| dbo:abstract
|
- اللغات الألتائية هي مجموعة لغات تضم ثلاث أسر لغوية وهي:
* اللغات التركية (لغة جمهورية تركيا هي إحدى لغات هذه الأسرة)
* اللغات المنغولية (اللغة الرسمية لجمهورية منغوليا والتي تسمى هي إحدى لغات هذه الأسرة)
* ويختلف العلماء على لغتين:
* اليابانية
* الكورية فيقول الكثير أن أصل هتين اللغتين ليس معروف بعد. لكن البعض ممن دخل في القضية يعتبرهما فرعين من الألتائية ، ولكن الدراسات المعاصرة تعدهما من ضمن منظومة اللغات الصينية. وقد سميت هذه اللغات بالألتائية نسبة إلى في آسيا الوسطى ويقطن الناطقون بهذه المجموعة في المناطق الشمالية الشرقية لقارة آسيا وفي المقاطعات الشمالية، والشمالية الشرقية للصين وفي منغولية وآسيا الوسطى وجنوب سيبرية وتركية والشرق الأدنى وشبه جزيرة البلقان. ومما تجدر ملاحظته في اللغات الألتائية تاريخ مدوناتها القريب، فأقدم أثر للّغات التوركية يعود إلى القرن الثامن الميلادي، والمغولية إلى القرن الثالث عشر، أما اللغات المنشورية ـ التنغوسية فقد ظهرت في القرن السابع عشر. فاللغة المنشورية مثلاً كانت إحدى اللغات الرسمية في الحكم المنشوري الذي امتد من عام 1644 إلى عام 1911. ويعتقد الكثير من علماء اللغة أن التشابه الكبير في المفردات وبناء الجملة والتراكيب بين هذه اللغات يعد مؤشراً واضحاً على أنها انبثقت من أصل واحد، ولهذا السبب يمكن أن يطلق عليها اسم أسرة اللغات الألتائية. (ar)
- Les llengües altaiques són una macrofamília lingüística hipotètica que s'estén des dels Balcans fins a la Sibèria oriental, amb 105 milions de parlants. Es consideren originàries de la serralada de l'Altai, entre Rússia i Mongòlia. L'existència d'una vertadera família altaica és discutible; mentre que la hipòtesi altaica ha tingut molts defensors, encara no és considerada satisfactòriament provada, i per això és incorrecte usar el terme "família" en referència a les llengües altaiques. (ca)
- Altajské jazyky jsou hypotetickou jazykovou rodinou, jenž se má údajně rozléhat především na území Asie a nepatrně ve východní části Evropy. Měla by primárně zahrnovat rodiny jazyků turkických, mongolských, tunguzských a často taky japonsko-rjúkjúských, korejských a jazyka ainu. Název rodiny je odvozen od Altajského pohoří ve Střední a Východní Asii, kde se nachází prameny řek Irtyš a Ob. Hypotéza Altajských jazyků byla poprvé zmíněna v 18. století a byla široce přijímána až do roku 1960. Od roku 1950 začalo velké množství komparativních lingvistů, po shledání údajných příbuzností jako neplatné, hypotézu odmítat. Oponenti Altajských jazyků argumentovali, že podobnosti mezi zahrnutými jazyky nevycházejí ze společného prajazyku, ale ze vzájemného . Prvotní návrhy hypotézy slučovaly pouze rodiny jazyků turkických, mongolských a tunguzských. Pozdější návrh pro zahrnutí japonsko-rjúkjúských a korejských jazyků, a tím vytvořit tzv. Makro-Altajskou rodinu, vyvolal (už existující) kontroverzi. Většina proponentů Altajských jazyků trvá na zahrnutí jazyků korejských. Společný prajazyk byl předběžně zrekonstruován Sergejem Starostinem a dalšími. Altajská jazyková rodina by tedy zahrnovala přibližně 66 žijících jazyků. Při zahrnutí japonsko-rjúkjúských a korejských jazyků (Makro-Altajština) by se počet zahrnutých jazyků přibližně pohyboval kolem 74 (tento počet se může měnit vzhledem k tomu, co je bráno jako jazyk a co pouze za dialekt). Do čísla nejsou započítávány dřívější fáze zahrnutých jazyků . (cs)
- Altaic (/ælˈteɪ.ɪk/; also called Transeurasian) is a controversial proposed language family that would include the Turkic, Mongolic and Tungusic language families and possibly also the Japonic and Koreanic languages. Speakers of these languages are currently scattered over most of Asia north of 35 °N and in some eastern parts of Europe, extending in longitude from Turkey to Japan. The group is named after the Altai mountain range in the center of Asia. The hypothetical language family has long been rejected by most comparative linguists, although it continues to be supported by a small but stable scholarly minority. The research on their supposedly common linguistics origin has inspired various comparative studies on the folklore and mythology among the Turks, Proto-Mongols and Tungus people. The Altaic family was first proposed in the 18th century. It was widely accepted until the 1960s and is still listed in many encyclopedias and handbooks. Since the 1950s, many comparative linguists have rejected the proposal, after supposed cognates were found not to be valid, hypothesized sound shifts were not found, and Turkic and Mongolic languages were found to be converging rather than diverging over the centuries. Opponents of the theory proposed that the similarities are due to mutual linguistic influences between the groups concerned. Modern supporters of Altaic acknowledge that many shared features are the result of contact and convergence and thus cannot be taken as evidence for a genetic relationship, but they nevertheless argue that a core of existing correspondences goes back to a common ancestor. The original hypothesis unified only the Turkic, Mongolian, and Tungusic groups. Later proposals to include the Korean and Japanese languages into a "Macro-Altaic" family have always been controversial. The original proposal was sometimes called "Micro-Altaic" by retronymy. Most proponents of Altaic continue to support the inclusion of Korean, but fewer do for Japanese. Some proposals also included Ainuic but this is not widely accepted even among Altaicists themselves. A common ancestral Proto-Altaic language for the "Macro" family has been tentatively reconstructed by Sergei Starostin and others. Micro-Altaic includes about 66 living languages, to which Macro-Altaic would add Korean, Jeju, Japanese, and the Ryukyuan languages, for a total of about 74 (depending on what is considered a language and what is considered a dialect). These numbers do not include earlier states of languages, such as Middle Mongol, Old Korean, or Old Japanese. (en)
