| dbo:abstract
|
- Cassini-Huygens fou una sonda espacial, projecte conjunt de la NASA, la ESA i la ASI. Es tractava d'una missió espacial no tripulada l'objectiu de la qual és estudiar el planeta Saturn així com els seus satèl·lits naturals. La nau consta de dos elements principals: la nau Cassini i la sonda Huygens. El llançament va tenir lloc el 15 d'octubre de 1997 i entrà en l'òrbita l'1 de juliol de 2004. El 25 de desembre de 2004 la sonda se separà de la nau aproximadament a les 02:00 UTC. La sonda Huygens va caure a la major lluna de Saturn, Tità, el 14 de gener de 2005, moment en què descendí a la superfície del planeta per tal de recollir informació científica. Es tracta de la primera nau que orbita Saturn i del quart artefacte humà que el visita. Els principals objectius de la nau Cassini són: 1.
* Determinar l'estructura tridimensional i el comportament dinàmic dels anells de Saturn 2.
* Determinar la composició de la superfície dels satèl·lits i la història geològica de cada objecte 3.
* Determinar la naturalesa i l'origen del material fosc de la superfície de Jàpet 4.
* Mesurar l'estructura tridimensional i el comportament dinàmic de la magnetosfera 5.
* Estudiar el comportament dinàmic de l'atmosfera de Saturn 6.
* Estudiar la variabilitat atmosfèrica de Tità 7.
* Realitzar la cartografia detallada de la superfície de Tità La nau Cassini-Huygens es va enlairar el 15 d'octubre de 1997 de l'estació de Cap Canaveral per mitjà d'un coet Titan IV / B de dues etapes. La missió Cassini-Huygens és fruit de la col·laboració entre tres agències espacials. Disset països han contribuït al seu desenvolupament. L'orbitador Cassini va ser construït per la NASA/JPL. La sonda Huygens la va realitzar l'ESA, mentre que l'Agència Espacial Italiana es va encarregar de proporcionar l'antena de comunicació d'alt guany de la Cassini. El cost total de la missió és aproximadament de 3.200 milions de dòlars, dels quals EUA va aportar 2.600 milions, l'Agència Espacial Europea 500 milions i l'Agència Espacial Italiana 160 milions. La ESA va instal·lar música de Julien Civange i a bord de la sonda Cassini-Huygens per interessar al públic en el projecte. El final nominal de la missió era el 2008, però fou ampliada primer fins a 2010 i posteriorment a 2017. (ca)
- Cassini byla americká planetární sonda, která byla jako první navedena na orbitu Saturnu pro jeho průzkum, jeho prstenců a systému jeho měsíců. Vypuštěna byla v roce 1997 a po dvacetileté výzkumné misi, v roce 2017, plánovaně shořela v atmosféře Saturnu. Na jejím přístrojovém vybavení se podílely také evropská organizace pro výzkum vesmíru ESA a italská národní kosmická agentura ASI. Sonda měla dvě samostatné části: mateřskou sondu Cassini (pojmenovanou po italském astronomovi Giovanni Domenico Cassinim) a atmosférickou sondu Huygens (pojmenovanou po nizozemském vědci Christiaanu Huygensovi). Středisko NASA v Pasadeně bylo pověřeno pozemním sledováním rádiového signálu vysílaného sondou jednak ke studiu vysoké atmosféry a ionosféry planety, jednak ke zjišťování vlastností gravitačního pole Saturnu a jeho jednotlivých měsíců. Modul Huygens, určený k průzkumu měsíce Titan, dosáhl prvního přistání dosaženého ve vnější sluneční soustavě. Jezera z kapalného methanu zpozorované sondou na Titanu, jsou jediná známá jezera mimo planetu Zemi. Sonda Cassini také zjistila, že ledový Saturnův měsíc Enceladus skrývá podpovrchový, slaný oceán pod svou kůrou. (cs)
- مهمة كاسيني-هويجنز (بالإنجليزية: Cassini–Huygens) والتي تُسمى عادة كاسيني كانت مشروع تعاون مشترك بين ناسا ووكالة الفضاء الأوروبية ووكالة الفضاء الإيطالية لإرسال مسبارين لدراسة كوكب زحل ونظامه، بما في ذلك حلقاته وأقماره الطبيعية. كانت مركبة فلاج شيب الروبوتية غير المأهولة تشمل كل من المسبار كاسيني الخاص بناسا، وهويجنز مسبار الإنزال الذي هبط على سطح تيتان أكبر أقمار زحل. كان كاسيني رابع مسبار فضائي يزور زحل وأول مسبار يدخل مداره. تمت تسمية المسبارين على أسماء كل من الفلكيين جيوفاني كاسيني وكريستيان هويجنز. أُطلِق كاسيني على متن الصاروخ في 15 أكتوبر 1997. وكان نشطًا في الفضاء لأكثر من 19 سنة، منها 13 سنة قضَّاها في مدار زحل يقوم بدراسة الكوكب ونظامه في دخوله في المدار في 1 يوليو 2004. وقد تضمنت الرحلة إلى زحل طيران قريب من الزهرة (أبريل 1998 ويوليو 1998)، والأرض (1999 أغسطس) والكويكب والمشتري (ديسمبر 2000). وقد انتهت المهمة في 15 سبتمبر 2017 عندما دخل كاسيني في غلاف زحل الجوي العلوي واحترق. وذلك من أجل تجنب خطر التلوث البيولوجي لأي من أقمار زحل التي لديها بيئات نشطة والتي يُحتمل أن تكون صالحة للحياة. ويُنظر إلى المهمة على نطاق واسع على أنها نجحت بشكل فاق التوقعات. وقد وصفها مدير قسم العلوم الكوكبية في ناسا بأنها «مهمة الأوائل»، والتي أحدثت ثورة في الفهم الإنساني لنظام زحل الذي يشمل أقماره وحلقاته، وفي فهمنا عن الأماكن التي يمكن العثور عن حياة فيها في النظام الشمسي. مهمة كاسيني الأصلية كان مخططًا لها أن تستمر لأربع سنوات، من يونيو 2004 إلى مايو 2008. تم تمديد المهمة لسنتين أخرتين حتى سبتمبر 2010، ووُصفت بمهمة اعتدال كاسيني الشمسي (Cassini Equinox Mission). ثم مُددت المهمة للمرة الثانية والأخيرة مع مهمة انقلاب كاسيني الشمسي (Cassini Solstice Mission)، دامت لسبع سنوات أخرى حتى 15 سبتمبر 2017، في الوقت الذي دار فيه كاسيني ليحترق في الغلاف الجوي العلوي لزحل. سافر المسبار هويجنز مع كاسيني حتى انفصاله في 25 ديسمبر 2004، وهبط بواسطة مظلة هبوط على تيتان في 14 يناير 2005. وأرسل البيانات إلى الأرض لمدة 90 دقيقة. كان هذا هو أول هبوط يتم انجازه في النظام الشمسي الخارجي وأول هبوط على سطح قمر غير قمر الأرض. وفي نهاية المهمة نفذ المسبار كاسيني (جراند فاينال) «النهاية العظمى» (بالإنجليزية: Grand Finale) لمهمته: عدد من مرات المرور المحفوف بالمخاطر عبر فجوات زحل وحلقاته الداخلية. وكان الغرض من هذه المرحلة هو تعظيم نتائج كاسيني العلمية قبل التخلص من المسبار. ودخول كاسيني الغلاف الجوي أنهى المهمة، غير أن تحليل البيانات التي تم إرسالها إلى الأرض سوف يستمر لسنوات عديدة. (ar)
