| dbo:abstract
|
- التسلل هو أحد أساليب المناورة داخل خطوط العدو، وهو أحد العمليات التعرضية التي قد يصل القائد بواسطتها، وتنفذ بسرعة، وبأقل التكاليف والخسائر. إنّ القصد من هذه العملية التعبوية هو مفاجأة العدو بواسطة التحرك إلى مركزه بالخفاء؛ لتجميع قطاعات قوية في خطوطه الخلفية؛ من أجل القيام أو المساعدة في عمليات حاسمة، كما ويمكن أن يستعمل التسلل بوصفه وسيلة للحصول على المعلومات. (ar)
- Infiltrieren, Einsickern oder kurz Sickern bezeichnet das unbemerkte Eindringen meistens kleiner militärischer Aufklärungs- und Spezialeinheiten in das durch den Gegner kontrollierte Gebiet. Infiltriert wird mit der Absicht, unentdeckt den gegnerischen Raum zu betreten, um einen Auftrag (meistens Informationsbeschaffung oder Sabotage) durchzuführen und sich anschließend wieder unbemerkt abzusetzen (Exfiltration). Infiltrationsteams bestehen meist nur aus einer Handvoll Soldaten. Um bis zur Erfüllung ihres Auftrages nicht die Tarnung preiszugeben, meiden sie offene Kampfhandlungen. Im Aufklärungsbereich gilt die Infiltration dann als erfolgreich, wenn der Gegner nicht vor Beendigung dieser Operation bemerkt, dass er „Besuch“ hatte. Das Manöver setzt sehr gute Kenntnisse über die Möglichkeiten des Feindes, das Einsatzgebiet und die örtliche Bevölkerung voraus. Mit diesen Informationen über das Ziel werden einzelne oder mehrere Teams losgeschickt und laufen vorher festgelegte Routen ab. Diese können z. B. Sammelpunkte, Sabotageaktionen oder Vorgaben zum Waffeneinsatz beinhalten. Eine Zusammenarbeit mit örtlichen Widerstandskämpfern ist ebenfalls möglich. Es können sowohl Geländeregionen wie auch bebautes Gebiet infiltriert werden. (de)
- In warfare, infiltration tactics involve small independent light infantry forces advancing into enemy rear areas, bypassing enemy frontline strongpoints, possibly isolating them for attack by follow-up troops with heavier weapons. Soldiers take the initiative to identify enemy weak points and choose their own routes, targets, moments and methods of attack; this requires a high degree of skill and training, and can be supplemented by special equipment and weaponry to give them more local combat options. Forms of these infantry tactics were used by skirmishers and irregulars dating back to classical antiquity, but only as a defensive or secondary tactic; decisive battlefield victories were achieved by shock combat tactics with heavy infantry or heavy cavalry, typically charging en masse against the primary force of the opponent. By the time of early modern warfare, defensive firepower made this tactic increasingly costly. When trench warfare developed to its height in World War I, most such attacks were complete failures. Raiding by small groups of experienced soldiers, using stealth and cover was commonly employed and often successful, but these could not achieve decisive victory. Infiltration tactics developed slowly through World War I and early World War II, partially as a way of turning these harassing tactics into a decisive offensive doctrine. At first, only special units were trained in these tactics, typified by German Stoßtruppen (storm troops). By the end of World War II, almost all regular ground forces of the major powers were trained and equipped to employ forms of infiltration tactics, though some specialize in this, such as commandos, long-range reconnaissance patrols, US