| dbo:abstract
|
- الاضْطِرابٌ الفُصامِيٌّ العاطِفِيّ هو تشخيص نفسي لطبيعة مضطربة عصبياً. ويصف حالة تكون فيها أعراض الاضطراب المزاجي والفصام . وتظهر هذه الأعراض بصفة عامة كهلوسة حسية أو أوهام غير واقعية أو حتى في حديث المريض المضطرب وتفكيره أو\و سلسلة من الأكتئاب في سياق خَلَلٌ وَظيفِيّ واجتماعي أو مهني بارز. تتكون البذرة الأولى لهذا المرض عادة في سن البلوغ، مع أن، نادراً ما تشخص في مرحلة الطفولة (ما تحت سن 13 سنة)، الاضْطِرابٌ الفُصامِيٌّ العاطِفِيّ شائع في النساء أكثر من الرجال، بخلاف الأعراض المتنوعة القاسية، خط سير المرض على الأغلب عَرضي بخلاف الفصام .هناك نوعان من الاضْطِرابٌ الفُصامِيٌّ العاطِفِيّ :
* تعكر المزاج الثنائي القطب
* الكآبة في الغالب تعكر المزاج الثنائي القطب يمكن التنبؤ به والإنذار أكثر من النوع الاكتئابي والذي يترك ثاراً اختلالية بمرور الوقت. (ar)
- الذُّهان هو مصطلح في الطب النفسي للحالات العقلية التي يحدث فيها خلل، ضمن إحدى مكونات عملية التفكير المنطقي والإدراك الحسي. الأشخاص الذين يعانون من الذهان قد يتعرضون لنوبات هلوسة، وتعلُّق بمعتقدات توهمية (مثلا توهمات ارتيابية)، وقد يمرون بحالات من تغيير الشخصية مع مظاهر تفكير مفكك. تترافق هذه الحالات غالباً مع انعدام رؤية الطبيعة الاعتيادية لهذه التصرفات، وصعوبات في التفاعل الاجتماعي مع الأشخاص الآخرين، وخلل في أداء المهام اليومية. لذلك كثيراً ما توصف هذه الحالات بأنها تدخل في نطاق «فقدان الاتصال مع الواقع.» الكلمة بالإنكليزية مشتقة من اللغة الإغريقية، ومعناها الحالة غير الطبيعية للذهن. وهي تستخدم لتصف خللاً في اتصال الإنسان بالواقع المحيط به. المصاب يعاني من أحاسيس وهمية ومن أفكار وهمية، وأحياناً يتصرف بشكل غريب، قليل التفاعل مع الناس حوله ويواجه صعوبة في العناية بنفسه، والقيام بالأعمال اليومية. الذهان هو حالة غير طبيعية للعقل تؤدي إلى صعوبات في تحديد ما هو حقيقي وما هو غير حقيقي. قد تشمل الأعراض معتقدات خاطئة (أوهام) ورؤية أو سماع أشياء لا يراها الآخرون أو لا يسمعونها (هلاوس). قد تشمل الأعراض الأخرى عدم اتساق الكلام، والسلوك غير المناسب للمواقف الاجتماعية المعتادة. قد يكون هناك أيضا مشاكل في النوم، أو الانسحاب الاجتماعي، أو عدم وجود حافز في الحياة، أو الصعوبات في القيام بالأنشطة اليومية. يلعب التغير الكيميائي في المخ دوراً أساسياً في الإصابة بالذهان، والمواد الكيميائية التي تدور حولها الأبحاث تعرف بـ (دوبامين) و (سيروتونين) وهي متواجدة في أجزاء كثيرة من المخ، خاصةً في الفص الصدغي. في التدريب الطبي الذهان يعتبر علامة على المرض، غالباً ما يتم مقارنته بالحمى لأنه يمكن أن يكون له أسباب متعددة ليست بادية للعيان. (ar)
- El trastorn esquizoafectiu és un trastorn de l'estat d'ànim caracteritzat per símptomes similars a l'esquizofrènia i el trastorn bipolar, ja que combina una percepció alterada de la realitat amb una alta inestabilitat emocional. Correspon al codi 295.70 de la quarta edició del DSM. (ca)
- El trastorn esquizofreniforme és un trastorn mental diagnosticat quan es donen símptomes d'esquizofrènia durant una part significativa del temps durant més d'un mes, però menys dels sis mesos necessaris per al diagnòstic d'esquizofrènia. Els símptomes d'ambdós trastorns (esquizofrènia i trastorn esquizofreniforme) poden incloure deliris, al·lucinacions, discurs desorganitzat, conducta desorganitzada o catatònica i aïllament social. Si bé es necessita un deteriorament del funcionament social, laboral o acadèmic per al diagnòstic d'esquizofrènia, aquest no és necessari en el trastorn esquizofreniforme. Mentre que l'inici de l'esquizofrènia sol ser gradual durant diversos mesos o anys, l'inici del trastorn esquizofreniforme pot ser relativament ràpid. Igual que l'esquizofrènia, el trastorn esquizofreniforme sovint es tracta amb medicaments antipsicòtics, especialment els atípics, juntament amb una gran quantitat de suport social (com psicoteràpia individual, teràpia familiar, teràpia ocupacional, etc.) dissenyat per reduir l'impacte social i emocional de la malaltia. El pronòstic varia segons la naturalesa, la gravetat i la durada dels símptomes, però aproximadament dos terços dels individus diagnosticats de trastorn esquizofreniforme acaben desenvolupant esquizofrènia. (ca)
- اضطراب فُصاميُّ الشكل (بالإنجليزية: Schizophreniform disorder) هو اضطراب عقلي يتم تشخيصه عندما تظهر أعراض مرض الفصام لمدة طويلة، أي مدة شهر، غير أن علامات الاضطراب لا تظهر طوال ستة أشهر، وهي المدة اللازمة للتشخيص بمرض الفصام، بل تظهر في مدة أقل. ومن الأعراض التي تشمل كلا الاضطرابين، هي: الأوهام والهلوسات والكلام غير المنظم والسلوك غير المنظم أو الجمود والانسحاب الاجتماعي. يتطلب تشخيص مرض الفصام، ضعف في الأداء الاجتماعي والمهني والأكاديمي. قد أو قد لا يتأثر أداء مستوى الفرد في اضطراب فُصاميُّ الشكل. غالباً ما يبدأ مرض الفصام بالظهور بشكل تدريجي خلال عدة أشهر أو سنين، بينما يبدأ اضطراب فُصاميُّ الشكل بالظهور بسرعة نسبياً. غالباً ما يُعالج اضطراب فُصاميُّ الشكل مثلما يُعالج مرض الفصام، أي باستخدام الأدوية المضادة للذهان تحديداً غير التقليدية، إضافةً إلى جانب مجموعة متنوعة من الدعم الاجتماعي، مثل: العلاج النفسي الفردي والعلاج الأسري والعلاج المهني، وما إلى ذلك. حيث تهدف تلك العلاجات إلى التقليل من الأثار الاجتماعية والعاطفية الناتجة عن هذا المرض. يختلف التشخيص تبعاً إلى طبيعة وحدة ومدة الأعراض، لكن حوالي ثلثي من الأفراد الذين تم تشخيصهم باضطراب فُصاميُّ الشكل انتهى بهم الأمر في تطور مرض الفصام لديهم. (ar)
- Psicosi és un terme psiquiàtric genèric que designa un estat mental en què el pensament i la percepció estan severament deteriorats.Les persones que experimenten un episodi psicòtic poden patir al·lucinacions i creences il·lusòries (per exemple il·lusions de grandesa o paranoies), demostrar canvis en la personalitat i exhibir pensaments desorganitzats (vegeu trastorn del pensament). Això va sovint acompanyat per la negació de l'inusual i l'estrany de la naturalesa d'aquest comportament, dificultats amb la interacció social i impediments per a portar endavant les activitats de la vida diària. Un episodi psicòtic se sol descriure implicant una "pèrdua de contacte amb la realitat". (ca)
- Psychóza je závažný duševní stav, který lze definovat jako neschopnost chovat se a jednat v souladu s okolnostmi. Je to vlastně disociace mezi vnímáním, chováním a . Mění se vztah nemocného k realitě. Rozdíl mezi psychózou a neurózou spočívá v tom, že v psychóze postiženému chybí nadhled (svým bludům bezmezně věří), zatímco neurotický pacient si je změn ve vnímání vědom (a tyto vjemy je schopen alespoň částečně zpochybnit). (cs)
- Schizoafektivní porucha je sporná skupina poruch na pomezí mezi afektivními a schizofrenními psychózami. Diagnóza by se měla stanovit pouze tehdy, když jsou výrazné jasně schizofrenní i jasně afektivní příznaky a jsou přítomny současně, takže epizoda nesplňuje kritéria pro schizofrenii, ani pro manickou či depresivní fázi. Dělí se na typ manický, depresivní a smíšený. Schizoafektivní porucha se vyskytuje o něco méně než v 1% populace. Diferenciální diagnózy jsou schizofrenie, afektivní poruchy, . Výskyt schizofrenie v je špatným prognostickým znamením, podobně jako časný a nenápadný nástup bez spouštěcích faktorů, převaha psychotických příznaků a poruchy premorbidní osobnosti. Prognóza bývá horší než u afektivních poruch, ale lepší než u schizofrenie. Léčba je kombinovaná, spočívá v podávání léků patřících do skupiny antidepresiv a antipsychotik, někdy jsou podávány též stabilizátory nálady, a v psychoterapii k získání náhledu na problémy v běžném životě, případně se uplatňuje . Schizoafektivní poruchy se obvykle rozvíjejí v rané dospělosti, mezi 20. a 30. rokem. Mívají akutní průběh a poměrně krátké trvání. Častěji jí trpí ženy než muži. Na vzniku se podílejí různé faktory, jak genetické tak vnější, pro prognózu je důležitá osobnost a s tím související rysy osobnosti. (cs)
- Η σχιζοσυναισθηματική διαταραχή (αγγλικά: schizoaffective disorder) είναι μία διαγνωστική οντότητα η οποία κατέχει μια ενδιάμεση θέση σε ένα (continuum) μεταξύ σχιζοφρένειας και . Ο όρος «σχιζοσυναισθηματική διαταραχή» εισήχθη στην ψυχιατρική ορολογία το 1933. Όπως φαίνεται από την ονομασία της έχει να κάνει με την παρουσία έκδηλων ψυχωτικών και . (el)
