| dbo:abstract
|
- L'economia del regal o també economia del do (de l'angles gift economy) és una teoria social en la qual els béns i serveis s'otorguen sense acord explícit de quid pro quo. És a dir que les nostres actuacions no es basin en l'interès o la vanitat («que al meu veí no li falti de res» o també «que allò que fem avui sigui recordat demà»). L'economia del regal es dona en cultures o subcultures en les que ja s'esperen recompenses socials o intangibles, com el karma, l'honor, la lleialtat o qualsevol altra forma de gratitud. En alguns casos, regals simultanis o recurrents fan que la gratitud circuli entorn de la comunitat, el que es pot veure com una forma d'altruisme recíproc. En alguns casos s'espera que aquesta gratitud retorni en béns o serveis del mateix valor, donant suport polític, o un regal a una tercera persona. tot i així, es considera que l'autèntic esperit de l'economia del regal consisteix en tot el contrari: donar sense esperar rebre res a canvi. (ca)
- الاقتصاد المجاني (بالإنجليزية: Gift Economy) أو ثقافة المنح هي وسيلة للتبادل لا يتم فيها تداول السلع الثمينة أو بيعها، بل منحها دون اتفاق صريح للحصول على مكافآت فورية أو مستقبلية. تحكم القواعد والعادات الاجتماعية في ثقافة المنح، إذ لا تعطى المنح بالتبادل الصريح للسلع أو الخدمات مقابل المال، أو في بعض السلع أو الخدمات الأخرى. يتناقض ذلك مع اقتصاد المقايضة أو اقتصاد السوق، إذ يتم تبادل السلع والخدمات بشكل صريح للحصول على القيمة المستلمة. تشكل طبيعة الاقتصاد المجاني موضوع نقاش تأسيسي في الأنثروبولوجيا. بدأت الأبحاث الأنثروبولوجية بوصف برونيسوا مالينوفسكي لنظام تبادل كولا في جزر تروبرياند خلال الحرب العالمية الأولى. بدا أن تجارة كولا تشبه المنح؛ لأن سكان الجزر كانوا يسافرون لمسافات طويلة عبر البحار الخطرة لإعطاء ما كان يعتبر أشياء ثمينة دون أي ضمان للعودة. ناظر مالينوفسكي مع عالم الأنثروبولوجيا الفرنسي مارسيل موس الذي اعترف على الفور بتعقيد «تبادل المنح» وقدم سلسلة من المصطلحات الفنية مثل المعاملة بالمثل، والممتلكات غير القابلة للتصرف، والعرض التقديمي للتمييز بين أشكال التبادل المختلفة. وفقًا لعالمي الأنثروبولوجيا، موريس بلوخ وجوناثان باري، فإن العلاقة غير المستقرة بين السوق والتبادل غير السوقي هي التي تجذب الانتباه. ويقال إن الاقتصاد المجاني، وجد لبناء المجتمعات، إلى جانب السوق الذي يعتبر قاسٍ على هذه العلاقات. يتميز تبادل المنح عن أشكال التبادل الأخرى بعدد من المبادئ، مثل شكل حقوق الملكية التي تحكم المواد المتبادلة، وما إذا كانت المنح تشكل «مجال تبادل» متميز يمكن وصفه بأنه «نظام اقتصادي»، وطبيعة العلاقة الاجتماعية التي يخلقها تبادل المنح. تختلف أيديولوجيات المنح في المجتمعات ذات الطابع التجاري الكبير عن «خدمات» المجتمعات النموذجية ذات الطابع غير السوقي. يجب التمييز بين اقتصاد المنح وعدة ظواهر ذات صلة، مثل أنظمة الملكية المشتركة وتبادل العمالة غير السلعية. (ar)
- Der Begriff Schenkökonomie (auch „Kultur des Schenkens“) bezeichnet eine soziologische Theorie, die dem Strukturfunktionalismus zugeordnet wird. Die Schenkökonomie ist demzufolge ein soziales System, in dem Güter und Dienstleistungen ohne direkte oder zukünftige erkennbare (monetäre) Gegenleistung weitergegeben werden, tatsächlich allerdings meist mit verzögerter Reziprozität. Auf längere Sicht handelt es sich dann um eine Form von Tauschen, die sich aber vom Tauschhandel unterscheidet – man spricht von Gabentausch als Gegensatz zum Warentausch. Die Schenkökonomie gründet sich häufig auf dem Prinzip allgemeiner Solidarität. Ursprünglich wurde der Begriff für ein vorherrschendes Phänomen in urgeschichtlichen und Stammesgesellschaften verwendet, in denen soziale oder immaterielle Gegenleistungen wie Karma, Ansehen oder Loyalität und andere Formen von Dank erwartet wurden. Anthropologen und anderen Wissenschaftlern ist es gelungen, den Gabentausch auch in gegenwärtigen Kulturen nachzuweisen. (de)