- Cassini-Huygens war die Mission zweier Raumsonden zur Erforschung des Planeten Saturn und seiner Monde. Bei Cassini handelte es sich um einen Orbiter, der im Auftrag der NASA vom Jet Propulsion Laboratory gebaut wurde, um die Objekte aus einer Umlaufbahn um den Saturn zu untersuchen. Huygens wurde als Lander konzipiert und von Aérospatiale im Auftrag der ESA unter Beteiligung der italienischen Raumfahrtagentur ASI konstruiert. Die gekoppelten Sonden wurden am 15. Oktober 1997 vom Launch Complex 40 auf Cape Canaveral mit einer Titan-IVB-Rakete gestartet. Am 1. Juli 2004 schwenkte Cassini in die Umlaufbahn um Saturn ein, und am 14. Januar 2005 landete Huygens drei Wochen nach der Trennung von Cassini auf Titan für Messungen in der Atmosphäre und auf der Oberfläche. Orbiter können nur eingeschränkt die Titanatmosphäre mit ihren Fernerkundungsinstrumenten durchdringen. Huygens sendete 72 Minuten lang Daten, die das Verständnis über den Mond deutlich verbesserten. Der Cassini-Orbiter lieferte mit seiner umfangreichen Ausstattung an wissenschaftlichen Instrumenten viele neue, teils revolutionäre Erkenntnisse in Bezug auf Saturn und seine Monde. Die Mission wurde mehrfach verlängert und endete am 15. September 2017 mit dem geplanten Eintritt der Sonde in die Saturnatmosphäre, wo sie verglühte. (de)
- Το Κασσίνι-Χόιχενς (Cassini-Huygens) ήταν μια κοινή αποστολή ρομποτικού διαστημικού οχήματος από τη NASA, την ESA και την ιταλική για την μελέτη του Κρόνου και των φυσικών δορυφόρων του. Το διαστημόπλοιο αποτελούνταν από δύο βασικά στοιχεία: το σχεδιασμένο και κατασκευασμένο από την ΝΑΣΑ Cassini Orbiter, που ονομάστηκε έτσι για να τιμηθεί ο Ιταλο-Γαλλικής εθνικότητας αστρονόμος Τζιοβάνι Ντομένικο Κασίνι (Giovanni Domenico Cassini), καθώς και το συνοδευτικό σκάφος που ήταν σχεδιασμένο από την ΕΣΑ με το όνομα Huygens που όφειλε το όνομά του στον Ολλανδό αστρονόμο, μαθηματικό και φυσικό Κρίστιααν Χόιχενς (Christiaan Huygens). Το Κασσίνι ήταν το πρώτο διαστημόπλοιο που τέθηκε σε τροχιά γύρω από τον πλανήτη Κρόνο και το τέταρτο που επισκέφθηκε τον Κρόνο. Το Κασσίνι ξεκίνησε στις 15 Οκτωβρίου 1997 και, μετά από ένα μακρύ διαπλανητικό ταξίδι, τέθηκε σε τροχιά γύρω από τον Κρόνο την 1η Ιουλίου 2004. Στις 25 Δεκεμβρίου 2004, περίπου στις 02:00 UTC, το Χόιχενς αποχωρίστηκε από το κυρίως σώμα του Κασσίνι και στη συνέχεια, έφθασε στο δορυφόρο του Κρόνου, Τιτάνα στις 14 Ιανουαρίου 2005, όπου εισχώρησε στην ατμόσφαιρα του Τιτάνα, και προσεδαφίστηκε στέλνοντας πληροφορίες πίσω στη Γη . Στις 18 Απριλίου 2008, η ΝΑΣΑ ανακοίνωσε μια διετή παράταση της χρηματοδότησης για τις λειτουργίες της αποστολής αυτής, οπότε και η αποστολή μετονομάσθηκε σε Cassini Equinox γιατί θα εξερευνούσε το περιβάλλον του Κρόνου κατά την εαρινή ισημερία του 2009. Η αποστολή παρατάθηκε εκ νέου το Φεβρουάριο του 2010 και ολοκληρώθηκε στις 15 Σεπτεμβρίου 2017. Την ομάδα που ήταν υπεύθυνη για το σχεδιασμό, την κατασκευή, και τη συλλογή στοιχείων αποτελούσαν 16 ευρωπαϊκές χώρες και οι Ηνωμένες Πολιτείες της Αμερικής. (el)
- Cassini-Huygens estas la nomo de duobla kosmosondilo, kiu kadre de samnoma esplora misio survojas en la kosmo por kolekti sciencajn informojn pri la planedo Saturno kaj ĝiaj satelitoj. La kosmoŝipa duobla sondilo estis lanĉita de la Tero la 15-an de oktobro 1997. La sondilo Huygens apartiĝis de la orbitulo Cassini je la 25-a de decembro 2004 - Ĝi surgrundiĝis sur la plej granda saturna luno Titano kaj elsendis signalojn je la 14-a de januaro 2005. La orbitilo Cassini plu ĉirkaŭas la Saturnon. La misio estis origine planita ĝis julio 2008, sed pro la sukcesaj esploraj progresoj komence de 2008 oni decidis daŭrigi ĝin ĝis almenaŭ meze de la jaro 2010. La orbitulo baptiĝis laŭ la itala matematikisto kaj astronomo Giovanni Domenico Cassini, kiu dum la jaro 1675 malkovris la laŭ li nomitan dividon de la saturnaj ringoj. La kosmosondilo estis nomita laŭ la nederlanda astronomo, matematikisto kaj fizikisto Christiaan Huygens, kiu la 23-an de marto 1665 malkovris la saturnan lunon Titano. Cassini-Huygens estas komuna projekto de la usona Nacia Aeronaŭtika kaj Spaca Administracio (NASA), la Eŭropa Spaca Agentejo (ESA) kaj la Agentejo Spaca Itala (ASI). La usonaj sciencistoj ellaboris la orbitulon Cassini, la teknikistoj de la eŭropa agentejo la esploran sondilon Huygens, kaj la italaj esploristoj kreis la tre potencan antenon, kiu sendas datumojn al la Tero. Entute sciencistoj el 17 nacioj kunlaboris en la projekto, kiu liveris datumarojn por pli ol 200 sciencistoj. Ĝis la fino de la komence planita fazo, la projekto laŭplane kostis proksimume 3,27 miliardojn da usonaj dolaroj (respektive 2,5 miliardojn da eŭroj). (eo)
- Cassini–Huygens (/kəˈsiːni ˈhɔɪɡənz/ kə-SEE-nee HOY-gənz), commonly called Cassini, was a space-research mission by NASA, the European Space Agency (ESA), and the Italian Space Agency (ASI) to send a space probe to study the planet Saturn and its system, including its rings and natural satellites. The Flagship-class robotic spacecraft comprised both NASA's Cassini space probe and ESA's Huygens lander, which landed on Saturn's largest moon, Titan. Cassini was the fourth space probe to visit Saturn and the first to enter its orbit, where it stayed from 2004 to 2017. The two craft took their names from the astronomers Giovanni Cassini and Christiaan Huygens. Launched aboard a Titan IVB/Centaur on October 15, 1997, Cassini was active in space for nearly 20 years, with 13 years spent orbiting Saturn and studying the planet and its system after entering orbit on July 1, 2004. The voyage to Saturn included flybys of Venus (April 1998 and July 1999), Earth (August 1999), the asteroid 2685 Masursky, and Jupiter (December 2000). The mission ended on September 15, 2017, when Cassini's trajectory took it into Saturn's upper atmosphere and it burned up in order to prevent any risk of contaminating Saturn's moons, which might have offered habitable environments to stowaway terrestrial microbes on the spacecraft. The mission was successful beyond expectations – NASA's Planetary Science Division Director, Jim Green, described Cassini-Huygens as a "mission of firsts" that