- Η ψύχωση (psychosis-psychοse) ή ψυχωτική διαταραχή είναι ψυχιατρική πάθηση που περιγράφει νοητική κατάσταση συνυφασμένη επί μακρόν με ψευδαισθήσεις, παραλήρημα και συνεχή νοητική έκπτωση. Στους ασθενείς που πάσχουν από ψύχωση προκαλείται νοητική εξασθένηση, επέρχεται κοινωνική απόσυρση και αυξάνεται ο κίνδυνος αυτοκτονίας λόγω των παραισθήσεων, αυταπατών και διαταραχών στη σκέψη. Η ψύχωση χαρακτηρίζεται επιπροσθέτως από ανοργάνωτη συμπεριφορά, διαταραχή στο λόγο και κατατονία. Οι νοσούντες συχνά εμφανίζουν έλλειψη φυσιολογικής συμπεριφοράς και αδιάκοπτη απώλεια επαφής με την πραγματικότητα για μεγάλα χρονικά διαστήματα, συχνά με την εμφάνιση αγχωδών διαταραχών. Αναλόγως του βαθμού εξέλιξής της, μπορεί να συνοδεύεται από παράξενη και αλλόκοτη συμπεριφορά καθώς και δυσκολία στην κοινωνική συναναστροφή. Η συμπεριφορά των νοσούντων διαφέρει από αυτές οι οποίες χαρακτηρίζονται ως επικρατούσες. Η επικρατούσα προσδοκόμενη κοινωνική συμπεριφορά προκαλεί δυσφορία, και η αδυναμία προσαρμογής στις προσδοκώμενες υποχρεώσεις (κοινωνικός έλεγχος) προκαλεί επιθετικότητα κατά προσώπων κύρους, όπως γονείς και δάσκαλοι. Οι διαφοροποιήσεις της συμπεριφοράς του πάσχοντα από την κοινά αποδεκτή και αναμενόμενη συμπεριφορά από τα άλλα μέλη της κοινωνίας, οφείλονται στον τρόπο κατά τον οποίο των αντιλήψεων και των πεποιθήσεων του έχουν δομηθεί στη προσωπικότητα του. Η χρόνια παραληρηματική ψύχωση εμφανίζεται ως υποκατηγορία της ψύχωσης («άλλες μη οργανικές ψυχώσεις» F28/ICD-10/V) χαρακτηριζόμενη κυρίως από ακουστικές παραισθήσεις. Οι νοσούντες ισχυρίζονται ότι ακούνε φωνές να τους ομιλούν, μολονότι ουδείς είναι παρών. Οι παραισθήσεις προκαλούν ελαφρά κατάθλιψη και μελαγχολία. Η ψύχωση μπορεί να εμφανιστεί υπό τη μορφή ψυχωτικής κατάθλιψης, οπότε επί εδάφους μείζονος κατάθλιψης εμφανίζεται ταυτοχρόνως και ψύχωση, με εμφανή τα συμπτώματα αμφοτέρων. Η ψυχωτική διαταραχή αντιμετωπίζεται με αντιψυχωτική αγωγή. Η καταστολή του μηχανισμού έκκρισης ντοπαμίνης στον υποθάλαμο έχει περιορισμένη επιτυχία, υποδηλώνοντας ότι ο μηχανισμός της ψύχωσης είναι πιο περίπλοκος από απλή υπερέκκριση ντοπαμίνης. (el)
- Die schizoaffektive Störung ist eine psychische Störung, die sowohl Symptome der Schizophrenie als auch der bipolaren affektiven Störung in sich vereint. Zusätzlich zu den Stimmungsbeschwerden durch eine affektive Störung (wie Depression oder Manie) treten hier Symptome wie Wahn oder Halluzinationen aus dem schizophrenen Formenkreis auf. Dabei kann man schizomanische, schizodepressive und gemischte Formen unterscheiden. Der Verlauf kann phasisch (also in wechselnden Episoden) oder aber chronifizierend mit Residualsymptomen (also mit einer anhaltenden Beeinträchtigung) sein. Schizoaffektive Störungen haben generell gesehen einen günstigeren Verlauf als eine rein schizophrene Erkrankung. Schizomanische Episoden sollen ebenso eine etwas günstigere Prognose als die schizodepressive Verlaufsform aufweisen, die offenbar häufiger zu einer Chronifizierung neigt. Es herrscht noch keine klare Übereinkunft darüber, ob dieses Krankheitssyndrom hinsichtlich der biologischen Entstehung und Behandlungsoptionen wirklich eine eigenständige Kategorie bilden sollte. Durch bildgebende Verfahren sind bisher – wie bei den meisten psychischen Krankheiten – keine Veränderungen im Gehirn der Betroffenen erkennbar. (de)
- Psychose ist ein Grundbegriff in der Psychiatrie. Früher stand er für alle Arten von psychischen Erkrankungen. Heute bezeichnet der Begriff einen unscharf definierten Symptomenkomplex (Syndrom), der durch Halluzinationen, Wahn, Realitätsverlust oder Ich-Störungen gekennzeichnet ist. Auch affektive Symptome sind bei einigen Erkrankungen mit Psychosen vergesellschaftet. Diese unterschiedlichen Symptomtypen können einzeln oder in Kombination auftreten. Psychosen können bei einer Vielzahl von Erkrankungen auftreten. Eine Zuordnung zu einer Erkrankung lässt sich nur durch sorgfältige Diagnostik ermöglichen. Die Therapie erfolgt abhängig von der Erkrankung und der Symptomatik. Sofern es nicht zu einer Spontanheilung kommt, erfolgt die Behandlung noch häufig mit Neuroleptika. Daneben gibt es bei Vorliegen einer entsprechenden Indikation psychotherapeutische und soziotherapeutische Behandlungsoptionen. (de)
- Skizoafektiva perturbo estas mensa malsano karakterizata per malnormaj pensprocezoj kaj malreguligataj emocioj. La diagnozo fariĝas kiam la suferanto havas kvalitojn kaj de skizofrenio, kaj de humora perturbo- aŭ dupolusa obstrukco aŭ deprimo- sed ne ĝuste plenumas la kriteriojn por unu aŭ la alia sola. La dupolusa tipo estas distingata per simptomoj de manio, hipomanio aŭ miksita epizodo; la deprima tipo nur per simptomoj de deprimo. Komunaj simptomoj de la perturbo inkluzivas halucinaĵojn, paranojajn iluziojn kaj malordigitajn parolon kaj pensadon. La komenciĝo de simptomoj ofte okazas en juna plenkreskuleco, nun kun malcerta viva komuneco (ĉar la perturbo redefiniĝis), sed DSM-IV komuneco estis malpli ol 1 elcento de la loĝantaro, en la rango de 0.5 ĝis 0.8 elcento. Diagnozo baziĝas laŭ vidata konduto kaj la raportitaj spertoj de la suferanto. Genetiko, neŭrobiologio, frua kaj aktuala medioj, kondutaj, sociaj kaj spertaj komponantoj ŝajnas esti gravaj kontribuaj faktoroj; iuj distraj aŭ preskribataj drogoj povas kaŭzi aŭ malplibonigi simptomojn. Ankoraŭ neniu unuopa, izolita kaŭzo troviĝis, sed vasta evidenteco ekzistas por malnormeco en la metabolo de , dopamino kaj glutamato en personoj kun skizofrenio, psikozaj perturboj de humoro kaj skizoafektiva perturbo. En personoj kun skizoafektiva perturbo ofte kune okazas aliaj malsanoj, kiel angoro kaj droga misuzo. Sociaj problemoj kiel longdaŭra senlaboreco, malriĉeco kaj senhejmeco estas komunaj. La averaĝa vivdaŭro de personoj kun ĉi tiu perturbo estas malpli longa ol tiu, por personoj sen ĝi, pro pli grandaj problemoj de fizika sano kiel kaj pli granda ofteco de sinmortigo. (eo)
- Psikozo laŭ PIV estas "mensa malsano ne kaŭzata, kiel la neŭrozo, de organa lezo aŭ difektiĝo". Temas pri grupo de severaj psikaj malsanoj, kiuj rilatas al dumtempa drasta perdo de la percepto pri realeco. La vorto en la germana lingvo (Psychose) enkondukiĝis dum la jaro 1845 fare de la kuracisto Ernst von Feuchtersleben kaj poste tradukiĝis al aliaj lingvoj. Gvidaj simptomoj estas unuflanke iluziaj konceptoj pri la realo (ekzemple paranojo), kaj aliflanke iluzia percepto de la realo (unuavice vidaj, aŭdaj aŭ sentaj halucinaĵoj). En la internacia klasifiko pri malsanoj ICD-10 de la Monda San-Organizo tuta grupo de diagnozoj, de la kodo F20 ĝis F29, estas antaŭvidita por diversaj subgrupoj de psikozoj, kvankam la simptomaro ĉiam estas nomata "psikoza(j) perturbo(j)", ne simple "psikozo" (la klasifiko, same kiel la dua, nur-usona klasifiko DSM, ĝenerale evitas la vorton "malsano", kaj preferas la pli diplomatian vorton "perturbo", kaj krome emas diplomatie vortumi la nomojn de malsanoj.). Plia kialo eviti la vorton "psikozo" estas la pridiskutata deveno de la termino el la psikoanalizo kaj la en tiu psikoterapia skolo neprecize difinita limo inter "psikozo" kaj "neŭrozo". Tamen ambaŭ tutmondaj klasifikoj nur tre malkonsekvence evitas la vorton, ĉar la termino "psikozaj perturboj" ĉiukaze klare referencas al la substantivo "psikozo". La grandaj grupoj de la pzikoza perturbaro estas 1.
* organikaj psikozoj (kaŭzataj de iuspeca veneniĝo, ekzemple fare de drogoj), 2.
* skizofreniaj psikozoj (kies origino estas akre pridiskutata) kaj 3.
