About: Guṇa

An Entity of Type: Abstraction100002137, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Guṇa (Sanskrit: गुण) is a concept in Hinduism and Sikhism, which can be translated as "quality, peculiarity, attribute, property". The concept is originally notable as a feature of Samkhya philosophy. The gunas are now a key concept in nearly all schools of Hindu philosophy. There are three gunas, according to this worldview, that have always been and continue to be present in all things and beings in the world. These three gunas are called: sattva (goodness, calmness, harmonious), rajas (passion, activity, movement), and tamas (ignorance, inertia, laziness). All of these three gunas are present in everyone and everything, it is the proportion that is different, according to Hindu worldview. The interplay of these gunas defines the character of someone or something, of nature and determine

Property Value
dbo:abstract
  • En el pensament indi, guna (en devanagari गुण, transcripció IAST guṇa) és cadascuna de les tres qualitats que componen l'univers: * sattvà (equilibri) * (activat) * (passivitat) Cadascuna no pot existir sense les altres i estan presents en diferents proporcions en tot el que existeix, des de la matèria ( o 'natura') fins al més subtil, i tant a nivell físic com emocional o mental. (ca)
  • Der Begriff Guna (Sanskrit, m., गुण, guṇa, urspr.: Schnur, Faden; später: Eigenschaft, Qualität) oder auch Triguna beschreibt nach dem philosophischen Konzept des indischen Samkhya die Qualitäten jener Kräfte, aus denen die Urmaterie des Swarlokas, Prakriti, zusammengesetzt ist. Diese Lehre wurde später von anderen Richtungen übernommen und spielt im hinduistischen Denken eine wesentliche Rolle. Nach Vorstellungen des indischen philosophischen Systems Samkhya ist die Urmaterie (Prakriti) durch drei wesentliche Eigenschaften oder Kennzeichen (Gunas) charakterisiert: Tamas (Trägheit, Dunkelheit, Chaos), Rajas (Rastlosigkeit, Bewegung, Energie) und Sattva (Klarheit, Güte, Harmonie). (de)
  • Guṇa (Sanskrit: गुण) is a concept in Hinduism and Sikhism, which can be translated as "quality, peculiarity, attribute, property". The concept is originally notable as a feature of Samkhya philosophy. The gunas are now a key concept in nearly all schools of Hindu philosophy. There are three gunas, according to this worldview, that have always been and continue to be present in all things and beings in the world. These three gunas are called: sattva (goodness, calmness, harmonious), rajas (passion, activity, movement), and tamas (ignorance, inertia, laziness). All of these three gunas are present in everyone and everything, it is the proportion that is different, according to Hindu worldview. The interplay of these gunas defines the character of someone or something, of nature and determines the progress of life. In some contexts, it may mean "a subdivision, species, kind, quality", or an operational principle or tendency of something or someone. In human behavior studies, Guna means personality, innate nature and psychological attributes of an individual. Like all Sanskrit technical terms, guṇa can be difficult to summarize in a single word. Its original and common meaning is a thread, implying the original materials that weave together to make up reality. The usual, but approximate translation in common usage is "quality". (en)
