| dbo:abstract
|
- L'estonià meridional és parlat al sud-est d'Estònia i comprén les varietats de Tartu, Mulgi, Võro i . No hi ha cap consens acadèmic sobre el seu estatus, llavors alguns lingüistes el consideren un conjunt de dialectes estonians, mentre que altres lingüistes consideren l'estonià meridional una llengua finesa independent. Diacrònicament parlant, l'estonià septentrional i meridional són branques separades de les llengües baltofineses. L'estonià estàndard modern es basa en els dialectes de l'estonià septentrional. Tanmateix, entre els segles XVII i XIX al sud d'Estònia, la literatura era publicada en una forma estandarditzada del Tartu i el Võro. Aquest usatge va ser anomenat Tartu o estonià meridional literari i va ser utilitzat a escoles, esglésies i tribunals de l'àrea lingüística de Võro i Tartu però no a les àrees de Seto o Mulgi. Després que Estònia esdevingués independent en 1918, polítiques lingüístiques per l'estandardització i normalització de l'estonià van ser implementades per tot el país. Els governants durant aquest període van creure que l'estat estonià necessitava d'un estàndard únic per a tots els seus ciutadans, la qual cosa portà l'exclusió de l'estonià meridional a l'educació. Aquesta prohibició en la instrucció i ús va continuar durant l'era soviètica (1940–1990). Des que Estònia va recuperar la seua independència en 1991, el govern estonià ha estat més obert a la protecció i desenvolupament de l'estonià meridional. Tot i això, una forma literària modernitzada, basada en la varietat võronesa, ha estat vetada. (ca)
- لغة ڤورو ,võro kiil' [ˈvɤro kʲi:lʲ] (بالإستونية: võru keel)) هي لغة تنتمي إلى فرعاللغات الفينية التي تنتمي بدورها إلى عائلة اللغات الأورالية. تقليديا كانت تُعتبر هذه اللغة لهجةً من مجموعة لهجات الإستونية الجنوبية للغة الإستونية، لكن في الوقت الحاضر تُعتبر لغة أدبيًّة وحدها تبحث عن الاعتراف الرسمي باعتبارها لغة إقليمية أصليَّة في إستونيا. يتحدَّث الڤورو حوالي 74,499 شخصًا يعيشون في الغالب في جنوب شرق إستونيا في ثمانية أبرشيات مقاطعة ڤورو التاريخيَّة: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä ، Vahtsõliina. هذه الأبرشيات حاليا تتمركز (بسبب إعادة الترسيم) في مقاطعات ڤورو وپولڤا مع أجزاء تمتد إلى مقاطعات ڤالگا وتارتو. يوجد أيضًا متحدثون بهذه اللغة في بلدات تالينّ وتارتو وبقية إستونيا. (ar)
- Võruština (neboli také võro či verština; võrsky võro kiil, estonsky võru keel) je jazyk, který se řadí do baltofinské skupiny ugrofinských jazyků. Tradičně byl považován za dialekt jihoestonské nářeční skupiny estonštiny, avšak od roku 2007 má svou vlastní spisovnou formu (přičemž již roku 2002 vyšel võrusko-estonský slovník) a zkoumá se jeho možné uznání za regionální oficiální jazyk Estonska. Võrusky mluví asi 70 000 lidí žijících většinou na jihovýchodě Estonska, v osmi farnostech Võrumaa: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä a Vahtsõliina. Mluvčí tohoto jazyka se ale nacházejí také v Tallinnu, Tartu a zbytku Estonska. (cs)
- El võro (võro kiil) és una llengua de la família de llengües finoúgriques, és considerat generalment un dialecte de l'estonià, però posseïx la seva pròpia literatura i busca trobar el reconeixement com a llengua regional a Estònia. És parlat per al voltant de 70.000 persones de l'ètnia võro, situats majoritàriament al sud d'Estònia, a les vuit parròquies històriques del Comtat de Võru (Võromaa). (ca)
- Võro (võro kiiĺ) ist nach traditioneller Auffassung ein Dialekt des Estnischen. Einige Autoren sprechen aber auch von einer selbstständigen finno-ugrischen Sprache, dem Südestnischen, die zum ostseefinnischen Zweig der finno-ugrischen Sprachen gehört. Võro wird heute vom estnischen Staat als indigene Regionalsprache Estlands gefördert und hat ungefähr 70.000 Sprecher, die hauptsächlich im Süden Estlands leben. Das historische Võromaa besteht aus den acht Gemeinden Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä und Vahtsõliina. Diese Gemeinden sind überwiegend Teile der Landkreise Võru und Põlva, wobei kleine Teile sich auch in die Landkreise Valga und Tartu erstrecken. (de)