- Οι αλταϊκές γλώσσες είναι μια ομάδα γλωσσών που είναι ευρύτατα διαδεδομένη στην Ασία και περιλαμβάνει γύρω στις 60 γλώσσες με περίπου 160 εκατομμύρια ομιλητές (περίπου 185 εκ. με αυτούς που την έχουν για δεύτερη γλώσσα). Πολλοί γλωσσολόγοι θεωρούν ότι οι γλώσσες αυτές αποτελούν μια γλωσσική οικογένεια. Αρκετοί όμως πιστεύουν ότι δεν πρόκειται στην πραγματικότητα για γλωσσική οικογένεια, αλλά για . Σύμφωνα με τη θεωρία αυτήν οι γλώσσες αυτές δεν έχουν κοινό πρόγονο (την πρωτοαλταϊκή), αλλά αποτελούν τρεις διακριτές γλωσσικές οικογένειες, τις τουρκικές γλώσσες, τις μογγολικές γλώσσες και τις τουνγκουζικές γλώσσες.·Τα αναμφισβήτητα κοινά χαρακτηριστικά των τριών αυτών οικογενειών τόσο στη δομή όσο και στο λεξιλόγιο οφείλονται στη μακροχρόνια επαφή των λαών. Ορισμένοι πάλι συγκαταλέγουν στις Αλταϊκές γλώσσες και την κορεατική και την ιαπωνική γλώσσα, καθώς και τη γλώσσα αϊνού. Η προτεινόμενη αυτή διευρυμένη ομάδα ονομάζεται μακροαλταϊκή. Από το 2003 που αποδείχτηκε από την Μπάρμπαρα Ρίλεϊ η γενετική συγγένεια της αρχαίας κορεατικής Κόγκουριο και της , γίνεται δεκτό ότι τα ιαπωνικά συγγενεύουν με τα κορεατικά. Σε τι βάθος χρόνου όμως θα πρέπει να αναζητηθεί η πρωτογλώσσα και ποια είναι η συγγένεια με τις αλταϊκές γλώσσες παραμένουν άγνωστα. (el)
- Altaja lingvaro estas proponata lingvofamilio de popoloj, en kiun inkludiĝas (1) Mongola, (2) Tunguso-Manĝura kaj (3) Turka grupoj. Totala kvanto: 132,45 mln. Etnogeografia distribuo de la familio laŭ la mondopartoj estas jena (mln):
* Mongola
* Burjata - Kalmuka - Mongola
* Tjurka
* Azerbajĝana - Ĉuvaŝa - Jakuta - Kazaĥa - Kirgiza - Tatara - Turka - Turkmena - Ujgura - Uzbeka
* Tungus-Manĉura
* - Evenka - Evena - manĉura SU - Teritorio de iama Sovetunio sen baltaj landoj. Iuj lingvistoj ankaŭ diskutas apartenon de la korea lingvo al la altaja lingvaro, sed laŭ aliaj temas pri izolita lingvo, sen ke estus klara konsento. (eo)
- Die altaischen Sprachen, auch Altaisprachen genannt, sind eine Gruppe aus etwa 60 in Eurasien verbreiteten Sprachen mit rund 200 bis 210 Millionen Sprechern (annähernd 220 bis 230 Mio. inklusive Zweitsprechern). Zuerst 1844 von Matthias Alexander Castrén im Rahmen der ural-altaischen Hypothese als Sprachfamilie beschrieben, wurde sie bis in die 1960er weithin als solche akzeptiert; mittlerweile wird sie aber meist als bloßer Sprachbund betrachtet, der aus mehreren nicht miteinander verwandten kleineren Familien besteht. Die Bezeichnung geht auf das zentralasiatische Altai-Gebirge zurück, das früher als Urheimat dieser Sprachen angenommen wurde. Die altaische Sprachfamilie besteht laut ihren Befürwortern aus zumindest drei untergliederten Sprachfamilien, den Turksprachen, den mongolischen und den tungusischen Sprachen. Diese drei Sprachfamilien besitzen lexikalische, morphologische, phonetische und typologische Gemeinsamkeiten, die von einigen Wissenschaftlern als Beweis für ihre genetische Einheit und somit Rückführbarkeit auf eine gemeinsame Vorgängersprache (Protosprache) angesehen werden. Die Mehrheit der Forscher sieht jedoch diese Gemeinsamkeiten lediglich als Folge von lexikalen und strukturellen Entlehnungen an, die durch langzeitige areale Kontakte zwischen diesen Sprachgruppen entstanden sind. Eine Mehrheit der Befürworter der altaischen Hypothese rechnet auch Koreanisch, die Japanisch-Ryūkyū-Sprachen und die Ainu-Sprache zum Altaischen. Diese erweiterte Version des Altaischen nennt man Makro-Altaisch. Die frühere Vorstellung einer speziellen uralisch-altaischen Sprachverwandtschaft gilt heute als überholt, diskutiert werden jedoch Hypothesen einer Verwandtschaft der altaischen Sprachen mit mehreren anderen nordeurasischen Sprachfamilien – darunter auch die uralischen Sprachen – und einigen isolierten Sprachen (siehe dazu die Artikel Eurasiatisch und Nostratisch). Der Nachweis einer sprachgenetischen Beziehung wird jedoch durch diverse Faktoren erschwert. Nicht nur in der Beziehung des Japanischen zu den anderen altaischen Sprachgruppen, sondern auch hinsichtlich der Zusammengehörigkeit der tungusischen, mongolischen und turkischen Sprachen als Mitglieder der altaischen Sprachfamilie herrscht kein Konsens. (de)
- Altaitar hizkuntzak zenbait hizkuntzalarik proposatutako hizkuntza familia bat da, gaur egun nahiko baztertua dagoena. 60 bat hizkuntza eta 250 miloi bat hiztun bilduko lituzke eta Turkiatik eta Europako ekialdetik Asiako ipar-ekialderaino hedatuko litzateke. Izena Altai mendietatik datorkio. (eu)
- El concepto de lenguas altaicas se refiere a una propuesta de macrofamilia lingüística mayoritariamente rechazada en la actualidad que agruparía varias familias de lenguas habladas principalmente en Asia Central, en especial la túrquica y la mongólica. La existencia de la familia altaica es debatida entre los lingüistas históricos, pues ha sido casi universalmente rechazada. El nombre proviene del macizo de Altái, cadena montañosa de Asia central. Los defensores de las lenguas altaicas incluyen a las siguientes familias:
* Lenguas túrquicas
* Lenguas mongólicas
* Lenguas tunguses A menudo incluyen también el grupo de lenguas japónicas y coreánicas. Se ha sugerido también la inclusión del ainu. Pero la inclusión de estos tres grupos es aún más insegura y es rechazada por muchos especialistas. Las lenguas altaicas se han considerado recientemente como un Sprachbund. (es)
- Fine teangacha is ea na teangacha Altaecha a bhfuiltear go mór mór in amhras faoi ar na saolta seo. Is iad na teangacha seo is gnách a chur san áireamh:
* na teangacha Mongólacha, ar nós na Mongóilise féin, chomh maith leis na teangacha agus na canúintí gaolmhara a labhraítear sa Mhongóil féin, sa tSín agus sa Rúis
* na teangacha Turcacha, nó na teangacha Tuircice, ar nós na Tuircise, na Tatairise, na hAsarbaiseáinise, na Casaicise, na Tuircméinise agus go leor teangacha eile a labhraítear i lár na hÁise, go háirithe sna poblachtaí iar-Shóivéadacha deisceartacha.
