| dbo:abstract
|
- جنس الكلمة هو صنفها الذي يتعين من أحوال صرف قرائنها، المتعلقُ بموصوفها، وبجنسه الحقيقي في معظم الحالات. (ar)
- El gènere és una distinció de la gramàtica que classifica les paraules variables. La marca de gènere pot donar-se sota formes diverses, però acostuma a ser amb un morfema determinat i afecta a la concordança en l'oració. No s'ha de confondre gènere i sexe biològic, encara que es doni la coincidència ocasional entre els dos (de manera més marcada a determinades llengües, com les romàniques). Una prova és que la mateixa paraula té gèneres diferents segons l'idioma i que éssers sexuats poden ser designats sense marca de gènere (paraules invariables). (ca)
- Jmenný rod (lat. genus nominis či jen genus) je mluvnická kategorie jmen (lat. nomina), tedy podstatných jmen, přídavných jmen, zájmen, číslovek a případně dalších slovních druhů, která ovlivňuje jejich skloňování a také tvary sloves, zejména příčestí. Jmenný rod je jedním z gramatických (mluvnických) rodů, často se zapomíná na existenci slovesného rodu (genus verbi) a ztotožňuje se jmenný rod s pojmem gramatického rodu, případně se mluví jen o rodu. Podobně jako v češtině se v mnoha jazycích rozlišuje rod mužský (lat. masculinum, počeštěně maskulinum), ženský (femininum) a střední (neutrum). V různých jazycích se však tento systém rodů liší. Rod často souvisí s biologickou pohlavností a s životností (resp. neživotností) aj., ale je zpravidla od biologické pohlavnosti odlišný, ne zcela jí v některých jazycích odpovídá – např. v češtině mohou být neživé věci nejen rodu středního, ale i mužského nebo ženského. V indoevropských jazycích se původně ve všech rozlišoval rod mužský, ženský a střední. V mnoha románských jazycích však dnes neexistuje rod střední. Naopak v některých severogermánských jazycích, např. ve švédštině, ženský rod splynul s mužským, takto vzniklý rod nazýváme společný (commune) – v jeho rámci pak u osobních zájmen ve 3. osobě jednotného čísla rozlišujeme podrod mužský, ženský a věcný (pro věci, které nejsou rodu středního). V angličtině zanikl systém mluvnických rodů, zachovalo se pouze rozlišení přirozeného rodu u osobních zájmen ve 3. osobě jednotného čísla, který se ale objevuje i u některých věcí, např. nebeských těles. Mnohé jazyky kategorii mluvnického rodu vůbec neznají, a to ani u osobních zájmen. Typickým případem jsou ugrofinské jazyky, jako je finština nebo maďarština. V některých jazycích se rozlišují jména do více než tří rodových kategorií a zahrnuje se do nich i kategorie životnosti. (cs)
- Στην ελληνική γλώσσα υφίστανται γενικά τρία γραμματικά γένη, το αρσενικό γένος, το θηλυκό γένος και το ουδέτερο γένος. (Όταν αναφερόμαστε σε μέρος του λόγου που έχει πάνω από ένα γένος, αναγράφουμε τα γένη με την σειρά αρσενικό - θηλυκό - ουδέτερο). Τα άρθρα έχουν τρία γένη. Το οριστικό άρθρο είναι ο - η - το. Το αόριστο άρθρο είναι ένας - μία - ένα. Κάθε ουσιαστικό έχει ένα γένος, π.χ. ο ουρανός, η θάλασσα, το δέντρο. Όταν το ουσιαστικό αναφέρεται σε αρσενικό άνθρωπο, έχει αρσενικό γένος, π.χ. ο ξυλουργός. Όταν το ουσιαστικό αναφέρεται σε θηλυκό άνθρωπο, έχει θηλυκό γένος, π.χ. η δασκάλα. Όταν το ουσιαστικό αναφέρεται σε άνθρωπο χωρίς να είναι σημαντικό το φύλο του ή χαϊδευτικά, μπορεί να είναι ουδέτερο, π.χ. το αγόρι, το κορίτσι, το παιδί, το εγγονάκι. Υπάρχουν μερικά ουσιαστικά με δύο γένη, που μπορεί να έχουν ίδια σημασία, (π.χ. ο πλάτανος - το πλατάνι), ή διαφορετική σημασία, (π.χ. η σκάφη - το σκάφος). Για ορισμένα ζώα υπάρχουν ουσιαστικά που καθορίζουν το φύλο τους, π.χ. ο σκύλος, η σκύλα. Όταν το φύλο είναι αδιάφορο, μπορεί να υπάρχει και ουσιαστικό σε ουδέτερο γένος, π.χ. το σκυλί. Για κάποια ζώα υπάρχουν διαφορετικά ουσιαστικά για το αρσενικό και το θηλυκό, χωρίς να είναι απαραίτητα αρσενικού και θηλυκού γένους αντίστοιχα, π.