- A gift economy or gift culture is a system of exchange where valuables are not sold, but rather given without an explicit agreement for immediate or future rewards. Social norms and customs govern giving a gift in a gift culture; although there is some expectation of reciprocity, gifts are not given in an explicit exchange of goods or services for money, or some other commodity or service. This contrasts with a barter economy or a market economy, where goods and services are primarily explicitly exchanged for value received. The nature of gift economies is the subject of a foundational debate in anthropology. Anthropological research into gift economies began with Bronisław Malinowski's description of the Kula ring in the Trobriand Islands during World War I. The Kula trade appeared to be gift-like since Trobrianders would travel great distances over dangerous seas to give what were considered valuable objects without any guarantee of a return. Malinowski's debate with the French anthropologist Marcel Mauss quickly established the complexity of "gift exchange" and introduced a series of technical terms such as reciprocity, inalienable possessions, and presentation to distinguish between the different forms of exchange. According to anthropologists Maurice Bloch and Jonathan Parry, it is the unsettled relationship between market and non-market exchange that attracts the most attention. Some authors argue that gift economies build community, while markets harm community relationships. Gift exchange is distinguished from other forms of exchange by a number of principles, such as the form of property rights governing the articles exchanged; whether gifting forms a distinct "sphere of exchange" that can be characterized as an "economic system"; and the character of the social relationship that the gift exchange establishes. Gift ideology in highly commercialized societies differs from the "prestations" typical of non-market societies. Gift economies also differ from related phenomena, such as common property regimes and the exchange of non-commodified labour. (en)
- La economía del don o economía de regalo —del Inglés gift economy— es un modo de intercambio en el que los objetos de valor no se comercializan o venden, sino que se entregan sin un acuerdo explícito de recompensas inmediatas o futuras. Las normas y costumbres sociales rigen una economía de regalo, los obsequios no se otorgan en un intercambio explícito de bienes o servicios por dinero, o algún otro mercancía o servicio. Esto contrasta con una economía de trueque o una economía de mercado, donde los bienes y servicios se intercambian principalmente de manera explícita por el valor recibido. La naturaleza de las economías de regalo forma parte de un debate fundamental en antropología. La investigación antropológica en las economías de regalo comenzó con la descripción de Bronisław Malinowski del intercambio Kula en las Islas Trobriand durante la Primera Guerra Mundial. El comercio de Kula parecía ser un regalo, ya que los trobriandeses viajaban grandes distancias sobre mares peligrosos para dar lo que se consideraban objetos valiosos sin ninguna garantía de retorno. El debate de Malinowski con el antropólogo francés Marcel Mauss estableció rápidamente la complejidad del "intercambio de regalos" e introdujo una serie de términos técnicos como reciprocidad, posesiones inalienables y presentación para distinguir entre las diferentes formas de intercambio. (es)
- L'économie du don est le support profond de l'échange entre les individus, fonde les bases de toute activité sociale, et contribue à la production de norme sociale. Pour les anthropologues, notamment pour Marcel Mauss dans son Essai sur le don. Forme et raison de l'échange dans les sociétés archaïques (1923-1924), le don repose sur la triple obligation de « donner, recevoir, et rendre ». Le don fonctionne grâce au pouvoir quasi spirituel qui est propre à l'objet donné, unilatéralement offert dans le cadre d'une relation. Sans la croyance en cette force par les donataires, le don n'existe pas ou ne peut être perçu comme tel par ceux qui le reçoivent. Pour les économistes comme François Perroux, l'échange peut consister en :
