Salix pierotii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Salix pierotii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид:
S. pierotii
Біноміальна назва
Salix pierotii
Miq.

Salix pierotii — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Може вирости до 20 метрів у висоту; діаметр стовбура може досягати 60 см[1]. Це дерево чи кущ; кора темно-сірувато-жовта чи сірувато-бура. Гілочки коричневі, сірувато-зелені чи сірувато-жовті, у молодому віці волосисті, потім ± голі. Листкова ніжка 2–5 мм, пухнаста; листкова пластинка ланцетоподібна або ланцетоподібно-довгаста, 8–12 × 2–3 см, найширша нижче середини, абаксіально (низ) сірувато-зелена, адаксіально зелена, гола, запушена вздовж жилок або гола, в молодості густо запушена, край зубчастий, верхівка довго загострена. Чоловіча сережка ≈ 25 × 5 мм, сидяча, з листочками біля основи. Чоловіча квітка: тичинок 2; пиляки червонувато-пурпурна. Жіноча сережка еліпсоїдно-довгаста, 10–18 × 5–7 мм. Жіноча квітка: зав'язь широко-яйцювата чи майже куляста, 1–1.5 мм, запушена[2].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Японія, Корея, азійська Росія, пн.-сх. і пн.-цн. Китай[3]. Росте уздовж річок; на висотах 200–500 метрів[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Дерево збирають із дикої природи для місцевого використання як джерело матеріалів. Він має розгалужену кореневу систему і вирощується на насипах для запобігання ерозії, а також використовується для відновлення лісів[1].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Salix pierotii. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 06.06.2023. (англ.)
  2. а б Salix pierotii. Flora of China. efloras.org. Процитовано 06.06.2023. (англ.)
  3. Salix pierotii. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 06.06.2023. (англ.)