- Η Νότια Εσθονική γλώσσα είναι γλώσσα που ομιλείται στη νοτιοανατολική Εσθονία, που περιλαμβάνει τις ποικιλίες Τάρτου, Μούλγκι, Βόρο και Σέτο. Δεν υπάρχει ακαδημαϊκή συναίνεση σχετικά με την γλωσσολογική κατάστασή της, καθώς ορισμένοι γλωσσολόγοι θεωρούν τη Νότια Εσθονική ως διάλεκτο της Εσθονικής ενώ άλλοι γλωσσολόγοι θεωρούν τη Νότια Εσθονία μια ανεξάρτητη φιννική γλώσσα. Σήμερα, η Βόρεια και η Νότια Εσθονική γλώσσα θεωρούνται ξεχωριστοί κλάδοι των φιννικών γλωσσών. Το σύγχρονο πρότυπο των Εσθονικών έχει εξελιχθεί με βάση διαλέκτους της Βόρειας Εσθονίας. Ωστόσο, από τον 17ο έως τον 19ο αιώνα στη Νότια Εσθονία, η λογοτεχνία δημοσιεύθηκε σε τυποποιημένη μορφή σε Νότια Τάρτου και Βόρεια Βόρο. Αυτή η χρήση ονομάστηκε Τάρτου ή λογοτεχνικά Νότια Εσθονικά. Το γραπτό πρότυπο χρησιμοποιήθηκε στα σχολεία, τις εκκλησίες και τα δικαστήρια της γλωσσικής περιοχής Βόρο και Τάρτου αλλά όχι στις περιοχές Σέτο και Μούλγκι. Μετά την ανεξαρτησία της Εσθονίας το 1918, οι τυποποιημένες πολιτικές της εσθονικής γλώσσας εφαρμόστηκαν περαιτέρω σε ολόκληρη τη χώρα. Οι κυβερνητικοί αξιωματούχοι την εποχή εκείνη πίστευαν ότι το εσθονικό κράτος έπρεπε να έχει μια τυπική γλώσσα για όλους τους πολίτες του, γεγονός που οδήγησε στον αποκλεισμό της Νότιας Εσθονικής στην εκπαίδευση. Η απαγόρευση της διδασκαλίας και της χρήσης διαλέκτων της Νότιας Εσθονικής στα σχολεία συνεχίστηκε κατά τη διάρκεια της Σοβιετικής κατοχής (1940-1990). Από τότε που η Εσθονία ανέκτησε την ανεξαρτησία της το 1991, η εσθονική κυβέρνηση έχει υποστηρίξει περισσότερο την προστασία και την ανάπτυξη των Νοτίων Εσθονικών. Έχει καθιερωθεί μια εκσυγχρονισμένη λογοτεχνική μορφή που βασίζεται στη διάλεκτο Βόρο της Νότιας Εσθονικής. (el)
- Η Βόρο (võro kiil) είναι μια Ουραλική γλώσσα που ομιλείται στην Εσθονία. Θεωρούνταν διάλεκτος της Εσθονικής γλώσσας, ωστόσο σήμερα θεωρείται ξεχωριστή γλώσσα, ενώ θεωρείται περιφερειακή γλώσσα διαφόρων περιοχών της Εσθονίας, όπως της της Εσθονίας. Ομιλητές της γλώσσας μπορούν να βρεθούν στο Τάλιν και στο Τάρτου. Η Βόρο προήλθε από τη Νότια Εσθονική γλώσσα. Σήμερα, υπάρχουν πολλά λογοτεχνικά έργα, ποιήματα και θεατρικά έργα γραμμένα στη Βόρο. Υπάρχει επίσης μια εφημερίδα που γράφεται στη Βόρο. Επίσης, το Εσθονικό συγκρότημα εκπροσώπησε τη χώρα του στη Βόρο στον Διαγωνισμό Τραγουδιού Eurovision 2004 με το τραγούδι "Tii". Αν και η γλώσσα διδάσκεται σε 26 σχολεία της Εσθονίας ως εξωσχολικό μάθημα, σήμερα η γλώσσα τείνει να εξαφανιστεί. (el)
- Als Südestnische Dialekte – etliche Forscher sprechen auch von einer Südestnischen Sprache (lõunaeesti kiil), estnisch lõunaeesti keel – bezeichnet man finno-ugrische Dialekte im Süden des heutigen Estland. Sie umfasst hauptsächlich die Sprachvarietäten Võro, Tartu, Mulgi und Seto. Nach traditioneller sprachwissenschaftlicher Meinung handelt es sich beim Südestnischen heute um dialektale Varianten des Nordestnischen, das seit dem Ende des 19. Jahrhunderts als Standard-Estnisch angesehen wird. Nach einigen Autoren gehört das Südestnische als eigenständige Sprache der ostseefinnischen Gruppe der uralischen Sprachen an. (de)