has revolutionized human understanding of the Saturn system, including its moons and rings, and our understanding of where life might be found in the Solar System. Cassini's planners originally scheduled a mission of four years, from June 2004 to May 2008. The mission was extended for another two years until September 2010, branded the Cassini Equinox Mission. The mission was extended a second and final time with the Cassini Solstice Mission, lasting another seven years until September 15, 2017, on which date Cassini was de-orbited to burn up in Saturn's upper atmosphere. The Huygens module traveled with Cassini until its separation from the probe on December 25, 2004; Huygens landed by parachute on Titan on January 14, 2005. The separation was facilitated by the SED (Spin/Eject device), which provided a relative separation speed of 0.35 m/s and a spin rate of 7.5 rpm. It returned data to Earth for around 90 minutes, using the orbiter as a relay. This was the first landing ever accomplished in the outer Solar System and the first landing on a moon other than Earth's Moon. At the end of its mission, the Cassini spacecraft executed its "Grand Finale": a number of risky passes through the gaps between Saturn and its inner rings.This phase aimed to maximize Cassini's scientific outcome before the spacecraft was intentionally destroyed to prevent potential contamination of Saturn's moons if Cassini were to unintentionally crash into them when maneuvering the probe was no longer possible due to power loss or other communication issues at the end of its operational lifespan. The atmospheric entry of Cassini ended the mission, but analysis of the returned data will continue for many years. (en)
- Cassini-Huygens Saturno planeta eta bere ilargiak aztertzea helburu duen tripulatu gabeko misio espazialari deritzo. NASA, ESA eta espazio agentzien arteko proiektu bateratua da. Zundak bi zati ditu. Lehenak Cassini izena du, amerikarrek egin dute eta behatoki espaziala da. Bere egitekoa Saturnori, haren eraztunei eta haren sateliteei argazkiak egitea da, eta beren eremu magnetikoa, argi espektroa eta atmosfera analizatzea. Huygens moduluaren egitekoa, berriz, Titani argazkiak ateratzea, eta materia bizigabean biziaren eragile diren nitrogenoa, hidrogenoa eta karbonoa agertzen ote diren frogatzeko erreakzio kimikoak egitea da. Jaurtiketa 1997ko urriak 15ean egin zen eta Saturnoren inguruan orbitatzen 2004ko uztailak 1ean hasi zen. 2004ko abenduak 25ean zunda ontzitik banandu zen gutxi gora-behera 02:00 UTCetan. Zunda Saturnoren ilargirik handiena den Titanera 2005eko urtarrilak 14an iritsi zen, une horretan ilargiaren lurrazalera jaitsi zelarik informazio zientifikoa biltzeko asmoz. Saturno orbitatzen duen lehen ontzia da, baita planeta hau bisitatzen duen laugarren giza gailua ere. Cassini ontziaren helburu nagusiak jarraian aipatzen diren hauek dira:
* Saturnoren eraztunen portaera dinamikoa eta egitura tridimentsionala zehaztea.
* Ilargien lurrazalaren konposaketa eta objektu bakoitzaren historia geologikoa zehaztea.
* Japeto satelitearen lurrazaleko material ilunaren jatorria eta izaera zehaztea
* Magnetosferaren portaera dinamikoa eta egitura tridimentsionala neurtzea.
* Saturnoren atmosferaren portaera dinamikoa aztertzea.
* Titanen aldakortasun atmosferikoa aztertzea.
* Titanen azalera xehe-mehe kartografiatzea. (eu)
- Cassini-Huygens fue un proyecto conjunto de la NASA, la ESA y la ASI. Se trataba de una misión espacial no tripulada cuyo objetivo era estudiar el planeta Saturno y sus satélites naturales, coloquialmente llamados lunas. La nave espacial constaba de dos elementos principales: la sonda Cassini y el módulo de descenso Huygens. El lanzamiento tuvo lugar el 15 de octubre de 1997 de la estación de Cabo Cañaveral con un cohete Titan IVB/Centaur de dos etapas y entró en órbita alrededor de Saturno el 1 de julio de 2004. El 25 de diciembre de 2004 la sonda se separó de la nave aproximadamente a las 02:00 UTC. La sonda alcanzó la mayor luna de Saturno, Titán, el 14 de enero de 2005, momento en el que descendió a su superficie para recoger información científica. Se trataba de la primera nave que orbitaba Saturno y el cuarto artefacto espacial humano que lo visitaba. Su nombre se debe a los astrónomos Giovanni Cassini y Christiaan Huygens. Inicialmente estaba previsto que el orbitador Cassini sobrevolase Saturno y sus lunas durante cuatro años, y que la sonda Huygens penetrase en la atmósfera de Titán y aterrizase en su superficie. La misión Cassini-Huygens fue el resultado de la colaboración entre tres agencias espaciales y la contribución de veintisiete países para su desarrollo. El orbitador Cassini fue construido por la NASA/JPL. La sonda Huygens la realizó la Agencia Espacial Europea (ESA), mientras que la Agencia Espacial Italiana se encargó de proporcionar la antena de comunicación de alta ganancia de la Cassini. El coste total de la misión fue de 3260 millones de dólares, de los cuales EE. UU. aportó 2600 millones, la Agencia Espacial Europea 500 millones y la Agencia Espacial Italiana 160 millones. El 26 de abril de 2017 Cassini se adentró en el espacio entre Saturno y sus anillos, cumpliendo su última misión antes de desintegrarse el 15 de septiembre del mismo año. Fue la primera sonda espacial en adentrarse entre el planeta y los anillos. Debido al cercano agotamiento del combustible de la sonda, que la dejaría sin posibilidad de control, se planificó su destrucción para evitar que eventualmente ocasionara una contaminación biológica (o radiactiva, ya que Cassini contenía un RTG) en Titán o Encélado (satélites naturales con altas probabilidades de albergar vida). El viernes 15 de septiembre de 2017, se internó en Saturno, y quedó destruida en las capas superiores de la atmósfera. (es)