* afekciaj psikozoj (ligitaj al aparte forta emocia malekvilibriĝo rilate al depresio aŭ manio). (eo)
- El Trastorno esquizofreniforme se caracteriza por la presencia de los síntomas de criterio A de la esquizofrenia. Estos incluyen: delirios, alucinaciones, discurso desorganizado, comportamiento desorganizado o catatónico, y síntomas negativos. El trastorno - incluyendo sus fases prodrómica, activa y residual - dura más de 1 mes pero menos de 6 meses. (es)
- Nahasmendu eskizofreniformea eskizofreniaren sintomatologia bereko nahasmendu psikotikoa da, sei hilabete baino gutxiago irauten duena. Eskizofreniaren tratamendu bera du. Prgnosia aldakorra da baina gaixoen bi herenak eskizofrenia garatuko dute. (eu)
- Nahasmendu eskizoafektiboa aldi berean edo egun gutxi batzuetako tartean sintoma psikotikoak depresio nagusiarekin, gertakari maniakoarekin edo gertakari misto batekin konbinatzen dituen nahasmendua da. Sintomak heldutasun goiztiarrean hasten dira, batzuetan baita haurtzaroan ere. (eu)
- Psikologian, psikosia errealitatearekiko ukipen falta dakarren nahasmendua da. Gaixotasun hau jasaten duten pertsonei psikotiko deritze. Gaur egun, "psikotiko" hitza psikopatikoren sinonimo bezala gaizki erabilia izan ohi da. Psikosia pairatzen duten pertsonek haluzinazioak nahiz eldarnioak azaltzen dituzte, baita pentsamendu desantolatua eta norberaren nortasunean aldaketak ere.Sintoma hauek arraro eta ezohiko diren jarrerak ekar ditzakete, jendartean jarduteko zailtasunak eta eguneroko ekintzak burutzekoezintasunak besteak beste. Nerbio-sistemako hainbat elementuk, organikoak nahiz funtzionalak, erreakzio psikotiko baten eragileak izan daitezke. Honek psikosia buruko gaitzen "sukarra" delakoaren sineskera bultzatu du, ganorazko adierazlea baina ez espezifikoa. Hala ere, zenbait pertsona bere bizitzetako momenturen batean errealitatearekiko distortsio eta ezohiko esperientziak izaten dituzte, minusbaliatu bihurtu gabe. Ondorio moduan argudiatzen da psikosia, funtsean, ez dagoela kontzientzia arrunt batetik banatua, baizik eta kontzientzia arrunteko "continuum" bat dela. Perspektiba honetatik ikusia, klinikoki psikotiko bezala diagnostikatuta dauden pertsonak esperientzia bortitzak nahiz estutuak besterik ez izan ditzakete. (eu)
- El trastorno esquizoafectivo describe un trastorno mental caracterizado por episodios recurrentes de un trastorno del estado de ánimo depresivo o bipolar que cursan en todos los casos con síntomas psicóticos severos. Puede incluir distorsiones en la percepción alternadas y/o simultáneas con epísodios maníacos o depresivos. Este deterioro en la percepción o expresión de la realidad puede afectar a los cinco sentidos, pero mayormente se manifiesta en la forma de alucinaciones auditivas, delirios de persecución o grandeza, comportamiento errático, habla y pensamiento desorganizados, con una disfunción social u ocupacional significativa. Normalmente la sintomatología aparece en la adultez temprana. Excepcionalmente puede ser diagnosticada en la infancia, antes de los 13 años. La prevalencia del trastorno es incierta (los estudios prácticos utilizan criterios de diagnóstico variados), aunque existe un consenso en que es menor al 1% de la población y que, posiblemente, se encuentre en un rango de entre el 0,5% y el 0,8%. El diagnóstico se basa en las experiencias informadas por el paciente si se conocen o hay evidencias y en el comportamiento observado por el paciente, familiares, conocidos u/o allegados. Actualmente, no existe ningún análisis de laboratorio que permita detectar el trastorno. Como grupo, las personas que padecen un trastorno esquizoafectivo tienen una mejor prognosis que aquellas con esquizofrenia, pero peor que aquellas con trastornos de ánimo. Este trastorno es variable en las circunstancias psicosociales de cada persona, por lo que cada paciente diagnosticado o no padecerá una o varias sintomatologias dependiendo de sus circunstancias personales y sociales en cada momento y episodio de la enfermedad. Los pilares terapéuticos son la terapia psíquica y social o también llamada psicoterapia, y la psicofarma. La medicina antipsicótica funciona principalmente regulando la actividad de la dopamina, mientras que los antidepresivos incrementan principalmente los niveles activos de por lo menos un neurotransmisor monoamino. El mecanismo de acción exacto de los estabilizantes del estado de ánimo es incierto. En casos más serios —cuando existe riesgo para el paciente o para los otros—, puede ser necesaria la hospitalización involuntaria voluntaria también sí es preferible aunque las estancias en hospitales son menos frecuentes y por períodos más cortos que en ocasiones anteriores. Se presume que el trastorno afecta principalmente la actividad cognitiva y emocional, pero también contribuye usualmente en problemas en curso de comportamiento y motivación y desmotivación. Es probable que las personas con trastorno esquizoafectivo tengan condiciones adicionales aunque no siempre (comórbidas), incluyendo trastornos de ansiedad y abuso de sustancias.Es altamente probable que los niños diagnosticados con este trastorno tengan otro trastorno neurológico comorbido, tales como trastorno generalizado del desarrollo, autismo y trastornos del aprendizaje.En adultos se presentan otros Problemas sociales, tales como desempleo o pobreza, son comunes. Además, la esperanza de vida de las personas con el trastorno es menor que aquellas sin el trastorno, debido al incremento de problemas físicos y a una alta tasa de suicidios. Debido a esto es imprescindible un buen diagnóstico y seguir el tratamiento propuesto pues se reducen muchos riesgos. Poner en conocimiento de los familiares y conocidos el padecimiento de la enfermera para evitar riesgos, para ello estar bien informado para no desinformar de los riesgos y daños que causan los síntomas, y en caso extremo necesario acudir a un hospital, llamar a emergencias y pedir ayuda. Recibir terapia, mantener el tratamiento, una buena alimentación, hidratación, practicar rutinas sanas, mostrar interés, colaborar con los sanitarios, son algunos de los mecanismos de defensa. Es importante que el paciente tenga una buena terapia y comprensión de su situación para evitar incidentes graves. (es)
- La psychose est un terme générique en psychiatrie désignant un trouble ou une condition anormale de l'esprit, évoquant le plus souvent une ou des obsessions avec pour résultat une « perte de contact avec la réalité ». Les individus souffrant de psychose sont nommés des « psychotiques ». Il existe également une approche en psychanalyse de la psychose par Sigmund Freud et Jacques Lacan, ainsi qu'à leur suite, par d'autres psychanalystes. (fr)
- La psicosis (del griego ψύχωσις, psychosis, a su vez derivada de ψυχή, 'alma, mente') es un término genérico utilizado en psicoanálisis y psiquiatría para referirse a un estado mental descrito como una escisión o pérdida de contacto con la realidad.A las personas que lo padecen se las denomina psicóticas. No confundir con psicopatía. El término «psicótico» es a menudo confundido por el término psicópata, un trastorno de la personalidad sin relación alguna a la psicosis. Las personas que experimentan psicosis pueden presentar alucinaciones o delirios y pueden exhibir cambios en su personalidad y pensamiento desorganizado. Estos síntomas pueden ser acompañados por un comportamiento inusual o extraño, así como por dificultad para interactuar socialmente e incapacidad para llevar a cabo actividades de la vida diaria. Una amplia variedad de elementos del sistema nervioso, tanto orgánicos como funcionales, pueden causar una reacción psicótica.Esto ha llevado a la creencia de que la psicosis es como la «fiebre» de las enfermedades mentales, un indicador serio, pero no específico.Sin embargo, muchas personas tienen experiencias inusuales y de distorsión de la realidad en algún momento de sus vidas, sin volverse discapacitadas o ni siquiera angustiadas por estas experiencias. Como resultado, cierta corriente de investigadores argumenta que la psicosis no está fundamentalmente separada de una conciencia normal, sino más bien es un continuum con esta.Desde esta perspectiva, las personas que son diagnosticadas clínicamente como psicóticas pueden estar teniendo simplemente experiencias particularmente intensas o angustiantes (véase esquizotipia). La psicosis puede aparecer como consecuencia de un gran número de enfermedades, tales como la esquizofrenia, el trastorno esquizoafectivo, episodios maníacos o depresivos del trastorno bipolar, el Alzheimer, el Parkinson, la sensibilidad al gluten no celíaca, la epilepsia o la esclerosis múltiple. (es)
- Le trouble schizo-affectif, schizophrénie dysthymique ou la psychose aiguë schizo-affective, est un terme psychiatrique désignant un trouble mental associant des symptômes d'un trouble bipolaire (caractérisé par plusieurs épisodes dépressifs ou la présence simultanée d'épisodes dépressifs et de manie) et des symptômes d'une schizophrénie. La schizophrénie dysthymique affecte plus particulièrement la cognition et l'émotion. Les anomalies auditives, la paranoïa, des délires, ou un langage et pensée désorganisés avec dysfonctions sociales et personnelles sont fréquents. Les symptômes apparaissent habituellement au début de l'adolescence ou de l'âge adulte. La schizophrénie dysthymique appartient aux « troubles psychotiques et au spectre de la schizophrénie », d'après le comité du DSM-5. Le spectre de la schizophrénie comprend la schizophrénie, le trouble de la personnalité schizotypique, le trouble schizophréniforme, le trouble psychotique bref, le trouble délirant, le trouble psychotique lié à des substances et les troubles catatoniques. Ces troubles sont associés à un état pathologique généralisé. Ce spectre des troubles psychotiques est comparable au spectre bipolaire du trouble bipolaire. (fr)
