| dbo:abstract
|
- Ignasi d'Antioquia (llatí: Ignatius, grec antic: Ἰγνάτιος), conegut com a Teòfor o Deifer (ὁ Θεοφόρος) que vol dir (segons ell mateix) ‘aquell que porta Déu al cor’, fou un dels pares eclesiàstics del segle i, mort vers l'any 107/116. diu que fou nadiu de Nura, que podria ser la ciutat d'aquest nom a Sardenya o la de Nora, a Capadòcia, però molts historiadors pensen que en realitat la paraula «Nura» no es refereix al lloc de naixement. Alguns historiadors el fan deixeble de sant Pere, especialment Teodoret. L'any 69 fou nomenat bisbe d'Antioquia, potser succeint a Evodi (44-69) o potser al mateix temps, ja que en aquella època era freqüent la presència de més d'un bisbe a les ciutats grans. Quan Trajà era a Antioquia per fer campanya contra els parts, Ignasi, que aspirava al martiri, es va oferir a l'emperador com a víctima. La conversa amb l'emperador és reproduïda al Martyrium Ignatii; Trajà el va condemnar a ser enviat a Roma i llançat a les feres, cosa que es va produir segurament un 20 de desembre; l'any és discutit: alguns opten pel 107 i d'altres per dates posteriors, fins al 116. Les seves restes foren retornades a Antioquia pels seus seguidors i més tard l'emperador Teodosi II les va dipositar a l'església de Sant Ignasi (abans temple de la Fortuna) a Antioquia; dels posteriors trasllats n'hi ha diverses versions. L'església catòlica commemora el seu martiri el 17 d'octubre i l'església grega el 20 de desembre. El seu camí d'Antioquia a Roma hauria escrit set cartes enumerades per Jerònim (De Viris Illustr 100.16) i Eusebi Escolàstic (H. E. 3.46). L'autenticitat de les versions que es conserven està qüestionada.
* Icona oriental
* Martiri del sant, pintura del s. XVI
* Basílica de Sant Climent, a Roma, on està enterrat el sant (ca)
- إغناطيوس الملقب بالنوراني أو الأنطاكي والذي يدعى أيضا ثيوفوروس (باليونانية: Θεοφόρος أي حامل الإله)، وهو قديس وأحد آباء الكنيسة كان على الارجح أحد تلامذة الرسولين بطرس ويوحنا.هو ثالث أساقفة أو بطاركة أنطاكية بعد بطرس وإفوديوس الذي توفي حوالي سنة 68 م، وقد ذكر أبو التاريخ الكنسي أوسابيوس القيصري أن أغناطيوس خلف إفوديوس بشكلا جعل فيه تسلسله الرسولي أكثر قربا. حيث ذكر بأن بطرس نفسه أقامه على كرسي أنطاكية. ويصنف أغناطيوس بشكل عام كأحد آباء الكنيسة الرسوليين (أي المجموعة الرسمية الأولى من آباء الكنيسة) وتعترف جميع الكنائس الرسولية بقداسته، فالكنيسة الكاثوليكية الغربية تعيد له في 17 تشرين الأول-أوكتوبر. والكنيسة الأرثوذكسية الشرقية بالإضافة للكنائس الكاثوليكية الشرقية تعيد له في 20 كانون الأول-ديسمبر. كانت خلاصة فلسفة أغناطيوس في الحياة هو ان يعيش عمره محاكيا حياة السيد المسيح. اعتقل أغناطيوس من قبل السلطات الرومانية وأرسل إلى روما تحت ظروف اعتقال شديدة القسوة:{ من سوريا إلى روما حاربت ضد مسوخ متوحشة، على الأرض وفي البحر، في الليل والنهار، ملزوم بالبقاء بين عشرة نمور، وبرفقة جنود يزدادون سوءا وجفاء كلما حاولوا إظهار اللطف } (من رسالة أغناطيوس إلى أهل روما 5) مات كشهيد في عاصمة الامبراطورية حيث ألقي في أحد المسارح الرومانية لتلتهمه الأسود في عهد الإمبراطور ترايانوس. وكانت غاية السلطات من ذلك هو ان يجعلوه عبرة لغيره من المسيحيين لكي يخافوا ويتوقفوا عن نشر معتقداتهم. (ar)