- Aistear spásárthach comhoibríoch idir NASA, ESA agus eagraíochtaí acadúla is tionsclaíocha Eorpacha eile le dul go Satarn is Tíotán. Dhá chomhpháirt a bhí i gceist: spásárthach a dhéanfadh fithisiú thart ar Shatarn (Cassini, a sholáthair NASA, fuinnmhithe le córas RTG, gineadóir teirmileictreach radaiseatóip), agus an taiscéalaí (Huygens, a sholáthair ESA) a threáfadh atmaisféar Tíotáin is a rachadh i dtír air. Lainseáladh i 1997 é, agus bhain sé feidhm as cabhair imtharraingteach an Domhain, Véinis is Iúpatair chun díriú ar Shatarn. I 2004 tharchuir Cassiní na chéad phictiúir den ghealach Phoebe, agus cúpla mí ina dhiaidh sin bhí sé i bhfithis timpeall Satairn. D'aimsigh sé dhá ghealach nua nár braitheadh riamh roimhe. Scaoil Cassini-Huygens i dtreo Tíotáin, agus i 2005 tháinig i dtír ar Thíotán, an tuirlingt is faide amach ón Domhan riamh ag árthach de dhéanamh daonna. Fuarthas na chéad phictiúir den dromchla ar ais go luath ina dhiaidh sin. (ga)
- Cassini-Huygens est une mission d'exploration spatiale du système saturnien au moyen d'une sonde spatiale développée par l'agence spatiale américaine, la NASA, avec des participations importantes de l'Agence spatiale européenne (15 % du coût) et de l'Agence spatiale italienne. Lancé le 15 octobre 1997, l'engin se place en orbite autour de Saturne en 2004. En 2005, l'atterrisseur européen Huygens, après s'être détaché fin 2004 de la sonde mère, se pose à la surface du satellite Titan et peut transmettre des informations collectées durant la descente et après son atterrissage. L'orbiteur Cassini tourne ensuite autour de Saturne et poursuit l'étude scientifique de la planète géante gazeuse, en profitant de ses passages à faible distance de ses satellites pour collecter des données détaillées sur ceux-ci. La mission, d'une durée initialement prévue de quatre ans, est prolongée à deux reprises : de 2008 à 2010 par la mission équinoxe (Equinox Mission), puis de 2010 à 2017 par la mission solstice (Solstice Mission). Afin de protéger les lunes de la planète, la sonde spatiale finit son voyage en plongeant dans l'atmosphère de Saturne le 15 septembre 2017. En 1982, les communautés scientifiques américaine et européenne étudient de manière indépendante l'envoi d'une mission d'étude de Saturne. Après avoir travaillé sur des projets séparés, la NASA et l'Agence spatiale européenne lancent à la fin des années 1980 le développement d'une mission conjointe : la NASA développe l'orbiteur et l'ESA l'atterrisseur, qui doit se poser sur Titan. Le projet frôle à plusieurs reprises l'annulation, à la suite des difficultés budgétaires de la NASA. Des mouvements écologistes tentent d'interdire le lancement de la sonde spatiale, à cause du plutonium embarqué pour alimenter en énergie la sonde spatiale. Finalement, la sonde spatiale est lancée le 15 octobre 1997 par le lanceur lourd Titan IV-B. Mission particulièrement ambitieuse et coûteuse (3,26 milliards de dollars américains), Cassini-Huygens est rattachée à ce titre au programme Flagship de la NASA. Par sa masse totale de 5,7 tonnes (dont 3,267 tonnes de carburant et 320 kilogrammes pour l'atterrisseur Huygens), il s'agit du plus gros engin spatial lancé vers les planètes externes. L'orbiteur embarque douze instruments scientifiques, dont un radar, tandis que Huygens en emporte six. Cassini est stabilisé sur trois axes et son énergie provient de trois générateurs thermoélectriques à radioisotope (RTG) utilisant du plutonium. La mission Cassini-Huygens remplit tous ses objectifs scientifiques en fournissant une moisson de données sur Saturne, sa magnétosphère, ses anneaux, Titan et les autres satellites de la planète géante. Les caméras de l'orbiteur fournissent également certaines des plus belles images du Système solaire. Cassini permet notamment d'affiner notre connaissance de Titan (lacs de méthane liquide, dunes, composition de l'atmosphère…), de découvrir les geysers d'Encelade, indices d'un océan souterrain hébergeant peut-être une forme de vie, d'obtenir les premières images détaillées de Phœbé, d'analyser en détail la structure des anneaux de Saturne, d'observer les formations étonnantes de l'atmosphère de la planète géante au niveau de son pôle nord et de découvrir une dizaine de nouveaux satellites naturels de petite taille (moins de 10 kilomètres), ce qui porte à plus de 200 le nombre total de satellites saturniens connus à ce jour (2019). Les données collectées sur les anneaux de Saturne au cours des dernières orbites permettent de dater leur apparition : ceux-ci sont créés il y a moins de 100 millions d'années et ils doivent disparaître dans moins de 100 millions d'années. (fr)
- Cassini–Huygens (/kəˈsiːni ˈhɔɪɡənz/ KƏ-see-NEE-_-HOY-gənz) adalah sebuah wahana antariksa yang dibuat bersama oleh NASA/ESA/ASI, yang mempelajari Saturnus dan satelit alaminya. Pesawat angkasa ini memiliki 2 bagian utama: Pengorbit Cassini milik NASA, yang dinamai dengan nama astronom Italia-Prancis Giovanni Domenico Cassini, dan Wahana Huygens milik ASI, dinamai atas nama seorang astronom, ahli matematika dan ahli fisika Belanda Christiaan Huygens. Pesawat ini diluncurkan pada tanggal 15 Oktober 1997 dan memasuki orbit Saturnus pada tanggal 1 Juli 2004. Pada tanggal 25 Desember 2004, Wahana Huygens berpisah dari pengorbit dan mendarat di satelit Saturnus, Titan pada tanggal 14 Januari 2005, dan mengirim informasi tentang Titan kepada ilmuwan untuk dipelajari. Pesawat ini adalah pesawat pertama yang memasuki orbit Saturnus dan wahana antariksa keempat yang mengunjungi Saturnus. (in)
