| dbo:abstract
|
- مصطلح في علم الاجتماع يشير إلى كيفية سلوك الأفراد عندما يكونون في حُشود جماهيرية كبيرة ومجموعات كبيرة أخرى غير منظمة نسبيًا. ومن أمثلة هذا السلوك الوَلَع الذي يستحوذ على الجماهير فترة مؤقتة من الزمن ثم يمضي، وكذلك الرعب أو الهلع، والشغب. وينشأ هذا السلوك الجماعي عادة في المواقف التي تثير عواطف الناس كالمنافسات الرياضية، ومظاهرات الاحتجاج، والكوارث. يتصف معظم السلوك الجماعي بالتهوُّر، ولا يكون مخطَّطًا له، كما أنه لايستغرق وقتًا طويلاً. بناءً على ذلك، فإنه يختلف عن أنماط السلوك التي يمكن التنبؤ بها والتي تدوم فترات طويلة، مثل تلك التصرفات التي تقوم بها المجموعات الرياضية، والأندية الاجتماعية. لكننا نجد أن بعض أنواع السلوك الجماعي توافق نمط الهياكل الاجتماعية المنظمة؛ فعلى سبيل المثال، نجد أن الأحزاب السياسية المنظمة أو الحركات الاجتماعية قد تستخدم التظاهرات الجماهيرية وسيلة لإحداث تغيير اجتماعي تكون قد خطَّطت له.لم يكن العلماء قبل حلول القرن العشرين يعرفون إلا القدر اليسير عن القوى التي تؤثِّر في السلوك الجماعي. وخلال تسعينيات القرن التاسع عشر، أجرى جوستاف لوبون ـ الطبيب وعالم الاجتماع الفرنسي ـ واحدة من أولى الدراسات النفسية على الحشود. وقد أدخل كلٌ من عالمي الاجتماع الأمريكيين روبرت بارك مصطلح السلوك الجماعي لأول مرة في كتابهما مقدمة لعلم الاجتماع(1921م).ونظرًا لأن السلوك الجماعي يحدث في أشكال كثيرة متباينة، لم يستطع علماء الاجتماع الوقوف إلا على نتائج قليلة عن منشئه وتطوُّره وما يترتب عليه من تبعات. (ar)
- The expression collective behavior was first used by Franklin Henry Giddings and employed later by Robert Park and Ernest Burgess, Herbert Blumer, Ralph H. Turner and Lewis Killian, and Neil Smelser to refer to social processes and events which do not reflect existing social structure (laws, conventions, and institutions), but which emerge in a "spontaneous" way. Use of the term has been expanded to include reference to cells, social animals like birds and fish, and insects including ants. Collective behavior takes many forms but generally violates societal norms. Collective behavior can be tremendously destructive, as with riots or mob violence, silly, as with fads, or anywhere in between. Collective behavior is always driven by group dynamics, encouraging people to engage in acts they might consider unthinkable under typical social circumstances. (en)
- Kollektives Verhalten ist ein Konzept in der Soziologie und Sozialpsychologie. Dabei folgen Menschen in Gruppensituationen ihren Instinkten und Gefühlen mehr als der Vernunft, anders als beim kollektivem Handeln. Gustave Le Bon und William A. Kornhauser haben den Begriff – also das Signifikat – maßgeblich mitgeprägt. Möglicherweise von Franklin H. Giddings wurde das Label in den soziologischen Diskurs eingebracht, Herbert Blumer und Neil J. Smelser haben es maßgeblich popularisiert. – z. B. Massenpaniken – ist eine bekannte Unterform kollektiven Verhaltens. Von den 1940er bis in die 1960er Jahre wurden soziale Bewegungen – vor allem wegen des Erfolgs „der Bewegung“ (siehe auch: Die Bewegung) – ebenfalls dem kollektiven Verhalten zugeordnet, aber im Zuge der Neuen Sozialen Bewegungen werden jene eher zu kollektivem Handeln gerechnet. Vermeintliche, also scheinbare oder tatsächliche, Anonymität begünstigt kollektives Verhalten. (de)