* na teangacha Tungúsacha, ar nós na
* an tSeapáinis (agus na canúintí in Oileáin Ryukyu, más canúintí iad ar aon nós: tá siad gaolmhar leis an tSeapáinis, ach ní bhíonn siad intuigthe acu siúd nach bhfuil ach Seapáinis chaighdeánta acu)
* an Chóiréis Uaireanta, glactar leis go bhfuil an teanga , a bhí á labhairt i dtuaisceart na Seapáine go dtí le déanaí, ina ball den fhine teangacha seo chomh maith. Faoi láthair, níl san fhine teangacha seo ach tuairimíocht - is fearr leis na teangeolaithe a bheith ag trácht ar an hipitéis Altaech ná ar an bhfine Altaech. Níl siad ar aon bharúil, ach oiread, faoi na teangacha ba chóir a chur san áireamh. Is ar éigean a bheadh aon duine sásta "teangacha Altaecha" a thabhairt ar na teangacha thuasluaite go léir. Is iad na teangacha Mongólacha, na teangacha Tuircice agus na teangacha Tungúsacha is minicí a áirítear mar theangacha Altaecha, ach níl na teangeolaithe go léir admhálach go bhfuil an trí ghrúpa seo gaolmhar le chéile, ach an oiread. Ba é an teangeolaí Fionlannach Matthias Alexander Castrén an chéad duine ar rith an hipitéis Altaech leis. É féin bhí sé tar éis taighde cuimsitheach a dhéanamh ar theangacha na Sibéire agus é ag iarraidh teacht ar ghaolta na Fionlainnise. Rinne sé an-obair ceannródaíochta ina thaiscéalaí taighde ag leagan amach crann ginealais na dteangacha Úralacha. San am chéanna, tá sé sábháilte a rá go ndeachaigh sé thar fóir, nó bhí seisean den bharúil go raibh, fiú, na teangacha Úralacha (na teangacha Finne-Úgracha agus na teangacha Samódacha) gaolmhar leis na teangacha "Altaecha" - d'fhéadfá hipitéis Úral-Altaech a thabhairt ar an leagan seo den hipitéis. Nuair a socraíodh nach raibh gaol ag na teangacha Úralacha leis na teangacha Altaecha, mhair a lán teangeolaithe ag síleadh gur grúpáil chiallmhar a bhí san "fhine Altaech". Bhí a lán teangeolaithe sásta leis an hipitéis "Úral-Altaech" féin ar feadh i bhfad, áfach, agus níor dealaíodh na teangacha Úralacha ó na teangacha Altaecha go deifnídeach ach faoi lár na fichiú haoise. Ba é ba phríomhchúis leis seo ná gur thosaigh na saineolaithe ag cur amhrais san fhine Altaech sa chiall chúng féin. (ga)
- Rumpun bahasa-bahasa Altai ialah nama sebuah rumpun bahasa yang digunakan oleh suku-suku bangsa Altai. Pada rumpun bahasa ini diduga termasuk 60 bahasa yang dipertuturkan hampir 250 juta jiwa, kebanyakan pada dan sekeliling Asia Tengah. Hubungan antara bahasa-bahasa itu menyisakan persoalan perdebatan di antara ahli sejarah bahasa, dan keberadaan bahasa Altai sebagai keluarga disangkal sejumlah pihak. Para pendukungnya menganggap bahwa bahasa-bahasa Turki, bahasa Mongolia dan bahasa Tunguska (atau Manchu-Tungus) termasuk rumpun bahasa ini. Bahasa Japonik dan bahasa Koreanik sering juga digolongkan, dan bahasa Ainu juga telah dianjurkan sejumlah pihak. (in)
- Les langues altaïques ou langues transeurasiennes sont un ensemble de langues parlées en Eurasie, depuis la Turquie et la Moldavie jusqu'à l'Asie de l'Est, en passant par l'Asie centrale, la Sibérie et l'Extrême-orient russe. Elles rassemblent au minimum les langues turques, les langues mongoles et les langues toungouses, ainsi que dans certaines conceptions les langues coréaniques et les langues japoniques. Le nom dérive de celui de l'Altaï, une chaîne de montagnes d'Asie centrale aujourd'hui partagée entre Chine, Kazakhstan, Mongolie et Russie. Les linguistes s'accordent à retrouver dans toutes ces langues de nombreuses caractéristiques communes, de nature typologique et lexicale, mais divergent quant à l'explication à en donner. La première possibilité, envisagée dès le XIXe siècle, est que les langues altaïques forment une famille de langues au sens généalogique, et que leurs traits partagés reflètent une origine commune. L'alternative, proposée à partir de la seconde moitié du XXe siècle, est que ces similitudes proviennent de contacts historiques prolongés entre les locuteurs de ces langues, qui les auraient amenées à échanger des traits jusqu'à développer des profils très semblables : les langues altaïques seraient alors le reflet d'une ancienne aire linguistique. La controverse se poursuit toujours aujourd'hui. (fr)