- Svatý Ignác z Antiochie (též Ignatios), zvaný Theoforos, tj. nositel Boha, narodil se okolo roku 50v Sýrii, umučen roku 107 v Římě. Po sv. Petru a byl třetím biskupem města Antiochie. Biskupský úřad vykonával po 40 let, přežil pronásledování křesťanů za císaře Domitiána. Podle Eusebiových Církevních dějin (II,2,22) nastoupil Ignatios po Euodiovi kolem roku 68. Theodorétos z Kyrrhu (Dial. immutab. I,4,33a) tvrdí, že Ignatia ustanovil na biskupský stolec přímo apoštol Petr. Sám Ignatios byl nejspíše učedníkem apoštolů Petra a Jana. Sedm listů, které sepsal při své cestě do Říma, kde údajně podstoupil mučednickou smrt, tvoří velmi zásadní korpus svědectví o životě a teologii rané církve na přelomu 1. a 2. století. To Ignatia řadí mezi apoštolské Otce a je považován za světce jak katolickou církví (svátek 17. října), tak církví pravoslavnou (svátek 20. prosince). (cs)
- Ο Ιγνάτιος Αντιοχείας, γνωστός και ως Ιγνάτιος ο Θεοφόρος, (περ. 50 - μεταξύ 98-117) είναι ο δεύτερος επίσκοπος Αντιοχείας, διάδοχος του . (el)
- Ignaco el Antioĥio la Diportanto (antikve-greke Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας ὁ Θεοφόρος, Ignátios Antioĥeías ho Theofóros, † proksimume 107 en Romo) estis post sankta Petro kaj la tria episkopo de urbo Antioĥio. (eo)
- Ignacio de Antioquía (en griego: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας) (Siria, Imperio romano, 35 - Roma, entre 108 y 110) fue uno de los padres de la Iglesia y, más concretamente, uno de los padres apostólicos por su cercanía cronológica con el tiempo de los apóstoles. Fue el primero en aplicar el adjetivo «católica» a la Iglesia. Es autor de siete cartas que redactó en el transcurso de unas pocas semanas, mientras era conducido desde Siria a Roma para ser ejecutado o, como él mismo escribió: ... para ser trigo de Dios, molido por los dientes de las fieras y convertido en pan puro de Cristo. Ignacio de Antioquía, Ad Rom. 4, 1. Su arresto y ejecución se produjeron a comienzos del siglo II. Aparte de eso, solo se sabe que fue obispo de la ciudad de Antioquía de Siria. El conocimiento sobre Ignacio se centra, por tanto, en el final de su vida, pero ello basta para hacer de él uno de los padres apostólicos mejor conocidos. Ignacio es un mártir del cristianismo y uno de los santos de la Iglesia católica y de la Iglesia ortodoxa, que celebran su festividad el 17 de octubre y el 20 de diciembre, respectivamente. El descubrimiento y la identificación de las cartas de Ignacio se produjeron a lo largo de los siglos XVI y XVII, tras un arduo y polémico proceso. La temática «procatólica» de las cartas soliviantó los ánimos de teólogos protestantes como Juan Calvino, que las impugnaron enérgicamente. La polémica entre católicos y protestantes continuó hasta el siglo XIX, en que se alcanzó un consenso sobre cuántas cartas, cuáles y en qué medida fueron escritas realmente por Ignacio. Desde entonces, la opinión mayoritaria, pero no indiscutida, es que Ignacio escribió cartas a las comunidades cristianas de Éfeso, Magnesia del Meandro, Trales, Roma, Filadelfia y Esmirna, además de una carta personal al obispo Policarpo de Esmirna, otro «padre de la Iglesia» y también «padre apostólico». Los escritos de Ignacio están próximos en el tiempo a la redacción de los evangelios y una parte de la investigación ignaciana está centrada en esclarecer su relación con ellos. Las cartas ofrecen, además, valiosos indicios sobre la situación de las comunidades cristianas a finales del siglo I y comienzos del siglo II. (es)