- Le trouble schizophréniforme est un trouble mental diagnostiqué lorsque des symptômes de la schizophrénie sont présents durant une période significative comprise entre un et six mois, mais les signes de perturbations ne sont pas présents durant les plus de six mois requis pour le diagnostic de la schizophrénie. Les symptômes de ces deux troubles impliquent les délires, hallucinations, trouble du langage, comportement catatonique ou désorganisé et isolement social. Comme pour la schizophrénie, le trouble schizophréniforme est souvent soigné à l'aide de médicaments neuroleptiques, spécialement atypiques, parmi une variété de traitements (comme la psychothérapie, la thérapie familiale, l'ergothérapie, etc.) désignés pour réduire l'impact social et émotionnel lié à la maladie. Le pronostic varie aux dépens de la nature, de la sévérité et de la durée des symptômes, mais deux-tiers des individus diagnostiqués de troubles schizophréniforme développent une schizophrénie. (fr)
- Téarma síciatrach le húsáidí éagsúla. An chiall is coitianta is ea galar síciatrach ina gcailleann duine tadhall leis an réaltacht trí shiabhrán nó mearaí. I gciall eile, is galar síciatrach a bheadh dian ina iarmhairt ar dhuine, mar mhalairt ar é a bheith measartha nó éadrom. Tagann an téarma isteach in dhá phríomhghrúpa galar síciatrach: síocóis orgánach mar gheall ar ghalair a chuireann isteach ar an inchinn, agus síocóis fheidhmeach nach eol cad is cúis léi. Úsáidtear an téarma níos scaoilte fós i gcás galar ina mbíonn athrú cineálach sna mothúcháin, cúlú chuig foirmeacha anabaí iompair, nó cúlú le heaspa bainte le daoine eile. (ga)
- Psychosis is a condition of the mind that results in difficulties determining what is real and what is not real. Symptoms may include delusions and hallucinations, among other features. Additional symptoms are incoherent speech and behavior that is inappropriate for a given situation. There may also be sleep problems, social withdrawal, lack of motivation, and difficulties carrying out daily activities. Psychosis can have serious adverse outcomes. As with many psychiatric phenomena, psychosis has several different causes. These include mental illness, such as schizophrenia or schizoaffective disorder, bipolar disorder, sensory deprivation and in rare cases, major depression (psychotic depression). Other causes include: trauma, sleep deprivation, some medical conditions, certain medications, and drugs such as cannabis, hallucinogens, and stimulants. One type, known as postpartum psychosis, can occur after giving birth. The neurotransmitter dopamine is believed to play an important role. Acute psychosis is considered primary if it results from a psychiatric condition and secondary if it is caused by a medical condition or drugs. The diagnosis of a mental health condition requires excluding other potential causes. Testing may be done to check for central nervous system diseases, toxins, or other health problems as a cause. Treatment may include antipsychotic medication, psychotherapy, and social support. Early treatment appears to improve outcomes. Medications appear to have a moderate effect. Outcomes depend on the underlying cause. In the United States about 3% of people develop psychosis at some point in their lives. The condition has been described since at least the 4th century BCE by Hippocrates and possibly as early as 1500 BCE in the Egyptian Ebers Papyrus. (en)
- Psikosis merupakan gangguan mental yang menyebabkan ketidakmampuan seseorang menilai realita dengan fantasi dirinya. Hasilnya, terdapat realita baru versi orang psikosis tersebut. Psikosis merupakan suatu kumpulan gejala atau sindrom yang berhubungan gangguan psikiatri lainnya, tetapi gejala tersebut bukan merupakan gejala spesifik penyakit tersebut, seperti yang tercantum dalam kriteria diagnostik DSM-IV (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders) maupun ICD-10 (The International Statistical Classification of Diseases) atau menggunakan kriteria diagnostik PPDGJ- III (Pedoman Penggolongan dan Diagnosis Gangguan Jiwa). Arti psikosis sebenarnya masih bersifat sempit dan bias yang berarti waham dan halusinasi, selain itu juga ditemukan gejala lain termasuk di antaranya pembicaraan dan tingkah laku yang kacau, dan gangguan daya nilai realitas yang berat. Oleh karena itu psikosis dapat pula diartikan sebagai suatu kumpulan gejala yang terdapatnya gangguan fungsi mental, respon perasaan, daya nilai realitas, komunikasi dan hubungan antara individu dengan lingkungannya. (in)
- Il termine psicosi indica un tipo di disturbo psichiatrico, espressione di una severa alterazione dell'equilibrio psichico dell'individuo, con compromissione dell'esame di realtà, frequente assenza di insight, e frequente presenza di disturbi del pensiero come allucinazioni e deliri. Venne introdotto nel 1845 da Ernst von Feuchtersleben con il significato di "malattia mentale o follia". Nel senso comune (es. nel linguaggio giornalistico) il termine indica genericamente un sentimento di forte paura e ansia legato ad un particolare evento scatenante tale da condizionare il comportamento delle persone. Le forme più comuni e note di psicosi sono la paranoia, il disturbo bipolare e la schizofrenia. (it)
- 精神病（せいしんびょう、英: Psychosis、サイコシス）とは、妄想や幻覚を特徴とした症状である。厳密には、現実検討ができない症状である（妄想や幻覚だと当人が分からない）。こうした症状は、統合失調症の症状であったり、また他が原因として症状を呈している場合には、精神病性障害 (psychotic disorder) とも呼ばれる。以上が現行の医学的な用法である。健康な人でも生涯において5.8%が精神病体験をしている。 伝統的な分類では、精神病 (psychoses) と神経症 (neuroses) とに分類されてきたが、このような旧来の分類は不正確な診断をもたらし、より正確な診断を行うために分類が発達してきた。この意味では、精神病とは様々な精神障害の総称であり、一般的には神経症と対比し、より重い症状を意味する。それは主に内因性の精神障害を指し、統合失調症や双極性障害などが含まれる。また他には口語的に広く精神の病的な状態を表す用語として、この精神病の語が使われることがある。これについては、現行の医学的な定義である精神障害を参照。 (ja)
- 統合失調感情障害（とうごうしっちょうかんじょうしょうがい、英: Schizoaffective Disorder）は、精神障害の一つである。統合失調症の症状に明白な躁病あるいはうつ病の症状の両方が同時に混在しており、永続的な欠陥を残さず寛解する傾向を持つが、再発しやすい。非定型精神病と混同されやすいが、同一の概念ではない。 治療法については、「統合失調感情障害#治療」を参照。 (ja)
- Een schizoaffectieve stoornis is een psychische aandoening die zowel kenmerken heeft van schizofrenie als van een stemmingsstoornis. Een patiënt heeft dus niet alleen klachten over wanen, hallucinaties en verward denken, maar ook over manische buien en klinische depressie. De symptomen doen zich voor in één periode van diagnose. De aandoening uit zich veelal in de puberteit of jonge volwassenheid en komt vaker bij vrouwen voor. De term schizoaffectief werd in 1933 voor het eerst geopperd door Jacob Kasanin. Het is niet eenvoudig de diagnose te stellen en er bestaat dan ook nog de nodige discussie over. Het grote probleem is om te bepalen welke groep symptomen de overhand heeft. Als zich bijvoorbeeld manische symptomen voordoen die even lang of langer duren dan de (niet zelfstandig voorkomende) schizofrene verschijnselen, is er sprake van een bipolaire stoornis met psychotische kenmerken. Duren de schizofrene verschijnselen aanzienlijk langer dan de manische symptomen, beschouwt men het ziektebeeld als schizofrenie. Als de schizofrene verschijnselen uiteindelijk iets langer duren dan de manische symptomen, maar ze tijdens de ziekteperiode in essentie gelijk optreden, kan een schizoaffectieve stoornis worden gediagnosticeerd. Het kan verder voorkomen dat het ziektebeeld verandert en dus ook de diagnose moet worden herzien. Naargelang het ziektebeeld onderscheidt men twee typen schizoaffectieve stoornis: het bipolaire type (manische of gemengde episoden) en het klinisch depressieve type (depressieve episoden). (nl)
- Een psychose is een psychiatrisch toestandsbeeld waarbij de patiënt gedurende een zekere periode het contact met de werkelijkheid geheel of gedeeltelijk kwijt is. (nl)
- 정신증(精神症, Psychosis)은 인지와 사실판단 능력에 문제가 생기는 정신적 증상을 통틀어 일컫는다. 특히 ICD-10 F20-F29에서 명칭하고 있다. 대표적 증상으로 환각, 망상 등이 있다. 정신질환 중 조현병이나 망상장애의 특징적 증상이며, 심한 기분장애에서도 보인다. 이외에 치매나 뇌손상이 원인이 되는 경우도 있다. 정신질환이 없는 사람에게서도 알코올, 환각제 등 약물복용이나 심한 스트레스적 상황, 수면부족 등에 의해 일시적으로 나타날 수 있다. 대부분의 경우 신경전달물질인 도파민과 연관된 것으로 추정된다. (ko)
- Il disturbo schizofreniforme è un episodio acuto con insorgenza rapida. Sono assenti i criteri DSM IV per la schizofrenia B (deficit o disfunzione sociale e/o occupazionale) e C (persistenza dei sintomi "B" per almeno sei mesi, che includano almeno un mese di persistenza dei sintomi "A"). La durata dell'episodio supera il mese, ma è inferiore ai 6 mesi. Non c'è una grave disfunzione sociale e lavorativa, perché la durata del disturbo è ridotta. Si può fare diagnosi solo a posteriori, cioè solo dopo la certezza che vi sia stata una remissione totale poiché la sintomatologia non differisce da quella di un episodio acuto di schizofrenia. I 2/3 dei pazienti avranno un decorso che evolve verso la schizofrenia. L'insorgenza acuta, la confusione o perplessità, il buon funzionamento sociale/lavorativo, il mancato appiattimento affettivo sono tutti segni prognostici favorevoli. (it)