Army Rangers, airborne and other special forces, and forces employing irregular warfare. While a specialist tactic during World War I, infiltration tactics are now regularly fully integrated as standard part of the modern maneuver warfare, down to basic fire and movement at the squad and section level, so the term has little distinct meaning today. Infiltration tactics may not be standard in modern combat where training is limited, such as for militia or rushed conscript units, or in desperate attacks where an immediate victory is required. Examples are German Volkssturm formations at the end of World War II, and Japanese banzai attacks of the same period. (en)
- 浸透戦術（しんとうせんじゅつ、英語: Infiltration tactics）とは、一般に第一次世界大戦後半に産み出され採用されたドイツ軍の戦術のことを指す。ただし、連合軍による他称であり、当のドイツ軍はとくに名称を付けていない。 (ja)
- Przenikanie (ang. infiltration) – forma manewru taktycznego (natarcia), w którym wojska wchodzą małymi zgrupowaniami w ugrupowanie obronne przeciwnika. Może być stosowane do opanowania słabo bronionych obiektów w celu zdobycia kluczowego terenu lub zakłócenia działań w obszarze tyłowym przeciwnika. Przenikanie stosuje się zwykle w połączeniu z innymi formami manewru. Istotne znaczenie ma zachowanie skrytości działań do momentu uderzenia na wyznaczony obiekt. Siły przenikające nie powinny wiązać się w przypadkowe potyczki z przeciwnikiem, a raczej powinny go unikać. (pl)
- A infiltração é uma técnica de movimento e operação táctica que consiste na passagem de forças, feita em segredo, através de posições inimigas ou sobre estas (meios aéreos) com a finalidade de atingir as retaguardas inimigas e, depois de reunidas, lançar um ataque coordenado. Uma acção de infiltração destina-se a colocar uma força poderosa na retaguarda inimiga sem que o adversário de tal aperceba-se, e, para isso, é fundamental a obtenção da surpresa. Trata-se de uma operação difícil, que exige disponibilidade de tempo, boas informações sobre a situação e um planeamento muito cuidadoso. É facilitada pela existência de terreno ou deficientes condições de visibilidade que limitem a observação e vigilância inimiga. Esse tipo de operação é difícil de coordenar e controlar. Uma vez iniciada a operação, é muito difícil (normalmente impossível) alterar os planos elaborados. As comunicações são muito restringidas para evitar a detecção da força de infiltração, o que dificulta as acções de coordenação e controlo. Para tal, são estabelecidas medidas como as linhas de infiltração a ser seguidas pelos grupos de infiltração, o estabelecimento de pontos de referência para ajudar a manter a força na linha de infiltração e linhas de fase para coordenar o ritmo do movimento dos grupos de infiltração. Como os grupos de infiltração destinam-se a ser reunidos para constituir uma força de ataque, também são estabelecidas as medidas de coordenação e controlo normais do ataque. Este tipo de operações foi utilizado pela primeira vez pelo general russo Aleksei Brusilov e depois copiadas pelas Stosstruppen do exército alemão em 1917, durante a Primeira Guerra Mundial. As táticas de infiltração também foram chamadas de "táticas de Hutier", após o general Oskar von Hutier tê-las utilizado com êxito durante a Ofensiva da Primavera, em Março de 1918. Foram também muito utilizadas nas guerras do Vietnam, assim como noutros teatros de operações, especialmente na guerra de guerrilhas. (pt)