* « don pour donner » : je donne sans contrepartie exigée ou attendue explicitement par le donateur
* « pseudo-don » : je donne pour gagner ultérieurement, dans le cadre d'une offre supposant une obligation de contrepartie, immédiate ou différée, sous forme de dette ou de prestation (fr)
- 선물 경제(gift economy)란 재화를 선물로 나누어줌으로써 물질적 필요를 충족하는 경제를 뜻한다. 이는 개인 또는 일정한 집단들이 재화를 물물교환하거나 시장에서 가격이라는 메커니즘에 따라 상품을 거래하는 와 대비되는 개념으로, (Potlatch economy)라고도 한다. 선물경제는 귀중품을 거래하거나 판매하지 않는 교환 방식이지만 즉각적인 또는 미래의 보상에 대한 명백한 합의없이 제공된다. 사회적 규범과 관례는 선물 교환을 관장한다. 선물은 돈이나 다른 상품에 대한 상품이나 서비스의 명시적인 교환에서 제공되지 않는다. (ko)
- La locuzione economia del dono (in inglese gift economy), o cultura del dono, indica un sistema economico fondato sul valore d'uso degli oggetti e dei beni, e imperniato attorno al reciproco scambio (una economia dunque non-monetaria), senza espliciti accordi di una ricompensa immediata o futura. Benché vi sia una certa aspettativa di reciprocità, i doni non vengono esplicitamente scambiati con beni, servizi o denaro ed in ciò si distingue dall'economia di baratto e dall'economia di mercato. (it)
- Kultura darów (także: społeczność darów, wspólnota darów, kultura prezentu, ekonomia darów) – termin antropologiczny określający społeczność, w której status społeczny i relacje zależności między uczestnikami tworzone są w oparciu o bezinteresowną wymianę dóbr. Innymi słowy kultura darów to kultura, w której uczestnicy przekazują dobra posiadające wartość na poczet kształtowania dobrobytu swojej społeczności. Dary zwykło się traktować jako formę wymiany, charakterystyczną dla społeczeństw prymitywnych. Problematyką tą zajmowali się więc przede wszystkim antropolodzy. W ostatnich dziesięcioleciach dar i wspólnoty darów stały się także przedmiotem zainteresowania ekonomii. (pl)
- Em Ciências Sociais, economia de oferta, economia do dom, economia da doação, economia da dádiva ou ainda cultura da dádiva é uma forma de organização social na qual os membros fazem doações de bens e serviços valiosos, uns aos outros, sem que haja, formal ou explicitamente, expectativa de reciprocidade imediata ou futura, como no escambo ou num mercado. Todavia, a reciprocidade existe, não necessariamente envolvendo as mesmas pessoas, mas como uma corrente contínua de doações. A economia de oferta é uma forma econômica baseada sobre o valor de uso dos objetos ou ações. Contrapõe-se portanto à economia de mercado, que se baseia no valor de troca de bens e serviços. A doação é na realidade uma troca recíproca com algumas características definidas por convenções e não por regras escritas: a obrigação de dar, a obrigação de receber, a obrigação de restituir mais do que se recebe. A economia de oferta caracteriza as chamadas . Autosuficientes, elas podem realizar a troca do excedente produzido pelos poucos bens que não conseguem produzir. Um típico exemplo de economia de oferta é a prática do Potlatch dos indígenas americanos, como a ou da Kula, a cerimônia dos habitantes das ilhas Trobriand. O antropólogo Marshall Sahlins escreve que as economias da Idade da Pedra eram - por sua natureza de economias de oferta - economias de abundância, e não de escassez, ao contrário do pressuposto tipicamente moderno acerca da sua pobreza objectiva. Lewis Hyde localiza a origem das economias de oferta na partilha de comida. O Potlatch, ritual indígena frequentemente citado como um dos modelos da economia de oferta, também se originou como um “grande banquete”. Hyde argumenta que isto levou à formação da noção largamente difundida de que uma doação deva ser algo perecível. Em muitas sociedades proíbe-se a venda de doações ou o seu uso como bem de capital. O antropólogo Wendy James escreve que, entre os do nordeste africano, qualquer