| dbo:abstract
|
- L'indiferentisme, en la fe catòlica, és la creença que tenen alguns que ningú religió ni filosofia és superior a l'altra. L'Església catòlica atribueix l'indiferentisme a moltes filosofies ateistes, materialistes, panteístiques i agnòstiques. Hi ha tres tipus bàsics d'indiferentisme descrits pels apologetes catòlics: l' indiferenciaisme absolut, restringit i liberal o latitudinari. L'indiferentisme fou identificat i oposat pel papa Gregori XVI per primera vegada , a la seva encíclica Mirari vos. L'indeferentisme religiós s'ha de distingir de l'indiferentisme polític, que s'aplica a la política d'un estat que tracta totes les religions de les seves fronteres com a igualtat de condicions davant la llei del país. L'indiferentisme no s'ha de confondre amb la indiferència religiosa. El primer és principalment una teoria que dispara el valor de la religió; l'últim terme designa la conducta d'aquells que, tant si creuen com si no creuen en la necessitat i la utilitat de la religió, deixen de fet els seus deures. (ca)
- Θρησκευτικός αδιαφορισμός (indifferentism, indifférentisme) ονομάζεται η μη διάκριση μεταξύ θρησκευτικού και κοσμικού, ή και η μη διάκριση μεταξύ των διαφόρων θρησκευμάτων. Ο θρησκευτικός αδιαφορισμός, συνιστά, στην ουσία, αίρεση ή αθεΐα εφόσον κατ’ αυτόν τον τρόπο ο άνθρωπος αρνείται να δεσμευθεί υπευθύνως απέναντι σε μία ορισμένη Θρησκεία, για να μην υποχρεωθεί να τηρήσει τις εντολές και τους κανόνες της. Σύμφωνα με τον γερμανό θεολόγο και φιλόσοφο P. Tillich, «Θρησκεία είναι αυτό που με ενδιαφέρει και με αφορά απολύτως». Αν στην καθημερινότητά του κανείς δεν ενδιαφέρεται σοβαρώς για τη θρησκευτική υπόθεση, τότε είναι και λέγεται πρακτικός αθεϊστής. (el)
- Indiferentismo estas la termino per kiu la Katolika Eklezio indikas kaj kondamnas la filozofiajn aŭ religiajn teoriojn kiuj asertas ke al Dio samkvante plaĉas ĉiu religio, ĝuste kontraŭ la kristana dogmo (Ekstere de la Eklezio ne okazas savo). Kiel elstarulo de tiu doktrino estas uzata la pensulo Jean-Jacques Rousseau, kiu en la romano Émile, subtenas ke Dio konsideras nur la sincerecon de la intencoj kaj ke ĉiuj povas lin servi restante en la religio en kiu oni estis edukata aŭ ĝin ŝanĝi laŭplaĉe per ĉiu ajn alia.Tiu doktrino estas hodiaŭ ege akceptata surbaze de la fakto ke, transe de la vero pri la ekzisto de Dio, oni ne povas atingi kiun ajn religian certecon; kaj ke, ĉar Dio nin lasis en la sencerteco pri la eventuala proponata kultoformo. (eo)
- Indifferentismus beschreibt eine permanent gleichgültige Einstellung gegenüber Entscheidungsfragen. Der Indifferentist trifft zumeist aus mangelndem Interesse keine Entscheidung und lässt die Frage offen. Zu unterscheiden ist er vom Opportunisten, der sich eigentlich auch nicht entscheidet, jedoch nicht wegen Desinteresse, sondern weil er sich davon einen persönlichen Vorteil erhofft. Man unterscheidet zwischen politischen, religiösen, philosophischen und moralischen Indifferentisten. Der Indifferentismus im religiösen Bereich wird von Papst Gregor XVI. folgendermaßen beschrieben: „pravam illam opinionem, quae improborum fraude ex omni parte percrebuit, qualibet fidei professione aeternam posse animae salutem comparari, si mores ad recti honestique normam exigantur“ „jene verkehrte, allenthalben durch die Täuschung der Bösewichte verbreitete Meinung, man könne mit jedem beliebigen Glaubensbekenntnis das ewige Seelenheil erwerben, wenn man den Lebenswandel an der Norm des Rechten und sittlich Guten ausrichte.“ – Pii IX Pontificis Maximi Acta, pars prima, vol. III und in der Enzyklika Mirari vos scharf verurteilt. Der Indifferentismus findet seine Steigerung im totalen Indifferentismus, dessen Vertretern nichts mehr von Interesse ist, da das Interesse für sie gegenstandslos geworden ist. (de)
