| dbo:abstract
|
- التوزيع الأوركسترالي هو دراسة تأليف الموسيقى من أجل الأوركسترا (أو، بشكل أوسع، من أجل أي فرقة موسيقية، مثل فرق العرض) أو ممارسته أو تكييف الموسيقى الملحنة لوسط آخر كي تناسب الأوركسترا. يُدعى أيضًا «التوزيع الآلي»، وهو تخصيص الآلات المختلفة في عزف الأجزاء المختلفة من العمل الموسيقي (مثل الألحان والبيسلاينات وما إلى ذلك). على سبيل المثال، يمكن تكييف عمل منفرد للبيانو وتوزيه آليًا كي تؤدي الأوركسترا القطعة الموسيقية الناتجة، أو من الممكن توزيع قطعة موسيقية لفرقة عرض ما من أجل الأوركسترا السمفونية. في الموسيقى الكلاسيكية، وزع الملحنون على مر التاريخ موسيقاهم الخاصة. لكن لم يُعتبر التوزيع الأوركسترالي فنًا إنشائيًا منفصلًا واختصاصًا بحد ذاته إلا بشكل تدريجي خلال مسيرة تاريخ الموسيقى. في الموسيقى الكلاسيكية الحديثة، يوزع الملحنون أعمالهم الخاصة بشكل دائم. ومع ذلك، في المسرح الموسيقي والموسيقى الفلمية وغيرها من وسائل الإعلام التجارية، من المعتاد أن يُستعان بموزعي الأوركسترا ومنظميها إلى درجة ما، إذ إن قيود الوقت و/أو مستوى تدريب الملحنين قد يحيل دون توزيعهم الموسيقى بأنفسهم. يتنوع دور موزع الأوركسترا الدقيق جدًا في موسيقى الأفلام، ويعتمد بشكل كبير على احتياجات الملحن المحدد ومجموعة مهاراته. في المسرح الموسيقي، عادةً ما يؤلف الملحن قطعة بيانو/صوت ثم يعين موزعًا موسيقيًا أو موزع أوركسترا لصنع القطعة الآلية التي تعزفها البت أوركسترا. في جاز البيغ باندز، يؤلف الملحن أو كاتب الأغاني اللوحة الإرشادية، التي تشمل الألحان والكورد، ثم «يجسد» واحد أو أكثر من الموزعين الموسيقيين أو موزعي الأوركسترا هذه الأفكار الموسيقية الأساسية عن طريق إنشاء أجزاء موزعة على الساكسفونات، والأبواق، والترومبون والقسم الإيقاعي (بيس وبيانو/غيتار الجاز/أورغن هاموند والدرامز). (ar)
- L'orquestració és l'estudi o la pràctica d'escriure música per a orquestra (o de manera més àmplia, per a qualsevol conjunt instrumental) o bé, l'adaptació per a orquestra de música composta per a un altre medi. L'adaptació es pot fer bàsicament de dues maneres: Transcrivint amb la màxima fidelitat possible el fragment original o bé arranjant-lo lliurement per tal d'adaptar-lo el nou medi orquestral. Malgrat això, els termes transcripció i arranjament s'utilitzen habitualment de manera indistinta. El terme orquestració s'aplica, en sentit estricte, només a l'orquestra, mentre que si l'adaptació és per a qualsevol altre conjunt musical es parla d'instrumentació. En aquest sentit, la instrumentació inclou l'orquestració. Contràriament al que acabem de dir, en els estudis acadèmics d'orquestració el terme instrumentació també es pot referir a la consideració de les característiques pròpies de cada un dels instruments en particular, més que a l'art de combinar-los entre ells. En la música comercial, la música per a pel·lícules o per al teatre musical, sovint es recorre a orquestradors independents per a completar la feina del compositor, per tal d'agilitzar el procés de composició i poder complir amb els terminis estrictes què exigeix la . Una de les obres orquestrals que tradicionalment han estat considerades com a exemples de brillant orquestració és la versió orquestral que Maurice Ravel va fer dels Quadres d'una exposició de Modest Mússorgski (ca)