- Ignatius von Antiochien (aramäisch ܡܪܝ ܐܝܓܢܐܛܝܘܣ ܢܘܪܢܐ; † 2. Jahrhundert, Martyrium vielleicht in den letzten Regierungsjahren des Kaisers Trajan (110–117); mehrere Forscher datieren aufgrund einer abweichenden Einschätzung der Echtheit der Ignatiusbriefe seine Lebenszeit auf die Zeit nach 160) war Bischof von Antiochien. Seine genauen Lebensdaten und -umstände sind nicht bekannt. Er führte später den Beinamen Theophoros, „der Gottesträger“. Sieben seiner Briefe sind als echt anerkannt. Er ist ein Zeuge für frühe dogmatische Festlegungen in der Kirche. (de)
- Ignazio Antiokiakoa (antzinako grezieraz: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας, Ignátios Antiokheías; Siria, c. 35 – Erroma, c. 108) bat da, eta konkretuago bat, apostoluen garaiarekin duen gertutasun kronologikoa dela eta. Erromara exekutatua izateko eramaten zutela aste gutxitan zazpi gutun ezberdin idatzi zituen. Bere atxiloketa II. mendearen hasieran gerttu zen. Horretaz gain dakigun bakarra da Siriako Antiokia hiriko apezpikua izan zela. Bere bizitzaz baino, bere heriotzaz dakigu gehiago, Aita Apostolikoen artean ezagunena dela esan daitekelarik. Ignazioa martiri kristaua da eta Eliza Katolikoan zein Eliza Ortodoxoan santua. Bere ospakizuna urriaren 17an eta abenduaren 20an ospatzen da, hurrenez-hurren. XVI. eta XVII. mendetan aurkitu eta identifikatu ziren bere gutunak, prozesu luze eta gatazkatsu baten ondotik. Gutunen gai "prokatoliko"ak hainbat teologo protestanteren haserrea eragin zuen, adibidez Kalbinok inpugnatu zituen. Katoliko eta Protestanteen arteko eztabaidak XIX. menderarte iraun zuen, non kontsentsua lortu zen gutunen kopuruan eta egiletzari dagokionez. Handik aurrera iritzirik hedatuena (baina ez bakarra) gutunak benetan Ignaziok idatzi zituela da. Gutunak Efeso, , , Erroma, Filadelfia eta Esmirnako kristau komunitateei idatzi zizkien, baita idatzi zion gutun pertsonala. Gutunak oso gertu daude ebanjelioak idazten ziren garaitik eta, horregatik, ikerketa handia dago euren arteko erlazioaren inguruan. Gutunek, gainera, kristauek I. mende eta II. mendean zuten bizimoduari buruz hitz egiten dute.
* Datuak: Q44170
* Multimedia: Ignatius of Antioch (eu)
- Ignatius of Antioch (/ɪɡˈneɪʃəs/; Greek: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας, Ignátios Antiokheías; died c. 108/140 AD), also known as Ignatius Theophorus (Ἰγνάτιος ὁ Θεοφόρος, Ignátios ho Theophóros, lit. "the God-bearing"), was an early Christian writer and Patriarch of Antioch. While en route to Rome, where he met his martyrdom, Ignatius wrote a series of letters. This correspondence now forms a central part of a later collection of works known to be authored by the Apostolic Fathers. He is considered to be one of the three most important of these, together with Clement of Rome and Polycarp. His letters also serve as an example of early Christian theology. Important topics they address include ecclesiology, the sacraments, and the role of bishops. (en)