- Een schizofreniforme stoornis is een psychische aandoening die in het DSM-IV is ingedeeld bij de psychotische stoornissen. De aandoening heeft veel kenmerken van schizofrenie, maar is korter van duur (1-6 maanden van verminderd sociaal functioneren). Als de observatieperiode te kort is, kan later alsnog schizofrenie worden gediagnosticeerd. De schizofrene symptomen zijn wanen, hallucinaties, verward denken of verwarrend taalgebruik, gedesorganiseerd of catatoon gedrag en negatieve symptomen (bijvoorbeeld vervlakking van het affect). Bij de diagnose moet worden uitgesloten dat de symptomen het gevolg zijn van een schizoaffectieve stoornis of een bipolaire stoornis met psychotische kenmerken. Ook moeten de fysiologische effecten van substantiegebruik (bijvoorbeeld drugs of medicijnen) als oorzaak zijn uitgesloten. (nl)
- Zaburzenie schizoafektywne (ang. schizoaffective disorder) – zaburzenie o charakterze epizodycznym, łączące objawy typowe dla zaburzeń nastroju (dwubiegunowego lub depresyjnego) oraz schizofrenii. Objawy w ramach jednego epizodu zaburzenia mogą występować jednocześnie lub oddzielone czasowo od siebie. Mogą być obecne zaburzenia psychomotoryczne, w tym katatonia. Leczenie obejmuje stosowanie leków przeciwpsychotycznych (czasem w połączeniu z lekami stabilizującymi nastrój bądź antydepresantami) oraz (najlepiej skoordynowanych) interwencji psychospołecznych i środowiskowych (psychoterapia i psychoedukacja pacjentów oraz ich rodzin, wsparcie zawodowe i edukacyjne, środowiskowa opieka zdrowotna). Pojęcie psychozy schizoafektywnej (ang. schizoaffective psychosis) zaproponował w 1933 roku Jacob S. Kasanin. (pl)
- O transtorno esquizoafetivo ou perturbação esquizoafetiva, segundo a CID-10, é usado para definir casos em que há tanto a perda de contato com a realidade típica da esquizofrenia quanto um transtorno afetivo. O transtorno afetivo pode ser predominantemente do tipo maníaco, depressivo ou misto, caracterizando um transtorno bipolar. O transtorno esquizoafetivo pode ser caracterizada por um ou mais episódios simultâneos ou alternados de transtorno de humor e psicose. A psicose é definida por paranóia, delírios e alucinações. Os indivíduos com o transtorno podem experienciar sintomas psicóticos antes, durante ou (comumente) depois de seus episódios mistos, depressivos ou maníacos. (pt)
- Psychoza (gr. psyche – dusza i osis – szaleństwo) – zaburzenie psychiczne definiowane w psychiatrii jako stan umysłu, w którym na skutek zakłóceń w postrzeganiu (percepcji) rzeczywistości, a czasem także zaburzeń świadomości, osoba ma trudność z odróżnieniem tego, co jest rzeczywiste, a co nie. Sposób myślenia osób dotkniętych psychozą ulega zwykle całkowitej dezorganizacji. Objawami mogą być fałszywe przekonania (urojenia) bądź widzenie i słyszenie rzeczy, których nie widzą i nie słyszą inne osoby (halucynacje). Osoba znajdująca się w stanie psychozy ma przekonanie o realności swoich przeżyć i wydaje się jej, że funkcjonuje normalnie. Psychoza jest ogólnym terminem opisującym całą grupę ludzkich zachowań, które mogą mieć rozmaite przyczyny i dlatego nie jest traktowana jako osobna jednostka chorobowa. W mowie potocznej termin ten jest często nadużywany do określania wszelkich „nienormalnych” zachowań. Czasem jest stosowany po prostu jako synonim „poważnego zaburzenia psychicznego”. Można również używać tego określenia w celu odróżnienia tej grupy zaburzeń od „zaburzeń nerwicowych”, które opisuje się zwykle jako przesadne lub raczej ilościowo nieprawidłowe reakcje (np. przesadny lęk, strach przed konkretnym bodźcem) niż reakcje w sensie jakościowym odmienne od normalnych doznań (np. omamy/urojenia). Jednak różne wymieniane znaczenia psychozy nie są zazwyczaj przyjmowanymi przez psychiatrów znaczeniami tego słowa. Terminu tego po raz pierwszy użył Ernst von Feuchtersleben w 1845. Słowo to jest używane w psychiatrii głównie dla rozróżnienia stanu dezorganizacji pracy umysłu wynikającego z choroby psychicznej od podobnego w zewnętrznych przejawach stanu wynikającego z fizycznego uszkodzenia układu nerwowego. W aktualnej Międzynarodowej Klasyfikacji Chorób ICD-10 zaburzenia psychotyczne klasyfikowane są głównie w pozycjach F 2x i F 3x, przy czym zaburzenia z objawami psychotycznymi występują również w innych jednostkach, jak F 05 (majaczenie), czy F 06.3. (pl)
- Психо́з (др.-греч. ψύχωσις — душевное расстройство; от ψυχή — душа, рассудок, и -ωσις — нарушенное состояние) — явно выраженное нарушение психической деятельности, при котором психические реакции грубо противоречат реальной ситуации (по И. П. Павлову), что отражается в расстройстве восприятия реального мира и дезорганизации поведения. (ru)
- Psicose é uma perturbação da mente que causa dificuldades em determinar o que é ou não real. Os sintomas mais comuns são delírios (certeza de que sua ideia é verdadeira, apesar das evidências do contrário) e alucinações (ver, ouvir ou sentir sem um estímulo perceptível por outros). Entre outros possíveis sintomas estão discurso incoerente, comportamento inapropriado para a situação e perder capacidade emocional. Podem também ocorrer perturbações do sono, reclusão social, falta de motivação e dificuldades em desempenhar tarefas do quotidiano. As psicoses têm várias causas diferentes. Entre as causas mais comuns estão perturbações mentais como a esquizofrenia ou perturbação bipolar, privação do sono, algumas condições médicas, alguns medicamentos e drogas como o álcool ou a cannabis. Um dos tipos, denominado psicose pós-parto, pode ocorrer após o parto. Acredita-se que na causa esteja implicado o neurotransmissor dopamina. A psicose aguda é considerada primária quando resulta de uma condição psiquiátrica e secundária quando é causada por uma condição médica. O diagnóstico de uma perturbação mental requer que sejam excluídas outras potenciais causas. Podem ser realizados exames ao sistema nervoso central para avaliar como potenciais causas doenças, toxinas ou outros problemas de saúde. O tratamento pode consistir em antipsicóticos, psicoterapia e apoio social. Quanto mais cedo for iniciado o tratamento melhor aparenta ser o prognóstico. A medicação aparenta ter um efeito moderado. O prognóstico depende da causa subjacente. Nos Estados Unidos, cerca de 3% da população desenvolve psicose em algum momento da vida. A condição tem sido descrita desde pelo menos o séc. IV a.C. por Hipócrates e possivelmente teria sido descrita no Egito em 1500 a.C. no Papiro Ebers. (pt)
- Transtorno Esquizofreniforme é uma doença mental grave relacionada à Esquizofrenia. É um transtorno psiquiátrico, definido por DSM-IV-TR. (pt)
- Psykos (från grekiska ψυχή "psyke", för själ eller liv, och -οσις "-osis", för abnormalt tillstånd), innebär en nedsättning av förmågan att skilja på verklighet och fantasi. Några sjukdomar som definitionsmässigt innefattar åtminstone episoder av psykos är schizofreni och schizoaffektivt syndrom medan vanföreställningssyndrom innebär att psykos föreligger så länge vanföreställningen kvarstår. En manisk episod vid bipolär sjukdom och svåra depressioner kan omfatta psykotiska symtom. De psykotiska symtomen omfattar definitionsmässigt hallucinos, vanföreställningar, desorganiserat tankeliv och desorganiserat beteende. Vid kronisk psykossjukdom förekommer även negativa symtom, det vill säga funktionsförluster, som kan omfatta oförmåga att initiera målinriktad aktivitet och glädjelöshet. Psykos är skiljt från konfusion eller förvirring. Det innebär att en person som genomgår en psykos mycket väl kan vara fullt orienterad till tid, rum och person. Till psykosen hör en upplösning av egot och jagfunktionerna och svår nedsättning i prövningen av verkligheten.[källa behövs] Varseblivningen, perceptionen och kognitionen är påverkade, med därtill hörande hallucinationer, tankestörningar, och vanföreställningar. En konsekvens av detta kan vara ett ovanligt eller bisarrt beteende, inadekvata affekter, samt svårigheter att genomföra sociala interaktioner och en svårighet att fullfölja aktiviteter kombinerade med vardagligt liv. Psykosen innebär ett förändrat medvetandetillstånd, samt att en tidigare erhållen tankefunktion satts ur spel. Psykoser kan vara akuta eller persistenta (varaktiga och integrerade i personligheten). Psykoser kan ha flera orsaker, där den så kallade funktionella psykosen är ett rent psykiatriskt tillstånd som inte kan förklaras av en kroppslig sjukdom. Två andra vanliga typer av psykoser är drogutlösta psykoser och organiska psykoser, vilka antingen orsakas av främmande substanser i kroppen eller en kroppslig sjukdom, som exempelvis hjärntumör. (sv)
- Schizoaffektivt syndrom är en psykiatrisk diagnos för en grupp psykiska störningar, som uppvisar drag av såväl schizofreni som affektiv störning och vilka uppkommer episodiskt. Störningarna kan vara mer maniska eller depressiva beroende på typ. Schizoaffektivt syndrom karakteriseras av maniska episoder eller upprepade depressioner kombinerat med psykotiska episoder utan depression eller mani. Psykotiska symtom inkluderar hallucinationer, vanföreställningar och desorganiserat tal. Vanligen ses schizoaffektivt syndrom som ett schizofreniliknande tillstånd. Schizoaffektivt syndrom kan sägas inkludera symtom från både schizofreni och bipolär sjukdom; affektiva symtom vid schizoaffektivt syndrom kan dock vara begränsade till upprepade depressioner medan bipolär sjukdom alltid inkluderar uppvarvningstillstånd i form av mani eller hypomani. Funktionsnivån hos personer med schizoaffektivt syndrom är i genomsnitt vanligen högre jämfört med personer med schizofreni men lägre jämfört med personer som har bipolär sjukdom. (sv)
- Шизофренофо́рмные расстро́йства (др.-греч. σχίζω — «раскалываю» + φρήν — «ум, рассудок») — собирательное обозначение группы психотических расстройств, обладающих некоторыми клиническими особенностями шизофрении и относительно доброкачественным течением и прогнозом. Термин «шизофреноформное расстройство» предложен Габриэлем Лангфельдтом в 1939 году. (ru)