- Ενορχήστρωση είναι η τέχνη της γραφής μουσικής για ορχήστρα .Η ενορχήστρωση βασίζεται στις ιδιαιτερότητες όλων των μουσικών οργάνων της ορχήστρας και στις ηχητικές σχέσεις που μπορεί να αναπτυχθούν μεταξύ τους. Για λόγους ευκολίας, η ορχήστρα διαιρείται σε μεγάλα τμήματα: τα έγχορδα, τα ξύλινα πνευστά, τα χάλκινα πνευστά και τα κρουστά. Κάθε όργανο υπάγεται υποχρεωτικά σε ορισμένες κατηγορίες (π.χ.πνευστά, έγχορδα, κρουστά), και χαρακτηρίζεται από συγκεκριμένα στοιχεία και ιδιότητες, όπως η τονική του έκταση, το ηχόχρωμά του, οι εκφραστικές του δυνατότητες καθώς και συγκεκριμένες τεχνικές εκτέλεσης που είναι διαφορετικές και χαρακτηριστικές για κάθε όργανο (π.χ. σπικάτο (spiccato) και πιτσικάτο (pizzicato) στα έγχορδα, με σορντίνα (sordina) στην τρομπέτα, και με αρμονικές στην άρπα). Με βάση τα παραπάνω χαρακτηριστικά, ο συνθέτης πρέπει να αναθέσει σε κάθε όργανο που λαμβάνει μέρος σε ένα ορχηστρικό πέρασμα ένα ρόλο που καλείται να ζωντανέψει ο εκτελεστής του μουσικού οργάνου, όσο καλύτερα μπορεί. Το τελικό καλλιτεχνικό αποτέλεσμα εξαρτάται τόσο από την τεχνική του ενορχηστρωτή, αλλά και από τις ικανότητες του μαέστρου της ορχήστρας και των εκτελεστών. Στην ενορχήστρωση ενός έργου διατηρείται η αρχική του αρμονία χωρίς αλλαγές σε αντίθεση με την διασκευή (arrangement ) Κάθε μουσική σύνθεση που έχει γραφτεί για ένα όργανο (πιάνο κιθάρα κ.α) αλλά και για μικρά μουσικά σύνολα όπως τρίο κουαρτέτα μπορεί να μετατραπεί σε ορχηστρικό έργο με περισσότερα όργανα , αυτό συμβαίνει μετά από την δημιουργία του αλλά μπορεί να είναι από την αρχή ένα έργο για ορχήστρα οπότε αυτόματα ο συνθέτης γράφει και ενορχηστρώνει παράλληλα (συμφωνίες όπερες ) Στα συγχρονα ειδη μουσικής που εκτελούνται από μικρά σύνολα και ιδίως στην ρόκ,η ενορχήστρωση μπορεί να γίνεται ταυτοχρόνως από όλα τα μέλη. (el)
- Instrumentado (ankaŭ instrumentigo) estas la disdonado de la voĉoj de muzika komponaĵo sur la unuopajn instrumentojn. Ĉe orkestrokomponaĵo oni ankaŭ povas paroli pri orkestrado aŭ orkestrigo. La teorion de instrumentado oni nomas instrumentadoscienco. (eo)
- La orquestación es el estudio o la práctica de escribir música para orquesta (o de manera más amplia, para cualquier conjunto instrumental); o bien la adaptación para orquesta de música compuesta para otro instrumento o conjunto musical. Solamente en el curso de la historia de la música se ha afirmado como arte compositiva en sí misma. En sentido estricto, el término «orquestación» se aplica solamente a la orquesta, mientras que se denomina instrumentación cuando la adaptación se realiza para cualquier otro conjunto musical. En este sentido, la instrumentación incluye la orquestación. En algunos estudios académicos de orquestación[cita requerida] el término «instrumentación» también se puede referir a la consideración de las características propias de cada uno de los instrumentos en particular, más que al arte de combinarlos entre ellos. (es)