- Инфильтрация (от лат. in — «в» и ср.-век. лат. filtratio, «процеживание»), в военном деле — это тактика, основанная на использовании лёгкой пехоты, атакующей арьергард противника и изолирующей основные вражеские силы, оставляя их для атаки подходящими сзади частями с более . (ru)
- Infiltrationstaktik är en manöver där lätt infanteri kringgår och isolerar fientliga positioner (alltså undviker strid) och fortsätter på djupet av fiendens område varvid tyngre beväpnade styrkor kan anfalla fienden med tyngre vapen. Tanken att anfallande förband kringgår fienden istället för att anfalla har fått stort genomslag i senare militär taktik. Denna typ av taktik utvecklades av tyskarna under första världskriget och användes av tyska armén bland annat under Operation Michel på västfronten i mars 1918 där s.k. Stosstruppen (stöttrupper eller stormtrupper) sattes in i syfte att upphäva det låsta skyttegravskriget (se Våroffensiven 1918). Beslutsfattning delegerades ner i organisationen och plutonen gjordes till enhet för eld och rörelse. Taktiken blev en taktisk framgång då det visade att det var rätt metod för att införa manöver och rörelse i det låsta skyttegravskriget. Dock saknade tyskarna resurser att omsätta den taktiska framgången till en strategisk framgång. För detta behövdes, bland annat, stridsvagnar. Taktiken benämns även Hutier-taktik efter den tyske generalen Oskar von Hutier som använde sig av den. Infiltrationstaktiken blev doktrin i tyska armén under andra världskriget. Infiltrationstaktik kräver skickliga och välutbildade officerare och soldater. Mekaniserade förband med stridsvagnar som tillämpar infiltrationstaktik är en av grundkomponenterna i blixtkrig. Infiltration som metod i strid har även använts av andra arméer än den tyska även om den inte uttryckligen benämns som "infiltrationstaktik". Exempel är ryskt/sovjetiskt infanteri under både första och andra världskriget samt av Nordvietnams militär under Vietnamkriget. I dessa fall gick taktiken ofta ut på att forcera otillgänglig terräng såsom djungler, träsk eller vidsträckt skog. (sv)
- Інфільтра́ція (від лат. «in» — «в» і середньовіч. лат. «filtratio» — «проціджування») у військовій справі — це тактика, заснована на використанні легкої піхоти, що нападає на ар'єргард противника, відокремлює основні ворожі сили та залишає їх позаду себе для подальшого нападу частинами, що підходять з важчою зброєю. Солдати при цьому виявляють слабкі місця ворога та самостійно обирають цілі, шляхи та моменти для нападу, а також способи нападу. Це потребує високого рівня навичок та підготовки особового складу та має бути доповнене необхідним обладнанням та зброєю, щоб надати солдатам більше бойових можливостей на місцевості. Здавна різновиди цієї використовувались та іррегулярними військами ще з часів античності, але лише як оборонна або вторинна тактика, тоді як вирішальні перемоги на полі бою досягалися ударною тактикою бою з використанням або важкої кінноти, як правило, штурмовою атакою проти основних сил противника. До початку сучасних воєн в основних європейських країнах сильно розвинулася оборонна вогнева міць, що зробило ударну тактику невигідною: втрати в живій силі при нападах були величезними. Під час Першої світової війни під час окопної війни більшість таких нападів закінчувалися повним провалом. Часто проводилися та зазвичай були