- La voroa lingvo - voroe võro kiiĺ - estas variaĵo de la baltmar-finnaj lingvoj, do de la nordeŭropa tipo de finn-ugraj lingvoj, kaj parolatas en la suda parto de Estonio. Kutime ĝi konsideratas dialekto de la estona lingvo, sed ĝi havas malsamojn en fonetiko, morfologio, sintakso, kaj leksiko, kaj havas sian propran skriblingvon. Tial iuj lingvistoj ankaŭ konsideras ĝin kaj la setoan kune aparta branĉo de la finn-ugra lingvaro, kategoriigita "sudestona lingvo". Parolas la voroan pli-malpli 70 000 homoj, kiuj plejparte vivas en la sudo de Estonio. La estonia ŝtato ekde sia resendependiĝo en 1991 rekonas la lingvon "aŭtoĥtona regiona lingvo de Estonio" kaj subtenas ĝian kulturon. La historia regiono Võromaa, do "lando de vorooj", konsistas el la ok komunumoj Karula, Harglõ (estone Hargla), Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä (estone Räpina) kaj Vahtsõliina. Tiuj komunumoj estas precipe parto de la distriktoj Võru kaj Põlva, kvankam etaj partoj ankaŭ apartenas al la distriktoj Valga kaj Tartu. (eo)
- La sudestona lingvo - propra nomigo en la nuna literatura lingvo Lõunõeesti kiil - estas lingvo aŭ grupo da dialektoj parolataj en suda Estonio (distriktoj Võrumaa, Põlvamaa, Valgamaa, Tartumaa kaj Viljandimaa), en Pskova provinco de Rusio kaj en Latvio. La moderna estona lingvo evoluis surbaze de la nordaj dialektoj de la estona lingvo, sed pli frue en la 17-a ĝis 19-a jarcentoj tekstoj estis publikigitaj ankaŭ en sudestona lingvo. La traduko de Nova Testamento estis eldonita en la sudestona lingvo en 1686. Ekzemplo el malnova literatura lingvo el Tartu-a dialekto Meie Esä (Patro nia): Meie Esä taiwan: pühendetüs saagu sino nimi. Sino riik tulgu. Sino tahtmine sündigu kui taiwan, niida ka maa pääl. Meie päiwälikku leibä anna meile täämbä. Nink anna meile andis meie süü, niida kui ka meie andis anname omile süidläisile. Nink ärä saada meid mitte kiusatuse sisse; enge pästä meid ärä kurjast: Sest sino perält om riik, nink wägi, nink awwustus igäwätses ajas. Aamen. Ekzemplo el nuna literatura lingvo (voroa lingvo) Komenco de la Deklaracio de homaj rajtoj:Kõik inemiseq sünnüseq avvo ja õiguisi poolõst ütesugumaidsis. Näile om annõt mudsu ja süämetunnistus ja nä piät ütstõõsõga vele muudu läbi käümä. (eo)
- El dialecto estonio meridional, denominado también por otros investigadores como idioma estonio meridional (lõunaeesti kiil, en estonio lõunaeesti keel) es una lengua ugrofinesa cercana al võro que hablan unas 80.000 personas de la región del Báltico, principalmente en Estonia, Letonia, en el noreste de Europa así como en regiones fronterizas de Rusia. Engloba esencialmente las siguientes variantes: võro, , mulgi y seto. Según la opinión más tradicional de los lingüistas, el estonio meridional sería actualmente una variante dialectal del estonio septentrional, idioma que desde fines del siglo XIX es considerado como estonio estándar. Según otros autores, el estonio meridional pertenece al grupo balto-finés de las lenguas urálicas, es decir sería una lengua urálica independiente. (es)
- El idioma võro (en , võro kiil) es una lengua de la familia ugrofinesa, a veces considerada como un dialecto del estonio, aunque posee su propia literatura y se busca su reconocimiento como lengua regional en Estonia. Lo hablan alrededor de 70 mil personas de la etnia võro, en su mayoría ubicadas en el sur de Estonia, en las ocho parroquias históricas del condado de Võru (Võromaa). (es)
- Le võro (ou voro, võro-seto, voru, võru) appartient à la branche fennique de la famille des langues ouraliennes, il est considéré comme une variante de l'estonien. Il compte environ 87 000 locuteurs en 2011, situés dans les comtés de Põlva, de Tartu, de Valga et de Võru. Il s'écrit au moyen de l'alphabet latin. (fr)
- Les langues sud-estoniennes sont des langues finno-ougriennes parlées dans les Pays baltes, notamment au sud de l'Estonie et en Lettonie. Elles comprennent:
* le lutsi maarahvas (probablement éteint).