- アルタイ諸語（アルタイしょご、英: Altaic languages）は、ユーラシア大陸を横断する形で分布する言語連合である。かねて歴史比較言語学において共通点が指摘されてきた。歴史的にはウラル・アルタイ語仮説に由来し、一般にテュルク語族、モンゴル語族、ツングース語族からなりたつ。これらの諸言語が共通の祖先 (祖語) を持ち、アルタイ語族をなすという仮説がながらく提唱されており、1960年代までは広く受け入れられていたが、21世紀現在、言語学界においてこの主張は議論の対象となっている。 広義にはこれらに日琉語族、朝鮮語族（まれにアイヌ語族やニブフ語）も加えられ、拡大アルタイ語族（英: Macro-Altaic languages）、また近年はマーティン・ロベーツらの造語で「トランスユーラシア語族（英: Transeurasian languages）」と呼ばれるが、これらに関しては常に議論の対象となっており、証明が受け入れられていた時期はない。「拡大アルタイ語族」からの逆成で、テュルク語族、モンゴル語族、ツングース語族を「縮小アルタイ語族（英: Micro-Altaic languages）」と呼ぶことがある。 「アルタイ諸語」の名は、中央アジアのアルタイ山脈（阿爾泰山脈）にちなみ命名されたものである。 (ja)
- Le lingue altaiche sono una famiglia linguistica che include 60 lingue parlate da circa 250 milioni di persone, particolarmente in Asia centrale, settentrionale e orientale. La relazione tra le diverse lingue altaiche è ancora oggetto di dibattito e l'esistenza stessa di una famiglia altaica è stata messa in dubbio. I sostenitori della tesi genetica considerano la famiglia altaica costituita dai seguenti sottogruppi:
* lingue turche
* lingue mongoliche
* lingue tunguse (o manciu-tunguse) In genere si ritiene che la lingua coreana e la lingua giapponese siano lingue isolate, tuttavia alcuni studiosi le considerano apparentate con le lingue altaiche. L'ainu è stato occasionalmente suggerito come facente parte della famiglia altaica, ma questa teoria ha avuto poco seguito e si tende ora ad inserirla nella famiglia paleosiberiana. (it)
- 알타이 제어(영어: Altaic languages) 또는 트랜스유라시아어족(Transeurasian languages)은 우랄 산맥 이동의 중앙아시아, 시베리아 지역의 언어들을 포함하는 언어동조대 영역이자 가설적 어족으로,:73 19세기부터 시작한 긴 시간의 언어학적 연구사료가 남아있는 유명한 학설 가운데 하나이다. 이 어족은 아시아 중앙에 있는 알타이 산맥의 이름을 따서 명명되었는데, 알타이 제어 이론은 비록 소수의 학자들에 의해 안정적인 학술적 지지를 받고 있지만 대부분의 비교언어학자들은 알타이 제어 이론을 오랫동안 거부하고 있다. 18세기에 처음 제안된 알타이 어족은 1960년대까지 널리 받아들여졌고 여전히 많은 백과사전과 서적에 실려 있지만, 1950년대 이후 이 가설에 포함되는 것으로 추정되는 동족어가 유효하지 않은 것으로 판명되고 가설적인 음의 이동이 발견되지 않고 튀르크어족과 몽골어족이 수세기에 걸쳐 분기되기보다는 수렴되는 것으로 밝혀지면서 많은 비교언어학자들이 이 가설을 거부하고 있으며, 해당 가설 안에 포함되는 어족 간 유사성은 관련 어족 간의 상호 언어적 영향 때문이라고 추정하고 있다. 오늘날 알타이 제어 지지자들은 가설에 포함되는 어족 간에 많은 유사성이 언어 접촉 및 수렴의 결과임을 인정하고 있지만, 그럼에도 불구하고 그들은 여전히 이들이 공통 조상으로 거슬러 올라간다고 주장하고 있다. 알타이 어족은 퉁구스어족·몽골어족·튀르크어족으로 구성되며 학자에 따라 한국어와 일본어를 포함시키기도 한다. 특히 와 , , 마르티너 로베이츠 등이 알타이어족에 한국어군이나 일본어파를 포함시키고 있다. 이 어족의 공통 조상인 알타이 조어는 세르게이 스타로스틴과 다른 사람들에 의해 잠정적으로 재구성되었다. 한편 아이누어를 포함하는 관점도 있는데, 이러한 주장 중의 하나로 조지프 그린버그의 가설이 있지만 이것은 알타이 제어 지지자들에게도 널리 받아들여지지 않고 있다. (ko)
- Języki ałtajskie – grupa języków, wcześniej traktowanych jako rodzina językowa. Obecnie uznaje się języki ałtajskie raczej za ligę językową, czyli zespół języków, których podobieństwa wynikają ze wzajemnych interakcji. Badania przeprowadzone metodą triangulacji technik antropologicznych, językoznawczych i archeologicznych wskazują na wspólne źródło wszystkich języków – język transeurazjatycki. Grupa języków ałtajskich dzieli się na trzy rodziny:
* języki tureckie (turkijskie)
* języki mongolskie
* języki tungusko-mandżurskie Językami ałtajskimi posługuje się ponad 152 mln osób, zamieszkujących rozległe obszary Azji, od Azji Mniejszej przez Azję Środkową i środkową Syberię, aż po chiński i rosyjski Daleki Wschód. Ze względu na swoje podobieństwo do języków uralskich łączone są w jedną ligę uralo-ałtajską. Do języków ałtajskich bywają zaliczane także języki japoński i koreański. Języki ałtajskie z największą liczbą użytkowników to:
* turecki (ok. 80 mln),
* azerski (ok. 25 mln),
* uzbecki (18,5 mln),
* turkmeński (ok. 6,5 mln),
* tatarski (ok. 6 mln),
* ujgurski (ok. 6 mln),
* kazachski (ok. 5,3 mln),
* kirgiski (ok. 5 mln),
* mongolski (ok. 4,5 mln). Morfologicznie wszystkie języki ałtajskie należą do języków aglutynacyjnych. Ich cechą charakterystyczną jest również harmonia wokaliczna. (pl)
- De Altaïsche of Transeuraziatische talen zijn verschillende Noord-Aziatische taalfamilies waarvan de onderlinge verwantschap onder taalkundigen een onderwerp van debat is. In hun structuur vertonen de talen grote overeenkomsten, maar een gemeenschappelijke woordenschat blijkt zeer moeilijk te reconstrueren. Een alternatieve verklaring voor de overeenkomsten is de sprachbund, een geografisch gebied waarin meerdere talen met gemeenschappelijke structurele kenmerken voorkomen, niet door gemeenschappelijke herkomst, maar als gevolg van . Het samenbrengen van linguïstische, archeologische en paleogenetische kennis heeft in 2021 geleid tot een studie die toch een herkomstgebied toewijst aan de Altaïsche talen en dat situeert ten westen van de Chinese rivier de Liao. De sprekers ervan zijn niet geassocieerd met herdersculturen, maar met landbouwers uit het vroege neolithicum die vanaf 