- Orchestration is the study or practice of writing music for an orchestra (or, more loosely, for any musical ensemble, such as a concert band) or of adapting music composed for another medium for an orchestra. Also called "instrumentation", orchestration is the assignment of different instruments to play the different parts (e.g., melody, bassline, etc.) of a musical work. For example, a work for solo piano could be adapted and orchestrated so that an orchestra could perform the piece, or a concert band piece could be orchestrated for a symphony orchestra. In classical music, composers have historically orchestrated their own music. Only gradually over the course of music history did orchestration come to be regarded as a separate compositional art and profession in itself. In modern classical music, composers almost invariably orchestrate their own work. However, in musical theatre, film music and other commercial media, it is customary to use orchestrators and arrangers to one degree or another, since time constraints and/or the level of training of composers may preclude them orchestrating the music themselves. The precise role of the orchestrator in film music is highly variable, and depends greatly on the needs and skill set of the particular composer. In musical theatre, the composer typically writes a piano/vocal score and then hires an arranger or orchestrator to create the instrumental score for the pit orchestra to play. In jazz big bands, the composer or songwriter writes the lead sheet, which contains the melody and the chords, and then one or more orchestrators or arrangers "flesh out" these basic musical ideas by creating parts for the saxophones, trumpets, trombones, and the rhythm section (bass, piano/jazz guitar/Hammond organ, drums). (en)
- L’orchestration est la science musicale qui décrit les règles de distribution des différentes parties ou voix à exécuter aux instruments correspondants. Autrement dit, le compositeur en train d'« orchestrer » distribue consciemment sa musique aux instruments d'après le résultat sonore qu'il souhaite obtenir. (fr)
- ( 컴퓨팅 리소스 관리에 대해서는 오케스트레이션 (컴퓨팅) 문서를 참고하십시오.) 오케스트레이션(orchestration)은 관현악 연주를 위하여 작곡을 하는 기법을 뜻한다. 관현악법 또는 기악 편성법이라고도 지칭된다. (ko)
- Orkestratie of instrumentatie is het toekennen van muziekinstrumenten aan een partij van een compositie en hangt samen met de instrumentatieleer. De meeste partijen zijn niet voor een willekeurig instrument geschikt of zelfs maar geschikt te maken. De componist houdt doorgaans rekening met de instrumenten waar hij/zij de muziek voor componeert. Instrumenteigenschappen, waar met componeren / arrangeren rekening mee gehouden moeten worden, zijn:
* de ambitus van het instrument (hoogste/laagste nog comfortabel te spelen noot)
* de klankkleur (een hobo heeft een veel doordringender klank dan een viool)
* instrumentspecifieke (on)mogelijkheden; een viool kan twee tonen tegelijk spelen, de meeste blaasinstrumenten niet; een harp kan geen lange noten spelen; blazers moeten ademhalen; violisten hebben te maken met stokvoering enz.