- Шизоаффективное расстройство (другие названия — рекуррентная шизофрения, периодическая шизофрения, циркулярная шизофрения, шизоаффективный психоз) — психическое расстройство, сочетающее в себе признаки шизофрении и аффективного расстройства. Характеризуется аномальными процессами мышления и дерегулированными эмоциями. Диагноз обычно ставят, когда у человека есть признаки как шизофрении, так и аффективного расстройства (расстройства настроения) — как биполярное расстройство, так и депрессия — но нельзя поставить диагноз только шизофрении либо только депрессивного или маниакального эпизода. Биполярный тип отличается симптомами мании, гипомании или смешанного эпизода. Депрессивный тип — только симптомами депрессии. Общие симптомы расстройства включают слуховые галлюцинации, параноидный бред и дезорганизованную речь и мышление. Начало симптомов обычно начинается в молодом возрасте. В настоящее время известно, что симптомы проявляются в разные периоды жизни. В DSM-5 и МКБ-10 шизоаффективное расстройство находится в том же диагностическом классе, что и шизофрения, но не в том же классе, что и нарушения настроения. Диагноз был введён в 1933 году, и его определение было слегка изменено в DSM-5, опубликованном в мае 2013 года, поскольку определение шизоаффективного расстройства DSM-IV приводит к чрезмерному ошибочному диагнозу. Изменения, внесённые в определение шизоаффективного расстройства, были предназначены для того, чтобы сделать диагностику DSM-5 более последовательной (или надёжной) и существенно сократить использование диагноза. Кроме того, диагностика шизоаффективного расстройства DSM-5 больше не может использоваться для психоза первого эпизода. (ru)
- Шизоафективний розлад (інші назви — рекурентна шизофренія, періодична шизофренія, циркулярна шизофренія, шизоафективний психоз) — ендогенний психічний розлад, що поєднує в собі ознаки шизофренії та афективного розладу. Характеризується аномальними процесами мислення та дерегульованими емоціями. Діагноз зазвичай ставлять, коли людина має ознаки як шизофренії, так і афективного розладу (розлад настрою) — як біполярний розлад, так і депресія — але не можна поставити діагноз лише шизофренії чи лише депресивного чи маніакального епізоду. Біполярний тип відрізняється симптомами манії, гіпоманії чи змішаного епізоду. Депресивний тип — лише симптомами депресії. Загальні симптоми розладу включають слухові галюцинації, параноїдний бред і дезорганізоване мовлення та мислення. Початок симптомів зазвичай починається у молодому віці. Нині відомо, що симптоми виявляються у різні періоди життя. У DSM-5 і МКБ-10 шизоафективний розлад знаходиться в тому ж діагностичному класі, що і шизофренія, але не в тому ж класі, що порушення настрою. Діагноз був введений в 1933 році, і його визначення було трохи змінено в DSM-5, опублікованому в травні 2013 року, оскільки визначення шизоафективного розладу DSM-IV призводить до надмірного помилкового діагнозу. Зміни, внесені у визначення шизоаффективного розладу, були призначені для того, щоб зробити діагностику DSM-5 більш послідовною (або надійною) і суттєво скоротити використання діагнозу. Крім того, діагностика шизоафективного розладу DSM-5 більше не може використовуватись для психозу першого епізоду. (uk)
- 思覺失調（英語：Early Psychosis）是香港的醫學術語，是心智的異常狀態，為精神病（英語：Psychosis）的早期。描述一個人與現實失去聯繫，屬於思覺失調症（英語：Schizophrenia）的症狀之一。但是一個人出現了思覺失調的症狀，不一定是思覺失調症。換句話說，一個人也可能在不是思覺失調症的情況下經歷思覺失調的症狀。 思覺失調主要症狀：
* 幻聽、幻覺 – 聽聲者聽到、看到或感覺到身旁者沒有聽到、看到或感覺到的事情。
* 妄想 – 在現實環境中無充分的依據，且不被他人認同的強烈信念。
* 其他病徵還有語無倫次及不合時宜的行為舉止。 思覺失調有許多可能的成因，包含：
* 精神疾患。
* 藥物濫用。
* 睡眠剝奪。
* 某些身體疾病等情況。 治療包含：
* 抗精神病藥。
* 心理諮商。
* 社會支持等。 要診斷精神疾患，應排除其他潛在的成因，尤其如果出現不典型的症狀。神經傳導物質多巴胺據信扮演重要角色。 (zh)
- 分裂情感性障碍（Schizoaffective disorders），为一组分裂性和情感性症状同时存在并突出，但不能归类于某一类的（分裂性或情感性）精神障碍。在分裂症状时，伴随症状为幻觉、妄想及思维障碍；在情感症状时，为发作或抑郁症状。 在ICD-10中，世界卫生组织把其症状表现而分类更细的子类。 分裂情感障礙是一種精神疾病，特徵是不正常的思維過程和失調的情緒。作出診斷時，病人既有精神分裂症和情感障礙 - 無論是躁鬱症或抑鬱症的特徵，但無論是否單獨並不嚴格符合診斷標準。雙極類型由躁狂症，輕躁狂或混合發作的症狀區分開;抑鬱型僅抑鬱症的症狀。這種疾病的常見症狀包括幻覺，妄想狂，和混亂的言語和思維。發病症狀通常開始於青年期，因為這種疾病被重新定義，目前並不確定終生患病率，但DSM-IV中患病率估計人口的不到1％，在0.5％至0.8％的範圍內。診斷基於觀察行為和病人報告的經歷。 遺傳學，神經生物學，早期和現在的環境，行為，社會和經驗成分似乎是重要誘因之一；一些毒品和處方藥可能會引起或加重症狀。沒有發現單一的分離出的有機原因，但大量的證據存在於四氫生物蝶呤，多巴胺，和谷氨酸在患有精神分裂症，精神病心境障礙，和分裂情感障礙的人的代謝異常。與分裂情感性障礙的人很可能具有共同發生的，包括焦慮症和物質使用障礙。如長期失業，貧窮和無家可歸者的社會問題很常見。人的平均壽命在有疾病者比那些沒有的更短，這因為加多了身體健康問題，造因於缺乏促進健康的行為，包括久坐不動的生活方式，和更高的自殺率。 當前治療的主要方法是抗精神病藥物治療與情緒穩定劑藥物或抗抑鬱藥物，或兩者的組合。還有一些研究人員越來越擔心抗抑鬱藥可能增加精神病，躁狂症，和長期的情緒發作循環的障礙。當對自己或他人有風險，通常在治療早期時，可能要短暫住院治療。精神康復，心理治療和職業康復對於較高心理社會功能的恢復是非常重要。作為一個群體，患有分裂情感障礙採用DSM-IV和ICD-10標準診斷比精神分裂症患者預後較好。 在DSM-5和ICD-10上，分裂情感性障礙與精神分裂症是在相同的診斷類別，但與情緒障礙(Mood disorder)不在同一類別。 (zh)
- Психо́з, також психотичний розлад — психіатричний термін, яким позначають ненормальний психічний стан, що має стосунок або до епізоду, або до психічного розладу, що найчастіше проявляється маяченням, галюцинаціями, руховими розладами у вигляді ступору чи збудження, афективними порушеннями (тобто порушенням настрою) у вигляді депресії чи маніакального стану. В такому стані свідомості людина відчуває серйозні порушення в сприйнятті реальності. Від психозу страждають при шизофренії, істеричних психозах, маніакально-депресивних психозах, при амнестичному Корсаківському психозі, при маячних формах (насамперед із маяченнями переслідування, отруєння чи іпохондричного змісту), психозах передстаречого віку (інволюційна меланхолія або депресія, інволюційний параноїд і пресенільна деменція), алкогольних психозах (виникають на тлі хронічної інтоксикації; у MKX-10 не використовуються, але мають відповідні аналоги), алкогольному делірію (більше відомий під назвою «біла гарячка»; зазвичай розвивається після припинення зловживання алкоголем, в стані абстиненції або на висоті запою), у період віддалених наслідків черепно-мозкової травми (іноді розвиваються афективні та галюцинаторно-параноїдні психози), при післяпологових психозах, при тяжких формах туберкульозу легень (у хворих можуть розвинутися затяжні шизофреноподібні психози), при злоякісних пухлинах (психози виникають у випадках наростання кахексії), при (при в'ялому перебігу можуть спостерігатися затяжні ревматичні психози), при (психози більше характерні для повторних приступів хвороби), при гіпертонічній хворобі (гіпертонічні психози). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El trastorn esquizoafectiu és un trastorn de l'estat d'ànim caracteritzat per símptomes similars a l'esquizofrènia i el trastorn bipolar, ja que combina una percepció alterada de la realitat amb una alta inestabilitat emocional. Correspon al codi 295.70 de la quarta edició del DSM. (ca)
- Psicosi és un terme psiquiàtric genèric que designa un estat mental en què el pensament i la percepció estan severament deteriorats.Les persones que experimenten un episodi psicòtic poden patir al·lucinacions i creences il·lusòries (per exemple il·lusions de grandesa o paranoies), demostrar canvis en la personalitat i exhibir pensaments desorganitzats (vegeu trastorn del pensament). Això va sovint acompanyat per la negació de l'inusual i l'estrany de la naturalesa d'aquest comportament, dificultats amb la interacció social i impediments per a portar endavant les activitats de la vida diària. Un episodi psicòtic se sol descriure implicant una "pèrdua de contacte amb la realitat". (ca)
- Psychóza je závažný duševní stav, který lze definovat jako neschopnost chovat se a jednat v souladu s okolnostmi. Je to vlastně disociace mezi vnímáním, chováním a . Mění se vztah nemocného k realitě. Rozdíl mezi psychózou a neurózou spočívá v tom, že v psychóze postiženému chybí nadhled (svým bludům bezmezně věří), zatímco neurotický pacient si je změn ve vnímání vědom (a tyto vjemy je schopen alespoň částečně zpochybnit). (cs)
- Η σχιζοσυναισθηματική διαταραχή (αγγλικά: schizoaffective disorder) είναι μία διαγνωστική οντότητα η οποία κατέχει μια ενδιάμεση θέση σε ένα (continuum) μεταξύ σχιζοφρένειας και . Ο όρος «σχιζοσυναισθηματική διαταραχή» εισήχθη στην ψυχιατρική ορολογία το 1933. Όπως φαίνεται από την ονομασία της έχει να κάνει με την παρουσία έκδηλων ψυχωτικών και . (el)
- El Trastorno esquizofreniforme se caracteriza por la presencia de los síntomas de criterio A de la esquizofrenia. Estos incluyen: delirios, alucinaciones, discurso desorganizado, comportamiento desorganizado o catatónico, y síntomas negativos. El trastorno - incluyendo sus fases prodrómica, activa y residual - dura más de 1 mes pero menos de 6 meses. (es)
- Nahasmendu eskizofreniformea eskizofreniaren sintomatologia bereko nahasmendu psikotikoa da, sei hilabete baino gutxiago irauten duena. Eskizofreniaren tratamendu bera du. Prgnosia aldakorra da baina gaixoen bi herenak eskizofrenia garatuko dute. (eu)
- Nahasmendu eskizoafektiboa aldi berean edo egun gutxi batzuetako tartean sintoma psikotikoak depresio nagusiarekin, gertakari maniakoarekin edo gertakari misto batekin konbinatzen dituen nahasmendua da. Sintomak heldutasun goiztiarrean hasten dira, batzuetan baita haurtzaroan ere. (eu)
- La psychose est un terme générique en psychiatrie désignant un trouble ou une condition anormale de l'esprit, évoquant le plus souvent une ou des obsessions avec pour résultat une « perte de contact avec la réalité ». Les individus souffrant de psychose sont nommés des « psychotiques ». Il existe également une approche en psychanalyse de la psychose par Sigmund Freud et Jacques Lacan, ainsi qu'à leur suite, par d'autres psychanalystes. (fr)