* le mulgi.
* le seto.
* le tartu
* le võro. (fr)
- Bahasa Võro adalah bahasa Uralik. Secara tradisional, ini telah dianggap sebagai dialek dari kelompok dialek Estonia Selatan dari bahasa Estonia, tetapi saat ini ia memiliki standar kesastraannya sendiri dan sedang mencari pengakuan resmi sebagai bahasa daerah asli Estonia. Võro memiliki sekitar 75.000 pembicara yang sebagian besar berada di Estonia tenggara, di delapan paroki di Wilayah V Countyru yang bersejarah: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä dan Vahtsõliina. Paroki-paroki ini saat ini berpusat di kabupaten Võru dan Põlva, dengan bagian-bagian yang meluas ke kabupaten Valga dan Tartu. Pembicara juga dapat ditemukan di kota Tallinn dan Tartu dan seluruh Estonia. (in)
- 버로어(võro kiil)는 핀우그리아어파에 속하는 언어이다. 예부터 에스토니아어의 남동부 방언쯤으로 여겨져 왔으나, 오늘날에는 독자적 문어전통을 가진 별도의 언어로 인정받기 위해 노력하고 있다. 약 7만명이 이 말을 일상언어로 쓰고 있으며 사용자는 주로 에스토니아 남동부 버루 지역에 집중되어 있다. 또한 에스토니아의 큰 도시들인 탈린이나 타르투 등에도 버로어를 쓰는 사람들이 진출해 있다. (ko)
- Võro (Võro: võro kiilʼ [ˈvɤro kʲiːlʲ], Estonian: võru keel) is a language belonging to the Finnic branch of the Uralic languages. Traditionally, it has been considered a dialect of the South Estonian dialect group of the Estonian language, but nowadays it has its own literary standard and efforts have been undertaken to seek official recognition as an indigenous regional language of Estonia. Võro has roughly 75,000 speakers (Võros) mostly in southeastern Estonia, in the eight parishes of the historical Võru County: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä and Vahtsõliina. These parishes are currently centred (due to redistricting) in Võru and Põlva counties, with parts extending into Valga and Tartu counties. Speakers can also be found in the cities of Tallinn and Tartu and the rest of Estonia. (en)
- ヴォロ語（ヴォロご、ヴォロ語: võro kiil）、ヴォル語（ヴォルご、エストニア語: võru keel）は、エストニア南東部（ヴォルマー）の言語。エストニア語、フィンランド語、ハンガリー語同様、ウラル語族・フィン・ウゴル語派に属する。ヴォル人と呼ばれる7万人の人々によって、郷土色の強い地域言語として話されている。タリンやタルトゥなど、エストニア各地にも話者がいる。 現在、26の学校で週1回ヴォロ語が教えられている。また、ヴォロ語だけで書かれている新聞Uma Lehtが、毎月2回発行されている。 ヴォロ語の読み方は、おおむねエストニア語と同じである。ただし、q は声門閉鎖音を、y は狭中舌非円唇母音を表す。 ś, ń, ĺ, t́, ḱ, h́のような「´」のついた子音字は、口蓋化を表す。ただし、s'のようにアポストロフィーで書かれることもある。 フィンランド語やハンガリー語同様、母音調和が行われる。 (ja)
- La lingua võro, detta anche voro o voru, è una lingua baltofinnica parlata in Estonia. (it)
- Het Zuidestisch (lõunaeesti kiil) behoort tot de Oostzeefinse tak van de Fins-Oegrische talen. De taal wordt gesproken in Zuid-Estland in de omgeving van de universiteitsstad Tartu. Een dialect van de taal, Võro, werd in 1990 door ongeveer 50.000 mensen in Estland en Letland gesproken. Naast het Võro kent de taal nog drie dialecten: Mulgi, en Seto. Het oudst bewaard gebleven werk in het Zuid-Estisch is de zogeheten Agenda Parva uit 1622, een handboek voor de zielenzorg; een eerste grammatica verscheen in Observationes