- Ignatius dari Antiokhia (bahasa Yunani Kuno: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας, Ignátios Antiokheías) (ca. 35 – ca. 107), dikenal pula sebagai Ignatius Teoforus (Ιγνάτιος ὁ Θεοφόρος, Ignátios ho Theophóros, harfiah: "sang pemanggul Allah"), Ignatius Nurono (harfiah: "sang pembawa api") adalah seorang penulis Kristen awal dan uskup Antiokhia. Dalam perjalanan menuju Roma, tempat ia menghadapi kemartirannya, Ignatius menulis serangkaian surat. Korespondensi ini sekarang merupakan suatu bagian sentral dari karya-karya tulis sekumpulan teolog yang kemudian dikenal sebagai para Bapa Apostolik. Surat-suratnya yang terlestarikan juga berfungsi sebagai salah satu contoh teologi Kristen awal. Topik-topik penting yang diuraikan dalam surat-surat tersebut misalnya eklesiologi, sakramen-sakramen, dan peranan para uskup. Ketika berbicara tentang kewenangan atau otoritas Gereja, ia adalah orang pertama yang menggunakan frasa "gereja katolik" secara tertulis, yang masih digunakan sampai hari ini. (in)
- Saint Ignace d'Antioche (en grec ancien : Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας / Ignátios Antiokheías) ou Ignace le Théophore (en grec ancien : Ἰγνάτιος ὁ Θεοφόρος / Ignátios ho Theophóros), né vers 35 dans la province de Syrie et mort à Rome en martyr, probablement en 107 ou 113, fut le troisième évêque d'Antioche, après saint Pierre et Évode, à qui il succéda vers 68. Probablement disciple direct des apôtres Pierre et Jean, il est surtout connu pour ses lettres apostoliques, associant le martyre pour la foi aux grains de blé moulus pour devenir le pain de l'Eucharistie. Ses lettres apostoliques développant une première théologie eucharistique le font ranger parmi les Pères apostoliques, et la deuxième génération des Pères de l'Église. Ses écrits nous font savoir qu'il fut arrêté comme chrétien et conduit sous escorte à Rome où il s'attendait à être jeté aux bêtes (damnatio ad bestias), mais on ignore les circonstances de sa mort. C'est un saint pour l'Église catholique latine, qui le fête le 17 octobre (ce fut longtemps le 1er février), et pour les Églises orthodoxes et catholiques orientales, qui le fêtent le 20 décembre. (fr)
- 안티오케이아의 이그나티오스(고대 그리스어: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας 이그나티오스 안티오케이아스[*], 35년경 - 107년경)는 초기 기독교의 속사도 6인중에 한 사람이며 순교자로서 안티오키아의 주교이다. ‘하느님을 공경하는 자’라는 뜻의 고대 그리스어 이그나티오스 호 테오포로(Ιγνάτιος ὁ Θεοφόρο)라고도 알려져 있다. 그는 안티오케이아에서 로마로 압송되어 가는 도중에 일곱 편의 서간을 썼다. 이그나티오스의 서간들은 사도 교부 시대의 것으로 간주되며, 초기 기독교 신학의 좋은 예가 되고 있다. 이들 서간의 주요 주제는 교회론과 성사(성례), 주교(감독)의 역할 등이다. 그는 교회와 주교(감독)의 권위를 논하면서 처음으로 보편교회의 의미인 ‘가톨릭교회’라는 용어를 사용한 교부이다. (ko)
- Ignazio di Antiochia, detto L'Illuminatore (35 circa – Roma, 107 circa), è stato un vescovo e teologo siro.È venerato come santo dalla Chiesa ortodossa e dalla Chiesa cattolica, ed è annoverato fra i Padri della Chiesa e Padre Apostolico. Fu il secondo successore di Pietro come vescovo di Antiochia di Siria, cioè della terza città per grandezza del mondo antico mediterraneo. (it)
- アンティオキアのイグナティオス（35年頃 - 107年?）は、アンティオキアの第2代主教（司教）。正教会、非カルケドン派、カトリック教会、聖公会、ルーテル教会などで聖人とされる。使徒教父の一人。 正教会では「神品致命者」という称号のほか、「捧神者」（ほうしんしゃ、ギリシア語: Θεοφόρος, ロシア語: Богоносец）という称号を付されて呼ばれる。イグナティウスと表記されることもある。 (ja)
- Ignatius van Antiochië (Syria, ~35-50 – Rome, ~110-117) was bisschop van Antiochië in Syrië, waartoe hij in 69/ 70 werd aangesteld. Hij wordt gerekend tot de apostolische vaders. Hij stierf tussen 110 en 117 in Rome de marteldood. Hij heeft zijn naamdag in de Syrisch-Orthodoxe Kerk van Antiochië en de Rooms-Katholieke Kerk op 17 oktober (tot 1969 op 1 februari), in de oosters-orthodoxe kerken op 20 december. (nl)