oferenda que cruze as fronteiras da tribo tem que ser consumida, e não "investida". Por exemplo, um animal doado tem que ser comido e não destinado à procriação. No entanto, este "perecimento" da oferenda pode não significar o seu consumo, mas sim a passagem da dádiva para frente, para os outros. Há sociedades em que se trata de fazer outra doação, quer directamente ao doador, em retribuição, quer a um terceiro. Ficar com a oferenda e não dar outra em troca é reprovável. “Em lendas populares”, nota Hyde, “a pessoa que tenta parar uma corrente de doações geralmente morre.” Economias de oferta podem eventualmente coexistir, como subgrupos, com as economias planificadas, com as economias de mercado ou com as economias de escambo. Há diferentes explicações para a existência dessas organizações: altruísmo, investimento, segurança, aquisição de prestígio e oportunidade e reforço de relações sociais, entre outras. Na economia de mercado, uma forma que se aproxima da economia de oferta se encontra na economia de comunhão, idealizada por Chiara Lubich, no âmbito das empresas ligadas ao Movimento dos Focolares, e que prevê a destinação de um terço dos resultados à consolidação da própria empresa, um terço à ação do movimento focolar no mundo, e um terço às ações humanitárias. (pt)
- Экономика дара, или экономика дарения (англ. Gift economy), дарономика, безвозмездная экономическая система — система общественного устройства, при которой ценные товары и услуги регулярно передаются без каких-либо конкретных договорённостей о немедленной или будущей награде (то есть отсутствует обмен, нет требования «услуга за услугу»). В идеале, регулярные дары (акты дарения) создают постоянную циркуляцию и перераспределение ценностей в обществе. Организация экономики дарения существенно отличается от бартерной и рыночной экономики. Вместо фиксированного обмена товарами или услугами на деньги или другие товары (услуги) в экономике дара обмен происходит посредством личного определения ценности получаемого блага. Экономики дара были распространены до появления рыночной экономики, но постепенно исчезли, когда общество стало более сложным. Некоторые элементы такой экономики сохранилось до настоящего времени, но в наши дни ни одно общество не функционирует как экономика дарения. Элементы общества дарения в настоящее время чаще всего встречаются в виде религиозных даров и в обществе информационных технологий. Традиция научного исследования является примером культуры дарения. Учёный публикует результаты своих исследований, тем самым предоставляя другим исследователям возможность использовать публикации в своих трудах. Чем больше других авторов ссылается на работу учёного, тем больше его престиж и авторитет в глазах сообщества, что приводит к повышению вероятности получения исследовательских грантов. Кроме того, все учёные используют растущую базу знаний. Сообщество свободного программного обеспечения имеет корни в хакерской культуре и также может быть примером культуры дарения. Программисты предоставляют исходный код сообществу с той целью, чтобы каждый мог изменить и улучшить его. Индивидуальные программисты таким образом могут завоевать авторитет, а всё сообщество выиграет от улучшения программного обеспечения. Анархисты также используют принципы дарения в своей культуре. Продукты часто жертвуются и распространяются свободно. Культура дарения может сосуществовать с плановой, рыночной и бартерной экономикой. (ru)