Grammaticæ circa linguam Estonicam.In het midden van de 17de eeuw werd besloten dat de twee talen verenigd moesten worden. Dit ging echter niet zonder slag of stoot en een regelrechte polemiek was het gevolg. Pogingen om tot één taalvorm te komen mislukten jammerlijk. Uiteindelijk zou het Noord-Estisch de meer invloedrijke en succesvolle taal blijken en de enige officiële (schrijf)taal van Estland worden. Een van de belangrijkste redenen hiervoor was, dat bijna 75% van de Esten in het economisch belangrijkere noorden van het land woonde en dus een Noord-Estisch dialect sprak. (nl)
- Võro (võro kiil) is een taal die tot de Oostzeefinse tak van de Fins-Oegrische talen behoort. Traditioneel is het een dialect van het Zuid-Estisch of Estisch, maar het heeft z'n eigen letterkundige taal en is in onderzoek voor officiële erkenning als een autochtone regionale taal van Estland. Het Võro heeft ongeveer 70.000 sprekers waarvan de meeste in zuidoost-Estland, in de acht parochiën van Võrumaa: Karula, , Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpina, en Vahtsõliina. Deze gemeenten zijn tegenwoordig ondergebracht in de provincies Võrumaa en Põlvamaa met delen van de provincies Valgamaa en Tartumaa. Sprekers kunnen ook in plaatsen als Tallinn, Tartu en de rest van Estland gevonden worden. (nl)
- A Língua võro (võro kiil) é uma língua pertencente ao ramo Fino-Bálticas das Línguas Fino-Ugrianas. Tradicionalmente é considerada um dialeto do ou do estoniano, porém tem sua própria língua literária e está à procura de reconhecimento oficial como uma língua regional autóctone da Estônia. A Língua võro tem aproximadamente 70.000 falantes no mundo, mas a grande parte esta na minoria Võros que se encontra nas regiões históricas de Võrumaa, no sudeste da Estônia. A língua võro é falada em oito paróquias da histórica região de Võru (Võromaa): Karula, , , , Kanepi, Põlva, , e . Atualmente, essas paróquias estão centralizadas (devido a restrições) nas regiões de Võro e Põlva, com extensões nas regiões de Tartu e Valga. Alguns Võros podem ser encontrados na fronteira com a Letônia e a Rússia, mas a maioria das pessoas que falam o võro, fora de Võrumaa, é em Tallinn e em Tartu e no restante da Estônia. (pt)
- Język võro (võro kiil) – język ugrofiński z podgrupy bałtycko-fińskiej (rodzina uralska), właściwy dla liczącej ok. 70 tys. ludzi populacji zamieszkałej w południowo-wschodniej części Estonii, oraz w przygranicznych rejonach Łotwy i Rosji (nad jeziorem Pejpus). Przez długi czas uważany za dialekt estońskiego, po rozpadzie ZSRR został uznany przez miejscowe władze za odrębny język. Ma status języka regionalnego w prowincji Tartu (pol. Dorpat) i jest wykładany w 26 szkołach. Dwa razy w miesiącu wychodzi w nim gazeta „Uma Leht”. Mimo to ulega zanikowi. Przekład Biblii na võro powstał w 1686 roku.