- Indiferentismo o indiferentismo religioso es la que, sin necesidad de afirmar o negar la existencia de Dios, considera indiferente adscribirse a una religión concreta, a ninguna de ellas. Entendido como indiferencia religiosa, sería el descuido en el cumplimiento de los por quien cree en ellos. Esta última actitud, más que "indiferentismo" es "tibieza religiosa", la que suele designarse con la expresión "creyente, pero "; mientras que la del propiamente indiferentista se designaría con la expresión "no creyente". Cuando se presenta de un modo cínico o hipócrita (según se haga abierta o solapadamente), el indiferentismo puede llevar a cambiar de religión por conveniencia. El caso más famoso históricamente es el de Enrique IV de Francia, al que se atribuye la frase "París bien vale una misa" (era protestante y se hizo católico). No hay que confundir esa postura con el egoísmo: la decisión de Enrique puso fin a una terrible guerra de religión, y le puso a él en una posición no precisamente cómoda (de hecho, terminó asesinado por un fanático católico). El indiferentismo niega o relativiza la principal implicación del teísmo: que sea deber del hombre rendir culto a Dios mediante la creencia y de una única religión verdadera (asumiendo que hay una única verdadera, y que por tanto todas las demás son falsas). Frente a ello, Gibbon describe así las posturas que en el mundo romano se adoptaba ante las distintas religiones existentes: fueron para el pueblo igualmente verdaderas; para el filósofo, igualmente falsas; y para el magistrado, igualmente útiles. En la terminología filosófica católica, "indiferentismo" es la creencia en que no hay una religión o filosofía superior a otra, por lo tanto cada persona es libre para elegir y practicar la que crea. Es habitual adscribir el indiferentismo a cualquier postura religiosa o filosófica que quiera denigrarse (libertinismo, librepensamiento, materialismo, ateísmo, agnosticismo). En apologética se distinguen tres tipos de indiferentismo: indiferentismo absoluto, indiferentismo restringido e indiferentismo liberal o . El indiferentismo se define y condena por primera vez en la encíclica Mirari vos de Gregorio XVI (1832). (es)
- Indifferentism is the belief held by some that no one religion or philosophy is superior to another. Religious indifferentism is to be distinguished from political indifferentism. Political indifferentism relates to the policy of a State that treats all the religions within its borders as being on an equal footing before the law of the country. Indifferentism is not to be confounded with religious indifference. Indifferentism is primarily a theory disparaging the value of religions; religious indifference designates the conduct of those who, whether they do or do not believe in the necessity and utility of religion, do in fact neglect to fulfill its duties. (en)
- L’indifférentisme est une attitude d'indifférenciation envers les doctrines religieuses, philosophiques ou éthiques. Elle se caractérise par une indécision permanente et volontaire, qui consiste à laisser une question ouverte par manque d'intérêt. En philosophie, il s'agit d'une liberté de ne pas choisir qui s'oppose au déterminisme. En religion, notamment dans l'acception que lui donne l'Église catholique, il s'agit de l'idée que l'on peut faire son salut dans toutes les religions, sans tenir compte des croyances et des dogmes, et dont l'origine se situe dans l'indifférence spirituelle. (fr)
- Indifferentisme of godsdienstig relativisme is in de Katholieke Kerk een dwaalleer die stelt dat alle godsdiensten evenwaardig zouden zijn en dat gelijk welke godsdienst kan leiden tot het zielenheil. Tegen het indifferentisme werd door verschillende pausen, waaronder Leo XII (1823-1829), Gregorius XVI (Mirari Vos, 1831), Pius IX (Qui Pluribus, 1846) en Johannes Paulus II (1978-2005) gewaarschuwd. De katholieke leer veroordeelt het indifferentisme en het godsdienstig relativisme maar leert ook dat elke persoon het recht heeft op gewetensvrijheid en in het bijzonder op godsdienstvrijheid. (nl)