- Il comportamento collettivo è un comportamento sociale umano più o meno spontaneo che numerosi individui manifestano al medesimo tempo, in presenza di un medesimo stimolo o di situazioni affini, siano essi riuniti in un luogo, come avviene tipicamente con la folla, oppure fisicamente separati e dispersi, come avviene con i movimenti sociali o, in un ambito più ristretto, con la moda. (it)
- 集団態度（しゅうだんたいど）とは集団が持つ成員の集合的な態度、行動の傾向を言う。 集団態度は集団における強い集団意識を持つ成員の自我が集団によって吸収されて裏付けられた集団の態度である。態度とはある個別的な対象に対する行動の傾向であり、個々の経験や知識に基づいて形成され、また変化する場合もある。集団態度とは成員が全員、または多数が共通する態度であり、社会の規範や教育によって大きく左右される。その合理性から群集的態度、先入態度、偏見態度、常識態度に分類される。また集団態度の反応はによって表現され、実際に影響を及ぼす。 (ja)
- 집단행동(Collective behavior)은 기존의 사회 규례(법, 관습)를 따르지 않고 자발적인 방법으로 나타나는 사회적 과정이자 사건을 의미한다. 군중행동(群衆行動)이라고도 한다. 군중심리는 군중행동의 양식에 따라 여러 갈래로 변한다. 우발적으로 사고현장 같은 곳에 모이는 사람들을 '군중'이라고 하지만 음악회나 운동경기에 모이는 군중(群衆)은 '회중(會衆)'이라고 한다. 군중행동으로서 가장 일반적인 것은 행동에 강렬한 감정이 수반되는 '몹(mob)' 행동이다. '몹'은 공격적인 군중의 상태이며 그 행동은 파괴적인 것이 특징이다.(1) 가장 공격성이 강한 것은 린치같은 군중행동이다. 미국 남부에서 백인이 흑인에게 가하는 린치 또는 일본의 관동 대지진 당시 일본인의 한국인 대학살 등이 이 예에 속한다.(2) 공격의 목적이 물질의 약탈에 있는 경우가 있다.(3) 강렬한 감정이 격렬한 동작으로서 표현된다. 종교적 황홀상태나 주석에서의 소란이 그 예이다.(4) '몹' 중에서도 그 성원에게 위험을 가져오는 상황에서 도망하려는 군중상태를 '패닉(panic)'이라고 한다. '패닉'은 현실 또는 현실이 아닌 위험에 직면한 군중의 혼란상태이며 도피적이고. 방위적인 동시에 파괴적이기도 하다. 열차사고의 경우 승객이 공포감 때문에 판단력을 잃고 선로(線路) 위에 뛰어내려 반대방향에서 오는 열차에 깔려 죽는 것 같은 것이 이 '패닉'의 심리를 잘 설명해주고 있다. 극장에서 화재가 일어났을 때 많은 사람이 단 한 개의 문으로 몰려 많은 희생자를 내는 경우도 이에 해당한다. '패닉'의 유명한 예로서는 1938년 미국에서 '화성으로부터의 침입'이라는 라디오 드라마로 인해서 일어난 것이 있다. 라디오 드라마를 뉴스로 착각한 사람들이 교외로 대피하거나 낮부터 문을 안으로부터 걸어 잠그고 서로 전화로 안부를 묻는 등의 소동이 벌어졌는데 이 '패닉'에 휩쓸린 사람은 백만명이 넘었다. (ko)
- Collectief gedrag is dat wordt gekenmerkt door massaliteit en emotionaliteit. Het kan bestaan uit spontane atypische acties als deviant gedrag, paniek en massahysterie, maar ook in hervormingsbewegingen. Bij groepen die dit overkomt, is er sprake van weinig of geen structuur of organisatie en vaak is deze ook lokaal geconcentreerd. De eerste theorie op dit vlak was afkomstig van Le Bon. Hij zag drie mechanismes die deze wat hij noemde groepsgeest bewerkstelligden:
* anonimiteit, hierdoor voelt men zich minder verantwoordelijk voor het gedrag;
* besmetting, emoties verspreiden zich door de massa als besmettelijke ziekte;
* suggestibiliteit, in een massa accepteert men suggestie eerder als waar zijnde. Volgens de wordt de massa gevormd juist doordat bepaalde opvattingen en predisposities gedeeld worden. De groepsgeest besmet dus niet de menigte, maar gelijkgestemden zoeken elkaar op. De van en stelt dat massa's heterogeen beginnen zonder eensgezindheid. Gaandeweg ontstaan normen waarbij men zich aansluit en die gevolgd worden, ook als men dit soort gedrag normaal gesproken niet vertoont. Volgens de van Festinger gaat de individuele identiteit verloren en verminderen normale . (nl)
- 集群行为（英文：collective behavior），指的是：多个个体在不可预料、相对、以及不稳定的状态下，对某一事物对其造成的共同影响或者刺激产生反应做出的行为。 根據 Neil Smelser（1962）的說法，集體行為的現象意味著一種無法由同質靜態的再均衡機制及時化解的一種結構張力。當快速、大規模社會轉型的時代，新興的集體行為就具有雙重意含：一方面反應了在製造社會凝聚力時產生的無能為力;一方面反應了社會企圖透過共同信念的發展來因應危機情境，而也在新的共享信念的這種團體凝聚力，提共了一種新的基本條件。Neil Smelser把集體現象化約為個體行為的總和。 (zh)