  • Según el hinduismo, las gunas son las tres cualidades de las que está compuesto el universo:​ 1. * satuá (bondad contemplativa, inteligencia)​ 2. * rayas (pasión activa, energía)​ y 3. * tamas (ignorancia inerte). En sánscrito, guna significa condicionamiento. Igual que Pavlov demostró que las conductas podían condicionarse, y en consecuencia no ser libres, sino depender de estímulos(Hergenhahn, 1997), los Vedas igualmente plantean que nuestra conducta en el plano material, lejos de ser libre, obedece a los estímulos de tres condicionamientos que operan en toda la naturaleza material: una fuerza de crecimiento (rajo guna o fuerza de pasión y actividad), una fuerza de mantenimiento (sattva guna o fuerza de bondad) y una fuerza de destrucción (tamo guna o fuerza de oscuridad, letargo o ignorancia). Estas gunas no solo afectan nuestra dimensión corporal, sino también la dimensión psíquica de sentidos, mente e inteligencia. Quirós, 2010. p 168 Así,son elementos inseparables que se combinan en diferentes proporciones para formar los objetos materiales.​ Cada una de ellas no puede existir sin las otras. Se hallan presentes en los distintos grados de la materia burda y sutil, incluyendo la mente y la energía del universo. Estas cualidades se mueven en el nivel físico, emocional y mental, en todo el universo ―denominado prakriti (‘naturaleza’) o maiá (‘ilusión’)― pues abarcan todo lo existente. (es)
  • Guna (sanskrit IAST : guṇa ; devanāgarī : गुण) signifie « fil, corde ; qualité, propriété ; subdivision, catégorie ; mérite ». En philosophie indienne c'est un concept qui a un sens différent dans l'hindouisme, le bouddhisme et le jaïnisme. Guṇa est également un vocable de la tradition grammaticale du sanskrit (Vyākaraṇa) développé dans l'Aṣṭādhyāyī attribuée à Pāṇini et désigne le degré plein selon les grammairiens occidentaux (contrairement aux degrés de base et long), le degré de base selon les grammairiens de l'Inde ancienne. (fr)
  • 구나 (Sanskrit: गुण)는 힌두교와 시크교 등 인도 철학에서 사용하는 개념으로 만물의 특징 혹은 자질을 의미한다. 이 개념은 삼키아 학파의 주요 특징이었다. 구나는 현재 힌두 철학의 모든 분파의 주요 개념으로 자리잡았다. 세계관에 따르면 3 가지의 구나가 존재하는데 만물의 존재와 균형을 위해 있다고 한다. 3 가지의 구나는 사트바(sattava), 라자스(rajas), 타마스(tamas)이다. 사트바는 선함, 고요함, 조화를 관장하고 라자스는 욕망, 열정, 행동을 관장하고 타마스는 무지, 무력, 나태를 관장한다. 이 3 가지의 구나는 만인과 만물에 존재한다. 힌두 세계관에 따르면 구나의 비율은 각각 다르다고 한다. 이러한 구나들의 상호작용으로 어떤 한 인물 혹은 사물의 특징이나 성격이 결정된다고 한다. (ko)
  • Guṇa (devanagari: गुण), sostantivo maschile sanscrito significante: "merito", "qualità", "virtù", o anche "corda", "attributo", "suddivisione". Nella filosofia hindu del Sāṃkhya il termine è adoperato per indicare i tre componenti ultimi della materia (prakṛti): sattva, rajas, tamas. (it)
  • グナ(गुण, Guṇa, サンスクリット語で性質・属性の意)は、ヒンドゥー哲学における現実世界を生み出した元素であるプラクリティを構成する要素。 特にトリグナ(Tri-Guṇa, 3種のグナ、三特性)と呼ばれる場合は、サットヴァ(Sattva, 純性)、ラジャス(Rajas, 激性)、タマス(Tamas, 惰性)の三性質を持つ。創造・維持・破滅との関連についても考えると、白・赤・青黒の三色に関して、白は受胎時における精液、赤は経血、青黒は体内に取り入まれた死者の意識を象徴している。 6種のグナ(ṣāḍguṇya)と呼ばれる場合は、知識(jñāna)、自在力(aiśvarya)、潜在力(śakti)、力(bala)、勇猛さ(vīrya)、光輝(tejas)の六性質を持つ。 (ja)