9000 BP pluimgierst (Panicum miliaceum) begonnen te telen en zich daarna verspreidden. Deze gemeenschappelijke oorsprong werd daarna gemaskeerd door culturele uitwisseling vanaf de Bronstijd. Onafhankelijk hiervan verbouwden de eerste sprekers van Sino-Tibetaanse talen trosgierst (Setaria italica) rond de Gele Rivier. In haar grootste omvang kent de Altaïsche taalfamilie ongeveer 560 miljoen sprekers. De grootste taal binnen de macro-Altaïsche familie is het Japans, met zo'n 130 miljoen sprekers, gevolgd door het Turks, met 80 miljoen. Tot de Altaïsche talen worden in het geval van de micro-Altaïsche theorie drie taalgroepen gerekend. In het geval van de Macro-Altaïsche theorie worden vijf taalgroepen onderscheiden: Micro-Altaïsch
* de Turkse talen
* de Mongoolse talen
* de Toengoezische talen Macro-Altaïsch
* het Koreaans
* de Japanse talen De meeste voorstanders van de Altaïsche taalfamilie rekenen alle vijf groepen hiertoe, maar enkelen plaatsen het Koreaans en/of het Japans daarbuiten. Alle hierboven genoemde taalfamilies vertonen klinkerharmonie en agglutinatie. Er is ook verwantschap gesuggereerd tussen de Altaïsche talen en andere taalfamilies. Een oude theorie is die van de Oeral-Altaïsche taalverwantschap, dat wil zeggen met de Oeraalse talen (zie Fins-Oegrische talen), maar deze is nog minder gemeengoed dan die van de Altaïsche familie zelf. Zowel Oeraals als Altaïsch spelen een rol bij de reconstructie van de Euraziatische talen en het hypothetische Nostratisch. (nl)
- Altaiska språk är en omstridd språkfamilj som av vissa lingvister anses innefatta turkspråk, mongolspråk och manchu-tungusspråk, totalt närmare 60 språk talade av omkring 167 miljoner människor. Dessa språkfamiljer visar gemensamma nämnare i vokalharmoni, agglutination och avsaknad av genus. De har många likartade ord, däribland pronomen, som är ovanliga som lånord. Likheterna anses dock ofta vara ett resultat av språkförbund. Även japanska och koreanska har stundom räknats som besläktade med altaiska språk. Under 1800-talet ansågs de altaiska språken höra ihop med de uraliska språken som de uralaltaiska språken, men detta är numera vanligen förkastat. Namnet på språkfamiljen kommer av Altaibergen. Stamträd för de altaiska språken enligt Ethnologue: (sv)
- As línguas altaicas são um conjunto de idiomas falados entre a Turquia e a Ásia Oriental, passando pela Mongólia e a Sibéria. Atualmente, a maioria dos linguistas rejeitam a existência de um ancestral comum a todos os idiomas altaicos, de modo que as similaridades entre eles podem ter decorrido de um contato histórico mútuo. Existem várias versões propostas desta família. Todas as versões incluem as Línguas turcomanas, as Línguas mongólicas e as Línguas tungúsicas ("Micro-Altaica") e uma minoria de origem ocidental inclui também as Línguas japônicas e a Língua coreana ("Macro-Altaica"). O nome da família provém dos Montes Altai, na Ásia Central. A família Micro-Altaica inclui cerca de 66 idiomas vivos, enquanto a Macro-Altaica inclui cerca de 74. Há estimativas diferentes dependendo do que se considera como idioma autônomo ou um dialeto. Alguns linguistas como Joseph Greenberg e também consideravam como pertencente a esta família a Língua ainu, atualmente em processo de extinção. (pt)
- Алтайські мови — макросім'я мов, яка включає тюркські, монгольські й тунгусо-маньчжурські мови (т.з. мікроалтайська сім'я, близько 66 живих мов) та іноді — корейську і японсько-рюкюські мови (разом із раніше перерахованими складають т.з. макроалтайську сім'ю, близько 74 мов). Мікроалтайська сім'я має близько 348 мільйонів мовців, макроалтайська сім'я — близько 558 мільйонів . Більшість порівняльних лінгвістів давно відкидають гіпотетичну мовну сім'ю , хоча вона продовжує підтримуватися невеликою, але стабільною науковою меншиною. Мови алтайської макросім'ї поширені в Азії та Східній Європі на великій території від Балкан до Магаданської області і від Таймиру до Фарсу (Іран) і островів Рюкю (Японія). Генетична спорідненість складових гілок не є загальновизнаною: деякі вчені вважають її набутою в результаті інтенсивних мовних контактів на рівні прамови («антиалтаїсти»), деякі лінгвісти називають обидві теорії рівноважними («скептики»). (uk)