успішними вилазки ворожими окопами, що здійснювалися невеликими групами досвідчених солдатів із використанням камуфлювання та прикриття, але вони не могли дати вирішальної переваги у війні. Тактика інфільтрації розвивалася повільно протягом Першої світової війни та початку Другої світової війни, частково як спосіб перетворення цієї у вирішальну наступальну настанову. Спочатку для втілення цієї тактики на полі бою готували лише окремі спеціальні підрозділи, такі як німецькі . До кінця Другої світової війни майже всі сухопутні війська великих держав були підготовлені та споряджені для застосування засобів тактики інфільтрації, хоча існували підрозділи, які займалися лише цим: командос, , рейнджери армії США, десантні та інші спецпідрозділи й сили, що застосовуються в іррегулярних війнах. Коли інфільтраційна тактика під час Першої світової війни була властива тільки окремо навченим спеціальним групам вояків, зараз вона повністю введена як звичайний засіб сучасної маневреної війни, тактики «вогню та пересування» на рівні відділення, тому сьогодні цей термін не має чіткого визначення. Тактика інфільтрації не може бути стандартом у сучасному бою, де час на підготовку та тренування обмежений, наприклад, для ополчення або підрозділів строкової служби, або при відчайдушних нападах, де потрібен негайний успіх. Прикладом можуть служити німецькі фольксгренадери кінця Другої світової війни та японські банзай-напади того ж часу. (uk)
- 滲透戰術（英語：infiltration tactics）是指在戰爭中，以小型獨立的輕步兵部隊前進到敵方的後部區域，繞過敵方的前線據點，並將敵人分隔以供後續部隊使用重武器進行攻擊的作戰方式。在此種作戰中，士兵主動發現敵人的弱點，選擇自己的路線、目標、時機和攻擊方式；這需要很高的技能和長期的訓練，並且需要輔以特種裝備和武器。 這些步兵戰術的形式可以追溯到古典時代，當時該戰略被散兵和非正規軍使用，但僅作為防禦或次要戰術。在此時期，決定性的戰場胜利是通過重步兵或重騎兵的突擊作戰取得的，通常是集體進攻對手的主要力量。到現代戰爭初期，防禦火力的不斷加強使這種戰術的成本越來越高。當塹壕戰在第一次世界大戰中發展到頂峰時，大多數此類攻擊都以失敗告終。由經驗豐富的小隊士兵進行突襲，進行秘密行動成為了普遍使用的方法，而且常常獲得成功。但這些都無法取得決定性的勝利。 滲透戰術在第一次世界大戰和第二次世界大戰初期發展緩慢，部分原因是將這些騷擾戰術轉變為決定性的進攻學說。起初，只有特種部隊接受過這些戰術的訓練，以德意志帝國的風暴突擊隊為代表。到二戰結束時，幾乎所有主要大國的正規地面部隊都接受過滲透戰術訓練，並採用了各種形式的裝備。有些部隊專門從事這方面的活動，例如突擊隊、遠程偵察巡邏隊、美國陸軍遊騎兵、空降兵和其他特種部隊和進行非正規戰爭的部隊。 作為第一次世界大戰期間的一種特種戰術，滲透戰術現在完全整合為現代機動作戰的標準組成部分，直接影響到小隊和分隊級別的基本火力和運動，因此該術語在今天幾乎沒有明確的含義。滲透戰術在訓練有限的現代戰鬥中可能不是標準的，例如在民兵或短時徵募的部隊中，或者在需要立即取得勝利的絕望攻擊中。二戰末期德國的國民擲彈兵部隊，以及同一時期日本的萬歲衝鋒便是這樣的例子。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- التسلل هو أحد أساليب المناورة داخل خطوط العدو، وهو أحد العمليات التعرضية التي قد يصل القائد بواسطتها، وتنفذ بسرعة، وبأقل التكاليف والخسائر. إنّ القصد من هذه العملية التعبوية هو مفاجأة العدو بواسطة التحرك إلى مركزه بالخفاء؛ لتجميع قطاعات قوية في خطوطه الخلفية؛ من أجل القيام أو المساعدة في عمليات حاسمة، كما ويمكن أن يستعمل التسلل بوصفه وسيلة للحصول على المعلومات. (ar)
- 浸透戦術（しんとうせんじゅつ、英語: Infiltration tactics）とは、一般に第一次世界大戦後半に産み出され採用されたドイツ軍の戦術のことを指す。ただし、連合軍による他称であり、当のドイツ軍はとくに名称を付けていない。 (ja)
- Przenikanie (ang. infiltration) – forma manewru taktycznego (natarcia), w którym wojska wchodzą małymi zgrupowaniami w ugrupowanie obronne przeciwnika. Może być stosowane do opanowania słabo bronionych obiektów w celu zdobycia kluczowego terenu lub zakłócenia działań w obszarze tyłowym przeciwnika. Przenikanie stosuje się zwykle w połączeniu z innymi formami manewru. Istotne znaczenie ma zachowanie skrytości działań do momentu uderzenia na wyznaczony obiekt. Siły przenikające nie powinny wiązać się w przypadkowe potyczki z przeciwnikiem, a raczej powinny go unikać. (pl)