- Cassini–Huygens è stata una missione robotica interplanetaria congiunta NASA/ESA/ASI, lanciata il 15 ottobre 1997 con il compito di studiare il sistema di Saturno, comprese le sue lune e i suoi anelli. La sonda si componeva di due elementi: l'orbiter Cassini della NASA e il lander Huygens dell'ESA. Prima di raggiungere Saturno, la sonda ha effettuato un flyby di Venere (ad aprile 1998 e a luglio 1999), della Terra (agosto 1999), dell'asteroide 2685 Masursky e di Giove (dicembre 2000), mentre l'inserimento nell'orbita di Saturno è avvenuto il 1 luglio 2004. La missione è terminata il 15 settembre 2017 quando la sonda è stata inviata nell'atmosfera superiore di Saturno ed è stata distrutta per evitare ogni rischio di contaminazione delle lune di Saturno da parte di microrganismi terrestri eventualmente presenti sulla sonda. Titano, Saturno e i suoi anelli fotografati dalla sonda Cassini Cassini è stata la prima sonda ad essere entrata nell'orbita di Saturno e solo la quarta ad averlo visitato (prima della Cassini erano già passate la Pioneer 11 e le Voyager 1 e 2). Il lander Huygens ha viaggiato assieme alla sonda Cassini fino al 25 dicembre 2004, quando si è separato da quest'ultima per atterrare su Titano il 14 gennaio 2005. Sulla superficie, il modulo ha trasmesso dati per 90 minuti. Al termine della missione, la sonda Cassini ha compiuto una serie di passaggi spettacolari e rischiosi tra Saturno e i suoi anelli interni, per ottenere ulteriori dati scientifici prima del termine della missione. Quest'ultima fase della missione è stata chiamata Grand Finale. La missione ha avuto un successo ben oltre le aspettative, rivoluzionando le conoscenze del sistema di Saturno, tra cui i suoi satelliti e gli anelli. Originariamente pianificata come una missione di quattro anni, dal giugno 2004 a maggio 2008, essa è stata estesa una prima volta fino a settembre 2010 (Cassini Equinox Mission) e successivamente di altri sette anni (Cassini Solstice Mission). L'orbiter Cassini prende il nome dall'astronomo italiano Giovanni Domenico Cassini che, verso la fine del Seicento, scoprì quattro satelliti e la divisione degli anelli che porta il suo nome. Il lander Huygens prende il nome dall'astronomo olandese del XVII secolo Christiaan Huygens che, utilizzando il proprio telescopio, scoprì Titano. (it)
- カッシーニ (Cassini-Huygens) は、アメリカ航空宇宙局（NASA）と欧州宇宙機関（ESA）によって開発され、1997年に打上げられた土星探査機である。 金星→金星→地球→木星の順に合計4回のスイングバイを行なって土星軌道に到着した。惑星探査機ホイヘンス・プローブ (2.7 m、320 kg) を搭載しており、同機はタイタンでカッシーニより切り離されてタイタンに着陸し、大気の組成・風速・気温・気圧等を直接観測した。 カッシーニとホイヘンスよりなる土星探査はカッシーニ・ホイヘンス・ミッションと呼ばれ、欧米18カ国の科学者約260人が参画している。 カッシーニの名は、天文学者ジョヴァンニ・カッシーニに、ホイヘンスの名は同じく天文学者クリスティアーン・ホイヘンスに由来する。 当初はガリレオ同様に小惑星に接近する計画だったが、予算の都合により断念された。 (ja)
- 카시니-하위헌스(Cassini-Huygens)는 미국과 유럽의 공동 토성 무인 탐사선이다. 카시니-하위헌스는 NASA 카시니 궤도선과 ESA 하위헌스 탐사선(이탈리아 출신 프랑스 천문학자 조반니 도메니코 카시니와 네덜란드의 천문학자, 수학자, 물리학자 크리스티안 하위헌스의 이름을 딴 것이다) 둘로 나뉜다. 카시니-하위헌스는 1997년 10월 15일 발사되었으며 2004년 7월 1일 토성 궤도에 진입하였다. 제트 추진 연구소(JPL)에 의하면 하위헌스 탐사선은 2004년 12월 25일 UTC 2:00 무렵 모선에서 분리되어 2005년 1월 14일 타이탄의 대기권에 진입하였다. 하위헌스는 타이탄의 표면에 착륙하기까지의 타이탄의 자료를 지구로 보냈다. 카시니-하위헌스는 토성을 공전하는 탐사선으로는 최초이며, 토성을 방문한 기체로는 네 번째이다. (ko)
- De Cassini-Huygens was een ruimtesonde die werd ingezet voor de gelijknamige Cassini-Huygens-missie; een ruimtevaartmissie die een studie maakte van Saturnus en zijn manen. De missie vormde een samenwerkingsverband van NASA, ESA en ASI. (nl)
- Cassini-Huygens – misja bezzałogowej sondy kosmicznej przeznaczonej do wykonania badań Saturna, jego pierścieni, księżyców i magnetosfery. Jest ona wspólnym przedsięwzięciem trzech agencji kosmicznych: amerykańskiej NASA, europejskiej ESA i włoskiej ASI. Sonda została wystrzelona w październiku 1997 roku. W lipcu 2004 roku Cassini stał się pierwszym sztucznym satelitą Saturna, a odłączony od sondy próbnik Huygens w styczniu 2005 roku wylądował na powierzchni Tytana. W drodze do Saturna sonda dwukrotnie przeleciała obok Wenus, minęła Ziemię oraz Jowisza. Po zakończeniu w połowie 2008 roku głównej misji w układzie Saturna, została ona kolejno dwukrotnie przedłużona. Sonda Cassini uległa zniszczeniu 15 września 2017 roku w atmosferze Saturna. Dzięki misji Cassini-Huygens poznano wygląd powierzchni Tytana i bezpośrednio zbadano jego atmosferę. Odkryto istnienie czynnych gejzerów na powierzchni Enceladusa oraz wcześniej nieznane księżyce. Bliżej poznano strukturę pierścieni Saturna i ich związki z księżycami planety. Nazwa misji została nadana na cześć dwóch siedemnastowiecznych astronomów. Giovanni Domenico Cassini odkrył cztery księżyce Saturna (Japeta, Reę, Tetydę i Dione) oraz przerwę w pierścieniach tej planety. Christiaan Huygens odkrył Tytana oraz jako pierwszy prawidłowo opisał naturę pierścieni Saturna. (pl)
- Cassini-Huygens foi uma missão espacial não-tripulada enviada em missão ao planeta Saturno e seu sistema de luas. Um projeto conjunto da NASA, ESA (Agência Espacial Europeia) e ASI (Agência Espacial Italiana), ela consistia de dois elementos principais, o orbitador Cassini e a sonda Huygens. Lançada ao espaço em 15 de outubro de 1997, ela entrou em órbita de Saturno em 1 de julho de 2004 e continuou em operação até 15 de setembro de 2017, estudando o planeta, seus satélites naturais, a heliosfera e testando a Teoria da Relatividade. Entre as muitas descobertas da missão estão ambientes potencialmente habitáveis nas luas de Saturno, incluindo um oceano de subsuperfície de água em Enceladus. Um projeto que levou duas décadas de planejamento e desenvolvimento até seu lançamento, após uma viagem interplanetária de quase sete anos, na qual sobrevoou Vênus e Júpiter, a nave entrou em órbita de Saturno na metade de 2004; em dezembro daquele ano a sonda europeia Huygens separou-se do orbitador Cassini da NASA e em 14 de janeiro de 2005 entrou na atmosfera e pousou na superfície do maior satélite de Saturno, Titã, transmitindo imagens e dados para a Terra, na primeira vez em que um objeto construído pelo ser humano pousou num corpo celeste do Sistema Solar exterior. A Cassini-Huygens integra o Programa Flagship para os planetas exteriores, o maior e mais caro programa espacial não-tripulado da Agência Espacial Estadunidense. As outras missões deste programa incluem as Viking, as Voyager e a Galileu. A espaçonave de duas partes foi batizada em homenagem aos astrônomos Giovanni Cassini e Christiaan Huygens. (pt)