* Obszar języka võro (Võromaa) w historycznych granicach: pomiędzy Dorpatem i jeziorem Pejpus, w Rosji (Vinnemaa) oraz na Łotwie (Lätimaa)
* Dwujęzyczna tablica oznaczająca nazwę prowincji w Estonii w języku estońskim (napis Urvaste) i võro (napis Urvastõ)
* Trójjęzyczne napisy w centrum informacji turystycznej w Võru
* Abecadło w võro napisane przez Johanna Hurta w 1885 r.: „Wastne Wõro keeli ABD raamat”
* Flaga võro (pl)
- Võru (võro kiil) är, enligt de flesta språkvetare, en estnisk dialekt, även om vissa anser den vara ett eget finsk-ugriskt språk talat i sydöstra Estland. Det är nära besläktat med standardestniskan men uppvisar också drag som saknas i estniskan, som grammatiska skillnader och vokalharmoni. Numera talas võru framförallt av äldre och på landsbygden i sydöstra Estland, då yngre allt mer gått över till standardestniska. En tidning, Uma Leht, har lanserats och ges ut varannan vecka. Låten Tii framfördes av Neiokõsõ på võro som Estlands bidrag till Eurovision Song Contest 2004. (sv)
- Вы́руский диалект ( võro kiil, эст. võru keel; также вы́руский язык, язык вы́ро) — один из диалектов южноэстонского языка или южного наречия эстонского языка, принадлежащий к прибалтийско-финской группе финно-угорских языков. На выруском диалекте говорит около 70 тысяч человек, известных как выру — в основном, в юго-восточной Эстонии, в Выруском уезде и уезде Пылва, исторически составлявших регион Вырумаа. Его носителей также можно найти в Тарту, Таллине и в других частях Эстонии. Язык народа сету (сето), представители которого проживают как в юго-восточной Эстонии, так и в Печорском районе Псковской области России, обычно относят к говорам выруского диалекта. При этом сами сету считают свой язык самостоятельным. (ru)
- Южноэсто́нское наречие — одно из двух наречий эстонского языка. Традиционно считается диалектной группой общего эстонского языка, однако по совокупности структурных и социолингвистических критериев некоторые авторы говорят об отдельных северноэстонском (или собственно эстонском) и южноэстонском языках (см. также проблема «язык или диалект»). Южноэстонское наречие занимает юго-восточную треть Эстонии, граница проходит по реке Эмайыги и озеру Выртсъярв, захватывая на западе возвышенность Сакала. Южноэстонское наречие делится на мульгиский, тартуский и выруский диалекты.
* Самый западный из южноэстонских диалектов, мульгиский, больше других сблизился с североэстонским наречием и имеет много общих черт особенно с западным диалектом последнего.
* Распространённый восточнее тартуский диалект также перенял некоторые северные черты и в каком-то смысле служит связующим звеном между мульгиским и выруским, а также между северноэстонским и выруским.
* Наиболее далёк от северноэстонского выруский диалект, употребляемый на крайнем юго-востоке Эстонии. Он включает сетуский говор, распространённый частично в Псковской области, и вымершие в середине XX столетия говоры лейву и лутси на территории Латвии и красногородский (Kraasna) в Псковской области. С 1980-х годов развивается современный литературный стандарт южноэстонского наречия на основе выруского диалекта — выруский язык. Выруский сохранился гораздо лучше других южно- и североэстонских диалектов и сейчас