. Česká strana sociálně demokratická).

Після парламентських виборів 1998 року, партія отримала більшість місць, але не змогла сформувати коаліційний уряд. В результаті, партія сформувала уряд меншості, який очолив лідера партії Мілош Земан. У зв'язку з цим соціал-демократи уклали, так званий, «опозиційний договір» з Громадянською демократичною партією, що опинилася на другому місці за кількістю голосів виборців, яка зобов'язалася не блокувати роботу уряду меншини.

Партія перемогла на виборах 2002 року, отримавши 70 із 200 представників в Палаті депутатів Чехії. Голова партії — Володимир Шпідла став прем'єр-міністром. Він очолив коаліцію з двома іншими невеликими партіями — Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія і Союз свободи — Демократичний союз до своєї відставки в 2004 році, після поразки ЧСДП на виборах до Європарламенту.

З 26 червня 2004 до 26 квітня 2005 року партію очолював Станіслав Гросс, який займав посаду прем'єр міністра. Гросспішов у відставку після скандалу, що виникла через його нездатність пояснити джерело фінансових ресурсів, що використовувалися для оплати свого будинку. З 2006 року партію очолює Іржі Пароубек.

На виборах 2 і 3 червня 2006 року партія отримала 32,3% голосів і 74 з 200 місць. Вибори викликали тупикову ситуацію, так як у правих (з Партією зелених) і лівих партій було по 100 місць. Тупик був зламаний, коли два депутати ЧСДП — Мілош Мелчак і Міхал Поханка утрималася при голосуванні про довіру урядові соціал-демократів, що дозволило коаліції Громадянських демократів (ODS), Християнських демократів (KDU–ČSL) і Партії зелених (SZ) утворити уряд.

18 березня 2011 головою партії був обраний Богуслав Соботка.

Логотипи

[ред. | ред. код]

Результати виборів

[ред. | ред. код]

Вибори в Цислейтанії

[ред. | ред. код]

Вибори до Імперської Ради

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
1907 389,960 8.5 (#6)
22 / 516
22 Опозиція
1911 357,234 7.9 (#4)
25 / 516
3 Опозиція

Вибори до Чеських земських зборів

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
1895 939 1.1 (#8)
0 / 244
0
1901 11,388 4.7 (#6)
0 / 244
0
1908 39,443 9.8 (#3)
0 / 244
0

Вибори в Чехословаччині

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
1920 1,590,520 25.7 (#1)
74 / 281
74 Коаліція
1925 632,403 8.9 (#4)
25 / 300
45 Коаліція
1929 963,462 13.0 (#2)
39 / 300
10 Опозиція
1935 1,032,773 25.7 (#1)
38 / 300
1 Коаліція
1946 1,590,520 25.7 (#1)
37 / 300
1 Коаліція
1948 як частина Національного фронту
23 / 300
14 Блок
У 1948–1990 роках була об'єднана в КПЧ
1990 342,455 3.2 (#9)
0 / 150
0 Без місць
1992 648,125 6.8 (#4)
10 / 150
10 Опозиція

Місцеві вибори

[ред. | ред. код]
Вибори до Ради Чеської землі
[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
1928 420,298 12.0 (#3)
15 / 120
15
1935 506,642 12.7 (#3)
17 / 120
2
1946 533,351 15.0 (#4)
18 / 120
1
Вибори до Ради Моравсько-Сілезької землі
[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
1928 206,229 12.6 (#3)
9 / 60
9
1935 243,415 12.9 (#2)
9 / 60
0
1946 322,397 16.7 (#4)
13 / 80
4
Вибори до Ради Словацької землі
[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
1928 96,901 7.5 (#4)
4 / 54
4
1935 148,984 9.9 (#3)
8 / 54
4
Вибори до Ради землі Підкарпатської Русі
[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
1928 6,412 2.6 (#12)
0 / 12
0
1935 15,406 5.2 (#7)
1 / 12
1
Вибори до Чеської національної ради
[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
1990 296,165 4.1 (#6)
0 / 200
0 Без місць
1992 422,736 6.5 (#3)
16 / 200
16 Опозиція

Вибори в самостійній Чехії

[ред. | ред. код]

Вибори до Палати депутатів

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
1996 1,602,250 26.4 (#2)
61 / 200
45 Підтримка
1998 1,928,660 32.3 (#1)
74 / 200
13 Меншість
2002 1,440,279 30.2 (#1)
70 / 200
4 Коаліція
2006 1,728,827 32.3 (#2)
74 / 200
4 Опозиція (2006-2009)
Коаліція (2009-2010)
2010 1,155,267 22.1 (#1)
56 / 200
18 Опозиція
2013 1,016,829 20.5 (#1)
50 / 200
6 Коаліція
2017 368,347 7.3 (#6)
15 / 200
35 Опозиція (2017-2018)
Коаліція (2018-2021)
2021 250,397 4.7 (#1)
0 / 200
15 Без місць