- Касси́ни-Гю́йгенс (англ. Cassini–Huygens) — автоматическая межпланетная станция (АМС), созданная совместно НАСА, Европейским космическим агентством и Итальянским космическим агентством для исследования планеты Сатурн, его колец и спутников.Комплекс состоял из орбитальной станции «Кассини» и спускаемого аппарата с автоматической станцией «Гюйгенс», предназначенной для посадки на Титан. «Кассини-Гюйгенс» была запущена 15 октября 1997 года. 1 июля 2004 года после торможения вышла на орбиту спутника Сатурна. 25 декабря того же года спускаемый аппарат отделился от орбитальной станции и 14 января 2005 года вошёл в атмосферу Титана, обеспечив мягкую посадку автоматической станции на его поверхность. Первоначально миссия была запланирована до 2008 года, однако впоследствии продлена до лета 2010 года. 3 февраля 2010 года было объявлено о дальнейшем продлении программы до 2017 года. 4 апреля 2017 года Лаборатория реактивного движения объявила о грядущем завершении миссии «Кассини» 15 сентября 2017 года. Завершающий этап программы начался 26 апреля. Космический аппарат выполнил несколько коррекций своей орбиты вокруг Сатурна и 15 сентября 2017 года вошёл в его атмосферу. Орбитальная станция «Кассини» — первый искусственный спутник Сатурна. Автоматическая станция «Гюйгенс» — первый космический аппарат, который совершил мягкую посадку во Внешней Солнечной системе. В итоге деятельности проекта на Землю было передано 635 ГБ данных, 453 048 снимков, выполнено 162 пролёта около спутников Сатурна, опубликовано 3948 научных публикаций. (ru)
- Cassini-Huygens var ett forskningsprojekt som bestod av rymdsonden Cassini och landaren Huygens vilka skickades till planeten Saturnus och dess måne Titan. Bakom projektet stod NASA, ESA och det italienska rymdorganet Agenzia Spaziale Italiana (ASI). (sv)
- Кассіні — Гюйгенс (англ. Cassini-Huygens) — автоматична космічна місія, створена спільно NASA, Європейським космічним агентством та Італійським космічним агентством, який досліджував планету Сатурн, її кільця й супутники. Космічна місія складалася з двох основних елементів: безпосередньо космічного зонда Кассіні (англ. Cassini orbiter) і космічного зонду Гюйгенс (англ. Huygens probe), призначеного для посадки на Титан. Космічну місію Кассіні — Гюйгенс запущено 15 жовтня 1997 року ракетою-носієм Титан IV, і він досягнув системи Сатурна 1 липня 2004 року, після міжпланетної подорожі, яка включала обліт Землі, Венери і Юпітера. Це перший штучний супутник Сатурна. Гюйгенс відділився від орбітального апарата 25 грудня 2004 року приблизно о 2:00 UTC, досягнув супутника Сатурна — Титана — 14 січня 2005 року, увійшов в його атмосферу й опустився на поверхню. Космічний зонд успішно передав дані на Землю, використовуючи орбітальний апарат як передавач (реле). Це була перша посадка в зовнішній частині Сонячної системи. Після 10-ти років перебування Кассіні на орбіті, 3 квітня 2014 року, NASA повідомило, що виявлено докази існування великого підземного океану рідкої води на Енцеладі, супутнику Сатурна. На думку вчених, підземний океан свідчить про те, що Енцелад є одним з найімовірніших місць у Сонячній системі, де може існувати життя. 30 червня 2014 NASA відзначило десяту річницю діяльності Кассіні, підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі. У квітні 2017 року на апараті практично вичерпалося пальне, потрібне для корекції орбіти. Аби уникнути неконтрольованого зіткнення з супутниками (на яких потенційно може існувати життя) було ухвалене рішення спрямувати апарат в атмосферу Сатурна. 15 вересня 2017 о 14:55 за Київським часом «Кассіні», увійшовши в атмосферу, згорів. (uk)
- 卡西尼-惠更斯號（英語：Cassini–Huygens）是前往土星系統的一架旗艦級太空探測器，也是由美國太空總署（NASA）、歐洲太空總署（ESA）和義大利太空總署（ASI）合作進行的任務。整個任務分為兩部分：環繞土星的卡西尼號（Cassini）與在土星最大衛星土衛六登陸的惠更斯號（Huygens）。兩具探測器由大力神四號B型運載火箭搭載，於1997年10月15日一同發射升空，並於2004年7月初抵達土星軌道，隨後在同年12月25日分離。卡西尼號自入軌後持續運作超過13年，直到2017年9月15日進入土星大氣層焚毀；惠更斯號則於2005年1月14日成功於土衛六的阿迪立地區著陸並傳回數據，是首具在外太陽系天體完成登陸的探測器。 卡西尼-惠更斯號雖然是第四架前往土星的太空探測器，但卻是當中第一個環繞土星者。 该計劃於1980年代開始。它的設計包括繞行土星的人造衛星（卡西尼號）和登陸土卫六（惠更斯號）。這兩艘太空船是以天文學家乔瓦尼·多梅尼科·卡西尼和克里斯蒂安·惠更斯的名字命名。太空船於1997年10月15日使用泰坦VB/半人馬發射升空，在2004年7月1日進入環繞土星的軌道。在前往的星際航行途中，曾兩度飛越金星，一次飛越地球與木星。在2004年12月25日，惠更斯號與卡西尼號分離，並在2005年1月14日降落在土衛六。它利用卡西尼號中繼，成功的將資料傳送回地球。這是有史以來第一次在外太陽系的天體上著陸。 卡西尼號在抵達後就持續的研究土星系統，並兩度延展計畫直至2017年4月。 然而，因為太空船用於調整與校正軌道的燃料因消耗而不斷減少，在2016年11月30日決定進入專案的最後階段。卡西尼號將駛入土星環的內圈，每7天繞行土星一次。太空船將一點一點地深入這過去從未觸及的區域，以得到最接近土星環的外觀。在2016年12月4日，太空船首度通過土星環。 卡西尼號已在2017年9月15日潛入土星大氣層中銷毀，並在結束前傳送回最後的圖像。選擇這樣的處置方法，為的是避免污染可能有生物存在的土衛。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- カッシーニ (Cassini-Huygens) は、アメリカ航空宇宙局（NASA）と欧州宇宙機関（ESA）によって開発され、1997年に打上げられた土星探査機である。 金星→金星→地球→木星の順に合計4回のスイングバイを行なって土星軌道に到着した。惑星探査機ホイヘンス・プローブ (2.7 m、320 kg) を搭載しており、同機はタイタンでカッシーニより切り離されてタイタンに着陸し、大気の組成・風速・気温・気圧等を直接観測した。 カッシーニとホイヘンスよりなる土星探査はカッシーニ・ホイヘンス・ミッションと呼ばれ、欧米18カ国の科学者約260人が参画している。 カッシーニの名は、天文学者ジョヴァンニ・カッシーニに、ホイヘンスの名は同じく天文学者クリスティアーン・ホイヘンスに由来する。 当初はガリレオ同様に小惑星に接近する計画だったが、予算の都合により断念された。 (ja)
- 카시니-하위헌스(Cassini-Huygens)는 미국과 유럽의 공동 토성 무인 탐사선이다. 카시니-하위헌스는 NASA 카시니 궤도선과 ESA 하위헌스 탐사선(이탈리아 출신 프랑스 천문학자 조반니 도메니코 카시니와 네덜란드의 천문학자, 수학자, 물리학자 크리스티안 하위헌스의 이름을 딴 것이다) 둘로 나뉜다. 카시니-하위헌스는 1997년 10월 15일 발사되었으며 2004년 7월 1일 토성 궤도에 진입하였다. 제트 추진 연구소(JPL)에 의하면 하위헌스 탐사선은 2004년 12월 25일 UTC 2:00 무렵 모선에서 분리되어 2005년 1월 14일 타이탄의 대기권에 진입하였다. 하위헌스는 타이탄의 표면에 착륙하기까지의 타이탄의 자료를 지구로 보냈다. 카시니-하위헌스는 토성을 공전하는 탐사선으로는 최초이며, 토성을 방문한 기체로는 네 번째이다. (ko)
- De Cassini-Huygens was een ruimtesonde die werd ingezet voor de gelijknamige Cassini-Huygens-missie; een ruimtevaartmissie die een studie maakte van Saturnus en zijn manen. De missie vormde een samenwerkingsverband van NASA, ESA en ASI. (nl)
- Cassini-Huygens var ett forskningsprojekt som bestod av rymdsonden Cassini och landaren Huygens vilka skickades till planeten Saturnus och dess måne Titan. Bakom projektet stod NASA, ESA och det italienska rymdorganet Agenzia Spaziale Italiana (ASI). (sv)