χ. ο τράγος - η γίδα, το κριάρι - η προβατίνα. Για κάποια ζώα υπάρχει μόνο ένα ουσιαστικό κάποιου γένους (λέγεται επίκοινο όνομα) και για να προσδιοριστεί το φύλο του ζώου χρησιμοποιείται το επίθετο αρσενικό ή θηλυκό, π.χ. ο θηλυκός πάνθηρας, η αρσενική καμήλα, το αρσενικό καναρίνι. Τα επίθετα έχουν μέχρι τρία γένη. Τα γένη μπορεί να έχουν διαφορετικές καταλήξεις, (π.χ. ο καλός - η καλή - το καλό), ή μπορεί το αρσενικό και το θηλυκό να έχουν την ίδια κατάληξη, (π.χ. ο διαυγής - η διαυγής - το διαυγές, επίθετο τριγενές και δικατάληκτο). Οι , (π.χ. ο άλλος - η άλλη - το άλλο), και οι μετοχές που κλίνονται, (π.χ. ο θυμωμένος - η θυμωμένη - το θυμωμένο), έχουν γένη όπως τα ονόματα που συνοδεύουν : η άλλη ημέρα, ο θυμωμένος πελάτης. (el)
- Genro aŭ gramatika sekso estas kategorio precipe de substantivoj. Ĝi estas divido de substantivoj en klasoj, parte sed ne tute laŭ semantikaj kriterioj (sekso kaj viveco en la hindeŭropaj lingvoj). La adjektivoj, artikoloj, pronomoj, okaze eĉ verboj ktp. akordas kun la genro de la modifita substantivo, t.e. ili havas malsaman formon laŭ la genro. En la prahindeŭropa lingvo, estis gramatikaj genroj ina, vira kaj neŭtra. En la plimulto el modernaj lingvoj hindeŭropaj, la genroj aŭ kunfandiĝis al du iaj (ina kaj vira en la franca, hispana ktp; utra kaj neŭtra en la dana kaj sveda) aŭ tute malaperis (en la persa kaj angla). Sed kelkaj aliaj lingvoj konservas tri genrojn. En multaj ne-eŭropaj lingvoj, ekzistas aliaj sistemoj de genro, pli ĝenerale nomata substantiva klaso viva/neviva. (eo)
- Das Genus (Plural: Genera; von lateinisch genus „Art, Gattung, Geschlecht“, als grammatischer Fachausdruck in Anlehnung an altgriechisch γένος genos), oder deutsch das grammatische Geschlecht, ist eine in vielen Sprachen vorkommende Klassifikation von Substantiven, denen jeweils ein Genus zugeordnet ist. Mit diesem Genus muss dann die Wortform anderer Wörter übereinstimmen, die sich auf das Substantiv beziehen, im Deutschen beispielsweise die Form von Artikeln, Adjektiven und Pronomen. Man bezeichnet solche Übereinstimmungsregeln als Kongruenz. Eine Sprache hat also ein Genussystem, wenn es derartige Regeln der Genus-Kongruenz gibt, aus denen man dann verschiedene Klassen von Substantiven ersieht. Die Klassifikation der Substantive, die sich an der Kongruenz zeigt, kann die Deutung von Pronomina unterstützen: In einer Konstruktion wie „der Deckel der Kiste, der/die grün gestrichen ist“ weiß man nur durch das Genus des Relativpronomens, worauf sich der Relativsatz bezieht. Im Deutschen und anderen Sprachen gibt es Genera, die die Namen der biologischen Geschlechter „männlich/maskulin“ oder „weiblich/feminin“ tragen. Es besteht dabei durchaus bei vielen Wörtern ein gewisser Zusammenhang zwischen biologischem und grammatischem Geschlecht. Das Genus bezeichnet jedoch nicht biologische oder andere Eigenschaften des mit dem Wort bezeichneten Lebewesens, Gegenstands oder Begriffs, sondern nur die Weise der Kongruenz anderer Wörter. Auch bezeichnen die meisten maskulinen und femininen Wörter etwas, das gar kein biologisches Geschlecht hat. In anderen Genussystemen braucht die Zuordnung der Genera zu den Substantiven überhaupt nichts mit biologischen Geschlechtern zu tun zu haben. (de)
- Genero gramatikala izenak zenbait motatan sailkatzen dituen gramatika-kategoria da. Sexu-bereizketan edo bestelako nolakotasun batean oinarritzen den gramatika-kategoria da, hain zuzen ere. (eu)