активно развивается: выходят газеты и телепередачи, преподаётся в школах и т. д. Мульгиский и тартуский очень сильно ассимилировались стандартным эстонским языком и функционально являются его диалектами, хотя структурно ближе к вырускому. Так что чаще говорят о выруском (литературном) языке, включая либо не включая в это понятие другие южноэстонские диалекты. Пример текста на современном южноэстонском (выруском) Статья 1 Декларации прав человека: Kõik inemiseq sünnüseq avvo ja õiguisi poolõst ütesugumaidsis. Näile om annõt mudsu ja süämetunnistus ja nä piät ütstõõsõga vele muudu läbi käümä. (ru)
- Діалект Виро ( võro kiil, ест. võru keel, англ. Võro language, також вируська мова, мова виро) — один із діалектів або південного діалекту естонської мови. Належить до прибалтійсько-фінської групи фінно-угорських мов. Діалектом виро говорить близько 70 тис. осіб, головно в південно-східній Естонії, у Вироському повіті й повіті Пилва, що історично складали регіон Вирумаа. Його носіїв можна знайти і в Тарту, Таллінні та в інших частинах Естонії. (uk)
- Південноестонські діалекти (ест. lõunaeesti murded) — група діалектів естонської мови, що вживаються на південному сході Естонії, до якої входять чотири регіональні варіанти: північно-західні мульгі і тарту та південно-східні виро і . Інколи південноестонські діалекти також вважаються окремою південноестонською мовою (ест. lõunaeesti keel, самоназва lõunaeesti kiil), яка є давньою регіональною мовою півдня Естонії, займаючи третину її території між річкою Емайиґі та озером Виртс'ярв, захоплюючи на заході височину Сакала. Після смерті останніх носіїв лівської мови південноестонська вважається найпівденнішою із балтійсько-фінських мов. Щодо статусу південноестонської мови академічного консенсусу не існує, адже деякі лінгвісти вважають її діалектом стандартної естонської мови, у той час, як інші вважають її окремою балтійсько-фінською мовою. У діахронічному контексті північно- та південноестонська мови є окремими гілками балтійсько-фінських мов. Загалом окрім південноестонської існують також північноестонська група діалектів, що лежить в основі стандартної літературної естонської мови, проте деякі автори на підставі структурних і соціологічних критеріїв говорять про окремі північно- та південноестонську мови. (uk)
- 沃罗语（võro kiil），或称佛罗语，是烏拉爾語系芬蘭-烏戈爾語族波羅的-芬蘭語支下的一种语言。传统上它被认为是愛沙尼亞語南爱沙尼亚语方言群中的一个方言，但现今它有自己的文学标准，并正在寻求爱沙尼亚境内原住区域语言的官方地位。 目前现代南爱沙尼亚各语言中仅有沃罗语在某种程度上被视为独立语言，凭借其与现代标准爱沙尼亚语的较大区别，沃罗语作为独立语言的地位也获得了国际标准化组织（ISO）的认可。居住在爱沙尼亚最东南部传统塞托地区及边界变动后位于俄罗斯境内的塞托人说的塞托语与沃罗语非常相似。有的文献使用“沃罗-塞托语”的名称。 爱沙尼亚语和沃罗语相似程度很高，可以互相通用，几乎所有的沃罗语使用者都会说爱沙尼亚语。作为南爱沙尼亚方言群中最大的语言，沃罗语有74499名使用者（即沃罗人），基本分布于爱沙尼亚东南部，集中居住在历史上沃鲁县的八个乡镇内。由于行政区划的重新划分的缘故，这八个乡镇现今大部分在沃鲁县和珀尔瓦县境内，小部分划至瓦尔加县和塔尔图县内。也有一些沃罗人散居在塔林、塔尔图及爱沙尼亚各地。沃罗人的民族自我认同是爱沙尼亚人，大部分信仰基督教路德宗。与沃罗人语言相近的塞托人大多信仰东正教，区别于沃罗人，塞托人大多拥有爱沙尼亚人和塞托人的双重身份认同。 2011年的爱沙尼亚人口普查中有87,048人声称会说沃罗语。 (zh)
