| dbo:abstract
|
- El Rangaku (蘭学 , Observació dels neerlandesos i estudi del neerlandès?) va ser el mètode pel qual el Japó es va mantenir al corrent de la tecnologia i medicina occidentals, en el període de la seva història quan va estar tancat als estrangers, 1641 - 1853, a causa de la política de shogunat Tokugawa d'aïllament nacional (sakoku). La petita colònia de comerciants neerlandesos de Dejima a Nagasaki van ser els únics estrangers tolerats durant aquest període, i els seus moviments eren curosament observats i estrictament controlats. El Rangaku va quedar obsolet quan el Japó es va obrir al món exterior en el període Bakumatsu, 1853 - 1867 i que els estudiants començaven viatjar a l'estranger, i treballar en altres països. Després van acudir al Japó a ensenyar i assessorar en un gran nombre, un fet que conduí el país a una modernització sense precedents. (ca)
- Als Rangaku (japanisch 蘭学, „Hollandkunde“, „Hollandstudien“) bezeichnet man die Erkundung des Westens durch das Medium der niederländischen Sprache während der Zeit der Abschließung Japans von 1641 bis 1854. Zwar war der Zugang zu westlichen Büchern, Instrumenten und anderen Materialien zunächst durch diverse Restriktionen erschwert, doch nach 1720, als Shōgun Tokugawa Yoshimune die Einfuhr ausländischer Bücher – mit Ausnahme christlicher Schriften – völlig freigab, konnten nicht nur die privilegierten Dolmetscher, Leibärzte und Gelehrte niederländische bzw. in die niederländische Sprache übersetzte Bücher auswerten. Zugleich sammelte man Informationen von den Europäern in der Handelsniederlassung Dejima und studierte Objekte, welche die Niederländische Ostindien-Kompanie (VOC) ins Land brachte. Besonderes Interesse galt der Medizin, der Militärtechnik und der Agrarwissenschaft. Überdies mussten die Niederländer in jährlichen Berichten über die Ereignisse in Europa und andere bedeutsame Vorgänge in der Welt informieren (fūsetsugaki). Dank dieser Studien war Japan trotz seiner eingeschränkten Beziehungen zum Ausland nicht völlig unvorbereitet, als 1853 die sogenannten Schwarzen Schiffe unter dem Kommando des Amerikaners Matthew Perry in die Bucht von Edo einliefen, um die Öffnung des Landes zu erzwingen. Man war sich über die Kolonialbestrebungen der westlichen Mächte in Asien im Klaren, wusste über deren Technologie Bescheid und hatte in der Auseinandersetzung mit westlichem Know-how die Grundlagen für die rasche Modernisierung des Landes in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts gelegt. (de)
- El Rangaku (蘭学 "aprendizaje holandés"?, y por extensión "aprendizaje occidental") fue un "corpus" de conocimiento desarrollado en Japón mediante el seguimiento y vigilancia estrecha de los holandeses tolerados en el asentamiento de Dejima. Fue el método mediante el cual Japón se mantuvo al corriente de la tecnología y medicina occidentales, durante el periodo de su historia en el que estuvo cerrado a los extranjeros, 1641–1853, debido a la política de aislamiento nacional del shogun Tokugawa (sakoku). Los comerciantes holandeses de Dejima en Nagasaki fueron los únicos extranjeros tolerados durante este periodo, y sus movimientos eran cuidadosamente observados y estrictamente controlados. Entre los personajes poseedores del conocimiento rangaku destacan:
* Arai Hakuseki, autor de ; primera geografía publicada en Japón en cinco (5) volúmenes en 1713. Esta utilizaba como fuente documental el Kunyu Wanguo Quantu ("Un mapa de la mirada de países del mundo") de Matteo Ricci. Autor también de ; estudio en tres (3) volúmenes de la cultura occidental, publicado en 1882 con información proporcionada por .
* Itō Keisuke, autor de ("Taxonomía de las plantas occidentales"); publicado en 1829.
* , autor de ("Extrañas máquinas del lejano oeste"); tratado de mecánica publicado en 1854.
* , autor de ("Introducción a la patología"); primer tratado japonés sobre patología.
* Ōkuma Shigenobu, quien fundó la Universidad de Waseda.