- Téarma síciatrach le húsáidí éagsúla. An chiall is coitianta is ea galar síciatrach ina gcailleann duine tadhall leis an réaltacht trí shiabhrán nó mearaí. I gciall eile, is galar síciatrach a bheadh dian ina iarmhairt ar dhuine, mar mhalairt ar é a bheith measartha nó éadrom. Tagann an téarma isteach in dhá phríomhghrúpa galar síciatrach: síocóis orgánach mar gheall ar ghalair a chuireann isteach ar an inchinn, agus síocóis fheidhmeach nach eol cad is cúis léi. Úsáidtear an téarma níos scaoilte fós i gcás galar ina mbíonn athrú cineálach sna mothúcháin, cúlú chuig foirmeacha anabaí iompair, nó cúlú le heaspa bainte le daoine eile. (ga)
- 精神病（せいしんびょう、英: Psychosis、サイコシス）とは、妄想や幻覚を特徴とした症状である。厳密には、現実検討ができない症状である（妄想や幻覚だと当人が分からない）。こうした症状は、統合失調症の症状であったり、また他が原因として症状を呈している場合には、精神病性障害 (psychotic disorder) とも呼ばれる。以上が現行の医学的な用法である。健康な人でも生涯において5.8%が精神病体験をしている。 伝統的な分類では、精神病 (psychoses) と神経症 (neuroses) とに分類されてきたが、このような旧来の分類は不正確な診断をもたらし、より正確な診断を行うために分類が発達してきた。この意味では、精神病とは様々な精神障害の総称であり、一般的には神経症と対比し、より重い症状を意味する。それは主に内因性の精神障害を指し、統合失調症や双極性障害などが含まれる。また他には口語的に広く精神の病的な状態を表す用語として、この精神病の語が使われることがある。これについては、現行の医学的な定義である精神障害を参照。 (ja)
- 統合失調感情障害（とうごうしっちょうかんじょうしょうがい、英: Schizoaffective Disorder）は、精神障害の一つである。統合失調症の症状に明白な躁病あるいはうつ病の症状の両方が同時に混在しており、永続的な欠陥を残さず寛解する傾向を持つが、再発しやすい。非定型精神病と混同されやすいが、同一の概念ではない。 治療法については、「統合失調感情障害#治療」を参照。 (ja)
- Een psychose is een psychiatrisch toestandsbeeld waarbij de patiënt gedurende een zekere periode het contact met de werkelijkheid geheel of gedeeltelijk kwijt is. (nl)
- 정신증(精神症, Psychosis)은 인지와 사실판단 능력에 문제가 생기는 정신적 증상을 통틀어 일컫는다. 특히 ICD-10 F20-F29에서 명칭하고 있다. 대표적 증상으로 환각, 망상 등이 있다. 정신질환 중 조현병이나 망상장애의 특징적 증상이며, 심한 기분장애에서도 보인다. 이외에 치매나 뇌손상이 원인이 되는 경우도 있다. 정신질환이 없는 사람에게서도 알코올, 환각제 등 약물복용이나 심한 스트레스적 상황, 수면부족 등에 의해 일시적으로 나타날 수 있다. 대부분의 경우 신경전달물질인 도파민과 연관된 것으로 추정된다. (ko)
- Психо́з (др.-греч. ψύχωσις — душевное расстройство; от ψυχή — душа, рассудок, и -ωσις — нарушенное состояние) — явно выраженное нарушение психической деятельности, при котором психические реакции грубо противоречат реальной ситуации (по И. П. Павлову), что отражается в расстройстве восприятия реального мира и дезорганизации поведения. (ru)
- Transtorno Esquizofreniforme é uma doença mental grave relacionada à Esquizofrenia. É um transtorno psiquiátrico, definido por DSM-IV-TR. (pt)
- Шизофренофо́рмные расстро́йства (др.-греч. σχίζω — «раскалываю» + φρήν — «ум, рассудок») — собирательное обозначение группы психотических расстройств, обладающих некоторыми клиническими особенностями шизофрении и относительно доброкачественным течением и прогнозом. Термин «шизофреноформное расстройство» предложен Габриэлем Лангфельдтом в 1939 году. (ru)
- 思覺失調（英語：Early Psychosis）是香港的醫學術語，是心智的異常狀態，為精神病（英語：Psychosis）的早期。描述一個人與現實失去聯繫，屬於思覺失調症（英語：Schizophrenia）的症狀之一。但是一個人出現了思覺失調的症狀，不一定是思覺失調症。換句話說，一個人也可能在不是思覺失調症的情況下經歷思覺失調的症狀。 思覺失調主要症狀：
* 幻聽、幻覺 – 聽聲者聽到、看到或感覺到身旁者沒有聽到、看到或感覺到的事情。
* 妄想 – 在現實環境中無充分的依據，且不被他人認同的強烈信念。
* 其他病徵還有語無倫次及不合時宜的行為舉止。 思覺失調有許多可能的成因，包含：
* 精神疾患。
* 藥物濫用。
* 睡眠剝奪。
* 某些身體疾病等情況。 治療包含：
* 抗精神病藥。
* 心理諮商。
* 社會支持等。 要診斷精神疾患，應排除其他潛在的成因，尤其如果出現不典型的症狀。神經傳導物質多巴胺據信扮演重要角色。 (zh)
- الاضْطِرابٌ الفُصامِيٌّ العاطِفِيّ هو تشخيص نفسي لطبيعة مضطربة عصبياً. ويصف حالة تكون فيها أعراض الاضطراب المزاجي والفصام . وتظهر هذه الأعراض بصفة عامة كهلوسة حسية أو أوهام غير واقعية أو حتى في حديث المريض المضطرب وتفكيره أو\و سلسلة من الأكتئاب في سياق خَلَلٌ وَظيفِيّ واجتماعي أو مهني بارز. تتكون البذرة الأولى لهذا المرض عادة في سن البلوغ، مع أن، نادراً ما تشخص في مرحلة الطفولة (ما تحت سن 13 سنة)، الاضْطِرابٌ الفُصامِيٌّ العاطِفِيّ شائع في النساء أكثر من الرجال، بخلاف الأعراض المتنوعة القاسية، خط سير المرض على الأغلب عَرضي بخلاف الفصام .هناك نوعان من الاضْطِرابٌ الفُصامِيٌّ العاطِفِيّ : (ar)
- اضطراب فُصاميُّ الشكل (بالإنجليزية: Schizophreniform disorder) هو اضطراب عقلي يتم تشخيصه عندما تظهر أعراض مرض الفصام لمدة طويلة، أي مدة شهر، غير أن علامات الاضطراب لا تظهر طوال ستة أشهر، وهي المدة اللازمة للتشخيص بمرض الفصام، بل تظهر في مدة أقل. (ar)
- الذُّهان هو مصطلح في الطب النفسي للحالات العقلية التي يحدث فيها خلل، ضمن إحدى مكونات عملية التفكير المنطقي والإدراك الحسي. الأشخاص الذين يعانون من الذهان قد يتعرضون لنوبات هلوسة، وتعلُّق بمعتقدات توهمية (مثلا توهمات ارتيابية)، وقد يمرون بحالات من تغيير الشخصية مع مظاهر تفكير مفكك. تترافق هذه الحالات غالباً مع انعدام رؤية الطبيعة الاعتيادية لهذه التصرفات، وصعوبات في التفاعل الاجتماعي مع الأشخاص الآخرين، وخلل في أداء المهام اليومية. لذلك كثيراً ما توصف هذه الحالات بأنها تدخل في نطاق «فقدان الاتصال مع الواقع.» (ar)
- El trastorn esquizofreniforme és un trastorn mental diagnosticat quan es donen símptomes d'esquizofrènia durant una part significativa del temps durant més d'un mes, però menys dels sis mesos necessaris per al diagnòstic d'esquizofrènia. (ca)
- Schizoafektivní porucha je sporná skupina poruch na pomezí mezi afektivními a schizofrenními psychózami. Diagnóza by se měla stanovit pouze tehdy, když jsou výrazné jasně schizofrenní i jasně afektivní příznaky a jsou přítomny současně, takže epizoda nesplňuje kritéria pro schizofrenii, ani pro manickou či depresivní fázi. Dělí se na typ manický, depresivní a smíšený. Schizoafektivní porucha se vyskytuje o něco méně než v 1% populace. Diferenciální diagnózy jsou schizofrenie, afektivní poruchy, . (cs)
- Die schizoaffektive Störung ist eine psychische Störung, die sowohl Symptome der Schizophrenie als auch der bipolaren affektiven Störung in sich vereint. Zusätzlich zu den Stimmungsbeschwerden durch eine affektive Störung (wie Depression oder Manie) treten hier Symptome wie Wahn oder Halluzinationen aus dem schizophrenen Formenkreis auf. (de)
- Η ψύχωση (psychosis-psychοse) ή ψυχωτική διαταραχή είναι ψυχιατρική πάθηση που περιγράφει νοητική κατάσταση συνυφασμένη επί μακρόν με ψευδαισθήσεις, παραλήρημα και συνεχή νοητική έκπτωση. Στους ασθενείς που πάσχουν από ψύχωση προκαλείται νοητική εξασθένηση, επέρχεται κοινωνική απόσυρση και αυξάνεται ο κίνδυνος αυτοκτονίας λόγω των παραισθήσεων, αυταπατών και διαταραχών στη σκέψη. Η ψύχωση χαρακτηρίζεται επιπροσθέτως από ανοργάνωτη συμπεριφορά, διαταραχή στο λόγο και κατατονία. (el)
- Psychose ist ein Grundbegriff in der Psychiatrie. Früher stand er für alle Arten von psychischen Erkrankungen. Heute bezeichnet der Begriff einen unscharf definierten Symptomenkomplex (Syndrom), der durch Halluzinationen, Wahn, Realitätsverlust oder Ich-Störungen gekennzeichnet ist. Auch affektive Symptome sind bei einigen Erkrankungen mit Psychosen vergesellschaftet. Diese unterschiedlichen Symptomtypen können einzeln oder in Kombination auftreten. (de)
- Skizoafektiva perturbo estas mensa malsano karakterizata per malnormaj pensprocezoj kaj malreguligataj emocioj. La diagnozo fariĝas kiam la suferanto havas kvalitojn kaj de skizofrenio, kaj de humora perturbo- aŭ dupolusa obstrukco aŭ deprimo- sed ne ĝuste plenumas la kriteriojn por unu aŭ la alia sola. La dupolusa tipo estas distingata per simptomoj de manio, hipomanio aŭ miksita epizodo; la deprima tipo nur per simptomoj de deprimo. Komunaj simptomoj de la perturbo inkluzivas halucinaĵojn, paranojajn iluziojn kaj malordigitajn parolon kaj pensadon. La komenciĝo de simptomoj ofte okazas en juna plenkreskuleco, nun kun malcerta viva komuneco (ĉar la perturbo redefiniĝis), sed DSM-IV komuneco estis malpli ol 1 elcento de la loĝantaro, en la rango de 0.5 ĝis 0.8 elcento. Diagnozo baziĝas laŭ (eo)
- Psikozo laŭ PIV estas "mensa malsano ne kaŭzata, kiel la neŭrozo, de organa lezo aŭ difektiĝo". Temas pri grupo de severaj psikaj malsanoj, kiuj rilatas al dumtempa drasta perdo de la percepto pri realeco. La vorto en la germana lingvo (Psychose) enkondukiĝis dum la jaro 1845 fare de la kuracisto Ernst von Feuchtersleben kaj poste tradukiĝis al aliaj lingvoj. Gvidaj simptomoj estas unuflanke iluziaj konceptoj pri la realo (ekzemple paranojo), kaj aliflanke iluzia percepto de la realo (unuavice vidaj, aŭdaj aŭ sentaj halucinaĵoj). La grandaj grupoj de la pzikoza perturbaro estas (eo)
- La psicosis (del griego ψύχωσις, psychosis, a su vez derivada de ψυχή, 'alma, mente') es un término genérico utilizado en psicoanálisis y psiquiatría para referirse a un estado mental descrito como una escisión o pérdida de contacto con la realidad.A las personas que lo padecen se las denomina psicóticas. No confundir con psicopatía. El término «psicótico» es a menudo confundido por el término psicópata, un trastorno de la personalidad sin relación alguna a la psicosis. (es)
- El trastorno esquizoafectivo describe un trastorno mental caracterizado por episodios recurrentes de un trastorno del estado de ánimo depresivo o bipolar que cursan en todos los casos con síntomas psicóticos severos. Puede incluir distorsiones en la percepción alternadas y/o simultáneas con epísodios maníacos o depresivos. Este deterioro en la percepción o expresión de la realidad puede afectar a los cinco sentidos, pero mayormente se manifiesta en la forma de alucinaciones auditivas, delirios de persecución o grandeza, comportamiento errático, habla y pensamiento desorganizados, con una disfunción social u ocupacional significativa. (es)
- Psikologian, psikosia errealitatearekiko ukipen falta dakarren nahasmendua da. Gaixotasun hau jasaten duten pertsonei psikotiko deritze. Gaur egun, "psikotiko" hitza psikopatikoren sinonimo bezala gaizki erabilia izan ohi da. Psikosia pairatzen duten pertsonek haluzinazioak nahiz eldarnioak azaltzen dituzte, baita pentsamendu desantolatua eta norberaren nortasunean aldaketak ere.Sintoma hauek arraro eta ezohiko diren jarrerak ekar ditzakete, jendartean jarduteko zailtasunak eta eguneroko ekintzak burutzekoezintasunak besteak beste. (eu)