- In linguistics, grammatical gender system is a specific form of noun class system, where nouns are assigned with gender categories that are often not related to their real-world qualities. In languages with grammatical gender, most or all nouns inherently carry one value of the grammatical category called gender; the values present in a given language (of which there are usually two or three) are called the genders of that language. Whereas some authors use the term "grammatical gender" as a synonym of "noun class", others use different definitions for each; many authors prefer "noun classes" when none of the inflections in a language relate to sex. Gender systems are used in approximately one half of the world's languages. According to one definition: "Genders are classes of nouns reflected in the behaviour of associated words." (en)
- En linguistique, le genre grammatical est une caractéristique intrinsèque des noms qui influe sur la forme de certains éléments satellites. En tant que catégorie linguistique, il manifeste une classification des mots en tant qu’objets structurant la langue elle-même, par opposition à ce à quoi ces mots réfèrent. Elle fournit une distinction supplémentaire à celle du nombre grammatical, et en un sens se présente en rival au sein des langues indo-europénnes à la classe nominale. En effet, dans ces langues il divise les noms en un ensemble clos de catégories. Sur un plan synchronique, les grammaires retiennent généralement un sous-ensemble de valeurs parmi les couples complémentaires commun et neutre, féminin et masculin, animé et inanimé, humain et non-humain, non-personnel et personnel. Des superpositions se constatent en particulier entre les trois dernières paires, tandis qu’un mixe s’opère souvent entre les deux premières. Ces dyades ne correspondent donc pas nécessairement aux sélections opérées dans les grammaires scolaires, d’autant qu’elles ne procèdent pas d’une analyse diachronique. Selon les langues, le genre grammatical peut se distinguer du genre lexical, appelé aussi classe sémantique. En tous les cas, lorsque le genre grammatical existe, il s’agit d’un attribut des mots, qui se distingue nettement du genre biologique des référés désignés par ces mots, y compris lorsqu’ils indiquent un référent vivant sexué. Par exemple en français, si les mots désignant des êtres humains demandent généralement d’adapter le genre au sexe supposé des référés, lorsqu’il désigne d’autres êtres vivants, le genre est en général invariant au sexe du référé, mais dans les deux cas des exceptions existent. En allemand, das Mädchen: la fille, a un genre grammatical neutre, un genre lexical féminin, et le sexe des personnes référées par le mot est évidemment indépendant du mot et, selon les contextes d’emploi, coïncide ou non à la correspondance usuelle entre féminin et femelle. Aussi, même dans les langues où le genre grammatical est globalement absent, le genre lexical peut se manifester. Par exemple en anglais, les catégories d'inanimés les plus fréquemment lexicalisées au féminin désignent des moyens de locomotion, des machines, et des noms de pays. Des linguistes comme Benjamin Lee Whorf nomment ce type de phénomène catégorie grammaticale latente ou . Selon une étude de Florencia Franceschina, sur un échantillon de 174 langues, environ un quart d'entre elles possédaient un genre ou une autre forme de classification nominale. (fr)
- El género gramatical (o existencia de clases nominales) es una característica arbitraria de los sistemas lingüísticos naturales y un sistema de clasificación nominal que poseen algunas lenguas en que los elementos nominales son clasificados dentro de un número finito de clases, para las cuales generalmente hay reglas de concordancia gramatical. El género gramatical puede ser analizado como un rasgo gramatical involucrado en las relaciones de concordancia de género. (es)