* Ono Ranzan, quien tradujo al japonés el Cruydeboeck de Rembert Dodoens.
* , ingeniero que fabricó el primer cañón de estilo occidental en Japón.
* , autor de ; primera traducción al japonés de una anatomía, publicada en cuatro (4) volúmenes en 1774 por Suharaya Ichibee.
* , autor de Fundamentos de medicina occidental; publicado en 1832.
* , arquitecto del Castillo Goryōkaku; diseñado según la traza italiana desarrollada por Vauban.
* , traductor oficial para la Compañía Neerlandesa de las Indias Orientales en Nagasaki. El Rangaku quedó obsoleto cuando Japón se abrió al mundo exterior en el período Bakumatsu, 1853–1867. Los estudiantes viajaban al extranjero, y empleados de otros países acudieron a Japón a enseñar y asesorar en un gran número, conduciendo al país a una modernización sin precedentes. (es)
- Rangaku (蘭学, arti harfiah: ilmu belanda; ran: Belanda) adalah sebutan untuk ilmu pengetahuan, budaya, dan teknologi dari Eropa yang dikenal Jepang pada zaman Edo. Ilmu-ilmu Barat didapat Jepang melalui kontak dengan orang Belanda di pos perdagangan Belanda di Dejima. Studi ilmu-ilmu dari Barat yang didapat dari orang Belanda memungkinkan Jepang mengejar ketinggalan di bidang teknologi dan kedokteran Barat akibat politik isolasi yang dijalankan Keshogunan Tokugawa dari 1641 hingga 1853. Melalui rangaku, orang Jepang belajar berbagai aspek yang berlangsung di Eropa pada waktu itu. Dengan mempelajari ilmu-ilmu dari Barat, Jepang memiliki dasar-dasar ilmu pengetahuan dan teknologi untuk melakukan modernisasi setelah dibukanya pelabuhan-pelabuhan di Jepang untuk perdagangan dengan kapal-kapal asing pada tahun 1854. (in)
- Rangaku (Kyūjitai: 蘭學/Shinjitai: 蘭学, literally "Dutch learning", and by extension "Western learning") is a body of knowledge developed by Japan through its contacts with the Dutch enclave of Dejima, which allowed Japan to keep abreast of Western technology and medicine in the period when the country was closed to foreigners from 1641 to 1853 because of the Tokugawa shogunate's policy of national isolation (sakoku). Through Rangaku, some people in Japan learned many aspects of the scientific and technological revolution occurring in Europe at that time, helping the country build up the beginnings of a theoretical and technological scientific base, which helps to explain Japan's success in its radical and speedy modernization following the forced American opening of the country to foreign trade in 1854. (en)
- Les Rangaku (蘭学), signifiant littéralement « études néerlandaises » et par extension « études occidentales ») sont une discipline d'analyses développées par le Japon lors de ses contacts avec les Néerlandais de l'île de Dejima, par le biais desquelles il a pu découvrir les technologies et la médecine du monde occidental à une époque où le pays était replié sur lui-même, fermé aux étrangers, de 1641 à 1853, en raison de la politique isolationniste du shogunat Tokugawa (voir sakoku). Grâce au Rangaku, le Japon découvrit de nombreux aspects de la Révolution scientifique et technologique (notamment les théories mécanistes) qui se déroulait en Europe à la même époque, l'aidant ainsi à rassembler des bases théoriques et technologiques, qui peuvent expliquer en partie la modernisation radicale et rapide qui suivit l'ouverture de ce pays au commerce extérieur à partir de 1854. (fr)
- ( 이 문서는 일본의 학문에 관한 것입니다. 알을 연구하는 학문에 대해서는 조란학 문서를 참고하십시오.) 난학(일본어: 蘭学 란가쿠[*])은 에도 시대 네덜란드를 통해서 들어온 유럽의 학문, 기술, 문화 등을 통칭해서 이르는 말이다. 쇄국 이전에는 나가사키를 통해 유입된 서양학문은 남만학(南蛮学) 또는 만학(蛮学)이라고 하며, 막말 네덜란드 이외 서양 국가의 학문을 양학(洋学)이라 하여 난학과 구별하기도 하나, 넓은 의미에서 난학, 만학, 양학 모두를 통틀어서 양학이라고 하기도 한다. (ko)