- Santo Inácio foi bispo de Antioquia da Síria entre 68 e 100 ou 107, discípulo do apóstolo João, também conheceu São Paulo e foi sucessor de São Pedro na igreja em Antioquia. Segundo Eusébio de Cesareia, Inácio foi o terceiro bispo de Antioquia da Síria e segundo Orígenes teria sido o segundo bispo da cidade. Santo Inácio foi detido pelas autoridades e transportado para Roma, onde foi condenado à morte no Coliseu martirizado por leões. Defendendo a autoridade da Igreja, ele foi o primeiro a escrever a expressão "Igreja Católica", em uso até o presente. (pt)
- Ignacy Antiocheński, zwany Teoforem (gr. Θεοφορος, cs. Игна́тий Богоно́сец, епископ Антиохийский; ur. ok. 30, zm. 20 grudnia ok. 107 w Rzymie) – biskup Antiochii, męczennik wczesnochrześcijański, święty wielu Kościołów, m.in. katolickiego, prawosławnego, orientalnych, anglikańskich, reformowanych, jeden z pierwszych Ojców Kościoła, wymieniany w Modlitwie Eucharystycznej Kanonu rzymskiego. Jako pierwszy wprowadził śpiew antyfonalny. (pl)
- Ignatios (Ignatius) av Antiokia (grekiska Ἰγνάτιος), cirka 35 eller 50 – cirka 107 e.Kr., martyr, räknas som den tredje biskopen av Antiochia, men var den förste gemensamma för hednakristna och judekristna. Han kallades även Teoforos och var enligt traditionen en lärjunge till de båda apostlarna Petrus och Johannes. De flesta kyrkosamfund räknar honom som en av kyrkofäderna (de apostoliska fäderna) och han är helgonförklarad av både den katolska och den ortodoxa kyrkan. Festdag 17 oktober. (sv)
- Игна́тий Богоно́сец (греч. Ιγνάτιος ο Θεοφόρος, Игнатий Антиохийский, греч. Ιγνάτιος Αντιοχείας; 20 декабря 107/112, Рим) — муж апостольский, священномученик древней Церкви, третий епископ Антиохийский после апостола Петра и Евода, ученик Иоанна Богослова; на Антиохийской кафедре предположительно с 68 года. Cвятой Православной и Католической церквей. Память в Православной церкви — 20 декабря по юлианскому календарю, в Католической — 17 октября. (ru)
- 安提約基的聖依納爵（英語：Saint Ignatius of Antioch），也稱作「懷主」（Theophorus），67年－110年），為（Post-Apostolic Age）的基督徒領袖之一，第一個稱基督教會為“”者，相傳曾接受圣若望直接的教導，正教會第三位安条克牧首（前兩位分別是聖伯多祿與。最终被罗马帝国皇帝投入野獸的籠中而殉道，死前深感能為主殉道為榮。他在在被押往羅馬殉教途中寫了七封書信給小亞細亞和羅馬的教會，四封寫於士每拿，三封寫於特羅亞。透過這七封信，我們可以看見當時教會的情形，是現今認識公元2世紀初基督教會的著名重要資料。 他極力主張主教制度，因為這樣能避免教會分裂，基於當時諾斯底主義與兩種思想興起於教會中間。他自己是的主教監督，他也呼籲以弗所、馬內夏、他拉勒、羅馬、非拉鐵非、士每拿教會信眾應團結在主教的帶領以確保教會團結。透過團結合一在主教帶領之下，防止教會免於異端的滲透。他曾在中寫到『要免除分裂，因分裂是萬惡之源。你們都要順服監督（主教）正如耶穌基督順服天主，正如長老順服使徒，又要尊敬執事。』 (zh)
- Ігна́тій Богоно́сець або Ігнатій Антіохійський (грец. Ιγνάτιος ο Θεοφόρος, 35, Сирія — 107, Рим) — один з перших отців Церкви, єпископ Антіохії, учень апостола Івана Богослова, святий, мученик. Святий Ігнатій Богоносець був учнем св. Івана Богослова. Згодом він став єпископом Антіохії і, як добрий пастир, впродовж 40 літ підтримував дух свого стада в час переслідування християн. За правління імператора Траяна його ув'язнили і повезли до Рима на суд. Під час довгої подорожі Ігнатій укріпляв місцевих християн у правдах святої віри. Тоді ж він написав сім листів до різних церковних громад. Саме Ігнатій Богоносець у листі до вірних міста Смірна в Малій Азії вперше використав вислів «Вселенська Церква». Коли християни Рима намагалися визволити Ігнатія від смерті, він сказав їм: «... ніщо мені не в радість — ні зриме, ні незриме, тільки б зустріти Ісуса Христа. Нехай вогонь, і хрест, і зграя звірів; нехай розкидають мої кістки, відрубають члени, змолотять в порох все тіло; нехай прийдуть на мене муки диявола — тільки б зустріти Ісуса Христа». Помер Ігнатій мученицькою смертю 107 року в Римі, а його святі мощі перенесено в Антіохію. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο Ιγνάτιος Αντιοχείας, γνωστός και ως Ιγνάτιος ο Θεοφόρος, (περ. 50 - μεταξύ 98-117) είναι ο δεύτερος επίσκοπος Αντιοχείας, διάδοχος του . (el)