  • Een guna is in de Indiase filosofie en spiritualiteit een fundamentele eigenschap of hoedanigheid van de natuur. (Het woord guna, uitgesproken "goena", is Sanskriet voor "hoedanigheid".) Er zijn drie guna's die aan de basis van de gereflecteerde werkelijkheid liggen en deze op een illusoire manier als (maya) aan ons geestesoog doen voor komen. (nl)
  • Guṇa (sans गुण) (chiń. 塵 chen; kor. chin (진); jap. chin; wiet. trân) – w buddyzmie: cecha, jakość, cnota. W sanskrycie znaczy jakość, drugorzędny element, także wynik działania zmysłów: oczu – obraz (barwo-kształt), uszu – dźwięk itd. W tym wypadku najczęstszym odpowiednikiem jest w chiń. chen. Słowo chen oznacza kurz, drobne cząsteczki, atomy i także materię, która jest rozumiana często jako zanieczyszczenie. Może być także rozumiana jak aktywna, uwarunkowana zasada w naturze, drobna, subtelna i zanieczyszczająca czysty umysł. Można także symbolicznie używać tego określenia, gdy mówi się o drobnych troskach codziennego życia. Chińczycy czasami starali się oddać brzmienie oryginalnego sanskryckiego słowa chińskim odpowiednikiem dźwiękowym. Guna oddali określeniem qiuna. (pl)
  • Гу́на (санскр. गुण, IAST: guṇa) — санскритский термин, который в буквальном переводе означает «верёвка», а в более широком смысле «качество, свойство». Одна из категорий индуистской философии санкхья, где описываются три гуны материальной природы: 1. * Саттва-гуна («гуна благости») 2. * Раджо-гуна («гуна страсти») 3. * Тамо-гуна («гуна невежества») Под гунами в санкхье понимаются три основные начала материальной природы, три «режима деятельности» иллюзорной энергии майи, обусловливающей живые существа (дживы). Гуны определяют образ жизни, мышление и деятельность души, которую они обусловливают. (ru)
  • Guna é, segundo a filosofia Samkhya, uma das três "tendências" — sattva, rajas e tamas — que caracterizam um comportamento, estado mental ou fenómeno natural (pt)
  • Ґуна (санскр. गुण — нитка) — поняття індійської філософії, яке може означати вид, тип, якість, принцип, тенденцію. Філософія школи самкх'я виділяє три ґуни (нитки), основні сутності пракріті, переплетення яких утворює всі об'єкти Всесвіту. Ці три ґуни суть саттва, раджас та тамас. Вони асоціюються, відповідно зі збереженням, творенням, руйнуванням. У ведичній літературі ґуни асоціюються з п'ятьма елементами (простір, повітря, вогонь, вода, земля), п'ятьма чуттями (слух, дотик, зір, смак, запах), та п'ятьма органами чуття (вухо, шкіра, око, язик, ніс). Філософія ньяя виділяє 24 ґуни, перераховуючи їх як якості усіх речей. (uk)