- 蘭学（らんがく）は、江戸時代にオランダを通じて日本に入ってきたヨーロッパの学問・文化・技術の総称。 幕末の開国以後は世界各国と外交関係を築き、オランダに留まらなくなったため、「洋学」（ようがく）の名称が一般的になった。初期は蛮学（「南蛮学」の意）、中期を「蘭学」、後期を「洋学」と名称が変わっていった経緯がある。 (ja)
- Rangaku (Japans: 蘭学) is de Japanse 'Nederlandkunde', de studie van het Westen (Europa) zoals deze lange tijd in Japan bedreven is gedurende de tijd dat de Hollandse handelspost op Dejima de enige verbinding met de buitenwereld en met name het westen was. De Japanse Nederlandkunde stelde het land in staat kennis te nemen van de ontwikkelingen in de westerse technologie en heelkunde in de periode 1641–1853, die bekendstaat als de sakoku ofwel isolatie door het Tokugawa-shogunaat. Rangaku is er in belangrijke mate voor verantwoordelijk dat Japan voldoende op de hoogte bleef van de technologische revolutie die zich in deze tijd in Europa voltrok. (nl)
- Il rangaku (蘭学? letteralmente "apprendimento olandese") era un metodo di apprendimento scientifico in uso durante il periodo antecedente allo sbarco del commodoro Matthew Perry (Convenzione di Kanagawa), quando il Giappone era ancora isolato dal resto del mondo per via della politica di isolamento (sakoku) dello Shogunato Tokugawa tra il 1641-1853. Attraverso il rangaku molti medici e menti scientifiche del Giappone poterono apprendere e rimanere aggiornati sulle vicende mediche, scientifiche e tecnologiche che avvenivano in Europa. Non a caso venne definito "studio olandese", poiché allora gli unici occidentali che avevano il permesso di entrare in Giappone erano appunto commercianti olandesi. (it)
- Rangaku (蘭学 lit. "aprendizagem holandesa"?) foi o método pelo qual o Japão se manteve informado sobre a tecnologia e medicina ocidentais, quando o Japão se encontrava isolado para o resto do mundo, entre 1641-1853, pela política imposta pelo Shogunato Tokugawa designada Sakoku. Os comerciantes holandeses de Dejima em Nagasaki eram os únicos estrangeiros tolerados durante este período, e os seus movimentos foram cuidadosamente observados e rigorosamente controlados. O rangaku tornou-se obsolento quando o Japão se abriu para o mundo exterior, no período Bakumatsu, 1853 - 1867. Os estudantes que viajavam para o estrangeiro e empregados de outros países (ou-yatoi gaikokujin) foram para o Japão ensinar e aconselhar um grande número de pessoas, levando o país a uma modernização sem precedentes. (pt)
- Рангаку (яп. 蘭学, букв. «голландские науки») — свод европейских научных знаний, проникавших в Японию в период действия политики сакоку, преимущественно через голландскую торговую факторию на насыпном островке Дэдзима в гавани Нагасаки. До 1720 года распространение западных знаний в японском обществе считалось довольно опасным. Существовала монополия на перевод голландских книг, это дело было поручено замкнутому цеху переводчиков, которые на протяжении ряда поколений занимались переложением западных знаний на японский лад. После 1720 года политика изоляции была несколько ослаблена, что привело к аккультурации западных научных знаний в японском обществе. Способствовала этому и почти поголовная грамотность японцев, особенно жителей городов. В замкнутое японское государство стали поступать такие западные изобретения, как механические часы, микроскопы, телескопы и насосы, которые тщательно исследовались местными учёными. Пользовались спросом и безделушки вроде волшебных фонарей; со временем было налажено изготовление их японских аналогов. Наибольший интерес вызывали книги медицинского содержания, а также сведения об изучении возможностей электричества. После 1803 года запреты на распространение рангаку были постепенно сняты; последние гонения на «специалистов по варварским наукам» были отмечены в 1839 году. Образованные на западный манер японцы, как например акушерка Кусумото Инэ, получали всё большее одобрение. Активное изучение и освоение рангаку позволило японцам подготовиться к открытию страны для европейцев и в сжатые сроки сократить своё инфраструктурно-технологическое отставание от Европы. (ru)