- Колекти́вна поведі́нка (англ. collective behaviour) — теорія поведінки натовпу, яка стверджує, що в період соціального занепаду та дезінтеграції суспільству загрожує влада натовпу. У натовпі психологія індивіда підпорядкована «колективної ментальності», що радикальним чином трансформує його власну поведінку. Уперше була запропонована Г. Ле Боном у 1895 році. У сучасній соціології теорія поведінки натовпу викликає менший інтерес. На даний час під колективною поведінкою соціологи розуміють мобілізацію маси людей на зміну загальної структури суспільства. Більша частина соціальної поведінки відбувається регулярними та усталеними формами, через те, що звичайно люди поводять себе відповідно до норм, що визначають очікувану поведінку у різноманітних ситуаціях. Приклад: Соціальна поведінка в аудиторії у звичайній ситуації (як приходять, сідають, слухають, пишуть тощо) у досить передбачений спосіб. Розумовий експеримент: Уявіть поведінку в аудиторії у незвичайній ситуації (як: «пожежа») — норми «відкладаються», соціальна поведінка стає неструктурованою й непередбачуваною. Може навіть, хоча й необов'язково, спалахнути паніка. I якщо паніка виникне спільна (кооперативна) поведінка зникне. З'явиться безладний навальний рух до виходів, хоча це знищує для кожного шанс врятуватися. Можливий і інший варіант, коли паніка буде незначною, особливо, якщо з"являться лідери, щоб спрямувати упорядкований вихід. Але незалежно від того, чи панікуватиме натовп, чи ні, його поведінка більше не спрямовуватиметься повсякденними нормами.В такий ситуації, коли соціальні норми неясні або відсутні, виникає специфічна соціальна поведінка. Дуже часто це виглядає так, ніби люди прямо на місці колективно імпровізують нову форму поводження. Соціологи називають це явище колективною поведінкою (collective behavior). Колективна поведінка — це відносно спонтанні соціальні дії, які мають місце, коли люди намагаються виробити спільні реакції на неясні ситуації. Це, наприклад, соціальне заворушення (unrest), бунти (riot), маніакальна поведінка, слідування моді, дивацтво (fads), поширення чуток, паніка (panics), масова втеча (mass flights), лінчування (lynchings), повстання (rebellions) тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Il comportamento collettivo è un comportamento sociale umano più o meno spontaneo che numerosi individui manifestano al medesimo tempo, in presenza di un medesimo stimolo o di situazioni affini, siano essi riuniti in un luogo, come avviene tipicamente con la folla, oppure fisicamente separati e dispersi, come avviene con i movimenti sociali o, in un ambito più ristretto, con la moda. (it)
- 集団態度（しゅうだんたいど）とは集団が持つ成員の集合的な態度、行動の傾向を言う。 集団態度は集団における強い集団意識を持つ成員の自我が集団によって吸収されて裏付けられた集団の態度である。態度とはある個別的な対象に対する行動の傾向であり、個々の経験や知識に基づいて形成され、また変化する場合もある。集団態度とは成員が全員、または多数が共通する態度であり、社会の規範や教育によって大きく左右される。その合理性から群集的態度、先入態度、偏見態度、常識態度に分類される。また集団態度の反応はによって表現され、実際に影響を及ぼす。 (ja)
- 集群行为（英文：collective behavior），指的是：多个个体在不可预料、相对、以及不稳定的状态下，对某一事物对其造成的共同影响或者刺激产生反应做出的行为。 根據 Neil Smelser（1962）的說法，集體行為的現象意味著一種無法由同質靜態的再均衡機制及時化解的一種結構張力。當快速、大規模社會轉型的時代，新興的集體行為就具有雙重意含：一方面反應了在製造社會凝聚力時產生的無能為力;一方面反應了社會企圖透過共同信念的發展來因應危機情境，而也在新的共享信念的這種團體凝聚力，提共了一種新的基本條件。Neil Smelser把集體現象化約為個體行為的總和。 (zh)
- مصطلح في علم الاجتماع يشير إلى كيفية سلوك الأفراد عندما يكونون في حُشود جماهيرية كبيرة ومجموعات كبيرة أخرى غير منظمة نسبيًا. ومن أمثلة هذا السلوك الوَلَع الذي يستحوذ على الجماهير فترة مؤقتة من الزمن ثم يمضي، وكذلك الرعب أو الهلع، والشغب. وينشأ هذا السلوك الجماعي عادة في المواقف التي تثير عواطف الناس كالمنافسات الرياضية، ومظاهرات الاحتجاج، والكوارث. (ar)