* het dynamisch bereik
* de samenklank van verschillende instrumenten: fagot en cello versmelten bijzonder mooi met elkaar, maar altviool en klarinet net weer minder (nl)
- L'orchestrazione è lo studio o la pratica di scrivere musica per i singoli strumenti di un'orchestra o l'adattamento per orchestra di una musica scritta per un altro strumento o gruppo musicale. Soltanto nel corso della storia della musica si è andata affermando come arte compositiva in sé stessa. Esistono due specie di adattamenti: la trascrizione, che segue in modo molto aderente il pezzo originale e l'arrangiamento, che tende a cambiare in maniera significativa alcuni aspetti del pezzo originale. Nella pratica, però, i due termini vengono usati, in maniera errata, come sinonimi. L'Orchestrazione riguarda soltanto la trascrizione di musica per un complesso orchestrale, mentre la strumentazione riguarda l'adattamento per qualunque tipo di altro complesso musicale. Nello studio dell'orchestrazione, al contrario che nella pratica, il termine strumentazione può anche essere riferito a considerazioni sulle caratteristiche individuali di uno strumento piuttosto che all'arte di combinare fra loro alcuni strumenti. Alcuni compositori, tra cui ricordiamo Maurice Ravel e Franz Liszt, hanno orchestrato le proprie opere per pianoforte e quelle di altri musicisti. Nella musica commerciale, specialmente nella musiche di scena e nelle colonne sonore, vengono spesso usati orchestratori professionisti per motivi di velocità ed anche di opportunità, in quanto l'orchestrazione è una pratica che richiede delle qualità che non è detto tutti i compositori abbiano. L'orchestratore di musiche da film spesso lavora su brevi pezzi scritti spesso da diversi autori. Gli orchestratori di Broadway lavorano spesso su dei pezzi scritti per il pianoforte o su uno spartito che riporta il canovaccio della composizione. (it)
- 管弦楽法（かんげんがくほう、オーケストレーション、英: orchestration）とは、音楽上のアイディアを、最も合理的かつ効果的な方法によって管弦楽団（オーケストラ）で表現する手段を研究し体系化する学問である。 (ja)
- Orquestração é o estudo ou a prática de escrever música para orquestra ou, mais liberalmente, para qualquer grupo musical; ou a adaptação para orquestra de música originalmente escrita para outra instrumentação. De uma forma geral, apenas recentemente na história da música a orquestração foi aceita como parte da arte de composição musical. (pt)
- 配器法，主要是研究各种管弦乐器的运用和配合方法，也可以是研究其他各种合奏乐器的配合方法。把乐曲的音响分配给各种不同的乐器，通过各种乐器的不同音色，以便充分表现乐曲的内容和风格。 配器法主要有西洋管弦乐配器、民族管弦乐配器、电声乐队配器等不同的方法，将各种乐器进行分类，研究其结构、发音原理、性能、音域、音区、音色、演奏法等，一般以音调较高的乐器演奏主旋律，而低音乐器一般负责伴奏，中音乐器则负责配合和声。负责配器的人运用特定乐器的色彩、和声和空间感，用一定乐器进行组合，来产生音乐的色彩，利用各种乐器的组合画出一幅生动的图画。 配器法应用各种乐器的适当组合，使音乐形象更为鲜明，并在音色、音量、力度、织体等方面取得平衡与对比。按旋律、副旋律、和声、对位、伴奏等不同要素来探讨乐器的各种组合方案。也有先确定主旋律的乐器，然后再加入和声乐器和打击乐器伴奏的方法。 (zh)
- Оркестрування, Оркестровка — інструментування, виклад оркестрового твору (або ескізу оркестрового твору) у вигляді партитури або перекладення будь-якого музичного твору для оркестру. Традиційна (прийнята у багатьох композиторів XIX—XX століть) практика інструментування виглядає як перекладання клавірного запису (клавіраусцуг) в нотний текст спеціального типу — партитуру. Процес інструментування вимагає від композитора (будь-якого інструментатора) знання специфіки музичних інструментів — їх технічних можливостей, виконавських прийомів, будову. Чим глибше це знання, тим яскравіше і виразніше звучить оркестрова партитура. Визнаними майстрами інструментування були романтики Гектор Берліоз і Ріхард Вагнер, імпресіоністи Клод Дебюссі і Моріс Равель, Микола Римський-Корсаков, Ріхард Штраус, Ігор Стравінський, Сергій Прокоф'єв, Дмитро Шостакович, Едісон Денисов, Микола Корндорф та інші композитори. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Instrumentado (ankaŭ instrumentigo) estas la disdonado de la voĉoj de muzika komponaĵo sur la unuopajn instrumentojn. Ĉe orkestrokomponaĵo oni ankaŭ povas paroli pri orkestrado aŭ orkestrigo. La teorion de instrumentado oni nomas instrumentadoscienco. (eo)