- Rangaku (蘭学) kallades i Tokugawashogunatets slutna Japan studiet av västerländska vetenskaper. Ordet ran (蘭) kommer av det japanska namnet för Holland (和蘭陀/オランダ Oranda), som tillsammans med Kina (Qingdynastin) var den enda nation Japan handlade med under stora delar av shogunatet. Till rangaku räknades bland annat studierna av västerländsk medicin, västerländsk konst och perspektivmålning och västerländsk teknologi. Linnés lärjunge Carl Peter Thunberg hör till dem vars verk blivit föremål för studier inom rangaku. (sv)
- Rangaku (jap. 蘭学; dosł. „holenderska nauka”, w czasie późniejszym rozumiana jako „zachodnia nauka”, studia wiedzy zachodniej poprzez język holenderski w okresie Edo (1603–1868) – ogół wiedzy przejmowany przez Japonię poprzez kontakty z holenderską faktorią na sztucznej wyspie Dejima w zatoce Nagasaki, co pozwoliło Japonii poznać i przyswoić zachodnią technikę, medycynę, astronomię, matematykę, botanikę, fizykę, chemię, geografię, wojskowość, a także różnego rodzaju dobra materialne, towary i uzbrojenie w okresie zamknięcia kraju dla cudzoziemców w latach 1641–1853 z powodu polityki izolacji (sakoku) wprowadzonej przez siogunat Tokugawa. (pl)
- 蘭學指的是日本江戶時代經荷蘭人傳入日本的学術、文化、技術的總稱，字面意思為荷蘭學術，引申可解釋為西洋學術（簡稱洋學）。蘭學是一種透過與出島的荷人交流而由日本人發展而成的學問。蘭學讓日本人在江戶幕府鎖國政策時期（1641－1853年）得以了解西方的科技與醫學等等。 藉著蘭學，日本得以學習歐洲在當時在科學革命所達致的成果，奠下日本早期的科學根基。這也有助於解釋日本自1854年開國後，能夠迅速且成功地推行近代化的原因。 (zh)
- Ранґаку (яп. 蘭学, らんがく, «голландські науки», «голландознавство») — наукова дисципліна у Японії 17 — першої половини 19 століття, предметом вивчення якої були досягнення наук і техніки Західної цивілізації, що передавалися до Японії через Голландію, за посередництвом голландської мови. В умовах обмежених міжнародних контактів Японії з християнською Європою та її колоніями, Голландія була єдиною державою Західного світу, яка мала право торгувати з японцями і надавати їм знання про європейську культуру. Центром європейсько-японського інтелектуального обміну було Наґасакі, де містилася голландська торгова факторія на штучному острові-резервації Дедзіма. Основу ранґаку становили природничі науки, такі як медицина, астрономія і європейська військова справа. Передача наукових і технічних досягнень здійснювалася через лікарів голландської факторії, а інколи її капітанів чи секретарів. У безпосередньому контакті з голланцями перебували японські перекладачі, так звані «голландські тлумачі», а також особи, які мали особливий дозволом від центрального уряду Японії. Високопосадовці голландської факторії на чолі з капітаном були зобов'язані прибувати раз на рік, а з 1790 року чотири рази на рік, до сьоґунської ставки у місті Едо, де знайомили японську владу і науковців з політично-технологічними змінами у світі. З кінця 18 століття інтерес японців до ранґаку невпинно зростав, що породило передумови для «відкриття Японії» Заходу у 1855 році та пришвидшеної модернізації країни у 1870 — 1890-х роках. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ( 이 문서는 일본의 학문에 관한 것입니다. 알을 연구하는 학문에 대해서는 조란학 문서를 참고하십시오.) 난학(일본어: 蘭学 란가쿠[*])은 에도 시대 네덜란드를 통해서 들어온 유럽의 학문, 기술, 문화 등을 통칭해서 이르는 말이다. 쇄국 이전에는 나가사키를 통해 유입된 서양학문은 남만학(南蛮学) 또는 만학(蛮学)이라고 하며, 막말 네덜란드 이외 서양 국가의 학문을 양학(洋学)이라 하여 난학과 구별하기도 하나, 넓은 의미에서 난학, 만학, 양학 모두를 통틀어서 양학이라고 하기도 한다. (ko)