- Ignaco el Antioĥio la Diportanto (antikve-greke Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας ὁ Θεοφόρος, Ignátios Antioĥeías ho Theofóros, † proksimume 107 en Romo) estis post sankta Petro kaj la tria episkopo de urbo Antioĥio. (eo)
- Ignatius von Antiochien (aramäisch ܡܪܝ ܐܝܓܢܐܛܝܘܣ ܢܘܪܢܐ; † 2. Jahrhundert, Martyrium vielleicht in den letzten Regierungsjahren des Kaisers Trajan (110–117); mehrere Forscher datieren aufgrund einer abweichenden Einschätzung der Echtheit der Ignatiusbriefe seine Lebenszeit auf die Zeit nach 160) war Bischof von Antiochien. Seine genauen Lebensdaten und -umstände sind nicht bekannt. Er führte später den Beinamen Theophoros, „der Gottesträger“. Sieben seiner Briefe sind als echt anerkannt. Er ist ein Zeuge für frühe dogmatische Festlegungen in der Kirche. (de)
- Ignatius of Antioch (/ɪɡˈneɪʃəs/; Greek: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας, Ignátios Antiokheías; died c. 108/140 AD), also known as Ignatius Theophorus (Ἰγνάτιος ὁ Θεοφόρος, Ignátios ho Theophóros, lit. "the God-bearing"), was an early Christian writer and Patriarch of Antioch. While en route to Rome, where he met his martyrdom, Ignatius wrote a series of letters. This correspondence now forms a central part of a later collection of works known to be authored by the Apostolic Fathers. He is considered to be one of the three most important of these, together with Clement of Rome and Polycarp. His letters also serve as an example of early Christian theology. Important topics they address include ecclesiology, the sacraments, and the role of bishops. (en)
- 안티오케이아의 이그나티오스(고대 그리스어: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας 이그나티오스 안티오케이아스[*], 35년경 - 107년경)는 초기 기독교의 속사도 6인중에 한 사람이며 순교자로서 안티오키아의 주교이다. ‘하느님을 공경하는 자’라는 뜻의 고대 그리스어 이그나티오스 호 테오포로(Ιγνάτιος ὁ Θεοφόρο)라고도 알려져 있다. 그는 안티오케이아에서 로마로 압송되어 가는 도중에 일곱 편의 서간을 썼다. 이그나티오스의 서간들은 사도 교부 시대의 것으로 간주되며, 초기 기독교 신학의 좋은 예가 되고 있다. 이들 서간의 주요 주제는 교회론과 성사(성례), 주교(감독)의 역할 등이다. 그는 교회와 주교(감독)의 권위를 논하면서 처음으로 보편교회의 의미인 ‘가톨릭교회’라는 용어를 사용한 교부이다. (ko)
- Ignazio di Antiochia, detto L'Illuminatore (35 circa – Roma, 107 circa), è stato un vescovo e teologo siro.È venerato come santo dalla Chiesa ortodossa e dalla Chiesa cattolica, ed è annoverato fra i Padri della Chiesa e Padre Apostolico. Fu il secondo successore di Pietro come vescovo di Antiochia di Siria, cioè della terza città per grandezza del mondo antico mediterraneo. (it)
- アンティオキアのイグナティオス（35年頃 - 107年?）は、アンティオキアの第2代主教（司教）。正教会、非カルケドン派、カトリック教会、聖公会、ルーテル教会などで聖人とされる。使徒教父の一人。 正教会では「神品致命者」という称号のほか、「捧神者」（ほうしんしゃ、ギリシア語: Θεοφόρος, ロシア語: Богоносец）という称号を付されて呼ばれる。イグナティウスと表記されることもある。 (ja)
- Ignatius van Antiochië (Syria, ~35-50 – Rome, ~110-117) was bisschop van Antiochië in Syrië, waartoe hij in 69/ 70 werd aangesteld. Hij wordt gerekend tot de apostolische vaders. Hij stierf tussen 110 en 117 in Rome de marteldood. Hij heeft zijn naamdag in de Syrisch-Orthodoxe Kerk van Antiochië en de Rooms-Katholieke Kerk op 17 oktober (tot 1969 op 1 februari), in de oosters-orthodoxe kerken op 20 december. (nl)