- مهمة كاسيني-هويجنز (بالإنجليزية: Cassini–Huygens) والتي تُسمى عادة كاسيني كانت مشروع تعاون مشترك بين ناسا ووكالة الفضاء الأوروبية ووكالة الفضاء الإيطالية لإرسال مسبارين لدراسة كوكب زحل ونظامه، بما في ذلك حلقاته وأقماره الطبيعية. كانت مركبة فلاج شيب الروبوتية غير المأهولة تشمل كل من المسبار كاسيني الخاص بناسا، وهويجنز مسبار الإنزال الذي هبط على سطح تيتان أكبر أقمار زحل. كان كاسيني رابع مسبار فضائي يزور زحل وأول مسبار يدخل مداره. تمت تسمية المسبارين على أسماء كل من الفلكيين جيوفاني كاسيني وكريستيان هويجنز. (ar)
- Cassini-Huygens fou una sonda espacial, projecte conjunt de la NASA, la ESA i la ASI. Es tractava d'una missió espacial no tripulada l'objectiu de la qual és estudiar el planeta Saturn així com els seus satèl·lits naturals. La nau consta de dos elements principals: la nau Cassini i la sonda Huygens. El llançament va tenir lloc el 15 d'octubre de 1997 i entrà en l'òrbita l'1 de juliol de 2004. El 25 de desembre de 2004 la sonda se separà de la nau aproximadament a les 02:00 UTC. La sonda Huygens va caure a la major lluna de Saturn, Tità, el 14 de gener de 2005, moment en què descendí a la superfície del planeta per tal de recollir informació científica. Es tracta de la primera nau que orbita Saturn i del quart artefacte humà que el visita. (ca)
- Cassini byla americká planetární sonda, která byla jako první navedena na orbitu Saturnu pro jeho průzkum, jeho prstenců a systému jeho měsíců. Vypuštěna byla v roce 1997 a po dvacetileté výzkumné misi, v roce 2017, plánovaně shořela v atmosféře Saturnu. Na jejím přístrojovém vybavení se podílely také evropská organizace pro výzkum vesmíru ESA a italská národní kosmická agentura ASI. Sonda měla dvě samostatné části: mateřskou sondu Cassini (pojmenovanou po italském astronomovi Giovanni Domenico Cassinim) a atmosférickou sondu Huygens (pojmenovanou po nizozemském vědci Christiaanu Huygensovi). (cs)
- Το Κασσίνι-Χόιχενς (Cassini-Huygens) ήταν μια κοινή αποστολή ρομποτικού διαστημικού οχήματος από τη NASA, την ESA και την ιταλική για την μελέτη του Κρόνου και των φυσικών δορυφόρων του. Το διαστημόπλοιο αποτελούνταν από δύο βασικά στοιχεία: το σχεδιασμένο και κατασκευασμένο από την ΝΑΣΑ Cassini Orbiter, που ονομάστηκε έτσι για να τιμηθεί ο Ιταλο-Γαλλικής εθνικότητας αστρονόμος Τζιοβάνι Ντομένικο Κασίνι (Giovanni Domenico Cassini), καθώς και το συνοδευτικό σκάφος που ήταν σχεδιασμένο από την ΕΣΑ με το όνομα Huygens που όφειλε το όνομά του στον Ολλανδό αστρονόμο, μαθηματικό και φυσικό Κρίστιααν Χόιχενς (Christiaan Huygens). Το Κασσίνι ήταν το πρώτο διαστημόπλοιο που τέθηκε σε τροχιά γύρω από τον πλανήτη Κρόνο και το τέταρτο που επισκέφθηκε τον Κρόνο. (el)
- Cassini-Huygens war die Mission zweier Raumsonden zur Erforschung des Planeten Saturn und seiner Monde. Bei Cassini handelte es sich um einen Orbiter, der im Auftrag der NASA vom Jet Propulsion Laboratory gebaut wurde, um die Objekte aus einer Umlaufbahn um den Saturn zu untersuchen. Huygens wurde als Lander konzipiert und von Aérospatiale im Auftrag der ESA unter Beteiligung der italienischen Raumfahrtagentur ASI konstruiert. (de)
- Cassini–Huygens (/kəˈsiːni ˈhɔɪɡənz/ kə-SEE-nee HOY-gənz), commonly called Cassini, was a space-research mission by NASA, the European Space Agency (ESA), and the Italian Space Agency (ASI) to send a space probe to study the planet Saturn and its system, including its rings and natural satellites. The Flagship-class robotic spacecraft comprised both NASA's Cassini space probe and ESA's Huygens lander, which landed on Saturn's largest moon, Titan. Cassini was the fourth space probe to visit Saturn and the first to enter its orbit, where it stayed from 2004 to 2017. The two craft took their names from the astronomers Giovanni Cassini and Christiaan Huygens. (en)
- Cassini-Huygens estas la nomo de duobla kosmosondilo, kiu kadre de samnoma esplora misio survojas en la kosmo por kolekti sciencajn informojn pri la planedo Saturno kaj ĝiaj satelitoj. La kosmoŝipa duobla sondilo estis lanĉita de la Tero la 15-an de oktobro 1997. La sondilo Huygens apartiĝis de la orbitulo Cassini je la 25-a de decembro 2004 - Ĝi surgrundiĝis sur la plej granda saturna luno Titano kaj elsendis signalojn je la 14-a de januaro 2005. La orbitilo Cassini plu ĉirkaŭas la Saturnon. La misio estis origine planita ĝis julio 2008, sed pro la sukcesaj esploraj progresoj komence de 2008 oni decidis daŭrigi ĝin ĝis almenaŭ meze de la jaro 2010. (eo)
- Cassini-Huygens fue un proyecto conjunto de la NASA, la ESA y la ASI. Se trataba de una misión espacial no tripulada cuyo objetivo era estudiar el planeta Saturno y sus satélites naturales, coloquialmente llamados lunas. La nave espacial constaba de dos elementos principales: la sonda Cassini y el módulo de descenso Huygens. El lanzamiento tuvo lugar el 15 de octubre de 1997 de la estación de Cabo Cañaveral con un cohete Titan IVB/Centaur de dos etapas y entró en órbita alrededor de Saturno el 1 de julio de 2004. El 25 de diciembre de 2004 la sonda se separó de la nave aproximadamente a las 02:00 UTC. La sonda alcanzó la mayor luna de Saturno, Titán, el 14 de enero de 2005, momento en el que descendió a su superficie para recoger información científica. Se trataba de la primera nave que or (es)
- Cassini-Huygens Saturno planeta eta bere ilargiak aztertzea helburu duen tripulatu gabeko misio espazialari deritzo. NASA, ESA eta espazio agentzien arteko proiektu bateratua da. Zundak bi zati ditu. Lehenak Cassini izena du, amerikarrek egin dute eta behatoki espaziala da. Bere egitekoa Saturnori, haren eraztunei eta haren sateliteei argazkiak egitea da, eta beren eremu magnetikoa, argi espektroa eta atmosfera analizatzea. Huygens moduluaren egitekoa, berriz, Titani argazkiak ateratzea, eta materia bizigabean biziaren eragile diren nitrogenoa, hidrogenoa eta karbonoa agertzen ote diren frogatzeko erreakzio kimikoak egitea da. (eu)