- Dalam linguistik, gender dalam tata bahasa adalah sebuah bentuk spesifik dari sistem dimana pembagian kelas-kelas kata benda membentuk sistem sejalan dengan aspek bahasa lainnya, seperti kata sifat, kata sandang, kata ganti atau kata kerja. Sistem tersebut dipakai dalam sekitar seperempat bahasa di dunia. (in)
- Il genere, in linguistica, è una categoria grammaticale. (it)
- 性（英語: gender）、または文法的性（grammatical gender）とは、関連する語のふるまいに文法的に反映する名詞の分類体系のことで、名詞の文法範疇の一つである。バントゥー語群やコーカサス諸語の記述では名詞類または名詞クラスとも呼ばれるが、実質的な差はほとんどない。この名詞の分類が実際の性と一致する場合もあるが、そうでないことも多い。類別詞とは区別すべきとされる。 (ja)
- 일부 언어의 문법에서 성(性, 영어: gender, 라틴어: genus) 또는 문법성(文法性, grammatical gender)은 명사가 갖는 문법 범주의 일종이다. 성을 갖는 언어는 명사가 성에 따라 다른 곡용을 하는 경우가 많고, 명사를 수식하는 형용사가 이에 일치하여 성에 따른 곡용을 하거나 동사가 문법요소로 사용되는 명사의 성에 따른 활용을 하기도 한다. 인도유럽어족, 드라비다어족의 많은 언어들은 남성(男性), 여성(女性), 중성(中性) 등으로 세 가지의 성이 구분되는 전형적인 성 체계를 보유하고 있다. 성의 구별은 의미에 따라 이루어지는 경우와 형태에 따라 이루어지는 경우가 있다. 남성, 여성, 중성으로 나뉘는 체계에서는 자연성이 확장되어 의미에 따른 구별이 이루어지는 것이 일차적이나, 의미상 구별이 명확하지 않을 때는 형태에 따라 이루어진다. 의미, 형태 모두 불명확한 경우도 있는데, 어원이 가진 문법성이 언어의 역사에서 그대로 내려온 경우가 많다. 자연성이 확장된 의미상의 성 구별을 사용하지 않고, 에 따라 활동체(活動體, animate)와 비활동체(非活動體, inanimate)를 구별하는 경우도 있다. 이러한 언어의 예로는 히타이트어 및 다수의 아메리카 원주민 언어가 있다. 이렇게 성을 구별할 경우에 활동체 명사를 통성(通性), 비활동체 명사를 중성이라 부르기도 한다. (ko)
- Geslacht, grammaticaal geslacht, woordgeslacht of genus is de traditionele verdeling van zelfstandige naamwoorden in vrouwelijke, mannelijke en onzijdige woorden. Elk geslacht gaat gepaard met woordsoorten als lidwoorden, aanwijzende voornaamwoorden, bijvoeglijke naamwoorden, bezittelijke en verwijzende voornaamwoorden als zij in grammaticaal verband staan met het zelfstandig naamwoord (overeenkomst in geslacht ofwel congruentie). Het aantal geslachten verschilt sterk van taal tot taal (van 0 tot ca. 20). Voor het geslacht in het Nederlands zie Geslacht (Nederlands). (nl)
- Rodzaj gramatyczny – kategoria gramatyczna, która wyznacza podział rzeczowników na kilka grup. Dla rzeczownika rodzaj jest kategorią selektywną. Oznacza to, że rzeczownik ma określony rodzaj gramatyczny. Rzeczowniki można wobec tego podzielić na grupy ze względu na ich rodzaj. Na przykład w liczbie pojedynczej rzeczownik ręcznik jest rodzaju męskiego i wobec tego należy do grupy rzeczowników rodzaju męskiego, encyklopedia jest rodzaju żeńskiego, a krzesło – rodzaju nijakiego. Z kolei w liczbie mnogiej rzeczownik ręczniki jest rodzaju niemęskoosobowego, a ludzie – męskoosobowego. Rzeczownik nie odmienia się przez rodzaje (na przykład nie istnieje forma żeńska rzeczownika ręcznik). Rodzaje rzeczownika w liczbie pojedynczej i mnogiej klasyfikuje się niezależnie. Dla przymiotnika i niektórych innych części mowy rodzaj jest w wielu językach (także w polskim) kategorią fleksyjną, co oznacza, że przymiotnik odmienia się przez rodzaje. Posiada więc na przykład formę rodzaju męskiego (duży), żeńskiego (duża), nijakiego (duże), męskoosobowego (duzi) i niemęskoosobowego (duże). Przymiotnik dopasowuje się pod względem rodzaju do określanego przez siebie rzeczownika (np. duży ręcznik, duża encyklopedia, duże krzesło, duzi ludzie, duże dzieci – zob. związek zgody). Podobnym zjawiskiem są spotykane między innymi w językach bantu klasy nominalne. (pl)
- Gênero (português brasileiro) ou género (português europeu), em gramática, é um aspecto linguístico que permite classificar certas classes gramaticais (substantivos, verbos, adjetivos etc.) em um número fixo de categorias. Nas línguas indo-europeias, o mais comum é haver três (masculino, feminino e neutro) ou dois gêneros (masculino e feminino), tal como ocorre na língua portuguesa. Há, contudo, idiomas que chegam a ter 20 gêneros, como ocorre em muitos idiomas das línguas bantu, e, no outro extremo, idiomas em que não há gênero algum, como ocorre nos idiomas basco e húngaro. É preciso notar que a própria concepção de "gênero gramatical" varia de língua para língua. Quando se refere a seres vivos sexuados, o gênero é ligado ao sexo do indivíduo. Nos demais casos, a atribuição é aleatória, podendo um mesmo nome ser referido como masculino numa língua (ex.: le lit, em francês), feminino numa segunda (ex.: a cama, em português) e neutro numa terceira (ex.: das Bett, em alemão). Da mesma forma, há variação, de idioma para idioma, das classes que variam ou não quanto ao gênero. (pt)
