Dr. Martens
Тип | приватна компанія |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | public limited company[d] |
Галузь | взуттєва |
Засновано | 1947 |
Засновник(и) | Клаус Мертенс |
Штаб-квартира | Велика Британія |
Продукція | взуття |
Власник(и) | Permira |
Холдингова компанія | Permirad |
www.drmartens.com | |
Dr. Martens у Вікісховищі |
Dr. Martens — британський бренд взуття та одягу, а також супутніх товарів – засобів догляду за взуттям, сумок тощо. Інші поширені назви доктор Мартенс, Док Мартенс чи просто Доки. Взуття вирізняється підошвою з повітряною подушкою (підошвою, що "стрибає"), формою верхньої частини, литою конструкцією та жовтими швами. Черевики були улюбленим одягом різних субкультур Британії: у 1960-ті їх почали носити скінхеди, а до кінця 1980-х вони були популярні у водіїв скутерів, панків, деяких музикантів нової хвилі та інших молодіжних субкультур.
У 2006 році модель черевика «Griggs' 1960 Dr. Martens AirWair» була включена до переліку ікон дизайну Британії, куди також потрапили літак Конкорд, автівки Mini, Jaguar E-Type, Aston Martin DB5, Supermarine Spitfire, карта лондонської підземки, Всесвітнє павутиння та автобус AEC Рутмастер.[2]
Клаус Мертенс був лікарем Вермахту під час Другої світової війни. У відпустці 1945 року він пошкодив ногу, катаючись на лижах у Баварських Альпах і виявив, що стандартні армійські чоботи були дуже незручними для його ноги. На лікуванні він розробив поліпшення для черевиків, з м'якою шкіряною устілкою та підошвою з повітряною подушкою, виготовленою з шин.[3] Коли війна закінчилась, він отримав трохи шкіри з місцевого магазину та створив перші чоботи за своїм дизайном.[4]
Мертенс не мав успіху у продажі своїх чобіт, доки не зустрівся зі старим другом по університету, люксембуржцем Гербертом Функом, у Мюнхені 1947 року. Функа зацікавив новий дизайн черевиків і вони того ж року заснували бізнес у Зесгаупті, Німеччина, використовуючи стару гуму з аеродромів Люфтваффе. Зручні черевики сподобались домогосподаркам — протягом першої декади 80 % продажів були жінками за 40 років.[5]
До 1952 року вони вже відкрили фабрику у Мюнхені.
У 1959 році Мертенс та Функ шукали можливість виходу на міжнародні ринки і британський виробник взуття «R. Griggs Group Ltd.» придбав патентні права на виробництво взуття у Великій Британії.[6] Компанія надала більш англійського звучання назви, трохи покращила підйом, додала знаковий жовтий шов та дала торгову марку подошві як «AirWair».
Перші «Dr. Martens» у Великій Британії почали продаватись 1 квітня 1960 року (як стиль 1460 вони досі у виробництві); вони мали вісім люверсів та гладку шкіру кольору бичачої крові. Черевики Dr. Martens вироблялись на фабриці на вулиці Коббс Лейн у Волластоні, Нортгемптоншир (яка досі працює). Крім того, інші виробники взуття у Нортгемптонширі також їх виробляли за ліцензією, якщо вони дотримувались стандартів якості. Черевики були популярні серед робочих, листонош і поліцейських. Наприкінці 1960-х їх почали носили скінхеди, а наприкінці 1980-х стали популярними серед водіїв скутерів, панків, деяких музикантів нової хвилі та членів інших молодіжних субкультур.[7] Популярність черевиків серед скінхедів створило асоціацію бренду з насильством.
У 1990-х чоботи та черевики отримали додаткову популярність з ростом грандж-моди. Наприкінці листопада 1994 року, 6-поверховий універмаг Dr. Martens відкрився у лондонському Ковент-Гардені, який продавав взуття, їжу, пояси та годинники. На той час в компанії R. Griggs працювало 2 700 осіб, річна виручка складала до £170 млн., а кількість вироблених пар могла сягати 10 млн.[8][9] Dr. Martens був спонсором футбольного клубу "Rushden & Diamonds F.C." у 1998-2005 рр. Dr. Martens також був одним з основних спонсорів клубу Прем'єр-ліги, Вест Гем Юнайтед до 2009 року.
У 2000-ті Dr. Martens продавались виключно під назвою AirWair та мали десятки різних стилів, у т.ч. звичайні чорні чоботи, сандалі та чоботи зі сталевими носками. Виручка AirWair International впала з $412 млн. у 1999 р. до $127 млн. у 2006 р.[10] У 2003 році компанія Dr. Martens майже збанкрутувала.[11] Першого квітня того року компанія під тиском падаючих продаж припинила виробництво взуття у Великій Британії,[12] та перенесла все виробництво у КНР та Таїланд. В результаті компанія закрила 5 фабрик та два магазини у Великій Британії та звільнила понад 1000 людей.[13] Після закриття у компанії R. Griggs працювало лише 20 людей у Великій Британії, всі - у головному офісі.[14] У 2003 році було продано 5 млн.пар Dr. Martens, тобто лише половина річних продаж у 1990-ті.[15]
З метою залучення більш широкого ринку, особливо молоді, у 2004 році були запущені нові моделі Dr. Martens. Черевики та чоботи стали більш комфортними, легше розношувались та включали нові елементи дизайну. Взуття Dr. Martens також знову почало вироблятись на фабриці у Волластоні, як лінія «Vintage», що рекламується, як виготовлена за оригінальними специфікаціями.[16] Однак продажі цієї лінії незначні у порівнянні з продажами інших ліній, виготовлених у Азії. 2005 року компанія R. Griggs отримала нагороду від «Institute for Turnaround» за успішну реструктуризацію.
