dbo:abstract
|
- المتحذلق اسم من قولهم حذلق الرجل وتحذلق إذا أَظهر أَكثر مما عنده. (ar)
- Mit Pedant oder pedantisch (französisch pédantesque) wird umgangssprachlich abwertend ein Mensch bezeichnet, der laut Duden „in übertriebener Weise genau; alle Dinge mit peinlicher, kleinlich wirkender Exaktheit ausführend o. Ä.“ sei. Abgeleitet daraus entstand das Substantiv Pedanterie oder veraltet Pedantismus. (de)
- Pedanto laŭ PIV estas homo, tre precize plenumanta la regulojn; tro zorganta pri malgravaj detaloj kaj rutina formo: kritikoj kaj skrupuloj de pedanto; pedantino.Pedanta. Rilata al pedanto; havanta la ecojn de pedanto: ni ne estu tro pedantaj, ni estu toleremaj; la libroj instruaj devas esti pedante konservativaj.Pedanteco. Eco de pedanto: ĉiu detalo estas plenumita kun plej laŭdinda diligenteco kaj pedanteco; mi ne povas elporti tian pedantecon. PIV (eo)
- Un pedante es una persona que se envanece de sus conocimientos, con o sin causa para ello. (es)
- A pedant is a person who is excessively concerned with formalism, accuracy and precision, or one who makes an ostentatious and arrogant show of learning. (en)
- 衒学者(げんがくしゃ、英語: pedant)とは、論理の形式、厳密性、正確性などに過剰にこだわったり、学識をひけらかし、傲慢な態度を見せるような人物のこと。 (ja)
- Um pedante é um formalista ou detalhista em pedagogia ou erudição. A palavra provém do italiano pedante (1535), significando "mestre-escola", "professor". A origem do termo italiano é incerto. O primeiro elemento é aparentemente o mesmo que em pedagogo (um professor) e tem sido sugerido que pedante é uma contração do latim medieval pædagogantem, particípio presente de pædagogare ("agir como pedagogo, ensinar"), mas não há evidência sólida disso. A palavra é geralmente empregada numa conotação negativa, indicando alguém extremamente preocupado com minúcias e detalhes, e cujo tom é percebido como condescendente. Quando foi usado pela primeira vez por Shakespeare em Love's Labour's Lost (1588), significava simplesmente "professor". Pouco depois, começou a ser usada em sentido negativo. Thomas Nashe escreveu em Have with you to Saffron-walden (1596), página 43: "O, tis a precious apothegmaticall [terse] Pedant, who will finde matter inough to dilate a whole daye of the first inuention [invention] of Fy, fa, fum". (pt)
- Педант (фр. pédant, від італ. pedante, спочатку — вчитель, педагог) — людина, що:
* суворо дотримується певного способу мислення, порядку, певних звичок, надає велике значення формальній стороні справи. Тільки безнадійний педант міг би протестувати проти цих новотворів
* занадто сувора у виконанні дрібних, формальних вимог. Він такий педант, що тільки в руки адресатові віддає рекомендовані листи
* Учений, який нічого не хоче знати, крім своєї науки, формаліст у науці або людина з показовою вченістю, що любить повчати інших. Від слова походять терміни педантичність, педантизм. (uk)
|
rdfs:comment
|
- المتحذلق اسم من قولهم حذلق الرجل وتحذلق إذا أَظهر أَكثر مما عنده. (ar)
- Mit Pedant oder pedantisch (französisch pédantesque) wird umgangssprachlich abwertend ein Mensch bezeichnet, der laut Duden „in übertriebener Weise genau; alle Dinge mit peinlicher, kleinlich wirkender Exaktheit ausführend o. Ä.“ sei. Abgeleitet daraus entstand das Substantiv Pedanterie oder veraltet Pedantismus. (de)
- Pedanto laŭ PIV estas homo, tre precize plenumanta la regulojn; tro zorganta pri malgravaj detaloj kaj rutina formo: kritikoj kaj skrupuloj de pedanto; pedantino.Pedanta. Rilata al pedanto; havanta la ecojn de pedanto: ni ne estu tro pedantaj, ni estu toleremaj; la libroj instruaj devas esti pedante konservativaj.Pedanteco. Eco de pedanto: ĉiu detalo estas plenumita kun plej laŭdinda diligenteco kaj pedanteco; mi ne povas elporti tian pedantecon. PIV (eo)
- Un pedante es una persona que se envanece de sus conocimientos, con o sin causa para ello. (es)
- A pedant is a person who is excessively concerned with formalism, accuracy and precision, or one who makes an ostentatious and arrogant show of learning. (en)
- 衒学者(げんがくしゃ、英語: pedant)とは、論理の形式、厳密性、正確性などに過剰にこだわったり、学識をひけらかし、傲慢な態度を見せるような人物のこと。 (ja)
- Педант (фр. pédant, від італ. pedante, спочатку — вчитель, педагог) — людина, що:
* суворо дотримується певного способу мислення, порядку, певних звичок, надає велике значення формальній стороні справи. Тільки безнадійний педант міг би протестувати проти цих новотворів
* занадто сувора у виконанні дрібних, формальних вимог. Він такий педант, що тільки в руки адресатові віддає рекомендовані листи
* Учений, який нічого не хоче знати, крім своєї науки, формаліст у науці або людина з показовою вченістю, що любить повчати інших. Від слова походять терміни педантичність, педантизм. (uk)
- Um pedante é um formalista ou detalhista em pedagogia ou erudição. A palavra provém do italiano pedante (1535), significando "mestre-escola", "professor". A origem do termo italiano é incerto. O primeiro elemento é aparentemente o mesmo que em pedagogo (um professor) e tem sido sugerido que pedante é uma contração do latim medieval pædagogantem, particípio presente de pædagogare ("agir como pedagogo, ensinar"), mas não há evidência sólida disso. (pt)
|