  • 三特質,又稱三德(梵語:गुण;Guṇa),古印度六派哲學之一的數論派之重要哲學概念,即純質(sattva/ सत्त्व )、激質(Rajas/ रजस्)、闇質(tamas/ तमस्),也稱為悦性、激性、惰性。前者為前進和發展的原動力;後者相反,是保持原狀態或回歸的原動力;中間者則介於二者之間,為中立的原動力,它按照自己的利益行事。人們的心理都有這三種特性,沒有悅性,不能認知事物;沒有激性,不能運動;沒有惰性,就沒有穩定性和一致性。三特質的平衡就是悅性狀態。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 799777 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 27160 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1115140978 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • En el pensament indi, guna (en devanagari गुण, transcripció IAST guṇa) és cadascuna de les tres qualitats que componen l'univers: * sattvà (equilibri) * (activat) * (passivitat) Cadascuna no pot existir sense les altres i estan presents en diferents proporcions en tot el que existeix, des de la matèria ( o 'natura') fins al més subtil, i tant a nivell físic com emocional o mental. (ca)
  • Guna (sanskrit IAST : guṇa ; devanāgarī : गुण) signifie « fil, corde ; qualité, propriété ; subdivision, catégorie ; mérite ». En philosophie indienne c'est un concept qui a un sens différent dans l'hindouisme, le bouddhisme et le jaïnisme. Guṇa est également un vocable de la tradition grammaticale du sanskrit (Vyākaraṇa) développé dans l'Aṣṭādhyāyī attribuée à Pāṇini et désigne le degré plein selon les grammairiens occidentaux (contrairement aux degrés de base et long), le degré de base selon les grammairiens de l'Inde ancienne. (fr)
  • 구나 (Sanskrit: गुण)는 힌두교와 시크교 등 인도 철학에서 사용하는 개념으로 만물의 특징 혹은 자질을 의미한다. 이 개념은 삼키아 학파의 주요 특징이었다. 구나는 현재 힌두 철학의 모든 분파의 주요 개념으로 자리잡았다. 세계관에 따르면 3 가지의 구나가 존재하는데 만물의 존재와 균형을 위해 있다고 한다. 3 가지의 구나는 사트바(sattava), 라자스(rajas), 타마스(tamas)이다. 사트바는 선함, 고요함, 조화를 관장하고 라자스는 욕망, 열정, 행동을 관장하고 타마스는 무지, 무력, 나태를 관장한다. 이 3 가지의 구나는 만인과 만물에 존재한다. 힌두 세계관에 따르면 구나의 비율은 각각 다르다고 한다. 이러한 구나들의 상호작용으로 어떤 한 인물 혹은 사물의 특징이나 성격이 결정된다고 한다. (ko)
  • Guṇa (devanagari: गुण), sostantivo maschile sanscrito significante: "merito", "qualità", "virtù", o anche "corda", "attributo", "suddivisione". Nella filosofia hindu del Sāṃkhya il termine è adoperato per indicare i tre componenti ultimi della materia (prakṛti): sattva, rajas, tamas. (it)
  • グナ(गुण, Guṇa, サンスクリット語で性質・属性の意)は、ヒンドゥー哲学における現実世界を生み出した元素であるプラクリティを構成する要素。 特にトリグナ(Tri-Guṇa, 3種のグナ、三特性)と呼ばれる場合は、サットヴァ(Sattva, 純性)、ラジャス(Rajas, 激性)、タマス(Tamas, 惰性)の三性質を持つ。創造・維持・破滅との関連についても考えると、白・赤・青黒の三色に関して、白は受胎時における精液、赤は経血、青黒は体内に取り入まれた死者の意識を象徴している。 6種のグナ(ṣāḍguṇya)と呼ばれる場合は、知識(jñāna)、自在力(aiśvarya)、潜在力(śakti)、力(bala)、勇猛さ(vīrya)、光輝(tejas)の六性質を持つ。 (ja)
  • Een guna is in de Indiase filosofie en spiritualiteit een fundamentele eigenschap of hoedanigheid van de natuur. (Het woord guna, uitgesproken "goena", is Sanskriet voor "hoedanigheid".) Er zijn drie guna's die aan de basis van de gereflecteerde werkelijkheid liggen en deze op een illusoire manier als (maya) aan ons geestesoog doen voor komen. (nl)
  • Guna é, segundo a filosofia Samkhya, uma das três "tendências" — sattva, rajas e tamas — que caracterizam um comportamento, estado mental ou fenómeno natural (pt)
  • 三特質,又稱三德(梵語:गुण;Guṇa),古印度六派哲學之一的數論派之重要哲學概念,即純質(sattva/ सत्त्व )、激質(Rajas/ रजस्)、闇質(tamas/ तमस्),也稱為悦性、激性、惰性。前者為前進和發展的原動力;後者相反,是保持原狀態或回歸的原動力;中間者則介於二者之間,為中立的原動力,它按照自己的利益行事。人們的心理都有這三種特性,沒有悅性,不能認知事物;沒有激性,不能運動;沒有惰性,就沒有穩定性和一致性。三特質的平衡就是悅性狀態。 (zh)
  • Der Begriff Guna (Sanskrit, m., गुण, guṇa, urspr.: Schnur, Faden; später: Eigenschaft, Qualität) oder auch Triguna beschreibt nach dem philosophischen Konzept des indischen Samkhya die Qualitäten jener Kräfte, aus denen die Urmaterie des Swarlokas, Prakriti, zusammengesetzt ist. Diese Lehre wurde später von anderen Richtungen übernommen und spielt im hinduistischen Denken eine wesentliche Rolle. (de)
