Ян Ходкевич
Ян Єронім Ходкевич | |
---|---|
пол. Jan Hieronimowicz Chodkiewicz лит. Jonas Chodkevičius біл. Ян Хадкевіч | |
Псевдо | Ян Ходкевич |
Народився | 1537 |
Помер | 4 серпня 1579 Вільнюс, Річ Посполита |
Поховання | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) |
Громадянство | Велике князівство Литовське |
Національність | русин |
Діяльність | дипломат, військовий |
Відомий завдяки | губернатор Курляндський |
Alma mater | Кенігсберзький університет і Лейпцизький університет |
Титул | граф Ходкевич |
Посада | Віленський каштелян[1], Ковенський старостаd, Гетьман Інфлянськийd[2], Маршалок Великий Литовський[3], учасник виборів короля Польщіd, Жмудські старости[4], стольник великий литовський[5], Підстолій великий Литовський, староста Тельшеськийd і староста плотельськийd |
Термін | 1559-1579 |
Конфесія | католик |
Рід | Ходкевичі |
Батько | Ієронім Ходкевич-Злий |
Мати | Анна Шеметівна |
Брати, сестри | Варвара Ходкевичd |
У шлюбі з | Зборовська |
Діти | Ієронім Ходкевич, Олександр Ходкевич, Ян Кароль, Ганна, Софія, Єлизавета (Ельжбета), Олександра |
Вага | 77 |
Зріст | 178 |
Ян Геронімович Ходкевич (пол. Jan Hieronimowicz Chodkiewicz; бл. 1537 — 4 серпня[6] 1579) — державний діяч, один із найбільших магнатів Великого Князівства Литовського. Походив з давнього руського боярського роду Ходкевичів.
У 1547 році записався навчатися в університеті Кенігсбергу, у 1550 — Лейпцигу, потім перебував при дворі імператора Карла V (1516—1556), брав участь у війні з Францією (Францом І). Наприкінці 1555 року повернувся на батьківщину, у 1559 року отримав уряд (посаду) стольника. Згодом на прохання шляхти був призначений жмудським старостою, з 1566 року губернатором Лівонії. Наприкінці 1559 року разом з Полубинським, Зеновичем на чолі своїх найманих рот був відправлений до Інфляндії обложити визнаних за королем у договорі 31 серпня 1559 року замків. Після загибелі батька жмудська шляхта звернулась до короля у 1561 році з проханням надати йому посаду жмудського старости, але отримав тільки «держави» тельшівську, плотельську.[7]
Вороже ставився до укладення унії між Литвою та Польщею. Очолюючи литовську делегацію на сеймі у Любліні в 1569 році, намагався не допустити переходу Волині та Київщини до складу Польщі. Після смерті короля Сигизмунда II Августа (1548—1572) підтримував кандидатуру Генріха III Валуа.
Одужавши після хвороби, в травні 1578 року прибув до С. Баторія у Львові, подав 25 травня прохання про звільнення від обов'язків адміністратора Інфляндії. Як відшкодування за власні витрати під час перебування на посаді, король дав йому привілей на випалювання в королівських лісах на 15000 золотих попелу. З цього часу цілком відійшов від політики.[8]
Був одружений із Кристиною Зборовською, донькою краківського каштеляна, тлумацького старости Марціна Зборовського[9]. Діти:
- Ієронім
- Олександр — воєвода підляський
- Ян Кароль
- Софія — дружина великого маршалка литовського Христофора Миколай Дорогостайського[10]
- Ганна — дружина Якима (Йоахіма) Корецького
- Олександра — дружина князя Адама Вишневецького
- Єлизавета (Ельжбета).[11]
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 80.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 150.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 169.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 92–93.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 317.
- ↑ Jasnowski J. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579)… — S. 363.
- ↑ Там само. — S. 361.
- ↑ Там само. — S. 362—363.
- ↑ Zborowscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] → B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lepszy K. Dorohostajski Krzysztof Mikołaj… (1562—1615) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939-46. — T. V. — S. 331—333. (пол.)
- ↑ Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 5 липня 2013 у Archive.is] [неавторитетне джерело] → B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Jasnowski J. Chodkiewicz Jan Hieronimowicz Iwaszka h. Gryf z Mieczem (†1579) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 361—363. (пол.)
- Jan Hieronim hr. Chodkiewicz na Szkłowie i Myszy h. Kościesza (ID: 3.55.57) [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1537
- Померли 4 серпня
- Померли 1579
- Померли у Вільнюсі
- Поховані в соборі Вільнюса
- Випускники Кенігсберзького університету
- Випускники Лейпцизького університету
- Ходкевичі
- Каштеляни віленські
- Маршалки великі литовські
- Стольники великі литовські
- Жмудські старости
- Учасники Лівонської війни
- Протестанти, які стали католиками
- Ковенські старости
- Плотельські старости
- Тельшеські старости
- Графи I Речі Посполитої
- Литовські графи Священної Римської імперії