На початку 2010-х світові продажі черевиків Dr. Martens активно зростали і у 2012 році компанія стала восьмою за швидкістю зростання британською компанією.[17] З 1960 по 2010 було продано понад 100 млн. пар черевиків, а станом на 2010 рік компанія пропонувала 250 різних моделей взуття. Компанія R. Griggs відкрила 14 нових магазинів Dr. Martens у Великій Британії, США та Гонконгу у 2009-2011 рр.[18] та запустила лінію одягу у 2011 р.[19] Марка Dr Martens подала ряд судових позовів у 2016 році переважно з питань торгових марок.[20]
У січні 2021 року компанія Dr. Martens була зареєстрована на Лондонській фондовій біржі за ціною 3,7 мільярда фунтів стерлінгів.[21]
Хоча класичні черевики завжди залишаються бестселерами, Dr Martens не залишається осторонь сучасності. Бренд стежить за тенденціями та шукає шляхи для інновацій. Сильний вплив мають колаборації з дизайнерами. Особливо коли Marc Jacobs і Dr. Martens об'єдналися, це послужило обопільному розширенню аудиторії та створили жіночі черевики Доктор Мартінс. Крім того, є проєкти з гуртами та співаками. Це була ще одна історія успіху, коли Dr. Martens співпрацював із Joy Division. Шанувальники гурту просто обожнювали цю марку і демонстрували це своїми покупками. Оскільки співпраця робить свій внесок у загальну картину, вірно й те, що ікони моди надають Dr. Martens значну допомогу. У 90-х роках Роберт Сміт із гурту Cure носив чоловічі черевики Dr Martens. Це дало величезний поштовх розвитку бренду. Коли Джіджі Хадід одягла Dr. Martens 2019 року, ефект був ще сильнішим: усі міленіали побігли в магазини. А саме, ікони відіграють свою роль у поверненні бренду.[22]
У жовтні 2013 приватна компанія Permira придбала R. Griggs Group Limited (власника марки Dr. Martens) за суму порядка £300 млн.[23]
-
Виразний жовтий шов на черевику Dr. Martens.
-
Устілка Dr. Martens, зроблена до 2003 року у Англії.
-
Устілка Dr. Martens, зроблена після 2003 року у Таїланді.
-
Підошва Dr. Martens, зроблена до 2003 року у Англії
-
Підошва Dr. Martens, зроблена після 2003 року у Таїланді.
-
Лого Dr. Martens на зовнішній стороні черевика.
-
Dr. Martens з квітковим орнаментом
- ↑ DR MARTENS AIRWAIR & CO. LIMITED - Non-trading company - A business based in UNITED KINGDOM registered with Companies House
- ↑ Long list unveiled for national vote on public's favourite example of Great British Design. BBC. 18 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 15 вересня 2017.
- ↑ Martin Roach: Dr. Martens [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.] The Story of an icon, 2003
- ↑ About Dr, Martens. dmusastore.com. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 8 жовтня 2010.
- ↑ Mazein, Elodie (2 квітня 2010). Dr Martens 50 years old and still an icon to boot. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 23 серпня 2012.
- ↑ R. Griggs Group Ltd. www.hoovers.com. Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 8 жовтня 2010.
- ↑ Manzoor, Sarfraz (31 жовтня 2010). Dr Martens at 50: these boots were made for… everyone. The Observer. Архів оригіналу за 8 листопада 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ Ipsen, Erik (17 листопада 1994). Doc Martens to Stomp Into London. The New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 22 серпня 2012.
- ↑ Menkes, Suzy (29 листопада 1994). London Launch For Hip Shoes: Flagship For Doc Martens. The New York Times. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2012.
- ↑ Newman, Andrew Adam (3 грудня 2007). An Antifashion Classic Returns. The New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ Muston, Samuel (3 листопада 2010). The Timeline: 50 Years of Dr Martens. The Independent. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 21 серпня 2012.
- ↑ Dr Martens factories close. BBC News. 23 березня 2003. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 8 жовтня 2010.
- ↑ Pyke, Nicholas (26 жовтня 2002). Dr Martens is on its uppers. The Guardian. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ Anger as Dr Martens closure looms. BBC News. 12 грудня 2002. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 26 серпня 2012.
- ↑ Browne, David (7 листопада 2004). Footwear Darwinism: Doc Martens Evolve. The New York Times. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 22 грудня 2014.
- ↑ Increased demand for vintage Dr Martens fuels expansion. BBC News. 29 липня 2011. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ Cochrane, Lauren (19 липня 2012). Dr Martens enjoy comeback with best-selling season ever. The Guardian. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 22 серпня 2012.
- ↑ No bovver as Docs make quick profit. Northamptonshire Telegraph. 13 квітня 2012. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 22 серпня 2012.
- ↑ Dr. Martens launches clothing line. The Independent. 19 квітня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 21 серпня 2012.
- ↑ Thwe Fashion Law: a Leading Source for Fashion Law and the Business of Fashion. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- ↑ Inside the Factory, Series 6, Leather Boots. BBC Two. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Чому бренд Dr Martens настільки популярний в Україні. https://thewhitebox.com.ua/ua (українська) . 03.12.2022. Процитовано 03.12.2022.
- ↑ «Dr Martens owner is bought by Permira» [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.], BBC News, Лондон, 24 жовтня 2013 р.