- The expression collective behavior was first used by Franklin Henry Giddings and employed later by Robert Park and Ernest Burgess, Herbert Blumer, Ralph H. Turner and Lewis Killian, and Neil Smelser to refer to social processes and events which do not reflect existing social structure (laws, conventions, and institutions), but which emerge in a "spontaneous" way. Use of the term has been expanded to include reference to cells, social animals like birds and fish, and insects including ants. Collective behavior takes many forms but generally violates societal norms. Collective behavior can be tremendously destructive, as with riots or mob violence, silly, as with fads, or anywhere in between. Collective behavior is always driven by group dynamics, encouraging people to engage in acts they mi (en)
- Kollektives Verhalten ist ein Konzept in der Soziologie und Sozialpsychologie. Dabei folgen Menschen in Gruppensituationen ihren Instinkten und Gefühlen mehr als der Vernunft, anders als beim kollektivem Handeln. Gustave Le Bon und William A. Kornhauser haben den Begriff – also das Signifikat – maßgeblich mitgeprägt. Möglicherweise von Franklin H. Giddings wurde das Label in den soziologischen Diskurs eingebracht, Herbert Blumer und Neil J. Smelser haben es maßgeblich popularisiert. – z. B. Massenpaniken – ist eine bekannte Unterform kollektiven Verhaltens. Von den 1940er bis in die 1960er Jahre wurden soziale Bewegungen – vor allem wegen des Erfolgs „der Bewegung“ (siehe auch: Die Bewegung) – ebenfalls dem kollektiven Verhalten zugeordnet, aber im Zuge der Neuen Sozialen Bewegungen werde (de)
- 집단행동(Collective behavior)은 기존의 사회 규례(법, 관습)를 따르지 않고 자발적인 방법으로 나타나는 사회적 과정이자 사건을 의미한다. 군중행동(群衆行動)이라고도 한다. 군중심리는 군중행동의 양식에 따라 여러 갈래로 변한다. 우발적으로 사고현장 같은 곳에 모이는 사람들을 '군중'이라고 하지만 음악회나 운동경기에 모이는 군중(群衆)은 '회중(會衆)'이라고 한다. 군중행동으로서 가장 일반적인 것은 행동에 강렬한 감정이 수반되는 '몹(mob)' 행동이다. '몹'은 공격적인 군중의 상태이며 그 행동은 파괴적인 것이 특징이다.(1) 가장 공격성이 강한 것은 린치같은 군중행동이다. 미국 남부에서 백인이 흑인에게 가하는 린치 또는 일본의 관동 대지진 당시 일본인의 한국인 대학살 등이 이 예에 속한다.(2) 공격의 목적이 물질의 약탈에 있는 경우가 있다.(3) 강렬한 감정이 격렬한 동작으로서 표현된다. 종교적 황홀상태나 주석에서의 소란이 그 예이다.(4) '몹' 중에서도 그 성원에게 위험을 가져오는 상황에서 도망하려는 군중상태를 '패닉(panic)'이라고 한다. '패닉'은 현실 또는 현실이 아닌 위험에 직면한 군중의 혼란상태이며 도피적이고. 방위적인 동시에 파괴적이기도 하다. 열차사고의 경우 승객이 공포감 때문에 판단력을 잃고 선로(線路) 위에 뛰어내려 반대방향에서 오는 열차에 깔려 죽는 것 같은 것이 이 '패닉'의 심리를 잘 설명해주고 있다. 극장에서 화재가 일어났을 때 많은 사람이 단 한 개의 문으로 몰려 많은 희생자를 내는 경우도 이에 해당한다. '패닉'의 유명한 예로서는 1938년 미국에서 '화성으 (ko)
- Collectief gedrag is dat wordt gekenmerkt door massaliteit en emotionaliteit. Het kan bestaan uit spontane atypische acties als deviant gedrag, paniek en massahysterie, maar ook in hervormingsbewegingen. Bij groepen die dit overkomt, is er sprake van weinig of geen structuur of organisatie en vaak is deze ook lokaal geconcentreerd. De eerste theorie op dit vlak was afkomstig van Le Bon. Hij zag drie mechanismes die deze wat hij noemde groepsgeest bewerkstelligden: Volgens de van Festinger gaat de individuele identiteit verloren en verminderen normale . (nl)
- Колекти́вна поведі́нка (англ. collective behaviour) — теорія поведінки натовпу, яка стверджує, що в період соціального занепаду та дезінтеграції суспільству загрожує влада натовпу. У натовпі психологія індивіда підпорядкована «колективної ментальності», що радикальним чином трансформує його власну поведінку. Уперше була запропонована Г. Ле Боном у 1895 році. У сучасній соціології теорія поведінки натовпу викликає менший інтерес. На даний час під колективною поведінкою соціологи розуміють мобілізацію маси людей на зміну загальної структури суспільства. Розумовий експеримент: (uk)
|