- L’orchestration est la science musicale qui décrit les règles de distribution des différentes parties ou voix à exécuter aux instruments correspondants. Autrement dit, le compositeur en train d'« orchestrer » distribue consciemment sa musique aux instruments d'après le résultat sonore qu'il souhaite obtenir. (fr)
- ( 컴퓨팅 리소스 관리에 대해서는 오케스트레이션 (컴퓨팅) 문서를 참고하십시오.) 오케스트레이션(orchestration)은 관현악 연주를 위하여 작곡을 하는 기법을 뜻한다. 관현악법 또는 기악 편성법이라고도 지칭된다. (ko)
- 管弦楽法（かんげんがくほう、オーケストレーション、英: orchestration）とは、音楽上のアイディアを、最も合理的かつ効果的な方法によって管弦楽団（オーケストラ）で表現する手段を研究し体系化する学問である。 (ja)
- Orquestração é o estudo ou a prática de escrever música para orquestra ou, mais liberalmente, para qualquer grupo musical; ou a adaptação para orquestra de música originalmente escrita para outra instrumentação. De uma forma geral, apenas recentemente na história da música a orquestração foi aceita como parte da arte de composição musical. (pt)
- 配器法，主要是研究各种管弦乐器的运用和配合方法，也可以是研究其他各种合奏乐器的配合方法。把乐曲的音响分配给各种不同的乐器，通过各种乐器的不同音色，以便充分表现乐曲的内容和风格。 配器法主要有西洋管弦乐配器、民族管弦乐配器、电声乐队配器等不同的方法，将各种乐器进行分类，研究其结构、发音原理、性能、音域、音区、音色、演奏法等，一般以音调较高的乐器演奏主旋律，而低音乐器一般负责伴奏，中音乐器则负责配合和声。负责配器的人运用特定乐器的色彩、和声和空间感，用一定乐器进行组合，来产生音乐的色彩，利用各种乐器的组合画出一幅生动的图画。 配器法应用各种乐器的适当组合，使音乐形象更为鲜明，并在音色、音量、力度、织体等方面取得平衡与对比。按旋律、副旋律、和声、对位、伴奏等不同要素来探讨乐器的各种组合方案。也有先确定主旋律的乐器，然后再加入和声乐器和打击乐器伴奏的方法。 (zh)
- التوزيع الأوركسترالي هو دراسة تأليف الموسيقى من أجل الأوركسترا (أو، بشكل أوسع، من أجل أي فرقة موسيقية، مثل فرق العرض) أو ممارسته أو تكييف الموسيقى الملحنة لوسط آخر كي تناسب الأوركسترا. يُدعى أيضًا «التوزيع الآلي»، وهو تخصيص الآلات المختلفة في عزف الأجزاء المختلفة من العمل الموسيقي (مثل الألحان والبيسلاينات وما إلى ذلك). على سبيل المثال، يمكن تكييف عمل منفرد للبيانو وتوزيه آليًا كي تؤدي الأوركسترا القطعة الموسيقية الناتجة، أو من الممكن توزيع قطعة موسيقية لفرقة عرض ما من أجل الأوركسترا السمفونية. (ar)
- L'orquestració és l'estudi o la pràctica d'escriure música per a orquestra (o de manera més àmplia, per a qualsevol conjunt instrumental) o bé, l'adaptació per a orquestra de música composta per a un altre medi. L'adaptació es pot fer bàsicament de dues maneres: Transcrivint amb la màxima fidelitat possible el fragment original o bé arranjant-lo lliurement per tal d'adaptar-lo el nou medi orquestral. Malgrat això, els termes transcripció i arranjament s'utilitzen habitualment de manera indistinta. (ca)
- Ενορχήστρωση είναι η τέχνη της γραφής μουσικής για ορχήστρα .Η ενορχήστρωση βασίζεται στις ιδιαιτερότητες όλων των μουσικών οργάνων της ορχήστρας και στις ηχητικές σχέσεις που μπορεί να αναπτυχθούν μεταξύ τους. Για λόγους ευκολίας, η ορχήστρα διαιρείται σε μεγάλα τμήματα: τα έγχορδα, τα ξύλινα πνευστά, τα χάλκινα πνευστά και τα κρουστά. Κάθε όργανο υπάγεται υποχρεωτικά σε ορισμένες κατηγορίες (π.χ.πνευστά, έγχορδα, κρουστά), και χαρακτηρίζεται από συγκεκριμένα στοιχεία και ιδιότητες, όπως η τονική του έκταση, το ηχόχρωμά του, οι εκφραστικές του δυνατότητες καθώς και συγκεκριμένες τεχνικές εκτέλεσης που είναι διαφορετικές και χαρακτηριστικές για κάθε όργανο (π.χ. σπικάτο (spiccato) και πιτσικάτο (pizzicato) στα έγχορδα, με σορντίνα (sordina) στην τρομπέτα, και με αρμονικές στην άρπα). (el)