- Le trouble schizophréniforme est un trouble mental diagnostiqué lorsque des symptômes de la schizophrénie sont présents durant une période significative comprise entre un et six mois, mais les signes de perturbations ne sont pas présents durant les plus de six mois requis pour le diagnostic de la schizophrénie. Les symptômes de ces deux troubles impliquent les délires, hallucinations, trouble du langage, comportement catatonique ou désorganisé et isolement social. (fr)
- Psikosis merupakan gangguan mental yang menyebabkan ketidakmampuan seseorang menilai realita dengan fantasi dirinya. Hasilnya, terdapat realita baru versi orang psikosis tersebut. Psikosis merupakan suatu kumpulan gejala atau sindrom yang berhubungan gangguan psikiatri lainnya, tetapi gejala tersebut bukan merupakan gejala spesifik penyakit tersebut, seperti yang tercantum dalam kriteria diagnostik DSM-IV (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders) maupun ICD-10 (The International Statistical Classification of Diseases) atau menggunakan kriteria diagnostik PPDGJ- III (Pedoman Penggolongan dan Diagnosis Gangguan Jiwa). (in)
- Le trouble schizo-affectif, schizophrénie dysthymique ou la psychose aiguë schizo-affective, est un terme psychiatrique désignant un trouble mental associant des symptômes d'un trouble bipolaire (caractérisé par plusieurs épisodes dépressifs ou la présence simultanée d'épisodes dépressifs et de manie) et des symptômes d'une schizophrénie. (fr)
- Psychosis is a condition of the mind that results in difficulties determining what is real and what is not real. Symptoms may include delusions and hallucinations, among other features. Additional symptoms are incoherent speech and behavior that is inappropriate for a given situation. There may also be sleep problems, social withdrawal, lack of motivation, and difficulties carrying out daily activities. Psychosis can have serious adverse outcomes. (en)
- Il disturbo schizofreniforme è un episodio acuto con insorgenza rapida. Sono assenti i criteri DSM IV per la schizofrenia B (deficit o disfunzione sociale e/o occupazionale) e C (persistenza dei sintomi "B" per almeno sei mesi, che includano almeno un mese di persistenza dei sintomi "A"). La durata dell'episodio supera il mese, ma è inferiore ai 6 mesi. Non c'è una grave disfunzione sociale e lavorativa, perché la durata del disturbo è ridotta. I 2/3 dei pazienti avranno un decorso che evolve verso la schizofrenia. (it)
- Il termine psicosi indica un tipo di disturbo psichiatrico, espressione di una severa alterazione dell'equilibrio psichico dell'individuo, con compromissione dell'esame di realtà, frequente assenza di insight, e frequente presenza di disturbi del pensiero come allucinazioni e deliri. (it)
- Een schizofreniforme stoornis is een psychische aandoening die in het DSM-IV is ingedeeld bij de psychotische stoornissen. De aandoening heeft veel kenmerken van schizofrenie, maar is korter van duur (1-6 maanden van verminderd sociaal functioneren). Als de observatieperiode te kort is, kan later alsnog schizofrenie worden gediagnosticeerd. De schizofrene symptomen zijn wanen, hallucinaties, verward denken of verwarrend taalgebruik, gedesorganiseerd of catatoon gedrag en negatieve symptomen (bijvoorbeeld vervlakking van het affect). (nl)
- Psychoza (gr. psyche – dusza i osis – szaleństwo) – zaburzenie psychiczne definiowane w psychiatrii jako stan umysłu, w którym na skutek zakłóceń w postrzeganiu (percepcji) rzeczywistości, a czasem także zaburzeń świadomości, osoba ma trudność z odróżnieniem tego, co jest rzeczywiste, a co nie. Sposób myślenia osób dotkniętych psychozą ulega zwykle całkowitej dezorganizacji. Objawami mogą być fałszywe przekonania (urojenia) bądź widzenie i słyszenie rzeczy, których nie widzą i nie słyszą inne osoby (halucynacje). Osoba znajdująca się w stanie psychozy ma przekonanie o realności swoich przeżyć i wydaje się jej, że funkcjonuje normalnie. (pl)
- Zaburzenie schizoafektywne (ang. schizoaffective disorder) – zaburzenie o charakterze epizodycznym, łączące objawy typowe dla zaburzeń nastroju (dwubiegunowego lub depresyjnego) oraz schizofrenii. Objawy w ramach jednego epizodu zaburzenia mogą występować jednocześnie lub oddzielone czasowo od siebie. Mogą być obecne zaburzenia psychomotoryczne, w tym katatonia. Pojęcie psychozy schizoafektywnej (ang. schizoaffective psychosis) zaproponował w 1933 roku Jacob S. Kasanin. (pl)
- Een schizoaffectieve stoornis is een psychische aandoening die zowel kenmerken heeft van schizofrenie als van een stemmingsstoornis. Een patiënt heeft dus niet alleen klachten over wanen, hallucinaties en verward denken, maar ook over manische buien en klinische depressie. De symptomen doen zich voor in één periode van diagnose. De aandoening uit zich veelal in de puberteit of jonge volwassenheid en komt vaker bij vrouwen voor. De term schizoaffectief werd in 1933 voor het eerst geopperd door Jacob Kasanin. (nl)
- O transtorno esquizoafetivo ou perturbação esquizoafetiva, segundo a CID-10, é usado para definir casos em que há tanto a perda de contato com a realidade típica da esquizofrenia quanto um transtorno afetivo. O transtorno afetivo pode ser predominantemente do tipo maníaco, depressivo ou misto, caracterizando um transtorno bipolar. (pt)
- Psicose é uma perturbação da mente que causa dificuldades em determinar o que é ou não real. Os sintomas mais comuns são delírios (certeza de que sua ideia é verdadeira, apesar das evidências do contrário) e alucinações (ver, ouvir ou sentir sem um estímulo perceptível por outros). Entre outros possíveis sintomas estão discurso incoerente, comportamento inapropriado para a situação e perder capacidade emocional. Podem também ocorrer perturbações do sono, reclusão social, falta de motivação e dificuldades em desempenhar tarefas do quotidiano. (pt)
- Шизоаффективное расстройство (другие названия — рекуррентная шизофрения, периодическая шизофрения, циркулярная шизофрения, шизоаффективный психоз) — психическое расстройство, сочетающее в себе признаки шизофрении и аффективного расстройства. Характеризуется аномальными процессами мышления и дерегулированными эмоциями. Диагноз обычно ставят, когда у человека есть признаки как шизофрении, так и аффективного расстройства (расстройства настроения) — как биполярное расстройство, так и депрессия — но нельзя поставить диагноз только шизофрении либо только депрессивного или маниакального эпизода. Биполярный тип отличается симптомами мании, гипомании или смешанного эпизода. Депрессивный тип — только симптомами депрессии. Общие симптомы расстройства включают слуховые галлюцинации, параноидный бред и (ru)
- Psykos (från grekiska ψυχή "psyke", för själ eller liv, och -οσις "-osis", för abnormalt tillstånd), innebär en nedsättning av förmågan att skilja på verklighet och fantasi. Några sjukdomar som definitionsmässigt innefattar åtminstone episoder av psykos är schizofreni och schizoaffektivt syndrom medan vanföreställningssyndrom innebär att psykos föreligger så länge vanföreställningen kvarstår. En manisk episod vid bipolär sjukdom och svåra depressioner kan omfatta psykotiska symtom. (sv)
- Schizoaffektivt syndrom är en psykiatrisk diagnos för en grupp psykiska störningar, som uppvisar drag av såväl schizofreni som affektiv störning och vilka uppkommer episodiskt. Störningarna kan vara mer maniska eller depressiva beroende på typ. Schizoaffektivt syndrom karakteriseras av maniska episoder eller upprepade depressioner kombinerat med psykotiska episoder utan depression eller mani. Psykotiska symtom inkluderar hallucinationer, vanföreställningar och desorganiserat tal. Vanligen ses schizoaffektivt syndrom som ett schizofreniliknande tillstånd. (sv)
- 分裂情感性障碍（Schizoaffective disorders），为一组分裂性和情感性症状同时存在并突出，但不能归类于某一类的（分裂性或情感性）精神障碍。在分裂症状时，伴随症状为幻觉、妄想及思维障碍；在情感症状时，为发作或抑郁症状。 在ICD-10中，世界卫生组织把其症状表现而分类更细的子类。 分裂情感障礙是一種精神疾病，特徵是不正常的思維過程和失調的情緒。作出診斷時，病人既有精神分裂症和情感障礙 - 無論是躁鬱症或抑鬱症的特徵，但無論是否單獨並不嚴格符合診斷標準。雙極類型由躁狂症，輕躁狂或混合發作的症狀區分開;抑鬱型僅抑鬱症的症狀。這種疾病的常見症狀包括幻覺，妄想狂，和混亂的言語和思維。發病症狀通常開始於青年期，因為這種疾病被重新定義，目前並不確定終生患病率，但DSM-IV中患病率估計人口的不到1％，在0.5％至0.8％的範圍內。診斷基於觀察行為和病人報告的經歷。 當前治療的主要方法是抗精神病藥物治療與情緒穩定劑藥物或抗抑鬱藥物，或兩者的組合。還有一些研究人員越來越擔心抗抑鬱藥可能增加精神病，躁狂症，和長期的情緒發作循環的障礙。當對自己或他人有風險，通常在治療早期時，可能要短暫住院治療。精神康復，心理治療和職業康復對於較高心理社會功能的恢復是非常重要。作為一個群體，患有分裂情感障礙採用DSM-IV和ICD-10標準診斷比精神分裂症患者預後較好。 (zh)
- Шизоафективний розлад (інші назви — рекурентна шизофренія, періодична шизофренія, циркулярна шизофренія, шизоафективний психоз) — ендогенний психічний розлад, що поєднує в собі ознаки шизофренії та афективного розладу. Характеризується аномальними процесами мислення та дерегульованими емоціями. Діагноз зазвичай ставлять, коли людина має ознаки як шизофренії, так і афективного розладу (розлад настрою) — як біполярний розлад, так і депресія — але не можна поставити діагноз лише шизофренії чи лише депресивного чи маніакального епізоду. Біполярний тип відрізняється симптомами манії, гіпоманії чи змішаного епізоду. Депресивний тип — лише симптомами депресії. Загальні симптоми розладу включають слухові галюцинації, параноїдний бред і дезорганізоване мовлення та мислення. Початок симптомів зазвич (uk)
- Психо́з, також психотичний розлад — психіатричний термін, яким позначають ненормальний психічний стан, що має стосунок або до епізоду, або до психічного розладу, що найчастіше проявляється маяченням, галюцинаціями, руховими розладами у вигляді ступору чи збудження, афективними порушеннями (тобто порушенням настрою) у вигляді депресії чи маніакального стану. В такому стані свідомості людина відчуває серйозні порушення в сприйнятті реальності. (uk)
|
.jpg){kind=link}