- 蘭学（らんがく）は、江戸時代にオランダを通じて日本に入ってきたヨーロッパの学問・文化・技術の総称。 幕末の開国以後は世界各国と外交関係を築き、オランダに留まらなくなったため、「洋学」（ようがく）の名称が一般的になった。初期は蛮学（「南蛮学」の意）、中期を「蘭学」、後期を「洋学」と名称が変わっていった経緯がある。 (ja)
- Rangaku (蘭学) kallades i Tokugawashogunatets slutna Japan studiet av västerländska vetenskaper. Ordet ran (蘭) kommer av det japanska namnet för Holland (和蘭陀/オランダ Oranda), som tillsammans med Kina (Qingdynastin) var den enda nation Japan handlade med under stora delar av shogunatet. Till rangaku räknades bland annat studierna av västerländsk medicin, västerländsk konst och perspektivmålning och västerländsk teknologi. Linnés lärjunge Carl Peter Thunberg hör till dem vars verk blivit föremål för studier inom rangaku. (sv)
- Rangaku (jap. 蘭学; dosł. „holenderska nauka”, w czasie późniejszym rozumiana jako „zachodnia nauka”, studia wiedzy zachodniej poprzez język holenderski w okresie Edo (1603–1868) – ogół wiedzy przejmowany przez Japonię poprzez kontakty z holenderską faktorią na sztucznej wyspie Dejima w zatoce Nagasaki, co pozwoliło Japonii poznać i przyswoić zachodnią technikę, medycynę, astronomię, matematykę, botanikę, fizykę, chemię, geografię, wojskowość, a także różnego rodzaju dobra materialne, towary i uzbrojenie w okresie zamknięcia kraju dla cudzoziemców w latach 1641–1853 z powodu polityki izolacji (sakoku) wprowadzonej przez siogunat Tokugawa. (pl)
- 蘭學指的是日本江戶時代經荷蘭人傳入日本的学術、文化、技術的總稱，字面意思為荷蘭學術，引申可解釋為西洋學術（簡稱洋學）。蘭學是一種透過與出島的荷人交流而由日本人發展而成的學問。蘭學讓日本人在江戶幕府鎖國政策時期（1641－1853年）得以了解西方的科技與醫學等等。 藉著蘭學，日本得以學習歐洲在當時在科學革命所達致的成果，奠下日本早期的科學根基。這也有助於解釋日本自1854年開國後，能夠迅速且成功地推行近代化的原因。 (zh)
- El Rangaku (蘭学 , Observació dels neerlandesos i estudi del neerlandès?) va ser el mètode pel qual el Japó es va mantenir al corrent de la tecnologia i medicina occidentals, en el període de la seva història quan va estar tancat als estrangers, 1641 - 1853, a causa de la política de shogunat Tokugawa d'aïllament nacional (sakoku). (ca)
- Als Rangaku (japanisch 蘭学, „Hollandkunde“, „Hollandstudien“) bezeichnet man die Erkundung des Westens durch das Medium der niederländischen Sprache während der Zeit der Abschließung Japans von 1641 bis 1854. Zwar war der Zugang zu westlichen Büchern, Instrumenten und anderen Materialien zunächst durch diverse Restriktionen erschwert, doch nach 1720, als Shōgun Tokugawa Yoshimune die Einfuhr ausländischer Bücher – mit Ausnahme christlicher Schriften – völlig freigab, konnten nicht nur die privilegierten Dolmetscher, Leibärzte und Gelehrte niederländische bzw. in die niederländische Sprache übersetzte Bücher auswerten. Zugleich sammelte man Informationen von den Europäern in der Handelsniederlassung Dejima und studierte Objekte, welche die Niederländische Ostindien-Kompanie (VOC) ins Land br (de)
- El Rangaku (蘭学 "aprendizaje holandés"?, y por extensión "aprendizaje occidental") fue un "corpus" de conocimiento desarrollado en Japón mediante el seguimiento y vigilancia estrecha de los holandeses tolerados en el asentamiento de Dejima. Fue el método mediante el cual Japón se mantuvo al corriente de la tecnología y medicina occidentales, durante el periodo de su historia en el que estuvo cerrado a los extranjeros, 1641–1853, debido a la política de aislamiento nacional del shogun Tokugawa (sakoku). Entre los personajes poseedores del conocimiento rangaku destacan: (es)
- Les Rangaku (蘭学), signifiant littéralement « études néerlandaises » et par extension « études occidentales ») sont une discipline d'analyses développées par le Japon lors de ses contacts avec les Néerlandais de l'île de Dejima, par le biais desquelles il a pu découvrir les technologies et la médecine du monde occidental à une époque où le pays était replié sur lui-même, fermé aux étrangers, de 1641 à 1853, en raison de la politique isolationniste du shogunat Tokugawa (voir sakoku). (fr)