- La orquestación es el estudio o la práctica de escribir música para orquesta (o de manera más amplia, para cualquier conjunto instrumental); o bien la adaptación para orquesta de música compuesta para otro instrumento o conjunto musical. Solamente en el curso de la historia de la música se ha afirmado como arte compositiva en sí misma. En sentido estricto, el término «orquestación» se aplica solamente a la orquesta, mientras que se denomina instrumentación cuando la adaptación se realiza para cualquier otro conjunto musical. En este sentido, la instrumentación incluye la orquestación. (es)
- Orchestration is the study or practice of writing music for an orchestra (or, more loosely, for any musical ensemble, such as a concert band) or of adapting music composed for another medium for an orchestra. Also called "instrumentation", orchestration is the assignment of different instruments to play the different parts (e.g., melody, bassline, etc.) of a musical work. For example, a work for solo piano could be adapted and orchestrated so that an orchestra could perform the piece, or a concert band piece could be orchestrated for a symphony orchestra. (en)
- L'orchestrazione è lo studio o la pratica di scrivere musica per i singoli strumenti di un'orchestra o l'adattamento per orchestra di una musica scritta per un altro strumento o gruppo musicale. Soltanto nel corso della storia della musica si è andata affermando come arte compositiva in sé stessa. Esistono due specie di adattamenti: la trascrizione, che segue in modo molto aderente il pezzo originale e l'arrangiamento, che tende a cambiare in maniera significativa alcuni aspetti del pezzo originale. Nella pratica, però, i due termini vengono usati, in maniera errata, come sinonimi. (it)
- Orkestratie of instrumentatie is het toekennen van muziekinstrumenten aan een partij van een compositie en hangt samen met de instrumentatieleer. De meeste partijen zijn niet voor een willekeurig instrument geschikt of zelfs maar geschikt te maken. De componist houdt doorgaans rekening met de instrumenten waar hij/zij de muziek voor componeert. Instrumenteigenschappen, waar met componeren / arrangeren rekening mee gehouden moeten worden, zijn: (nl)
- Оркестрування, Оркестровка — інструментування, виклад оркестрового твору (або ескізу оркестрового твору) у вигляді партитури або перекладення будь-якого музичного твору для оркестру. Традиційна (прийнята у багатьох композиторів XIX—XX століть) практика інструментування виглядає як перекладання клавірного запису (клавіраусцуг) в нотний текст спеціального типу — партитуру. Процес інструментування вимагає від композитора (будь-якого інструментатора) знання специфіки музичних інструментів — їх технічних можливостей, виконавських прийомів, будову. Чим глибше це знання, тим яскравіше і виразніше звучить оркестрова партитура. Визнаними майстрами інструментування були романтики Гектор Берліоз і Ріхард Вагнер, імпресіоністи Клод Дебюссі і Моріс Равель, Микола Римський-Корсаков, Ріхард Штраус, Ігор (uk)
|
_of_'Der_Freisch%C3%BCtz'_-_NGO4p1116.jpg?width=300)
_of_'Der_Freischütz'_-_NGO4p1116.jpg?width=300){kind=link}
_of_'Der_Freischütz'_-_NGO4p1116.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
_of_'Der_Freischütz'_-_NGO4p1116.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
