Ґо Сейґен
| Ґо Сейґен | |
|---|---|
 | |
| Повне ім'я | Ґо Сейґен |
| Китайською | трад. 吳清源, спрощ. 吴清源 |
| Піньінь | Wú Qīngyuán |
| Народження | 12.7.1914 Фуцзянь |
| Смерть | 30.11.2014 |
| Місце проживання | Токіо, Японія |
| Учні | Рін Кайхо |
| Став професіоналом | 1929 (присуджено 3 дан) |
| Завершення кар'єри | 1983 |
| Ранг | 9 дан |
| Організації | Ніхон Кі-ін[en] |
Ґо Сейґен (кит. 吳清源, піньінь: Wú Qīngyuán, У Цін'юань, 12 липня 1914 — 30 листопада 2014) — китайський гравець у го, один із найсильніших гравців 20 століття.
У Цін'юань народився в Китаї, де й навчився грати в го. Ще в дитинстві його запросили в Японію, де його прізвище, записане тими ж ієрогліфами, стали читати відповідно до японських правил прочитання Ґо Сейґен.
Ґо Сейґен був одним із найвизначніших гравців в період з 30-х по 60 роки. Оскільки після війни він був позбавлений японського громадянства[джерело не вказане 324 дні] і втратив членство у Ніхон Кі-ін[en], він не виборював престижні японські титули, однак регулярно грав матчі з 10 партій із провідними японськими грацями, і неодмінно вигравав їх.
У Цін'юань народився в Фучжоу, провінція Фуцзянь. У го він почав грати в 9 років. До 12 років він досягнув професійного рівня, про що засвідчили ігри з японськими професіональними гравцями, що навідувалися до Китаю у пошуках талантів. Зазвичай вони були набагато сильніші від місцевих гравців, але У боровся на рівних. Завдяки сильній грі хлопця, японці почали клопотатися про його запрошення до Японії. У Цін'юань перебрався до Японії у 1928. Йому одразу присвоїли 3 дан (професіональний, тоді інших не було).
Граючи в Японії, Ґо Сейґен швидко зарекомендував себе одним із найсильніших гравців. На початку 30-их він разом із Кітані Мінору розпочав революцію в принципах розвитку на початку гри, яка отримала назву сінфусекі[en] (нове фусекі). Це був новий підхід до побудови партії, який ґрунтувався на швидкості розвитку та акценті на центр. Він розпочав період сміливого експериментування в грі.
Хон'імбо Сюсай[en] обрав Ґо Сейґена своїм супротивником у другому прощальному матчі. Гра широко освітлювалася в пресі й супроводжувалася скандалами. Ґо розпочав її трьома незвичними ходами: тенгеном, хосі й сан-саном. Його звинуватили в неповазі до супротивника. Напружена боротьба завершилася перемогою Хон'імбо[en] з різницею в два камені. Прихильники Ґо Сейґена скаржилися, що Хон'імбо мав право відкладати партію коли завгодно, а тому регулярно отримував перевагу в аналізі. Крім того, були чутки, що виграшне тесузді знайшов не сам Хон'імбо, а один із його учнів.
Ґо Сейґен допомагав своїми коментарями Ясунарі Кавабаті, який писав звіт про третій із прощальних матчів Хон'імбо Сюсая проти Кітані Мінору, описаному потім у романі «Мейдзін».
З кінця 1930-их Ґо Сейґен почав грати з різними супротивниками матчі з десяти ігор, які називаються японською дзюбанґо. Правила таких матчів передбачають фору тоді, коли один із супротивників сильніший від іншого. Оскільки чорні, які в го починають першими, мають перевагу, то при грі на рівних, супротивники почергово грають чорними й білими. Якщо один з гравців виграє 4 гри підряд, то фора міняється, і він грає надалі білими кожні дві партії з трьох. Завдяки такій зміні загальний рахунок виграшів і програшів рівніший, але гравець, що змушений грати дві партії з трьох чорними, зазнає безчестя, тобто визнає, що він слабший. Ґо Сейґен, граючи з найсильнішими японськими гравцями, добився форової переваги проти всіх, крім старшого майстра Каріґане Юніті, матч з яким просто вирішили шанобливо припинити, коли виникла загроза фори.
Ґо Сейґен втратив своє китайське громадянство після утворення КНР. Водночас він не був японцем. У зв'язку з цим, він не боровся за японські професійні титули в 50-их роках. У 1961 році його збив мотоцикл, і після довгого лікування він втратив концентрацію і витривалість, тому його результати погіршилися. Він продовжував вряди-годи грати до 1983 року, хоча його колишня сила не повернулася.
Після завершення кар'єри Ґо Сейґен продовжував займатися ґо. У нього був тільки один офіційний учень — Рін Кайхо. Він написав кілька книг, зокрема «Як гратимуть у го в 21 столітті», присвячену його баченню принципів розвитку фусекі. Інші його книги — «Сучасний словник використання дзьосекі» та «Фусекі й атака та захист у середині гри».
- Стаття про Ґо Сейґена в Бібліотеці сенсея (вікі, присвяченій го) [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.].
- http://www.scoop.it/t/go-seigen [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Cash app phone number [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]