- Santo Inácio foi bispo de Antioquia da Síria entre 68 e 100 ou 107, discípulo do apóstolo João, também conheceu São Paulo e foi sucessor de São Pedro na igreja em Antioquia. Segundo Eusébio de Cesareia, Inácio foi o terceiro bispo de Antioquia da Síria e segundo Orígenes teria sido o segundo bispo da cidade. Santo Inácio foi detido pelas autoridades e transportado para Roma, onde foi condenado à morte no Coliseu martirizado por leões. Defendendo a autoridade da Igreja, ele foi o primeiro a escrever a expressão "Igreja Católica", em uso até o presente. (pt)
- Ignacy Antiocheński, zwany Teoforem (gr. Θεοφορος, cs. Игна́тий Богоно́сец, епископ Антиохийский; ur. ok. 30, zm. 20 grudnia ok. 107 w Rzymie) – biskup Antiochii, męczennik wczesnochrześcijański, święty wielu Kościołów, m.in. katolickiego, prawosławnego, orientalnych, anglikańskich, reformowanych, jeden z pierwszych Ojców Kościoła, wymieniany w Modlitwie Eucharystycznej Kanonu rzymskiego. Jako pierwszy wprowadził śpiew antyfonalny. (pl)
- Ignatios (Ignatius) av Antiokia (grekiska Ἰγνάτιος), cirka 35 eller 50 – cirka 107 e.Kr., martyr, räknas som den tredje biskopen av Antiochia, men var den förste gemensamma för hednakristna och judekristna. Han kallades även Teoforos och var enligt traditionen en lärjunge till de båda apostlarna Petrus och Johannes. De flesta kyrkosamfund räknar honom som en av kyrkofäderna (de apostoliska fäderna) och han är helgonförklarad av både den katolska och den ortodoxa kyrkan. Festdag 17 oktober. (sv)
- Игна́тий Богоно́сец (греч. Ιγνάτιος ο Θεοφόρος, Игнатий Антиохийский, греч. Ιγνάτιος Αντιοχείας; 20 декабря 107/112, Рим) — муж апостольский, священномученик древней Церкви, третий епископ Антиохийский после апостола Петра и Евода, ученик Иоанна Богослова; на Антиохийской кафедре предположительно с 68 года. Cвятой Православной и Католической церквей. Память в Православной церкви — 20 декабря по юлианскому календарю, в Католической — 17 октября. (ru)
- 安提約基的聖依納爵（英語：Saint Ignatius of Antioch），也稱作「懷主」（Theophorus），67年－110年），為（Post-Apostolic Age）的基督徒領袖之一，第一個稱基督教會為“”者，相傳曾接受圣若望直接的教導，正教會第三位安条克牧首（前兩位分別是聖伯多祿與。最终被罗马帝国皇帝投入野獸的籠中而殉道，死前深感能為主殉道為榮。他在在被押往羅馬殉教途中寫了七封書信給小亞細亞和羅馬的教會，四封寫於士每拿，三封寫於特羅亞。透過這七封信，我們可以看見當時教會的情形，是現今認識公元2世紀初基督教會的著名重要資料。 他極力主張主教制度，因為這樣能避免教會分裂，基於當時諾斯底主義與兩種思想興起於教會中間。他自己是的主教監督，他也呼籲以弗所、馬內夏、他拉勒、羅馬、非拉鐵非、士每拿教會信眾應團結在主教的帶領以確保教會團結。透過團結合一在主教帶領之下，防止教會免於異端的滲透。他曾在中寫到『要免除分裂，因分裂是萬惡之源。你們都要順服監督（主教）正如耶穌基督順服天主，正如長老順服使徒，又要尊敬執事。』 (zh)
- إغناطيوس الملقب بالنوراني أو الأنطاكي والذي يدعى أيضا ثيوفوروس (باليونانية: Θεοφόρος أي حامل الإله)، وهو قديس وأحد آباء الكنيسة كان على الارجح أحد تلامذة الرسولين بطرس ويوحنا.هو ثالث أساقفة أو بطاركة أنطاكية بعد بطرس وإفوديوس الذي توفي حوالي سنة 68 م، وقد ذكر أبو التاريخ الكنسي أوسابيوس القيصري أن أغناطيوس خلف إفوديوس بشكلا جعل فيه تسلسله الرسولي أكثر قربا. حيث ذكر بأن بطرس نفسه أقامه على كرسي أنطاكية. (ar)
- Ignasi d'Antioquia (llatí: Ignatius, grec antic: Ἰγνάτιος), conegut com a Teòfor o Deifer (ὁ Θεοφόρος) que vol dir (segons ell mateix) ‘aquell que porta Déu al cor’, fou un dels pares eclesiàstics del segle i, mort vers l'any 107/116. diu que fou nadiu de Nura, que podria ser la ciutat d'aquest nom a Sardenya o la de Nora, a Capadòcia, però molts historiadors pensen que en realitat la paraula «Nura» no es refereix al lloc de naixement. Alguns historiadors el fan deixeble de sant Pere, especialment Teodoret.