  • Guṇa (Sanskrit: गुण) is a concept in Hinduism and Sikhism, which can be translated as "quality, peculiarity, attribute, property". The concept is originally notable as a feature of Samkhya philosophy. The gunas are now a key concept in nearly all schools of Hindu philosophy. There are three gunas, according to this worldview, that have always been and continue to be present in all things and beings in the world. These three gunas are called: sattva (goodness, calmness, harmonious), rajas (passion, activity, movement), and tamas (ignorance, inertia, laziness). All of these three gunas are present in everyone and everything, it is the proportion that is different, according to Hindu worldview. The interplay of these gunas defines the character of someone or something, of nature and determine (en)
  • Según el hinduismo, las gunas son las tres cualidades de las que está compuesto el universo:​ 1. * satuá (bondad contemplativa, inteligencia)​ 2. * rayas (pasión activa, energía)​ y 3. * tamas (ignorancia inerte). Estas gunas no solo afectan nuestra dimensión corporal, sino también la dimensión psíquica de sentidos, mente e inteligencia. Quirós, 2010. p 168 Así,son elementos inseparables que se combinan en diferentes proporciones para formar los objetos materiales.​ (es)
  • Guṇa (sans गुण) (chiń. 塵 chen; kor. chin (진); jap. chin; wiet. trân) – w buddyzmie: cecha, jakość, cnota. W sanskrycie znaczy jakość, drugorzędny element, także wynik działania zmysłów: oczu – obraz (barwo-kształt), uszu – dźwięk itd. W tym wypadku najczęstszym odpowiednikiem jest w chiń. chen. Chińczycy czasami starali się oddać brzmienie oryginalnego sanskryckiego słowa chińskim odpowiednikiem dźwiękowym. Guna oddali określeniem qiuna. (pl)
  • Гу́на (санскр. गुण, IAST: guṇa) — санскритский термин, который в буквальном переводе означает «верёвка», а в более широком смысле «качество, свойство». Одна из категорий индуистской философии санкхья, где описываются три гуны материальной природы: 1. * Саттва-гуна («гуна благости») 2. * Раджо-гуна («гуна страсти») 3. * Тамо-гуна («гуна невежества») (ru)
  • Ґуна (санскр. गुण — нитка) — поняття індійської філософії, яке може означати вид, тип, якість, принцип, тенденцію. Філософія школи самкх'я виділяє три ґуни (нитки), основні сутності пракріті, переплетення яких утворює всі об'єкти Всесвіту. Ці три ґуни суть саттва, раджас та тамас. Вони асоціюються, відповідно зі збереженням, творенням, руйнуванням. У ведичній літературі ґуни асоціюються з п'ятьма елементами (простір, повітря, вогонь, вода, земля), п'ятьма чуттями (слух, дотик, зір, смак, запах), та п'ятьма органами чуття (вухо, шкіра, око, язик, ніс). (uk)
rdfs:label
  • Guna (hinduisme) (ca)
  • Guna (Samkhya) (de)
  • Guna (hinduismo) (es)
  • Guṇa (en)
  • Guṇa (it)
  • Guna (fr)
  • グナ (ja)
  • 구나 (ko)
  • Guna (hindoeïsme) (nl)
  • Guna (buddyzm) (pl)
  • Guna (pt)
  • Гуна (ru)
  • 三特质 (zh)
  • Ґуна (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License