- Род в грамматике — категория, представляющая распределение слов и форм по классам, традиционно соотносимым с признаками пола или их отсутствием. Вместе с именными классами категория рода образует разновидность согласовательных классов. Род характеризует различные части речи, являясь для них словоизменительной категорией. Исключение составляют существительные, для которых род — классифицирующая категория, и местоимения 3-го лица единственного числа, для которых род — анафорическая категория. Категория рода — характерная черта грамматического строя индоевропейских, семитских, дравидийских и северокавказских языков. В синтетических языках категория рода тесно связана с категорией одушевлённости — неодушевлённости и образует с ней единую категорию согласовательных классов. По мере усиления аналитизма функция различения рода переходит от флексии к артиклю, и при утрате родовых противопоставлений в именах род переходит в скрытую категорию, как это произошло, например, в английском языке. В славянских языках категория рода усложнилась. Так, например, в польском языке в классе слов мужского рода единственного числа выделяются формы по признаку одушевлённости — неодушевлённости: stół/stoły «стол»/«столы» (именительный падеж единственного и множественного числа), stół/stoły (винительный падеж единственного и множественного числа) — ptak/ptaki «птица»/«птицы» (именительный падеж единственного и множественного числа), ptaka/ptaki (винительный падеж единственного и множественного числа); среди группы одушевлённых слов множественного числа выделяются личный (так называемый лично-мужской род) и неличный подклассы: ptaki «птицы» (именительный падеж множественного числа), ptaki (винительный падеж множественного числа) — chłopi «крестьяне» (именительный падеж множественного числа), chłopów (винительный падеж множественного числа). В русском языке выделяют следующие виды грамматического рода:
* мужской: стол; белый; один; он; пел;
* женский: книга; белая; одна; она; пела;
* средний: поле; белое; одно; оно; пело;
* общий (только у одушевленных имён существительных): бедный сирота / бедная сирота (двоякая модель согласования). Большинство языков мира не имеют рода, например, современные армянский, японский, китайский, финно-угорские, тюркские, монгольские и т. д. (ru)
- Genus är inom språkvetenskapen en indelning av ett språks substantiv och pronomen i olika klasser med utgångspunkt från deras inverkan på böjningen av artiklar, adjektiv och verb. Exempelvis ett rött hus, en solig dag. Bland västerländska språk är det vanligast att substantiven indelas i maskulinum, femininum, neutrum, reale, genus med semantisk koppling eller inget genus alls. På senare år har de tre genusgrupperna maskulinum, femininum och reale kommit att sammanfattas under namnet utrum. Andra sätt för indelning av orden är mänskligt kontra omänskligt eller levande kontra dött. När ett språk har fler än tre indelningar brukar man inte kalla dessa för genus utan för nominalklasser. Vanliga indelningar är form, storlek, ätlighet och social status. Dessa genussystem är i regel mycket rika och klasser för allt möjligt kan förekomma. I exempelvis finns en nominalklass för ”bark som inte sitter fast direkt på ett träd”. Under denna klass faller även "säckiga byxor" samt "bitar av plywood som blivit så fuktiga att lagren luckrats upp." Språk med denna typ av klassystem återfinns bland annat i nordöstkaukasiska språk och bantuspråk. Epikoinon, även epicoenum (-senum; av gr. ἐπίκοινος (-ον) epíkoinos (-on)), är ord som kan vara både maskulinum och femininum, till exempel lärjunge, elev, person. (sv)