- Алта́йские языки́ — условный термин, используемый для обозначения языковой семьи, в которую включают тюркскую, монгольскую и тунгусо-маньчжурскую языковые ветви; менее распространено включение в эту семью корейского языка, спорно — японо-рюкюской языковой ветви. На этих языках разговаривают на территории Северо-Восточной Азии, Центральной Азии, Анатолии и Восточной Европы. Группа названа в честь Алтайских гор, горной цепи в центральной Азии. Генетическая связь языков, составляющих алтайскую общность, не является общепринятой; алтайскую гипотезу большинство компаративистов отвергает, хотя у неё есть и сторонники. У этих языковых семей множество схожих характеристик. Вопрос заключается в их источнике. Один лагерь, «алтаисты», рассматривает сходства как результат общего происхождения от праалтайского языка, на котором разговаривали несколько тысяч лет назад. Другой лагерь, «антиалтаисты», рассматривает сходства как результат взаимодействия между этими языковыми группами. Некоторые лингвисты считают, что обе теории равновесны; их называют «скептиками». (ru)
- 阿尔泰语系（英語：Altaic languages），或译阿勒泰语系，比利时语言学家马蒂尼·罗比茨在它基础上提出了泛歐亞語系（Transeurasian languages），是一個按照语言系属分类方法所划分的一组假說性语系，主要将突厥语族、蒙古语族和通古斯语族划为一个语系，有時朝鮮語、琉球語、日語與阿伊努語也會被歸類在其中。這個語系主要分布在北緯35度以北的亞洲以及東歐地區，活動區域大致在日本至土耳其之間，包括60多种语言。這個語系的名稱來自中亞的阿爾泰山脈。在1970年代後，許多比較語言學家傾向认为這個假說并不成立，但這個假說仍有學者支持。因此是否存在这个语系，学术界直到现在都存在争议。 這個假說最早於18世紀提出，在1960年代被語言學界廣泛接受，並編入教科書與百科全書中。這個假說将突厥语族、蒙古语族和通古斯语族歸納為一，認為有相同起源。後來學者提出「阿爾泰超語系」（Macro-Altaic family），将朝鮮語、日語也包括其中，但這個假設長期有著爭議。此外，也曾有语言学家将其和乌拉尔语系划分为一组语群即乌拉尔-阿尔泰语系。谢尔盖·阿纳托利耶维奇·斯塔罗斯金與其他語言學者，致力於重建原始阿尔泰语。在1950年代開始，許多原本被認為是同源詞的單字被發現並非同源，語言學者開始認為這個假說的證據不足。反對者認為，這幾個語族之所以會有很大相似，是來自於族群間的語言接觸而產生的歷史結果，蒙古語與突厥語是趨同演化，而不是由同一祖語演變為不同方言。但在去除因為語言接觸而相互借用的單字之後，在這個語系中的各語言存在許多共有的單字與語言特徵，除了可以被追溯到相同的祖源這個理由外，難以解釋這個現象，使得這個假說在學界仍有許多支持。 阿爾泰語系中包括了66種活語言，加入琉球語、日語與朝鮮語的超阿爾泰語系則包括了74種。一些古代語言，如中古蒙古語、古朝鮮語與古日語通常不被計算在內。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Les llengües altaiques són una macrofamília lingüística hipotètica que s'estén des dels Balcans fins a la Sibèria oriental, amb 105 milions de parlants. Es consideren originàries de la serralada de l'Altai, entre Rússia i Mongòlia. L'existència d'una vertadera família altaica és discutible; mentre que la hipòtesi altaica ha tingut molts defensors, encara no és considerada satisfactòriament provada, i per això és incorrecte usar el terme "família" en referència a les llengües altaiques. (ca)
- Altaitar hizkuntzak zenbait hizkuntzalarik proposatutako hizkuntza familia bat da, gaur egun nahiko baztertua dagoena. 60 bat hizkuntza eta 250 miloi bat hiztun bilduko lituzke eta Turkiatik eta Europako ekialdetik Asiako ipar-ekialderaino hedatuko litzateke. Izena Altai mendietatik datorkio. (eu)
- アルタイ諸語（アルタイしょご、英: Altaic languages）は、ユーラシア大陸を横断する形で分布する言語連合である。かねて歴史比較言語学において共通点が指摘されてきた。歴史的にはウラル・アルタイ語仮説に由来し、一般にテュルク語族、モンゴル語族、ツングース語族からなりたつ。これらの諸言語が共通の祖先 (祖語) を持ち、アルタイ語族をなすという仮説がながらく提唱されており、1960年代までは広く受け入れられていたが、21世紀現在、言語学界においてこの主張は議論の対象となっている。 広義にはこれらに日琉語族、朝鮮語族（まれにアイヌ語族やニブフ語）も加えられ、拡大アルタイ語族（英: Macro-Altaic languages）、また近年はマーティン・ロベーツらの造語で「トランスユーラシア語族（英: Transeurasian languages）」と呼ばれるが、これらに関しては常に議論の対象となっており、証明が受け入れられていた時期はない。「拡大アルタイ語族」からの逆成で、テュルク語族、モンゴル語族、ツングース語族を「縮小アルタイ語族（英: Micro-Altaic languages）」と呼ぶことがある。 「アルタイ諸語」の名は、中央アジアのアルタイ山脈（阿爾泰山脈）にちなみ命名されたものである。 (ja)
- اللغات الألتائية هي مجموعة لغات تضم ثلاث أسر لغوية وهي:
* اللغات التركية (لغة جمهورية تركيا هي إحدى لغات هذه الأسرة)
* اللغات المنغولية (اللغة الرسمية لجمهورية منغوليا والتي تسمى هي إحدى لغات هذه الأسرة)
* ويختلف العلماء على لغتين:
* اليابانية
* الكورية فيقول الكثير أن أصل هتين اللغتين ليس معروف بعد. لكن البعض ممن دخل في القضية يعتبرهما فرعين من الألتائية ، ولكن الدراسات المعاصرة تعدهما من ضمن منظومة اللغات الصينية. وقد سميت هذه اللغات بالألتائية نسبة إلى في آسيا الوسطى (ar)
- Altajské jazyky jsou hypotetickou jazykovou rodinou, jenž se má údajně rozléhat především na území Asie a nepatrně ve východní části Evropy. Měla by primárně zahrnovat rodiny jazyků turkických, mongolských, tunguzských a často taky japonsko-rjúkjúských, korejských a jazyka ainu. Název rodiny je odvozen od Altajského pohoří ve Střední a Východní Asii, kde se nachází prameny řek Irtyš a Ob. (cs)
- Die altaischen Sprachen, auch Altaisprachen genannt, sind eine Gruppe aus etwa 60 in Eurasien verbreiteten Sprachen mit rund 200 bis 210 Millionen Sprechern (annähernd 220 bis 230 Mio. inklusive Zweitsprechern). Zuerst 1844 von Matthias Alexander Castrén im Rahmen der ural-altaischen Hypothese als Sprachfamilie beschrieben, wurde sie bis in die 1960er weithin als solche akzeptiert; mittlerweile wird sie aber meist als bloßer Sprachbund betrachtet, der aus mehreren nicht miteinander verwandten kleineren Familien besteht. Die Bezeichnung geht auf das zentralasiatische Altai-Gebirge zurück, das früher als Urheimat dieser Sprachen angenommen wurde. (de)