- Rangaku (Kyūjitai: 蘭學/Shinjitai: 蘭学, literally "Dutch learning", and by extension "Western learning") is a body of knowledge developed by Japan through its contacts with the Dutch enclave of Dejima, which allowed Japan to keep abreast of Western technology and medicine in the period when the country was closed to foreigners from 1641 to 1853 because of the Tokugawa shogunate's policy of national isolation (sakoku). (en)
- Rangaku (蘭学, arti harfiah: ilmu belanda; ran: Belanda) adalah sebutan untuk ilmu pengetahuan, budaya, dan teknologi dari Eropa yang dikenal Jepang pada zaman Edo. Ilmu-ilmu Barat didapat Jepang melalui kontak dengan orang Belanda di pos perdagangan Belanda di Dejima. Studi ilmu-ilmu dari Barat yang didapat dari orang Belanda memungkinkan Jepang mengejar ketinggalan di bidang teknologi dan kedokteran Barat akibat politik isolasi yang dijalankan Keshogunan Tokugawa dari 1641 hingga 1853. (in)
- Il rangaku (蘭学? letteralmente "apprendimento olandese") era un metodo di apprendimento scientifico in uso durante il periodo antecedente allo sbarco del commodoro Matthew Perry (Convenzione di Kanagawa), quando il Giappone era ancora isolato dal resto del mondo per via della politica di isolamento (sakoku) dello Shogunato Tokugawa tra il 1641-1853. (it)
- Rangaku (Japans: 蘭学) is de Japanse 'Nederlandkunde', de studie van het Westen (Europa) zoals deze lange tijd in Japan bedreven is gedurende de tijd dat de Hollandse handelspost op Dejima de enige verbinding met de buitenwereld en met name het westen was. De Japanse Nederlandkunde stelde het land in staat kennis te nemen van de ontwikkelingen in de westerse technologie en heelkunde in de periode 1641–1853, die bekendstaat als de sakoku ofwel isolatie door het Tokugawa-shogunaat. (nl)
- Rangaku (蘭学 lit. "aprendizagem holandesa"?) foi o método pelo qual o Japão se manteve informado sobre a tecnologia e medicina ocidentais, quando o Japão se encontrava isolado para o resto do mundo, entre 1641-1853, pela política imposta pelo Shogunato Tokugawa designada Sakoku. Os comerciantes holandeses de Dejima em Nagasaki eram os únicos estrangeiros tolerados durante este período, e os seus movimentos foram cuidadosamente observados e rigorosamente controlados. (pt)
- Рангаку (яп. 蘭学, букв. «голландские науки») — свод европейских научных знаний, проникавших в Японию в период действия политики сакоку, преимущественно через голландскую торговую факторию на насыпном островке Дэдзима в гавани Нагасаки. До 1720 года распространение западных знаний в японском обществе считалось довольно опасным. Существовала монополия на перевод голландских книг, это дело было поручено замкнутому цеху переводчиков, которые на протяжении ряда поколений занимались переложением западных знаний на японский лад. (ru)
- Ранґаку (яп. 蘭学, らんがく, «голландські науки», «голландознавство») — наукова дисципліна у Японії 17 — першої половини 19 століття, предметом вивчення якої були досягнення наук і техніки Західної цивілізації, що передавалися до Японії через Голландію, за посередництвом голландської мови. В умовах обмежених міжнародних контактів Японії з християнською Європою та її колоніями, Голландія була єдиною державою Західного світу, яка мала право торгувати з японцями і надавати їм знання про європейську культуру. Центром європейсько-японського інтелектуального обміну було Наґасакі, де містилася голландська торгова факторія на штучному острові-резервації Дедзіма. (uk)
|
_-_Période_Edo.jpg){kind=link}
_-_Période_Edo.jpg){kind=link}
