Очікує на перевірку

Юденко Дмитро Анатолійович (військовик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Анатолійович Юденко
Дмитро Юденко
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження17 березня 1986(1986-03-17)
Комсомольськ, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Смерть6 травня 2023(2023-05-06) (37 років)
Іванівське, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
ПохованняЗатуринське кладовище поблизу Полтави
Alma MaterПНПУ ім. В. Г. Короленка
Псевдо«Демон»
Військова служба
Роки служби2014—2016, 2022—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Командування
Командир відділення 3-ї штурмової бригади.
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Анато́лійович Юде́нко (17 березня 1986, Скороходівська громада, Полтавська область — 6 травня 2023, Іванівське, Бахмутський район, Донецька область) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, громадський активіст, командир відділення 3-ї штурмової бригади.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дмитро народився в 1986 році в Горішніх Плавнях. Потім мешкав в Скороходівський громаді на Полтавщині, пізніше — в Полтаві.

Спершу пішов воювати молодший брат Дмитра — Євген, який був мобілізований 2 квітня 2014 року в 93-тю механізовану бригаду. Однак вже 21 липня 2014 року біля села Піски під Донецькому бойова машина, в якій перебував Євген, підірвалася на фугасі[1]. Після смерті брата Дмитро у листопаді 2014 року долучився добровольцем до батальйону «Азов» Нацгвардії України. В жовтні 2014 відбулася його перша ротація в зону АТО. Служив 2 роки в зоні АТО[2] у складі Другої «Залізної» сотні. Брав участь у боях за Широкине.

У 2017 році, після повернення до мирного життя, заснував Громадську організацію «Вороскол», діяльність якої спрямована на розвиток національно-патріотичного виховання, поширення серед громадян знань і практичних вмінь з основ військової справи, об'єднання зусиль щодо захисту прав та інтересів ветеранів/учасників російсько-української війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих захисників. Громадською організацією активно проводилися заняття з основ військової справи для учнів навчальних закладів, вчителів із предмету «Захист України». ГО «Вороскол» проводить вишколи та тренінги для населення, змагання в напрямку військово-патріотичного виховання для молоді, долучається до занять з призовниками. У 2021 році ГО «Вороскол» долучилося до реалізації обласної програми національно-патріотичного виховання, в рамках якої проводилися практичні вишколи з учнями навчальних закладів по Полтавській області.

У мирному житті працював на будівництві машиністом баштового крана. Мав активну громадянську позицію..5 квітня 2017-го під час протесту проти забудови кафе в арці в будинку на Соборності, 27, Дмитро Юденко та Олександр Коба отримали ножові поранення.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року долучився до Полтавської ТРО. У листопаді 2022 року перевівся в 3-тю штурмову бригаду, був командиром відділення.

Загибель

[ред. | ред. код]

Загинув під час проведення штурмової операції в районі села Іванівське, що під містом Бахмут Донецької області[1]. Похований на Затуринському кладовищі поблизу Полтави[3]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

4 жовтня 2024 року Полтавська міська рада перейменувала Студентський парк на парк Студентський імені Дмитра Юденка.[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б У бою за Україну загинув військовий з Полтави Дмитро Юденко.
  2. Під Бахмутом загинув громадський активіст, ветеран АТО, боєць 3-ї штурмової бригади Дмитро Юденко.
  3. Навіки в строю: Полтавська громада попрощалася із захисниками Дмитром Юденком та Валерієм Сосновським. ФОТО.
  4. У Полтаві перейменують кілька вулиць та парк на честь полеглих захисників. poltavawave.com.ua (укр.). Процитовано 4 жовтня 2024.
  5. Указ Президента України № 601/2023

Посилання

[ред. | ред. код]