- Рід (лат. genus grammaticum) — граматична категорія, що властива різним частинам мови. Рід частини мови полягає в тому, що слова або форми слів розподіляються по двох або трьох класах, що за традицією носіїв мови співвідносяться з ознакою чоловічої чи жіночої статі або ж їхньою . Такі класи називають відповідно чоловічий рід, жіночий рід та середній рід. Термін «рід» у сучасному значенні українською вперше вжив Т. Глинський у неопублікованій граматиці; 1849 року ним же скористався Я. Головацький. Значеннєві засади розподілу слів та за родами дуже розмиті. Лише у певній частині іменників (які означають істот) можна бачити реальне відображення статевих розбіжностей: брат (чол. рід) — сестра (жін. рід), латинське lupus («вовк», чол. рід) — lupa («вовчиця», жін. рід). Тоді як рід (стіл (чол. рід), казка (жін. рід), добро (сер. рід)) вочевидь не ґрунтується на різниці за статтю. Розмитість показників роду призвела до виникнення спільного роду (як-от сирота чол. рід та жін. рід). Рід іменника визначає рід займенника, артикля, прикметника та дієслова (i його форм), що відносяться до цього іменника, напр.: дівчина (жін. рід) (вона (жін. рід)) читала (жін. рід)); море (сер. рід) синє (сер. рід); ісп. una (артикль, жін. рід) hija («дочка», жін. рід) bonita («гарна», жін. рід). Триродова система характерна для слов'янських мов, а також для давніх індоєвропейських мов — давньогрецької, латинської та санскриту. Більшість сучасних індоєвропейських та афразійських мов мають двородову систему (чол. та жін. рід). А от тюркські та угрофінські мови не мають категорії роду взагалі. Серед індоєвропейських мов роду не мають африкаанс та англійська, в шведській мові роди є, але вони називаються середнім і загальним, тобто немає чоловічого і жіночого. (uk)
- 性（德語：Genus，英語：grammatical gender）在語法中是指一個名詞或代詞的類別，以及形容詞、冠詞或動詞在與名詞或代詞搭配時發生的屈折變化。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- جنس الكلمة هو صنفها الذي يتعين من أحوال صرف قرائنها، المتعلقُ بموصوفها، وبجنسه الحقيقي في معظم الحالات. (ar)
- El gènere és una distinció de la gramàtica que classifica les paraules variables. La marca de gènere pot donar-se sota formes diverses, però acostuma a ser amb un morfema determinat i afecta a la concordança en l'oració. No s'ha de confondre gènere i sexe biològic, encara que es doni la coincidència ocasional entre els dos (de manera més marcada a determinades llengües, com les romàniques). Una prova és que la mateixa paraula té gèneres diferents segons l'idioma i que éssers sexuats poden ser designats sense marca de gènere (paraules invariables). (ca)
- Genero gramatikala izenak zenbait motatan sailkatzen dituen gramatika-kategoria da. Sexu-bereizketan edo bestelako nolakotasun batean oinarritzen den gramatika-kategoria da, hain zuzen ere. (eu)
- El género gramatical (o existencia de clases nominales) es una característica arbitraria de los sistemas lingüísticos naturales y un sistema de clasificación nominal que poseen algunas lenguas en que los elementos nominales son clasificados dentro de un número finito de clases, para las cuales generalmente hay reglas de concordancia gramatical. El género gramatical puede ser analizado como un rasgo gramatical involucrado en las relaciones de concordancia de género. (es)