- Οι αλταϊκές γλώσσες είναι μια ομάδα γλωσσών που είναι ευρύτατα διαδεδομένη στην Ασία και περιλαμβάνει γύρω στις 60 γλώσσες με περίπου 160 εκατομμύρια ομιλητές (περίπου 185 εκ. με αυτούς που την έχουν για δεύτερη γλώσσα). (el)
- Altaic (/ælˈteɪ.ɪk/; also called Transeurasian) is a controversial proposed language family that would include the Turkic, Mongolic and Tungusic language families and possibly also the Japonic and Koreanic languages. Speakers of these languages are currently scattered over most of Asia north of 35 °N and in some eastern parts of Europe, extending in longitude from Turkey to Japan. The group is named after the Altai mountain range in the center of Asia. (en)
- Altaja lingvaro estas proponata lingvofamilio de popoloj, en kiun inkludiĝas (1) Mongola, (2) Tunguso-Manĝura kaj (3) Turka grupoj. Totala kvanto: 132,45 mln. Etnogeografia distribuo de la familio laŭ la mondopartoj estas jena (mln):
* Mongola
* Burjata - Kalmuka - Mongola
* Tjurka
* Azerbajĝana - Ĉuvaŝa - Jakuta - Kazaĥa - Kirgiza - Tatara - Turka - Turkmena - Ujgura - Uzbeka
* Tungus-Manĉura
* - Evenka - Evena - manĉura SU - Teritorio de iama Sovetunio sen baltaj landoj. (eo)
- El concepto de lenguas altaicas se refiere a una propuesta de macrofamilia lingüística mayoritariamente rechazada en la actualidad que agruparía varias familias de lenguas habladas principalmente en Asia Central, en especial la túrquica y la mongólica. La existencia de la familia altaica es debatida entre los lingüistas históricos, pues ha sido casi universalmente rechazada. El nombre proviene del macizo de Altái, cadena montañosa de Asia central. Los defensores de las lenguas altaicas incluyen a las siguientes familias:
* Lenguas túrquicas
* Lenguas mongólicas
* Lenguas tunguses (es)
- Fine teangacha is ea na teangacha Altaecha a bhfuiltear go mór mór in amhras faoi ar na saolta seo. Is iad na teangacha seo is gnách a chur san áireamh:
* na teangacha Mongólacha, ar nós na Mongóilise féin, chomh maith leis na teangacha agus na canúintí gaolmhara a labhraítear sa Mhongóil féin, sa tSín agus sa Rúis
* na teangacha Turcacha, nó na teangacha Tuircice, ar nós na Tuircise, na Tatairise, na hAsarbaiseáinise, na Casaicise, na Tuircméinise agus go leor teangacha eile a labhraítear i lár na hÁise, go háirithe sna poblachtaí iar-Shóivéadacha deisceartacha.
* na teangacha Tungúsacha, ar nós na
* an tSeapáinis (agus na canúintí in Oileáin Ryukyu, más canúintí iad ar aon nós: tá siad gaolmhar leis an tSeapáinis, ach ní bhíonn siad intuigthe acu siúd nach bhfuil ach Seapáinis chaig (ga)
- Rumpun bahasa-bahasa Altai ialah nama sebuah rumpun bahasa yang digunakan oleh suku-suku bangsa Altai. Pada rumpun bahasa ini diduga termasuk 60 bahasa yang dipertuturkan hampir 250 juta jiwa, kebanyakan pada dan sekeliling Asia Tengah. Hubungan antara bahasa-bahasa itu menyisakan persoalan perdebatan di antara ahli sejarah bahasa, dan keberadaan bahasa Altai sebagai keluarga disangkal sejumlah pihak. (in)
- Les langues altaïques ou langues transeurasiennes sont un ensemble de langues parlées en Eurasie, depuis la Turquie et la Moldavie jusqu'à l'Asie de l'Est, en passant par l'Asie centrale, la Sibérie et l'Extrême-orient russe. Elles rassemblent au minimum les langues turques, les langues mongoles et les langues toungouses, ainsi que dans certaines conceptions les langues coréaniques et les langues japoniques. Le nom dérive de celui de l'Altaï, une chaîne de montagnes d'Asie centrale aujourd'hui partagée entre Chine, Kazakhstan, Mongolie et Russie. (fr)
- 알타이 제어(영어: Altaic languages) 또는 트랜스유라시아어족(Transeurasian languages)은 우랄 산맥 이동의 중앙아시아, 시베리아 지역의 언어들을 포함하는 언어동조대 영역이자 가설적 어족으로,:73 19세기부터 시작한 긴 시간의 언어학적 연구사료가 남아있는 유명한 학설 가운데 하나이다. 이 어족은 아시아 중앙에 있는 알타이 산맥의 이름을 따서 명명되었는데, 알타이 제어 이론은 비록 소수의 학자들에 의해 안정적인 학술적 지지를 받고 있지만 대부분의 비교언어학자들은 알타이 제어 이론을 오랫동안 거부하고 있다. 알타이 어족은 퉁구스어족·몽골어족·튀르크어족으로 구성되며 학자에 따라 한국어와 일본어를 포함시키기도 한다. 특히 와 , , 마르티너 로베이츠 등이 알타이어족에 한국어군이나 일본어파를 포함시키고 있다. 이 어족의 공통 조상인 알타이 조어는 세르게이 스타로스틴과 다른 사람들에 의해 잠정적으로 재구성되었다. 한편 아이누어를 포함하는 관점도 있는데, 이러한 주장 중의 하나로 조지프 그린버그의 가설이 있지만 이것은 알타이 제어 지지자들에게도 널리 받아들여지지 않고 있다. (ko)
