Ян Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Єронім Ходкевич
пол. Jan Hieronimowicz Chodkiewicz
лит. Jonas Chodkevičius
біл. Ян Хадкевіч
ПсевдоЯн Ходкевич
Народився1537(1537)
Помер4 серпня 1579(1579-08-04)
Вільнюс, Річ Посполита
ПохованняСобор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
ГромадянствоВелике князівство Литовське
Національністьрусин
Діяльністьдипломат, військовий
Відомий завдякигубернатор Курляндський
Alma materКенігсберзький університет і Лейпцизький університет
Титулграф Ходкевич
ПосадаВіленський каштелян[1], Ковенський старостаd, Гетьман Інфлянськийd[2], Маршалок Великий Литовський[3], учасник виборів короля Польщіd, Жмудські старости[4], стольник великий литовський[5], Підстолій великий Литовський, староста Тельшеськийd і староста плотельськийd
Термін1559-1579
Конфесіякатолик
РідХодкевичі
БатькоІєронім Ходкевич-Злий
МатиАнна Шеметівна
Брати, сестриВарвара Ходкевичd
У шлюбі зЗборовська
ДітиІєронім Ходкевич, Олександр Ходкевич, Ян Кароль, Ганна, Софія, Єлизавета (Ельжбета), Олександра
Вага77
Зріст178
Герб
Герб

Ян Геронімович Ходкевич (пол. Jan Hieronimowicz Chodkiewicz; бл. 1537 — 4 серпня[6] 1579) — державний діяч, один із найбільших магнатів Великого Князівства Литовського. Походив з давнього руського боярського роду Ходкевичів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1547 році записався навчатися в університеті Кенігсбергу, у 1550 — Лейпцигу, потім перебував при дворі імператора Карла V (1516—1556), брав участь у війні з Францією (Францом І). Наприкінці 1555 року повернувся на батьківщину, у 1559 року отримав уряд (посаду) стольника. Згодом на прохання шляхти був призначений жмудським старостою, з 1566 року губернатором Лівонії. Наприкінці 1559 року разом з Полубинським, Зеновичем на чолі своїх найманих рот був відправлений до Інфляндії обложити визнаних за королем у договорі 31 серпня 1559 року замків. Після загибелі батька жмудська шляхта звернулась до короля у 1561 році з проханням надати йому посаду жмудського старости, але отримав тільки «держави» тельшівську, плотельську.[7]

Вороже ставився до укладення унії між Литвою та Польщею. Очолюючи литовську делегацію на сеймі у Любліні в 1569 році, намагався не допустити переходу Волині та Київщини до складу Польщі. Після смерті короля Сигизмунда II Августа (1548—1572) підтримував кандидатуру Генріха III Валуа.

Одужавши після хвороби, в травні 1578 року прибув до С. Баторія у Львові, подав 25 травня прохання про звільнення від обов'язків адміністратора Інфляндії. Як відшкодування за власні витрати під час перебування на посаді, король дав йому привілей на випалювання в королівських лісах на 15000 золотих попелу. З цього часу цілком відійшов від політики.[8]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений із Кристиною Зборовською, донькою краківського каштеляна, тлумацького старости Марціна Зборовського[9]. Діти:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 80.
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 150.
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 169.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 92–93.
  5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 317.
  6. Jasnowski J. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579)… — S. 363.
  7. Там само. — S. 361.
  8. Там само. — S. 362—363.
  9. Zborowscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело]B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Lepszy K. Dorohostajski Krzysztof Mikołaj… (1562—1615) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939-46. — T. V. — S. 331—333. (пол.)
  11. Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 5 липня 2013 у Archive.is] [неавторитетне джерело]B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]