VY Великого Пса
 Фактичний образ VY Великого Пса (яскрава зірка в зображенні) і навколишніх молекулярних хмар у скупченні NGC 2362, які видно з обсерваторії Рудерферда в Колумбійському університеті в Нью-Йорку, США ввечері 7 вересня 2014 | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Великий пес |
| Пряме піднесення | 07г 22х 58.32877с |
| Схилення | -25° 46′ 03.2355″ |
| Видима зоряна величина (V) | 6.5 to 9.6[1] 7.9607[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | (M2.5I)M3-M4.5 |
| Показник кольору (B−V) | |
| Показник кольору (U−B) | |
| Тип змінності | Семірегулярна перемінна зоря[3] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | 41[4] км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 9.84[2] мас/р Схил.: 0.75[2] мас/р |
| Паралакс (π) | 0.83 ± 0.1 мас[5] |
| Відстань | ~3,840 св. р. (1,170[6] пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
|
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 17±8 M☉ |
| Радіус | 1420±120 R☉ |
| Світність | ~270,000 L☉ |
| Ефективна температура | ~3,490 K |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для VY+CMa |
VY Великого Пса, (лат. VY Canis Majoris, VY CMa) — зірка в сузір'ї Великого Пса, гіпергігант. Є одною з найбільших відомих зірок і однією з найяскравіших. Відстань до VY Великого Пса становить близько 1170 парсек (3900 світлових років).
Радіус зірки вчені в 2005 році визначили від 1800 до 2100 радіусів Сонця (згідно з дослідженням[7], опублікованим у березні 2009 року, радіус зірки становить лише 1540 радіусів Сонця, у 2012 вчергове було уточнено радіус — в діапазоні від 1300 до 1540 радіусів, тобто не є найбільшою із відомих). Якщо порівняти Сонце з VY Великого Пса, то воно буде неймовірно маленьким, так при заміні Сонця на VY Великого Пса, остання б поглинула в себе всі планети і досягла б орбіти Сатурна. Щоб облетіти всю зірку по колу, навіть світлу треба було б 8 годин.
Маса зірки оцінюється в 17 мас Сонця, що вказує на надзвичайно малу густину зірки. Густина зірки приблизно дорівнює 0,000005—0,00001 кг/м³ (для порівняння, густина повітря при 0 °C складає 1,2929 кг/м³). Кубічний кілометр зірки важить приблизно 5—10 тонн.
Про властивості зірки досі йдуть суперечки. Одна з точок зору полягає в тому, що ця зірка дуже великий червоний гіпергігант.[8] Інша — що це звичайний великий червоний надгігант, тільки дуже великий, з розмірами в 600 разів більше сонячного, а не в 2000. В цьому випадку його розширення буде продовжуватися далі.[9]
- ↑ GCVS Query=VY CMa. General Catalogue of Variable Stars @ Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 24 листопада 2010.
- ↑ а б в Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ Monnier, J. D.; Geballe, T. R.; Danchi, W. C. (1 August 1998). Temporal variations of midinfrared spectra in late-type stars. The Astrophysical Journal. American Astronomical Society. 502 (2): 833—846. arXiv:astro-ph/9803027. Bibcode:1998ApJ...502..833M. doi:10.1086/305945.
- ↑ Humphreys, Roberta M.; Helton, L. Andrew; Jones, Terry J. (2007). The Three-Dimensional Morphology of VY Canis Majoris. I. The Kinematics of the Ejecta. The Astronomical Journal. 133 (6): 2716. Bibcode:2007AJ....133.2716H. doi:10.1086/517609.
- ↑ Zhang, B.; Reid, M. J.; Menten, K. M.; Zheng, X. W. (January 2012) [14 Sep 2011 (v1)]. Distance and Kinematics of the Red Hypergiant VY CMa: VLBA and VLA Astrometry. The Astrophysical Journal. 744 (1): 23. arXiv:1109.3036. Bibcode:2012ApJ...744...23Z. doi:10.1088/0004-637X/744/1/23.
- ↑ Wittkowski, M.; Hauschildt, P.H.; Arroyo-Torres, B.; Marcaide, J.M. (5 April 2012). Fundamental properties and atmospheric structure of the red supergiant VY CMa based on VLTI/AMBER spectro-interferometry. Astronomy & Astrophysics. 540: L12. arXiv:1203.5194. Bibcode:2012A&A...540L..12W. doi:10.1051/0004-6361/201219126.
- ↑ Emily M. Levesque, Philip Massey, Bertrand Plez, Knut A. G. Olsen, The Physical Properties of the Red Supergiant WOH G64: The Largest Star Known? [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.] (Submitted on 12 Mar 2009)
- ↑ Roberta M. Humphreys, VY Canis Majoris: The Astrophysical Basis of Its Luminosity [Архівовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine.], Архів припрінтів arxiv.org, перевірено 05-15-07
- ↑ Philip Massey, Emily M. Levesque, Bertrand Plez Bringing VY Canis Majoris Down to Size: An Improved Determination of Its Effective Tempeature [Архівовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine.], Архів припрінтів arxiv.org, перевірено 05-15-07