- Indifferentismo è il comportamento che si caratterizza per l'indifferenza, vale a dire per il non attribuire alcuna importanza a una cosa e al suo opposto, di modo che non si prende posizione dal punto di vista della scelta volontaria, ma si bada soltanto al conseguimento di beni materiali senza curarsi di principi spirituali o religiosi. (it)
- Indifferentism kallas i romersk-katolska kyrkan det kätteri enligt vilket en religion inte kan anses som bättre än någon annan, utan fastmer att de olika religionerna kan anses som likvärdiga och parallella vägar till människans frälsning. Fördömdes 1832 av påven Gregorius XVI i bullan Mirari Vos. (sv)
- Indiferentismo, na fé católica romana, é a crença de que não há religião ou filosofia superior à outra. A Igreja Católica atribui o indiferentismo às filosofias ateias, materialistas, panteístas e agnósticas. Há três tipos básicos de indiferentismo descritos pela apologética: indiferentismo absoluto, restrito e liberal (ou latitudinário). Indiferentismo o identificado e criticado pela primeira vez pelo Papa Gregório XVI, na encíclica Mirari vos. O indiferentismo religioso deve ser distinguido do indiferentismo político, o qual se aplica à política de Estado que trata todas as religiões existentes dentro das fronteiras como tendo igual relevância diante das leis nacionais. O indiferentismo não deve ser confundido com a indiferença religiosa. O primeiro é uma teoria que para os católicos, desacredita o valor da religião; a última designa a conduta de quem, não importando se crê ou não na necessidade e na utilidade da religião, de fato negligencia o cumprimento de seus deveres. (pt)
- індиферентизм від лат. indifferentis — байдужий. 1.
* толерантність до релігії; 2.
* віровчення, згідно з яким байдуже, які сили визначають долю людини, і тому байдуже для людини, яку життєву місію вона для себе обирає. У першому значенні поняття індиферентизму іноді застосовують як характеристику людей, що у своєму повсякденному житті і діяльності не приділяють тієї уваги ритуальній практиці, яка наказується їхнім віросповіданням. Проте, якщо головним, визначальним і єдино істотним компонентом релігії вважати визначені уявлення про сенс життя і діяльності, то таке використання даного поняття не можна вважати правомірним, оскільки людина може не усвідомлювати своїх глибинних уявлень, змісту, або іноді забувати про них, але жити і діяти без них вона не може, тому що нічого не можна робити без знання про зміст цієї справи: «…ніхто не брався б ні за яку справу, не маючи наміру прийти до якоїсь межі. І не було б розуму в тих, хто так діє, тому що той, хто наділений розумом, завжди діє заради чогось, а це щось — межа, тому що кінцева ціль є межею» (Аристотель. Метафізика 2,2 994 13-15). З іншого боку, кінцеві цілі завжди визначаються тим, яку надію лишають людині кінцеві причини її існування. І те, й інше, як говорилося вище, завжди вказується у віровченнях, тому немає людини без віровчення (хоча воно може бути таємницею навіть для неї самої), а отже, немає людини, абсолютно байдужої до релігії. Водночас, байдужість до релігії може бути принциповою життєвою позицією, і в цьому сенсі індиферентизм у першому значенні є похідним від індиферентизму в другому значенні. Індиферентизм як віровчення, як і агностицизм, заснований на тому положенні, що, оскільки людська природа недосконала, людина не може знати причини і мети свого життя. Проте є люди, які впевнені, що знають ці граничні причини і цілі. Всі ці люди з однаковою впевненістю у своїй правоті говорять про різні способи розпорядження життям або просто притримуються їх. Через обмеженість своїх сил людина не може визначити, хто з них правий, а хто ні. Тому всі різноманітні способи розпорядження життям повинні бути оцінені нею як рівноцінні. Отже, цілком байдуже, вибирати якийсь із них чи не вибирати зовсім. У результаті віровчення індиферентів зводиться до такої формули: людині недоступне те, чим визначається її життя, тому байдуже, який зміст свого життя вибирати чи не вибирати зовсім. (uk)
