Очікує на перевірку

Dassault/Dornier Alpha Jet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dassault/Dornier Alpha Jet
Dassault/Dornier Alpha Jet
Призначення:Штурмовик, Навчально-тренувальний літак
Перший політ:26 жовтня 1973
Прийнятий на озброєння:4 листопада 1977
Розробник:Dornier і Dassault Aviation
Виробник:Dassault Aviation, Dornier
Всього збудовано:480
Екіпаж:2 особи

Dassault/Dornier Alpha Jet у Вікісховищі


Dassault/Dornier Alpha Jet — це легкий штурмовий та навчально-тренувальний реактивний літак, спільного виробництва Dassault Aviation з Франції та Dornier Flugzeugwerke з Німеччини. Він був розроблений спеціально для виконання навчально-тренувальних і легких штурмових місій, а також для виконання цих завдань більш ідеально, ніж перше покоління навчально-тренувальних літаків, які йому передували. Після конкурсу проект, представлений командою Breguet Aviation, Dassault Aviation і Dornier Flugzeugwerke, спочатку позначений як TA501, був обраний і згодом виготовлений як Alpha Jet.

Повітряно-космічні сили Франції та ВПС Німеччини закупили Alpha Jet у великих кількостях, перший в основному як навчально-тренувальний літак, а останні вирішили використовувати його як легку штурмову платформу. У результаті скорочення військової авіації після холодної війни Німеччина вирішила зняти з експлуатації свій власний парк літаків Alpha Jet у 1990-х роках і перепродала багато з цих літаків як військовим, так і цивільним операторам. Alpha Jet був прийнятий на озброєння кількома військово-повітряними силами по всьому світу, а також активно використовувався в бойових діях деякими з цих операторів.

Варіанти

[ред. | ред. код]
  • Alpha Jet A: Штурмовик, який використовувався Німеччиною.
  • Alpha Jet E: Навчальна версія, яка використовувалась Францією та Бельгією.
  • Alpha Jet 2: Розробка Alpha Jet E, оптимізована під штурмовик. Спочатку ця версія мала назву «Alpha Jet NGAE».
  • Alpha Jet MS1: Версія з підтримкою, зібрана в Єгипті.
  • Alpha Jet MS2: Покращена версія з новим авіонікою, модернізованим двигуном, ракетами Magic Air-to-Air і скляною кабіною Lancier.
  • Alpha Jet ATS (Advanced Training System): Версія, оснащена багатофункціональними елементами керування та скляною кабіною, яка навчатиме пілотів використанню навігаційних та штурмових систем винищувачів останнього та майбутнього поколінь. Цю версію також називали «Alpha Jet 3» або «Lancier».
  • Alpha Jet Al-Ghait: Один марокканський Alpha Jet E, модифікований метеорологічним радаром Sperry Corporation|Sperry/Honeywell Primus 300SL; відомий як Al-Ghait (Дощ)[1] і факельним дозатором AN/ALE-40 Chaff, модифікованим для висіву хмар.[2]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Схема Alpha Jet в 3 проекціях

Дані взяті з Jane's All The World's Aircraft 1982-83[3] та Flight International[4].

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 2 людини
  • Довжина: 13.23 м
  • Розмах крила: 9.11 м
  • Висота: 4.19 м
  • Площа крила: 17.5 м²
  • Коефіцієнт видовження крила: 4.8
  • Маса порожнього: 3 515 кг
  • Маса спорядженого: 5 800 кг
  • Максимальна злітна маса: 7 500 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 1 020 кг
  • Об'єм зовнішніх паливних баків: 500 л
  • Силова установка: 2 × тубореактивні SNECMA Turbomeca Larzac[en] 04-C5
    • Форсажна тяга: 2 × 13 кН

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 1000 км/год (на рівні моря)
  • Посадкова швидкість: 170 км/год
  • Швидкість звалювання: 167 км/год
  • Бойовий радіус: 610 км
  • Перегінний радіус: 1100 км (з ППБ)
  • Практичний максимум висоти: 14 630 м
  • Швидкопідйомність: 57 м/с
  • Навантаження на крило: 414,6 кг/м²
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +12 / -6.4 g
  • Злітний розбіг : 410 м
  • Посадковий пробіг : 610 м

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Стрілецько-гарматне: Одна 27-мм гармата Mauser BK-27[en] в центральній коробці зі 150 снарядами або одна 30-мм гармата DEFA[en] в центральній коробці на 150 снарядів
  • Точки підвісу: 5, Бойове навантаження: 2 500 кг
    • Ракети «повітря-поверхня»:
      • Дві ракетні групи Matra з вісімнадцятьма ракетами повітря-поверхня SNEB[en] калібру 68 мм кожна або дві ракетні групи CRV7 з дев'ятнадцятьма ракетами калібру 70 мм кожна
    • Бомби:
    • Паливні баки: 2 х 310 л

Оператори

[ред. | ред. код]
Карта операторів Alpha Jet (сині – поточні, червоні – колишні)
Alpha Jet E ВПС Франції
Alpha Jet 1B ВПС Бельгії, 2004
Alpha Jet Люфтваффе, 1991
Камерун Камерун
  • ВПС Камеруну – 27 Alpha Jet MS2 (12 на службі)
Канада Канада
  • Top Aces (навчальний центр) – 30 Alpha Jet A.
Єгипет Єгипет
  • ВПС Єгипту – 54 Alpha Jet MS2
Франція Франція
Марокко Марокко
  • ВПС Марокко – 24 Alpha Jet E
Нігерія Нігерія
  • ВПС Нігерії – придбано 24 Alpha Jet E (11 на службі).
Катар Катар
  • ВПС Катару – 6 Alpha Jet E.
Таїланд Таїланд
  • Королівські ВПС Таїланду – 19 Alpha Jet A (колишні літаки Люфтваффе).
Того Того
  • ВПС Того – 5 Alpha Jet E

Колишні оператори

[ред. | ред. код]
Австралія Австралія
  • Top Aces (навчальний центр, Канада) - 3 Alpha Jet A, що використовувались для навчання австралійських сил оборони.
Бельгія Бельгія
Німеччина Німеччина
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Португалія Португалія
  • ВПС Португалії – 50 Alpha Jet A (придбаних в Люфтва́ффе в 1993). Виведені з експлуатації в 2018.
Велика Британія Велика Британія
  • QinetiQ – 12 Alpha Jet A (колишні літаки Люфтва́ффе), виведені з експлуатації в 2018[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Raining champions of the Arab world. Times Aerospace. Times Aerospace Publishing Ltd. Процитовано 26 червня 2022.
  2. Jackson, Kevin (13 травня 2014). Airshow Review – Marrakech Airshow 2014. Global Aviation Resource. Процитовано 26 червня 2022.
  3. Taylor 1982, pp. 105–106.
  4. Lambert 1974, p. 266.
  5. Harding, Ian (March 2018). Alpha Jet retires. Air International. с. 21. ISSN 0306-5634.