| dbo:abstract
|
- العلاقة بين الدين اليهودي والسياسة هي موضوع معقد تاريخيًا، وتطوّر مع مرور الوقت متزامنًا مع التغيرات التي طرأت على المجمتع اليهودي والممارسات الدينية، والتغيرات التي طرأت على المجتمعات التي يقطنها اليهود بشكل عام. بالإمكان تقسيم الفكر السياسي اليهودي إلى أربعة أقسامٍ رئيسة: التوراتي (قبل حكم الرومان)، الحاخامي (من نحو العام 100 حتى العام 600 ميلادي)، العصور الوسطى (من نحو العام 600 ميلادي حتى العام 1800) والحديث (منذ القرن الثامن عشر وحتى اليوم). تعتبر القيادة السياسية من المواضيع الشائعة في الكتاب المقدس العبري، والذي يحتوي بدوره على توصيفٍ لنماذج سياسية مختلفة ومتعددة، وعادة ما تتألف تلك النماذج من مزيجٍ من الإقطاعية القبلية والملكية والثيوقراطية الكهنوتية وحكم الأنبياء. اتسمت التنظيمات السياسية خلال العصرين الحاخامي والأوسط بحكم المجالس والبلاطات اليهودية نصف المستقلة (تتألف عضوية المجلس عادة من الحاخامات فقط)، وكانت تلك المنظمات تحكم المجتمع وتمثّل السلطة العلمانية خارج مجتمع اليهود. بدأت تلك المنظمات بالبروز في القرن التاسع عشر، وتزامنت مع اتساع الحقوق السياسية الممنوحة للأفراد اليهود في المجتمعات الأوروبية، فانتسب اليهود لطيفٍ واسع من الحركات السياسية والفلسفية وأسهموا فيها أيضًا. (ar)
- The relationship between Judaism and politics is a historically complex subject, and has evolved over time concurrently with both changes within Jewish society and religious practice, and changes in the general society of places where Jewish people live. In particular, Jewish political thought can be split into four major eras: Biblical (prior to Roman rule), Rabbinic (from roughly the 100 BCE to 600 CE), Medieval (from roughly 600 CE to 1800 CE), and Modern (18th century to the present day). Several different political models are described across its canon, usually composed of some combination of tribal federation, monarchy, a priestly theocracy, and rule by prophets. Political organization during the Rabbinic and Medieval eras generally involved semi-autonomous rule by Jewish councils and courts (with council membership often composed purely of rabbis) that would govern the community and act as representatives to secular authorities outside the Jewish community. Beginning in the 19th century, and coinciding with the expansion of the political rights accorded to individual Jews in European society, Jews would affiliate with and contribute theory to a wide range of political movements and philosophies. (en)
- Відносини між юдаїзмом та політикою є історично складними, і з часом розвивалися паралельно з змінами в єврейському суспільстві та релігійній практиці, а також змінами в світських суспільствах, в яких живуть євреї. Зокрема, єврейська політична думка може бути розділена на чотири основні епохи: біблійна (до римського правління), рабина(від приблизно 100 до н. е. до 600 р. н. е.), середньовічна (від приблизно 600 р. н. е. до 1800 р. н. е.) і сучасна(з XVIII до сьогодення). Політичне лідерство є загальною темою в Танасі, і по канону описуються кілька різних політичних моделей, які зазвичай складаються з певного поєднання племінної федерації, монархії, священної теократії та правління пророками. Політична організація під час раббінізму та середньовіччя загалом залучала напів-автономне панування єврейськими радами та судами (з членами ради, що часто складалися суто з рабинів), які б керували спільнотою і діяли як представники світської влади поза єврейською громадою. Починаючи з 19-го століття і збігаючись з розширенням політичних прав, що належать окремим євреям у європейському суспільстві, євреї могли приєднатися та зробити свій вклад в розвиток політичних рухів та філософій. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- العلاقة بين الدين اليهودي والسياسة هي موضوع معقد تاريخيًا، وتطوّر مع مرور الوقت متزامنًا مع التغيرات التي طرأت على المجمتع اليهودي والممارسات الدينية، والتغيرات التي طرأت على المجتمعات التي يقطنها اليهود بشكل عام. بالإمكان تقسيم الفكر السياسي اليهودي إلى أربعة أقسامٍ رئيسة: التوراتي (قبل حكم الرومان)، الحاخامي (من نحو العام 100 حتى العام 600 ميلادي)، العصور الوسطى (من نحو العام 600 ميلادي حتى العام 1800) والحديث (منذ القرن الثامن عشر وحتى اليوم). (ar)
- The relationship between Judaism and politics is a historically complex subject, and has evolved over time concurrently with both changes within Jewish society and religious practice, and changes in the general society of places where Jewish people live. In particular, Jewish political thought can be split into four major eras: Biblical (prior to Roman rule), Rabbinic (from roughly the 100 BCE to 600 CE), Medieval (from roughly 600 CE to 1800 CE), and Modern (18th century to the present day). (en)
- Відносини між юдаїзмом та політикою є історично складними, і з часом розвивалися паралельно з змінами в єврейському суспільстві та релігійній практиці, а також змінами в світських суспільствах, в яких живуть євреї. Зокрема, єврейська політична думка може бути розділена на чотири основні епохи: біблійна (до римського правління), рабина(від приблизно 100 до н. е. до 600 р. н. е.), середньовічна (від приблизно 600 р. н. е. до 1800 р. н. е.) і сучасна(з XVIII до сьогодення). (uk)
|