- Индифференти́зм — постоянное равнодушие или безразличие к вопросам знания, морали, общественной жизни. Различают индифферентизм философский, этический, религиозный и политический. Принципиальное значение индифферентизм имеет в области высших вопросов жизни и знания — индифферентизм религиозный и философский. Противоположная индифферентизму крайность есть фанатизм, коего не чужда и философия (др.-греч. Αύτός έφα Аутос эфа, сам сказал — пифагорейцев; лат. jurare in verba magistri — клясться словами учителя). Обе крайности обусловлены психологически различием темпераментов, но помимо этого индифферентизм всегда искал себе теоретическое оправдание, переходя таким образом в скептицизм. Кроме скептических соображений философского характера, индифферентизм находит себе общедоступную опору в фактическом существовании множества отрицающих друг друга систем и учений. Для ума, вышедшего из состояния непосредственной уверенности, но не имеющего возможности или охоты к самостоятельному исследованию высших начал, индифферентизм представляется естественным выходом. Однако при восприятии чужих убеждений и верований индифферентизм не всегда тождественен веротерпимости. Признавая все учения теоретически ложными или, по крайней мере, недостоверными, он может некоторые из них считать практически вредными и беспощадно преследовать. Веротерпимость же, несовместимая с мрачным фанатизмом, не всегда тождественна его противоположности — полупросвещённому индифферентизму; она может быть действительно обеспечена лишь во имя безусловного начала справедливости, при вере в превосходство нравственной силы над физической. (ru)
- 信仰无差别论，或稱冷淡主義，指認為所有的信仰都一樣沒有差別，相較於現代基督宗教（如天主教）主張包容其他宗教（包容主義），但本身則優於他者，信仰无差别论認為基督宗教和其他信仰，甚至和無神論都一樣，不具有任何差別，採取一視同仁的態度。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Indifferentism is the belief held by some that no one religion or philosophy is superior to another. Religious indifferentism is to be distinguished from political indifferentism. Political indifferentism relates to the policy of a State that treats all the religions within its borders as being on an equal footing before the law of the country. Indifferentism is not to be confounded with religious indifference. Indifferentism is primarily a theory disparaging the value of religions; religious indifference designates the conduct of those who, whether they do or do not believe in the necessity and utility of religion, do in fact neglect to fulfill its duties. (en)
- L’indifférentisme est une attitude d'indifférenciation envers les doctrines religieuses, philosophiques ou éthiques. Elle se caractérise par une indécision permanente et volontaire, qui consiste à laisser une question ouverte par manque d'intérêt. En philosophie, il s'agit d'une liberté de ne pas choisir qui s'oppose au déterminisme. En religion, notamment dans l'acception que lui donne l'Église catholique, il s'agit de l'idée que l'on peut faire son salut dans toutes les religions, sans tenir compte des croyances et des dogmes, et dont l'origine se situe dans l'indifférence spirituelle. (fr)
- Indifferentisme of godsdienstig relativisme is in de Katholieke Kerk een dwaalleer die stelt dat alle godsdiensten evenwaardig zouden zijn en dat gelijk welke godsdienst kan leiden tot het zielenheil. Tegen het indifferentisme werd door verschillende pausen, waaronder Leo XII (1823-1829), Gregorius XVI (Mirari Vos, 1831), Pius IX (Qui Pluribus, 1846) en Johannes Paulus II (1978-2005) gewaarschuwd. De katholieke leer veroordeelt het indifferentisme en het godsdienstig relativisme maar leert ook dat elke persoon het recht heeft op gewetensvrijheid en in het bijzonder op godsdienstvrijheid. (nl)
- Indifferentismo è il comportamento che si caratterizza per l'indifferenza, vale a dire per il non attribuire alcuna importanza a una cosa e al suo opposto, di modo che non si prende posizione dal punto di vista della scelta volontaria, ma si bada soltanto al conseguimento di beni materiali senza curarsi di principi spirituali o religiosi. (it)