- Dalam linguistik, gender dalam tata bahasa adalah sebuah bentuk spesifik dari sistem dimana pembagian kelas-kelas kata benda membentuk sistem sejalan dengan aspek bahasa lainnya, seperti kata sifat, kata sandang, kata ganti atau kata kerja. Sistem tersebut dipakai dalam sekitar seperempat bahasa di dunia. (in)
- Il genere, in linguistica, è una categoria grammaticale. (it)
- 性（英語: gender）、または文法的性（grammatical gender）とは、関連する語のふるまいに文法的に反映する名詞の分類体系のことで、名詞の文法範疇の一つである。バントゥー語群やコーカサス諸語の記述では名詞類または名詞クラスとも呼ばれるが、実質的な差はほとんどない。この名詞の分類が実際の性と一致する場合もあるが、そうでないことも多い。類別詞とは区別すべきとされる。 (ja)
- Geslacht, grammaticaal geslacht, woordgeslacht of genus is de traditionele verdeling van zelfstandige naamwoorden in vrouwelijke, mannelijke en onzijdige woorden. Elk geslacht gaat gepaard met woordsoorten als lidwoorden, aanwijzende voornaamwoorden, bijvoeglijke naamwoorden, bezittelijke en verwijzende voornaamwoorden als zij in grammaticaal verband staan met het zelfstandig naamwoord (overeenkomst in geslacht ofwel congruentie). Het aantal geslachten verschilt sterk van taal tot taal (van 0 tot ca. 20). Voor het geslacht in het Nederlands zie Geslacht (Nederlands). (nl)
- 性（德語：Genus，英語：grammatical gender）在語法中是指一個名詞或代詞的類別，以及形容詞、冠詞或動詞在與名詞或代詞搭配時發生的屈折變化。 (zh)
- Jmenný rod (lat. genus nominis či jen genus) je mluvnická kategorie jmen (lat. nomina), tedy podstatných jmen, přídavných jmen, zájmen, číslovek a případně dalších slovních druhů, která ovlivňuje jejich skloňování a také tvary sloves, zejména příčestí. Jmenný rod je jedním z gramatických (mluvnických) rodů, často se zapomíná na existenci slovesného rodu (genus verbi) a ztotožňuje se jmenný rod s pojmem gramatického rodu, případně se mluví jen o rodu. (cs)
- Στην ελληνική γλώσσα υφίστανται γενικά τρία γραμματικά γένη, το αρσενικό γένος, το θηλυκό γένος και το ουδέτερο γένος. (Όταν αναφερόμαστε σε μέρος του λόγου που έχει πάνω από ένα γένος, αναγράφουμε τα γένη με την σειρά αρσενικό - θηλυκό - ουδέτερο). Τα άρθρα έχουν τρία γένη. Το οριστικό άρθρο είναι ο - η - το. Το αόριστο άρθρο είναι ένας - μία - ένα. Υπάρχουν μερικά ουσιαστικά με δύο γένη, που μπορεί να έχουν ίδια σημασία, (π.χ. ο πλάτανος - το πλατάνι), ή διαφορετική σημασία, (π.χ. η σκάφη - το σκάφος). (el)
- Das Genus (Plural: Genera; von lateinisch genus „Art, Gattung, Geschlecht“, als grammatischer Fachausdruck in Anlehnung an altgriechisch γένος genos), oder deutsch das grammatische Geschlecht, ist eine in vielen Sprachen vorkommende Klassifikation von Substantiven, denen jeweils ein Genus zugeordnet ist. Mit diesem Genus muss dann die Wortform anderer Wörter übereinstimmen, die sich auf das Substantiv beziehen, im Deutschen beispielsweise die Form von Artikeln, Adjektiven und Pronomen. Man bezeichnet solche Übereinstimmungsregeln als Kongruenz. Eine Sprache hat also ein Genussystem, wenn es derartige Regeln der Genus-Kongruenz gibt, aus denen man dann verschiedene Klassen von Substantiven ersieht. Die Klassifikation der Substantive, die sich an der Kongruenz zeigt, kann die Deutung von Pro (de)
- Genro aŭ gramatika sekso estas kategorio precipe de substantivoj. Ĝi estas divido de substantivoj en klasoj, parte sed ne tute laŭ semantikaj kriterioj (sekso kaj viveco en la hindeŭropaj lingvoj). La adjektivoj, artikoloj, pronomoj, okaze eĉ verboj ktp. akordas kun la genro de la modifita substantivo, t.e. ili havas malsaman formon laŭ la genro. En multaj ne-eŭropaj lingvoj, ekzistas aliaj sistemoj de genro, pli ĝenerale nomata substantiva klaso viva/neviva. (eo)
- In linguistics, grammatical gender system is a specific form of noun class system, where nouns are assigned with gender categories that are often not related to their real-world qualities. In languages with grammatical gender, most or all nouns inherently carry one value of the grammatical category called gender; the values present in a given language (of which there are usually two or three) are called the genders of that language. (en)