- Aistear spásárthach comhoibríoch idir NASA, ESA agus eagraíochtaí acadúla is tionsclaíocha Eorpacha eile le dul go Satarn is Tíotán. Dhá chomhpháirt a bhí i gceist: spásárthach a dhéanfadh fithisiú thart ar Shatarn (Cassini, a sholáthair NASA, fuinnmhithe le córas RTG, gineadóir teirmileictreach radaiseatóip), agus an taiscéalaí (Huygens, a sholáthair ESA) a threáfadh atmaisféar Tíotáin is a rachadh i dtír air. Lainseáladh i 1997 é, agus bhain sé feidhm as cabhair imtharraingteach an Domhain, Véinis is Iúpatair chun díriú ar Shatarn. I 2004 tharchuir Cassiní na chéad phictiúir den ghealach Phoebe, agus cúpla mí ina dhiaidh sin bhí sé i bhfithis timpeall Satairn. D'aimsigh sé dhá ghealach nua nár braitheadh riamh roimhe. Scaoil Cassini-Huygens i dtreo Tíotáin, agus i 2005 tháinig i dtír ar (ga)
- Cassini-Huygens est une mission d'exploration spatiale du système saturnien au moyen d'une sonde spatiale développée par l'agence spatiale américaine, la NASA, avec des participations importantes de l'Agence spatiale européenne (15 % du coût) et de l'Agence spatiale italienne. Lancé le 15 octobre 1997, l'engin se place en orbite autour de Saturne en 2004. En 2005, l'atterrisseur européen Huygens, après s'être détaché fin 2004 de la sonde mère, se pose à la surface du satellite Titan et peut transmettre des informations collectées durant la descente et après son atterrissage. L'orbiteur Cassini tourne ensuite autour de Saturne et poursuit l'étude scientifique de la planète géante gazeuse, en profitant de ses passages à faible distance de ses satellites pour collecter des données détaillées (fr)
- Cassini–Huygens (/kəˈsiːni ˈhɔɪɡənz/ KƏ-see-NEE-_-HOY-gənz) adalah sebuah wahana antariksa yang dibuat bersama oleh NASA/ESA/ASI, yang mempelajari Saturnus dan satelit alaminya. Pesawat angkasa ini memiliki 2 bagian utama: Pengorbit Cassini milik NASA, yang dinamai dengan nama astronom Italia-Prancis Giovanni Domenico Cassini, dan Wahana Huygens milik ASI, dinamai atas nama seorang astronom, ahli matematika dan ahli fisika Belanda Christiaan Huygens. Pesawat ini diluncurkan pada tanggal 15 Oktober 1997 dan memasuki orbit Saturnus pada tanggal 1 Juli 2004. Pada tanggal 25 Desember 2004, Wahana Huygens berpisah dari pengorbit dan mendarat di satelit Saturnus, Titan pada tanggal 14 Januari 2005, dan mengirim informasi tentang Titan kepada ilmuwan untuk dipelajari. Pesawat ini adalah pesawat p (in)
- Cassini–Huygens è stata una missione robotica interplanetaria congiunta NASA/ESA/ASI, lanciata il 15 ottobre 1997 con il compito di studiare il sistema di Saturno, comprese le sue lune e i suoi anelli. La sonda si componeva di due elementi: l'orbiter Cassini della NASA e il lander Huygens dell'ESA. Prima di raggiungere Saturno, la sonda ha effettuato un flyby di Venere (ad aprile 1998 e a luglio 1999), della Terra (agosto 1999), dell'asteroide 2685 Masursky e di Giove (dicembre 2000), mentre l'inserimento nell'orbita di Saturno è avvenuto il 1 luglio 2004. La missione è terminata il 15 settembre 2017 quando la sonda è stata inviata nell'atmosfera superiore di Saturno ed è stata distrutta per evitare ogni rischio di contaminazione delle lune di Saturno da parte di microrganismi terrestri ev (it)
- Cassini-Huygens – misja bezzałogowej sondy kosmicznej przeznaczonej do wykonania badań Saturna, jego pierścieni, księżyców i magnetosfery. Jest ona wspólnym przedsięwzięciem trzech agencji kosmicznych: amerykańskiej NASA, europejskiej ESA i włoskiej ASI. Sonda została wystrzelona w październiku 1997 roku. W lipcu 2004 roku Cassini stał się pierwszym sztucznym satelitą Saturna, a odłączony od sondy próbnik Huygens w styczniu 2005 roku wylądował na powierzchni Tytana. (pl)
- Cassini-Huygens foi uma missão espacial não-tripulada enviada em missão ao planeta Saturno e seu sistema de luas. Um projeto conjunto da NASA, ESA (Agência Espacial Europeia) e ASI (Agência Espacial Italiana), ela consistia de dois elementos principais, o orbitador Cassini e a sonda Huygens. Lançada ao espaço em 15 de outubro de 1997, ela entrou em órbita de Saturno em 1 de julho de 2004 e continuou em operação até 15 de setembro de 2017, estudando o planeta, seus satélites naturais, a heliosfera e testando a Teoria da Relatividade. Entre as muitas descobertas da missão estão ambientes potencialmente habitáveis nas luas de Saturno, incluindo um oceano de subsuperfície de água em Enceladus. (pt)
- 卡西尼-惠更斯號（英語：Cassini–Huygens）是前往土星系統的一架旗艦級太空探測器，也是由美國太空總署（NASA）、歐洲太空總署（ESA）和義大利太空總署（ASI）合作進行的任務。整個任務分為兩部分：環繞土星的卡西尼號（Cassini）與在土星最大衛星土衛六登陸的惠更斯號（Huygens）。兩具探測器由大力神四號B型運載火箭搭載，於1997年10月15日一同發射升空，並於2004年7月初抵達土星軌道，隨後在同年12月25日分離。卡西尼號自入軌後持續運作超過13年，直到2017年9月15日進入土星大氣層焚毀；惠更斯號則於2005年1月14日成功於土衛六的阿迪立地區著陸並傳回數據，是首具在外太陽系天體完成登陸的探測器。 卡西尼-惠更斯號雖然是第四架前往土星的太空探測器，但卻是當中第一個環繞土星者。 卡西尼號在抵達後就持續的研究土星系統，並兩度延展計畫直至2017年4月。 然而，因為太空船用於調整與校正軌道的燃料因消耗而不斷減少，在2016年11月30日決定進入專案的最後階段。卡西尼號將駛入土星環的內圈，每7天繞行土星一次。太空船將一點一點地深入這過去從未觸及的區域，以得到最接近土星環的外觀。在2016年12月4日，太空船首度通過土星環。 卡西尼號已在2017年9月15日潛入土星大氣層中銷毀，並在結束前傳送回最後的圖像。選擇這樣的處置方法，為的是避免污染可能有生物存在的土衛。 (zh)
- Кассіні — Гюйгенс (англ. Cassini-Huygens) — автоматична космічна місія, створена спільно NASA, Європейським космічним агентством та Італійським космічним агентством, який досліджував планету Сатурн, її кільця й супутники. Космічна місія складалася з двох основних елементів: безпосередньо космічного зонда Кассіні (англ. Cassini orbiter) і космічного зонду Гюйгенс (англ. Huygens probe), призначеного для посадки на Титан. 30 червня 2014 NASA відзначило десяту річницю діяльності Кассіні, підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі. (uk)
- Касси́ни-Гю́йгенс (англ. Cassini–Huygens) — автоматическая межпланетная станция (АМС), созданная совместно НАСА, Европейским космическим агентством и Итальянским космическим агентством для исследования планеты Сатурн, его колец и спутников.Комплекс состоял из орбитальной станции «Кассини» и спускаемого аппарата с автоматической станцией «Гюйгенс», предназначенной для посадки на Титан. Орбитальная станция «Кассини» — первый искусственный спутник Сатурна. Автоматическая станция «Гюйгенс» — первый космический аппарат, который совершил мягкую посадку во Внешней Солнечной системе. (ru)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