* Icona oriental
* Martiri del sant, pintura del s. XVI
* (ca)
- Svatý Ignác z Antiochie (též Ignatios), zvaný Theoforos, tj. nositel Boha, narodil se okolo roku 50v Sýrii, umučen roku 107 v Římě. Po sv. Petru a byl třetím biskupem města Antiochie. Biskupský úřad vykonával po 40 let, přežil pronásledování křesťanů za císaře Domitiána. (cs)
- Ignacio de Antioquía (en griego: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας) (Siria, Imperio romano, 35 - Roma, entre 108 y 110) fue uno de los padres de la Iglesia y, más concretamente, uno de los padres apostólicos por su cercanía cronológica con el tiempo de los apóstoles. Fue el primero en aplicar el adjetivo «católica» a la Iglesia. Es autor de siete cartas que redactó en el transcurso de unas pocas semanas, mientras era conducido desde Siria a Roma para ser ejecutado o, como él mismo escribió: (es)
- Ignazio Antiokiakoa (antzinako grezieraz: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας, Ignátios Antiokheías; Siria, c. 35 – Erroma, c. 108) bat da, eta konkretuago bat, apostoluen garaiarekin duen gertutasun kronologikoa dela eta. Erromara exekutatua izateko eramaten zutela aste gutxitan zazpi gutun ezberdin idatzi zituen.
* Datuak: Q44170
* Multimedia: Ignatius of Antioch (eu)
- Ignatius dari Antiokhia (bahasa Yunani Kuno: Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας, Ignátios Antiokheías) (ca. 35 – ca. 107), dikenal pula sebagai Ignatius Teoforus (Ιγνάτιος ὁ Θεοφόρος, Ignátios ho Theophóros, harfiah: "sang pemanggul Allah"), Ignatius Nurono (harfiah: "sang pembawa api") adalah seorang penulis Kristen awal dan uskup Antiokhia. Dalam perjalanan menuju Roma, tempat ia menghadapi kemartirannya, Ignatius menulis serangkaian surat. Korespondensi ini sekarang merupakan suatu bagian sentral dari karya-karya tulis sekumpulan teolog yang kemudian dikenal sebagai para Bapa Apostolik. Surat-suratnya yang terlestarikan juga berfungsi sebagai salah satu contoh teologi Kristen awal. Topik-topik penting yang diuraikan dalam surat-surat tersebut misalnya eklesiologi, sakramen-sakramen, dan peranan para (in)
- Saint Ignace d'Antioche (en grec ancien : Ἰγνάτιος Ἀντιοχείας / Ignátios Antiokheías) ou Ignace le Théophore (en grec ancien : Ἰγνάτιος ὁ Θεοφόρος / Ignátios ho Theophóros), né vers 35 dans la province de Syrie et mort à Rome en martyr, probablement en 107 ou 113, fut le troisième évêque d'Antioche, après saint Pierre et Évode, à qui il succéda vers 68. Probablement disciple direct des apôtres Pierre et Jean, il est surtout connu pour ses lettres apostoliques, associant le martyre pour la foi aux grains de blé moulus pour devenir le pain de l'Eucharistie. (fr)
- Ігна́тій Богоно́сець або Ігнатій Антіохійський (грец. Ιγνάτιος ο Θεοφόρος, 35, Сирія — 107, Рим) — один з перших отців Церкви, єпископ Антіохії, учень апостола Івана Богослова, святий, мученик. Святий Ігнатій Богоносець був учнем св. Івана Богослова. Згодом він став єпископом Антіохії і, як добрий пастир, впродовж 40 літ підтримував дух свого стада в час переслідування християн. За правління імператора Траяна його ув'язнили і повезли до Рима на суд. Під час довгої подорожі Ігнатій укріпляв місцевих християн у правдах святої віри. Тоді ж він написав сім листів до різних церковних громад. Саме Ігнатій Богоносець у листі до вірних міста Смірна в Малій Азії вперше використав вислів «Вселенська Церква». (uk)
|
_-_Ignatios.jpg?width=300)
_-_Ignatios.jpg){kind=link}