- En linguistique, le genre grammatical est une caractéristique intrinsèque des noms qui influe sur la forme de certains éléments satellites. En tant que catégorie linguistique, il manifeste une classification des mots en tant qu’objets structurant la langue elle-même, par opposition à ce à quoi ces mots réfèrent. Elle fournit une distinction supplémentaire à celle du nombre grammatical, et en un sens se présente en rival au sein des langues indo-europénnes à la classe nominale. (fr)
- 일부 언어의 문법에서 성(性, 영어: gender, 라틴어: genus) 또는 문법성(文法性, grammatical gender)은 명사가 갖는 문법 범주의 일종이다. 성을 갖는 언어는 명사가 성에 따라 다른 곡용을 하는 경우가 많고, 명사를 수식하는 형용사가 이에 일치하여 성에 따른 곡용을 하거나 동사가 문법요소로 사용되는 명사의 성에 따른 활용을 하기도 한다. 인도유럽어족, 드라비다어족의 많은 언어들은 남성(男性), 여성(女性), 중성(中性) 등으로 세 가지의 성이 구분되는 전형적인 성 체계를 보유하고 있다. 성의 구별은 의미에 따라 이루어지는 경우와 형태에 따라 이루어지는 경우가 있다. 남성, 여성, 중성으로 나뉘는 체계에서는 자연성이 확장되어 의미에 따른 구별이 이루어지는 것이 일차적이나, 의미상 구별이 명확하지 않을 때는 형태에 따라 이루어진다. 의미, 형태 모두 불명확한 경우도 있는데, 어원이 가진 문법성이 언어의 역사에서 그대로 내려온 경우가 많다. (ko)
- Gênero (português brasileiro) ou género (português europeu), em gramática, é um aspecto linguístico que permite classificar certas classes gramaticais (substantivos, verbos, adjetivos etc.) em um número fixo de categorias. (pt)
- Rodzaj gramatyczny – kategoria gramatyczna, która wyznacza podział rzeczowników na kilka grup. Dla rzeczownika rodzaj jest kategorią selektywną. Oznacza to, że rzeczownik ma określony rodzaj gramatyczny. Rzeczowniki można wobec tego podzielić na grupy ze względu na ich rodzaj. Na przykład w liczbie pojedynczej rzeczownik ręcznik jest rodzaju męskiego i wobec tego należy do grupy rzeczowników rodzaju męskiego, encyklopedia jest rodzaju żeńskiego, a krzesło – rodzaju nijakiego. Z kolei w liczbie mnogiej rzeczownik ręczniki jest rodzaju niemęskoosobowego, a ludzie – męskoosobowego. Rzeczownik nie odmienia się przez rodzaje (na przykład nie istnieje forma żeńska rzeczownika ręcznik). Rodzaje rzeczownika w liczbie pojedynczej i mnogiej klasyfikuje się niezależnie. (pl)
- Genus är inom språkvetenskapen en indelning av ett språks substantiv och pronomen i olika klasser med utgångspunkt från deras inverkan på böjningen av artiklar, adjektiv och verb. Exempelvis ett rött hus, en solig dag. Bland västerländska språk är det vanligast att substantiven indelas i maskulinum, femininum, neutrum, reale, genus med semantisk koppling eller inget genus alls. På senare år har de tre genusgrupperna maskulinum, femininum och reale kommit att sammanfattas under namnet utrum. (sv)
- Род в грамматике — категория, представляющая распределение слов и форм по классам, традиционно соотносимым с признаками пола или их отсутствием. Вместе с именными классами категория рода образует разновидность согласовательных классов. Род характеризует различные части речи, являясь для них словоизменительной категорией. Исключение составляют существительные, для которых род — классифицирующая категория, и местоимения 3-го лица единственного числа, для которых род — анафорическая категория. В русском языке выделяют следующие виды грамматического рода: (ru)
- Рід (лат. genus grammaticum) — граматична категорія, що властива різним частинам мови. Рід частини мови полягає в тому, що слова або форми слів розподіляються по двох або трьох класах, що за традицією носіїв мови співвідносяться з ознакою чоловічої чи жіночої статі або ж їхньою . Такі класи називають відповідно чоловічий рід, жіночий рід та середній рід. Термін «рід» у сучасному значенні українською вперше вжив Т. Глинський у неопублікованій граматиці; 1849 року ним же скористався Я. Головацький. (uk)
|