- Gåvoekonomi är ett ekonomiskt system som anses finnas bland jägar- och samlarfolk och iandra så kallat primitiva samhällen. Ekonomin är där inte lösklippt från den samhälleliga väven, utan ekonomiska relationer ingår i de relationer som beror på släktskap, politik och religion. Utbytet av varor och tjänster styrs då framför allt av ömsesidiga moraliska regler. Fenomenet beskrevs 1925 av antropologen Marcel Mauss. I den så kallade civiliserade världen är gåvoekonomi en alternativ affärsmodell, eller ett helt ekonomiskt system, som bygger på att mottagaren, dvs köparen får chans att själv styra sitt eget pris. Då det handlar om ett helt ekonomiskt system så skänker man bort utan att förvänta sig något i gengäld, respektive tar emot utan att hamna i skuld. Affärsmodellen bottnar i skapandet av ett mer hållbart konsumtionssamhälle där vinstmaximering inte premieras. Istället fokuserar utövare på relationer, tillit och samarbeten. En vanlig föreställning är att förespråkare till gåvoekonomi grundas på samma värderingar som kommunismen. En annan vanlig föreställning är att gåvorna ges utan någon som helst förväntan på en betalning, eller en gengåva. Tvärtom, så ger utövare inom denna affärsmodell tillit till mottagare att ge tillbaka vad de tyckte att varan eller tjänsten var värd. I en gåvoekonomi är det därför den som är mest generös med att dela med sig av sina tjänster och varor som får ut mest av en affärsrelation. Det finns i dag ett fåtal utövare i Sverige som använder sig av gåvoekonomi i sin verksamhet. I USA är det mer utbrett och där finns det också inom flera olika branscher. Genom att fokusera på relationer, tillit och samarbeten framför vinstmaximering anser de som förespråkar gåvoekonomi att de skapar en mer hållbar framtid med mindre, om inget alls, utnyttjande av planet, djur och människa. (sv)
- 禮物經濟（英語：gift economy；禮物文化或禮物交换）是自古以来的自由价值经济学模式。交换过程中，给与者没有任何得到价值回报的要求和预期。与之相反，以物易物或者市场经济是用社会契约和明确协议，来保证给与者得到或期望得到报酬的模式。礼物经济融入政治、亲情、或宗教等领域，是共识主动性文化体系，没有明显的“经济”体系特性。 礼物交换原则与其他交换形式有着明确的区别。例如，受社会契约制约的产权形式；还有被定义为“经济体系”的独特“交换领域”，以及墨守成规的社交性礼物交换。下面研究案例说明，非市场化社会中的“赠礼”与高度商品化社会中的礼品概念完全不同。礼物经济还必须从如公有制和非商品化劳动等，其他相近现象区分出来。 (zh)
- Економіка дарування ( англ. Gift economy ; економіка дарування, дарономіка, безоплатна економічна система) — це система суспільного устрою, при якому цінні товари і послуги регулярно передаються без будь-яких конкретних домовленостей про негайну або майбутню нагороду (тобто відсутній обмін, немає вимоги „послуга за послугу“). В ідеалі, регулярні дарування (акти дарування) створюють постійну циркуляцію і перерозподіл цінностей в суспільстві. Організація економіки дарування істотно відрізняється від бартерної економіки та ринкової економіки. Замість фіксованого обміну товарами або послугами за власний кошт або інші товари (послуги) в економіці дарування обмін відбувається за допомогою особистого визначення цінності одержуваного блага. Економіки дарування були поширені до появи ринкової економіки, але поступово зникли, коли суспільство стало більш складним. Деякі елементи такої економіки збереглися до теперішнього часу, але в наші дні жодне суспільство не функціонує як економіка дарування. Елементи суспільства дарування в даний час найчастіше зустрічаються у вигляді релігійних дарів і в суспільстві інформаційних технологій. Традиція наукового дослідження є прикладом культури дарування. Вчений публікує результати своїх досліджень, тим самим надаючи іншим дослідникам можливість використовувати публікації в своїх працях. Чим більше інших авторів посилається на роботу вченого, тим більше його престиж і авторитет в очах суспільства, яка призводить до підвищення ймовірності отримання дослідницьких грантів. Крім того, усі вчені використовують зростаючу базу знань. Спільнота вільного програмного забезпечення має коріння в хакерській культурі і також може бути прикладом культури дарування. Програмісти надають джерельний код спільноті з тією метою, щоб кожен міг змінити і поліпшити його. Індивідуальні програмісти таким чином можуть завоювати авторитет, а все співтовариство виграє від покращення програмного забезпечення. Анархісти також використовують принципи дарування в своїй культурі. Продукти часто жертвують і поширюються вільно. Культура дарування може співіснувати з плановою економікою, ринковою економікою та бартерною економікою. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 선물 경제(gift economy)란 재화를 선물로 나누어줌으로써 물질적 필요를 충족하는 경제를 뜻한다. 이는 개인 또는 일정한 집단들이 재화를 물물교환하거나 시장에서 가격이라는 메커니즘에 따라 상품을 거래하는 와 대비되는 개념으로, (Potlatch economy)라고도 한다. 선물경제는 귀중품을 거래하거나 판매하지 않는 교환 방식이지만 즉각적인 또는 미래의 보상에 대한 명백한 합의없이 제공된다. 사회적 규범과 관례는 선물 교환을 관장한다. 선물은 돈이나 다른 상품에 대한 상품이나 서비스의 명시적인 교환에서 제공되지 않는다. (ko)