- Le lingue altaiche sono una famiglia linguistica che include 60 lingue parlate da circa 250 milioni di persone, particolarmente in Asia centrale, settentrionale e orientale. La relazione tra le diverse lingue altaiche è ancora oggetto di dibattito e l'esistenza stessa di una famiglia altaica è stata messa in dubbio. I sostenitori della tesi genetica considerano la famiglia altaica costituita dai seguenti sottogruppi:
* lingue turche
* lingue mongoliche
* lingue tunguse (o manciu-tunguse) (it)
- De Altaïsche of Transeuraziatische talen zijn verschillende Noord-Aziatische taalfamilies waarvan de onderlinge verwantschap onder taalkundigen een onderwerp van debat is. In hun structuur vertonen de talen grote overeenkomsten, maar een gemeenschappelijke woordenschat blijkt zeer moeilijk te reconstrueren. In haar grootste omvang kent de Altaïsche taalfamilie ongeveer 560 miljoen sprekers. De grootste taal binnen de macro-Altaïsche familie is het Japans, met zo'n 130 miljoen sprekers, gevolgd door het Turks, met 80 miljoen. Micro-Altaïsch Macro-Altaïsch
* het Koreaans
* de Japanse talen (nl)
- As línguas altaicas são um conjunto de idiomas falados entre a Turquia e a Ásia Oriental, passando pela Mongólia e a Sibéria. Atualmente, a maioria dos linguistas rejeitam a existência de um ancestral comum a todos os idiomas altaicos, de modo que as similaridades entre eles podem ter decorrido de um contato histórico mútuo. (pt)
- Języki ałtajskie – grupa języków, wcześniej traktowanych jako rodzina językowa. Obecnie uznaje się języki ałtajskie raczej za ligę językową, czyli zespół języków, których podobieństwa wynikają ze wzajemnych interakcji. Badania przeprowadzone metodą triangulacji technik antropologicznych, językoznawczych i archeologicznych wskazują na wspólne źródło wszystkich języków – język transeurazjatycki. Grupa języków ałtajskich dzieli się na trzy rodziny:
* języki tureckie (turkijskie)
* języki mongolskie
* języki tungusko-mandżurskie Języki ałtajskie z największą liczbą użytkowników to: (pl)
- Алта́йские языки́ — условный термин, используемый для обозначения языковой семьи, в которую включают тюркскую, монгольскую и тунгусо-маньчжурскую языковые ветви; менее распространено включение в эту семью корейского языка, спорно — японо-рюкюской языковой ветви. На этих языках разговаривают на территории Северо-Восточной Азии, Центральной Азии, Анатолии и Восточной Европы. Группа названа в честь Алтайских гор, горной цепи в центральной Азии. Генетическая связь языков, составляющих алтайскую общность, не является общепринятой; алтайскую гипотезу большинство компаративистов отвергает, хотя у неё есть и сторонники. (ru)
- Altaiska språk är en omstridd språkfamilj som av vissa lingvister anses innefatta turkspråk, mongolspråk och manchu-tungusspråk, totalt närmare 60 språk talade av omkring 167 miljoner människor. Dessa språkfamiljer visar gemensamma nämnare i vokalharmoni, agglutination och avsaknad av genus. De har många likartade ord, däribland pronomen, som är ovanliga som lånord. Likheterna anses dock ofta vara ett resultat av språkförbund. Även japanska och koreanska har stundom räknats som besläktade med altaiska språk. Under 1800-talet ansågs de altaiska språken höra ihop med de uraliska språken som de uralaltaiska språken, men detta är numera vanligen förkastat. Namnet på språkfamiljen kommer av Altaibergen. (sv)
- 阿尔泰语系（英語：Altaic languages），或译阿勒泰语系，比利时语言学家马蒂尼·罗比茨在它基础上提出了泛歐亞語系（Transeurasian languages），是一個按照语言系属分类方法所划分的一组假說性语系，主要将突厥语族、蒙古语族和通古斯语族划为一个语系，有時朝鮮語、琉球語、日語與阿伊努語也會被歸類在其中。這個語系主要分布在北緯35度以北的亞洲以及東歐地區，活動區域大致在日本至土耳其之間，包括60多种语言。這個語系的名稱來自中亞的阿爾泰山脈。在1970年代後，許多比較語言學家傾向认为這個假說并不成立，但這個假說仍有學者支持。因此是否存在这个语系，学术界直到现在都存在争议。 阿爾泰語系中包括了66種活語言，加入琉球語、日語與朝鮮語的超阿爾泰語系則包括了74種。一些古代語言，如中古蒙古語、古朝鮮語與古日語通常不被計算在內。 (zh)
- Алтайські мови — макросім'я мов, яка включає тюркські, монгольські й тунгусо-маньчжурські мови (т.з. мікроалтайська сім'я, близько 66 живих мов) та іноді — корейську і японсько-рюкюські мови (разом із раніше перерахованими складають т.з. макроалтайську сім'ю, близько 74 мов). Мікроалтайська сім'я має близько 348 мільйонів мовців, макроалтайська сім'я — близько 558 мільйонів . Більшість порівняльних лінгвістів давно відкидають гіпотетичну мовну сім'ю , хоча вона продовжує підтримуватися невеликою, але стабільною науковою меншиною. (uk)
|