- Indifferentism kallas i romersk-katolska kyrkan det kätteri enligt vilket en religion inte kan anses som bättre än någon annan, utan fastmer att de olika religionerna kan anses som likvärdiga och parallella vägar till människans frälsning. Fördömdes 1832 av påven Gregorius XVI i bullan Mirari Vos. (sv)
- 信仰无差别论，或稱冷淡主義，指認為所有的信仰都一樣沒有差別，相較於現代基督宗教（如天主教）主張包容其他宗教（包容主義），但本身則優於他者，信仰无差别论認為基督宗教和其他信仰，甚至和無神論都一樣，不具有任何差別，採取一視同仁的態度。 (zh)
- L'indiferentisme, en la fe catòlica, és la creença que tenen alguns que ningú religió ni filosofia és superior a l'altra. L'Església catòlica atribueix l'indiferentisme a moltes filosofies ateistes, materialistes, panteístiques i agnòstiques. Hi ha tres tipus bàsics d'indiferentisme descrits pels apologetes catòlics: l' indiferenciaisme absolut, restringit i liberal o latitudinari. L'indiferentisme fou identificat i oposat pel papa Gregori XVI per primera vegada , a la seva encíclica Mirari vos. (ca)
- Indifferentismus beschreibt eine permanent gleichgültige Einstellung gegenüber Entscheidungsfragen. Der Indifferentist trifft zumeist aus mangelndem Interesse keine Entscheidung und lässt die Frage offen. Zu unterscheiden ist er vom Opportunisten, der sich eigentlich auch nicht entscheidet, jedoch nicht wegen Desinteresse, sondern weil er sich davon einen persönlichen Vorteil erhofft. Man unterscheidet zwischen politischen, religiösen, philosophischen und moralischen Indifferentisten. Der Indifferentismus im religiösen Bereich wird von Papst Gregor XVI. folgendermaßen beschrieben: (de)
- Θρησκευτικός αδιαφορισμός (indifferentism, indifférentisme) ονομάζεται η μη διάκριση μεταξύ θρησκευτικού και κοσμικού, ή και η μη διάκριση μεταξύ των διαφόρων θρησκευμάτων. Ο θρησκευτικός αδιαφορισμός, συνιστά, στην ουσία, αίρεση ή αθεΐα εφόσον κατ’ αυτόν τον τρόπο ο άνθρωπος αρνείται να δεσμευθεί υπευθύνως απέναντι σε μία ορισμένη Θρησκεία, για να μην υποχρεωθεί να τηρήσει τις εντολές και τους κανόνες της. (el)
- Indiferentismo estas la termino per kiu la Katolika Eklezio indikas kaj kondamnas la filozofiajn aŭ religiajn teoriojn kiuj asertas ke al Dio samkvante plaĉas ĉiu religio, ĝuste kontraŭ la kristana dogmo (Ekstere de la Eklezio ne okazas savo). (eo)
- Indiferentismo o indiferentismo religioso es la que, sin necesidad de afirmar o negar la existencia de Dios, considera indiferente adscribirse a una religión concreta, a ninguna de ellas. Entendido como indiferencia religiosa, sería el descuido en el cumplimiento de los por quien cree en ellos. Esta última actitud, más que "indiferentismo" es "tibieza religiosa", la que suele designarse con la expresión "creyente, pero "; mientras que la del propiamente indiferentista se designaría con la expresión "no creyente". (es)
- Indiferentismo, na fé católica romana, é a crença de que não há religião ou filosofia superior à outra. A Igreja Católica atribui o indiferentismo às filosofias ateias, materialistas, panteístas e agnósticas. Há três tipos básicos de indiferentismo descritos pela apologética: indiferentismo absoluto, restrito e liberal (ou latitudinário). Indiferentismo o identificado e criticado pela primeira vez pelo Papa Gregório XVI, na encíclica Mirari vos. (pt)
- індиферентизм від лат. indifferentis — байдужий. 1.
* толерантність до релігії; 2.
* віровчення, згідно з яким байдуже, які сили визначають долю людини, і тому байдуже для людини, яку життєву місію вона для себе обирає. (uk)
- Индифференти́зм — постоянное равнодушие или безразличие к вопросам знания, морали, общественной жизни. Различают индифферентизм философский, этический, религиозный и политический. Принципиальное значение индифферентизм имеет в области высших вопросов жизни и знания — индифферентизм религиозный и философский. Противоположная индифферентизму крайность есть фанатизм, коего не чужда и философия (др.-греч. Αύτός έφα Аутос эфа, сам сказал — пифагорейцев; лат. jurare in verba magistri — клясться словами учителя). Обе крайности обусловлены психологически различием темпераментов, но помимо этого индифферентизм всегда искал себе теоретическое оправдание, переходя таким образом в скептицизм. (ru)
|