- La locuzione economia del dono (in inglese gift economy), o cultura del dono, indica un sistema economico fondato sul valore d'uso degli oggetti e dei beni, e imperniato attorno al reciproco scambio (una economia dunque non-monetaria), senza espliciti accordi di una ricompensa immediata o futura. Benché vi sia una certa aspettativa di reciprocità, i doni non vengono esplicitamente scambiati con beni, servizi o denaro ed in ciò si distingue dall'economia di baratto e dall'economia di mercato. (it)
- 禮物經濟（英語：gift economy；禮物文化或禮物交换）是自古以来的自由价值经济学模式。交换过程中，给与者没有任何得到价值回报的要求和预期。与之相反，以物易物或者市场经济是用社会契约和明确协议，来保证给与者得到或期望得到报酬的模式。礼物经济融入政治、亲情、或宗教等领域，是共识主动性文化体系，没有明显的“经济”体系特性。 礼物交换原则与其他交换形式有着明确的区别。例如，受社会契约制约的产权形式；还有被定义为“经济体系”的独特“交换领域”，以及墨守成规的社交性礼物交换。下面研究案例说明，非市场化社会中的“赠礼”与高度商品化社会中的礼品概念完全不同。礼物经济还必须从如公有制和非商品化劳动等，其他相近现象区分出来。 (zh)
- الاقتصاد المجاني (بالإنجليزية: Gift Economy) أو ثقافة المنح هي وسيلة للتبادل لا يتم فيها تداول السلع الثمينة أو بيعها، بل منحها دون اتفاق صريح للحصول على مكافآت فورية أو مستقبلية. تحكم القواعد والعادات الاجتماعية في ثقافة المنح، إذ لا تعطى المنح بالتبادل الصريح للسلع أو الخدمات مقابل المال، أو في بعض السلع أو الخدمات الأخرى. يتناقض ذلك مع اقتصاد المقايضة أو اقتصاد السوق، إذ يتم تبادل السلع والخدمات بشكل صريح للحصول على القيمة المستلمة. (ar)
- L'economia del regal o també economia del do (de l'angles gift economy) és una teoria social en la qual els béns i serveis s'otorguen sense acord explícit de quid pro quo. És a dir que les nostres actuacions no es basin en l'interès o la vanitat («que al meu veí no li falti de res» o també «que allò que fem avui sigui recordat demà»). L'economia del regal es dona en cultures o subcultures en les que ja s'esperen recompenses socials o intangibles, com el karma, l'honor, la lleialtat o qualsevol altra forma de gratitud. En alguns casos, regals simultanis o recurrents fan que la gratitud circuli entorn de la comunitat, el que es pot veure com una forma d'altruisme recíproc. En alguns casos s'espera que aquesta gratitud retorni en béns o serveis del mateix valor, donant suport polític, o un re (ca)
- Der Begriff Schenkökonomie (auch „Kultur des Schenkens“) bezeichnet eine soziologische Theorie, die dem Strukturfunktionalismus zugeordnet wird. Die Schenkökonomie ist demzufolge ein soziales System, in dem Güter und Dienstleistungen ohne direkte oder zukünftige erkennbare (monetäre) Gegenleistung weitergegeben werden, tatsächlich allerdings meist mit verzögerter Reziprozität. Auf längere Sicht handelt es sich dann um eine Form von Tauschen, die sich aber vom Tauschhandel unterscheidet – man spricht von Gabentausch als Gegensatz zum Warentausch. Die Schenkökonomie gründet sich häufig auf dem Prinzip allgemeiner Solidarität. Ursprünglich wurde der Begriff für ein vorherrschendes Phänomen in urgeschichtlichen und Stammesgesellschaften verwendet, in denen soziale oder immaterielle Gegenleistu (de)
- A gift economy or gift culture is a system of exchange where valuables are not sold, but rather given without an explicit agreement for immediate or future rewards. Social norms and customs govern giving a gift in a gift culture; although there is some expectation of reciprocity, gifts are not given in an explicit exchange of goods or services for money, or some other commodity or service. This contrasts with a barter economy or a market economy, where goods and services are primarily explicitly exchanged for value received. (en)