Вибори до Сенату

[ред. | ред. код]
Вибори Перший тур Другий тур Місць
Голосів % Голосів % Обрано Загалом +/–
1996 559,304 26.4 (#2) 733,713 31.8 (#2)
25 / 81
25 / 81
25
1998 208,845 21.7 (#3) 121,700 22.7 (#3)
3 / 27
23 / 81
2
2000 151,943 17.7 (#4) 53,503 9.5 (#4)
1 / 27
15 / 81
8
2002 122,397 18.4 (#2) 224,386 27.2 (#2)
7 / 27
11 / 81
4
2004 90,446 12.5 (#3) 24,923 5.2 (#3)
0 / 27
8 / 81
3
2006 204,573 19.2 (#2) 120,127 22.7 (#2)
6 / 27
13 / 81
5
2008 347,759 33.2 (#1) 459,859 55.9 (#1)
23 / 27
29 / 81
16
2010 290,090 25.3 (#1) 299,526 44.0 (#1)
12 / 27
41 / 81
12
2012 199,957 22.7 (#1) 207,064 40.3 (#1)
13 / 27
48 / 81
25
2014 226,239 22.0 (#1) 165,629 35.0 (#1)
10 / 27
35 / 81
13
2016 128,875 14.6 (#2) 55,622 13.1 (#3)
2 / 27
25 / 81
10
2018 100,478 9.2 (#3) 33,887 8.1 (#6)
1 / 27
13 / 81
12
2020 81,105 8.1 (#5) 18,175 4.0 (#8)
0 / 27
3 / 81
10
2022 43,870 3.9 (#7) 10,344 2.2 (#9)
0 / 27
1 / 81
2

Вибори до Європейського парламенту

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
2004 204,903 8.8 (#5)
2 / 24
2
2009 528,132 22.4 (#2)
7 / 22
5
2014 214,800 14.2 (#3)
4 / 21
2
2019 93,664 4.0 (#8)
0 / 21
2

Президентські вибори

[ред. | ред. код]
Непрямі вибори
[ред. | ред. код]
Рік Кандидат Перший тур Другий тур Третій тур
Голосів % Результат Голосів % Результат Голосів % Результат
1993 Не підтримали жодного кандидата
1998 Підтримали
Вацлава Гавела
130 70.7 Другий 146 52.3 Переміг
2003 Ярослав Буреш 46 17.0 Вибув
Мілош Земан 83 30.2 Вибув
Ян Сокол 128 46.6 Другий 129 48.1 Другий 124 46.6 Програв
2008 Ян Швейнар 138 14.2 Другий 135 48.7 Другий 113 44.8 Програв
128 49.1 Другий 141 47.2 Другий 111 44.0 Програв

Прямі вибори

[ред. | ред. код]
Рік Кандидат Перший тур Другий тур
Голосів % Результат Голосів % Результат
2013 Їржі Дінстбір мол. 829,297 16.1 Четвертий Підтримали Мілоша Земана
2018 Не підтримали жодного кандидата
2023 Йозеф Стржедула Зняв кандидатуру

Регональні вибори

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Депутатів
2000 344,441 14.7 (#4)
112 / 675
2004 297,083 14.0 (#3)
105 / 675
2008 1,044,719 35.9 (#1)
280 / 675
2012 621,961 23.6 (#1)
205 / 675
2016 386,150 15.3 (#2)
125 / 675
2020 185,714 4.93 (#7)
37 / 675

Муніципальні вибори

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Депутатів
1990 3,811,986 4,96 1,052
1994 10,935,889 8,7 1,628
1998 13,673,268 17,54 4,259
2002 12,576,146 15,57 4,664
2006 18,021,855 16,61 4,331
2010 17,746,799 19,68 4,584
2014 12,521,613 12,65 3,806
2018 5,999,380 5,34 1,955
2022 2,49 799

Голови партії

[ред. | ред. код]

Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія

[ред. | ред. код]
  1. Антонін Нємец (1904–1915)
  2. Богуміг Шмерал (1916–1917)
  3. Антонін Нємец (1917–1925)
  4. Антонін Гампл (1925–1938)

Чехословацька соціал-демократія

[ред. | ред. код]
  1. Зденєк Фірлінґер (1945–1947)
  2. Богуміл Лаушман (1947–1948)

Чехословацька соціал-демократія у вигнанні

[ред. | ред. код]
  1. Блажей Вілім (1948)
  2. Вацлав Маєр (1948–1972)
  3. Вілем Бернард (1972-1989)
  4. Карел Грубий (1989–1990)

Чехословацька соціал-демократія

[ред. | ред. код]
  1. Славомір Клабан (1989–1990)
  2. Їржі Горак (1990–1993)

Чеська соціал-демократична партія

[ред. | ред. код]
  1. Мілош Земан (1993–2001)
  2. Владімір Шпідла (2001–2004)
  3. Станіслав Ґросс (2004–2005)
  4. Богуслав Соботка (2005–2006, в.о.)
  5. Їржі Пароубек (2006–2010)
  6. Богуслав Соботка (2011–2017)
  7. Мілан Хованець (2017–2018, в.о.)
  8. Ян Гамачек (2018–2021)
  9. Роман Ондерка (2021, в.о.)
  10. Міхал Шмарда (2021–2023)

Cоціал-демократія

[ред. | ред. код]
  1. Міхал Шмарда (2023–)

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]