- Инфильтрация (от лат. in — «в» и ср.-век. лат. filtratio, «процеживание»), в военном деле — это тактика, основанная на использовании лёгкой пехоты, атакующей арьергард противника и изолирующей основные вражеские силы, оставляя их для атаки подходящими сзади частями с более . (ru)
- Infiltrieren, Einsickern oder kurz Sickern bezeichnet das unbemerkte Eindringen meistens kleiner militärischer Aufklärungs- und Spezialeinheiten in das durch den Gegner kontrollierte Gebiet. Infiltriert wird mit der Absicht, unentdeckt den gegnerischen Raum zu betreten, um einen Auftrag (meistens Informationsbeschaffung oder Sabotage) durchzuführen und sich anschließend wieder unbemerkt abzusetzen (Exfiltration). Eine Zusammenarbeit mit örtlichen Widerstandskämpfern ist ebenfalls möglich. Es können sowohl Geländeregionen wie auch bebautes Gebiet infiltriert werden. (de)
- In warfare, infiltration tactics involve small independent light infantry forces advancing into enemy rear areas, bypassing enemy frontline strongpoints, possibly isolating them for attack by follow-up troops with heavier weapons. Soldiers take the initiative to identify enemy weak points and choose their own routes, targets, moments and methods of attack; this requires a high degree of skill and training, and can be supplemented by special equipment and weaponry to give them more local combat options. (en)
- A infiltração é uma técnica de movimento e operação táctica que consiste na passagem de forças, feita em segredo, através de posições inimigas ou sobre estas (meios aéreos) com a finalidade de atingir as retaguardas inimigas e, depois de reunidas, lançar um ataque coordenado. (pt)
- Infiltrationstaktik är en manöver där lätt infanteri kringgår och isolerar fientliga positioner (alltså undviker strid) och fortsätter på djupet av fiendens område varvid tyngre beväpnade styrkor kan anfalla fienden med tyngre vapen. Tanken att anfallande förband kringgår fienden istället för att anfalla har fått stort genomslag i senare militär taktik. Taktiken benämns även Hutier-taktik efter den tyske generalen Oskar von Hutier som använde sig av den. (sv)
- 滲透戰術（英語：infiltration tactics）是指在戰爭中，以小型獨立的輕步兵部隊前進到敵方的後部區域，繞過敵方的前線據點，並將敵人分隔以供後續部隊使用重武器進行攻擊的作戰方式。在此種作戰中，士兵主動發現敵人的弱點，選擇自己的路線、目標、時機和攻擊方式；這需要很高的技能和長期的訓練，並且需要輔以特種裝備和武器。 這些步兵戰術的形式可以追溯到古典時代，當時該戰略被散兵和非正規軍使用，但僅作為防禦或次要戰術。在此時期，決定性的戰場胜利是通過重步兵或重騎兵的突擊作戰取得的，通常是集體進攻對手的主要力量。到現代戰爭初期，防禦火力的不斷加強使這種戰術的成本越來越高。當塹壕戰在第一次世界大戰中發展到頂峰時，大多數此類攻擊都以失敗告終。由經驗豐富的小隊士兵進行突襲，進行秘密行動成為了普遍使用的方法，而且常常獲得成功。但這些都無法取得決定性的勝利。 滲透戰術在第一次世界大戰和第二次世界大戰初期發展緩慢，部分原因是將這些騷擾戰術轉變為決定性的進攻學說。起初，只有特種部隊接受過這些戰術的訓練，以德意志帝國的風暴突擊隊為代表。到二戰結束時，幾乎所有主要大國的正規地面部隊都接受過滲透戰術訓練，並採用了各種形式的裝備。有些部隊專門從事這方面的活動，例如突擊隊、遠程偵察巡邏隊、美國陸軍遊騎兵、空降兵和其他特種部隊和進行非正規戰爭的部隊。 (zh)
- Інфільтра́ція (від лат. «in» — «в» і середньовіч. лат. «filtratio» — «проціджування») у військовій справі — це тактика, заснована на використанні легкої піхоти, що нападає на ар'єргард противника, відокремлює основні ворожі сили та залишає їх позаду себе для подальшого нападу частинами, що підходять з важчою зброєю. Солдати при цьому виявляють слабкі місця ворога та самостійно обирають цілі, шляхи та моменти для нападу, а також способи нападу. Це потребує високого рівня навичок та підготовки особового складу та має бути доповнене необхідним обладнанням та зброєю, щоб надати солдатам більше бойових можливостей на місцевості. (uk)
|
_(6331261973).jpg){kind=link}
_(6331261973).jpg){kind=link}