- La economía del don o economía de regalo —del Inglés gift economy— es un modo de intercambio en el que los objetos de valor no se comercializan o venden, sino que se entregan sin un acuerdo explícito de recompensas inmediatas o futuras. Las normas y costumbres sociales rigen una economía de regalo, los obsequios no se otorgan en un intercambio explícito de bienes o servicios por dinero, o algún otro mercancía o servicio. Esto contrasta con una economía de trueque o una economía de mercado, donde los bienes y servicios se intercambian principalmente de manera explícita por el valor recibido. (es)
- L'économie du don est le support profond de l'échange entre les individus, fonde les bases de toute activité sociale, et contribue à la production de norme sociale. Pour les anthropologues, notamment pour Marcel Mauss dans son Essai sur le don. Forme et raison de l'échange dans les sociétés archaïques (1923-1924), le don repose sur la triple obligation de « donner, recevoir, et rendre ». Le don fonctionne grâce au pouvoir quasi spirituel qui est propre à l'objet donné, unilatéralement offert dans le cadre d'une relation. Sans la croyance en cette force par les donataires, le don n'existe pas ou ne peut être perçu comme tel par ceux qui le reçoivent. (fr)
- Kultura darów (także: społeczność darów, wspólnota darów, kultura prezentu, ekonomia darów) – termin antropologiczny określający społeczność, w której status społeczny i relacje zależności między uczestnikami tworzone są w oparciu o bezinteresowną wymianę dóbr. Innymi słowy kultura darów to kultura, w której uczestnicy przekazują dobra posiadające wartość na poczet kształtowania dobrobytu swojej społeczności. (pl)
- Em Ciências Sociais, economia de oferta, economia do dom, economia da doação, economia da dádiva ou ainda cultura da dádiva é uma forma de organização social na qual os membros fazem doações de bens e serviços valiosos, uns aos outros, sem que haja, formal ou explicitamente, expectativa de reciprocidade imediata ou futura, como no escambo ou num mercado. Todavia, a reciprocidade existe, não necessariamente envolvendo as mesmas pessoas, mas como uma corrente contínua de doações. (pt)
- Gåvoekonomi är ett ekonomiskt system som anses finnas bland jägar- och samlarfolk och iandra så kallat primitiva samhällen. Ekonomin är där inte lösklippt från den samhälleliga väven, utan ekonomiska relationer ingår i de relationer som beror på släktskap, politik och religion. Utbytet av varor och tjänster styrs då framför allt av ömsesidiga moraliska regler. Fenomenet beskrevs 1925 av antropologen Marcel Mauss. (sv)
- Экономика дара, или экономика дарения (англ. Gift economy), дарономика, безвозмездная экономическая система — система общественного устройства, при которой ценные товары и услуги регулярно передаются без каких-либо конкретных договорённостей о немедленной или будущей награде (то есть отсутствует обмен, нет требования «услуга за услугу»). В идеале, регулярные дары (акты дарения) создают постоянную циркуляцию и перераспределение ценностей в обществе. Анархисты также используют принципы дарения в своей культуре. Продукты часто жертвуются и распространяются свободно. (ru)
- Економіка дарування ( англ. Gift economy ; економіка дарування, дарономіка, безоплатна економічна система) — це система суспільного устрою, при якому цінні товари і послуги регулярно передаються без будь-яких конкретних домовленостей про негайну або майбутню нагороду (тобто відсутній обмін, немає вимоги „послуга за послугу“). В ідеалі, регулярні дарування (акти дарування) створюють постійну циркуляцію і перерозподіл цінностей в суспільстві. Організація економіки дарування істотно відрізняється від бартерної економіки та ринкової економіки. Замість фіксованого обміну товарами або послугами за власний кошт або інші товари (послуги) в економіці дарування обмін відбувається за допомогою особистого визначення цінності одержуваного блага. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