- 南爱沙尼亚语（lõunaeesti kiil），或称南爱沙尼亚语方言群，通行于爱沙尼亚东南部，包括四个方言或变体：塔尔图方言、穆尔吉方言（Mulgi）、沃罗方言和塞托方言。在学术上其地位并无定论，有些语言学家认为南爱沙尼亚语是爱沙尼亚语的一种方言，而有些则认为其是芬兰语支之下的一门独立的语言。利沃尼亚语灭绝后，它是芬兰语支中最南端的语言。南爱沙尼亚语在很大程度上能跟现代标准爱沙尼亚语互通，但是从历时上来说，南北爱沙尼亚语是芬兰语支中两个不同的分支。 现代标准爱沙尼亚语是在爱沙尼亚北部的方言群中演化而成的。但是从17至19世纪在爱沙尼亚南部就已经用一种介于塔尔图南部方言和沃罗北部方言的标准形式出版了文学作品，这个标准形式被称为塔尔图爱沙尼亚语或南爱沙尼亚书面语。这个标准书面语曾通行于沃罗和塔尔图方言区内的学校、教会及法庭里，但没有在塞托或穆尔吉方言区内使用过。 沃罗语是南爱沙尼亚各语言中发展最为完善的语言，因此，在南爱沙尼亚语的现代变体中，通常仅将沃罗语列为单独语言（其与爱沙尼亚语书面语言区别最大，并且被国际标准化组织识别为另一种语言，语言代码vro）。穆尔吉和塔尔图语言变体仍被视为方言。它们位于北爱沙尼亚语言区和南爱沙尼亚语言区的边界，也受到了北爱沙尼亚语方面的许多影响，并且已经处于从南爱沙尼亚语中心地区的南爱沙尼亚语特征最为明显的沃罗语向标准爱沙尼亚语自然过渡的过程中。而塞托语则通常视为沃罗语的方言，或者两者统称为“沃罗-塞托语”。 南爱沙尼亚语的变体也曾经在拉脱维亚北部的莱武（Leivu）语言岛（莱武次方言）、拉脱维亚东部的卢齐（Lutsi）语言岛（卢齐次方言）以及俄罗斯普斯科夫州的塞托地区和克拉斯纳（Kraasna）语言岛（克拉斯纳次方言）通行过。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- لغة ڤورو ,võro kiil' [ˈvɤro kʲi:lʲ] (بالإستونية: võru keel)) هي لغة تنتمي إلى فرعاللغات الفينية التي تنتمي بدورها إلى عائلة اللغات الأورالية. تقليديا كانت تُعتبر هذه اللغة لهجةً من مجموعة لهجات الإستونية الجنوبية للغة الإستونية، لكن في الوقت الحاضر تُعتبر لغة أدبيًّة وحدها تبحث عن الاعتراف الرسمي باعتبارها لغة إقليمية أصليَّة في إستونيا. يتحدَّث الڤورو حوالي 74,499 شخصًا يعيشون في الغالب في جنوب شرق إستونيا في ثمانية أبرشيات مقاطعة ڤورو التاريخيَّة: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä ، Vahtsõliina. هذه الأبرشيات حاليا تتمركز (بسبب إعادة الترسيم) في مقاطعات ڤورو وپولڤا مع أجزاء تمتد إلى مقاطعات ڤالگا وتارتو. يوجد أيضًا متحدثون بهذه اللغة في بلدات تالينّ وتارتو وبقية إستونيا. (ar)
- Võruština (neboli také võro či verština; võrsky võro kiil, estonsky võru keel) je jazyk, který se řadí do baltofinské skupiny ugrofinských jazyků. Tradičně byl považován za dialekt jihoestonské nářeční skupiny estonštiny, avšak od roku 2007 má svou vlastní spisovnou formu (přičemž již roku 2002 vyšel võrusko-estonský slovník) a zkoumá se jeho možné uznání za regionální oficiální jazyk Estonska. Võrusky mluví asi 70 000 lidí žijících většinou na jihovýchodě Estonska, v osmi farnostech Võrumaa: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä a Vahtsõliina. Mluvčí tohoto jazyka se ale nacházejí také v Tallinnu, Tartu a zbytku Estonska. (cs)
- El võro (võro kiil) és una llengua de la família de llengües finoúgriques, és considerat generalment un dialecte de l'estonià, però posseïx la seva pròpia literatura i busca trobar el reconeixement com a llengua regional a Estònia. És parlat per al voltant de 70.000 persones de l'ètnia võro, situats majoritàriament al sud d'Estònia, a les vuit parròquies històriques del Comtat de Võru (Võromaa). (ca)
- Η Βόρο (võro kiil) είναι μια Ουραλική γλώσσα που ομιλείται στην Εσθονία. Θεωρούνταν διάλεκτος της Εσθονικής γλώσσας, ωστόσο σήμερα θεωρείται ξεχωριστή γλώσσα, ενώ θεωρείται περιφερειακή γλώσσα διαφόρων περιοχών της Εσθονίας, όπως της της Εσθονίας. Ομιλητές της γλώσσας μπορούν να βρεθούν στο Τάλιν και στο Τάρτου. Η Βόρο προήλθε από τη Νότια Εσθονική γλώσσα. Σήμερα, υπάρχουν πολλά λογοτεχνικά έργα, ποιήματα και θεατρικά έργα γραμμένα στη Βόρο. Υπάρχει επίσης μια εφημερίδα που γράφεται στη Βόρο. Επίσης, το Εσθονικό συγκρότημα εκπροσώπησε τη χώρα του στη Βόρο στον Διαγωνισμό Τραγουδιού Eurovision 2004 με το τραγούδι "Tii". Αν και η γλώσσα διδάσκεται σε 26 σχολεία της Εσθονίας ως εξωσχολικό μάθημα, σήμερα η γλώσσα τείνει να εξαφανιστεί. (el)
- El idioma võro (en , võro kiil) es una lengua de la familia ugrofinesa, a veces considerada como un dialecto del estonio, aunque posee su propia literatura y se busca su reconocimiento como lengua regional en Estonia. Lo hablan alrededor de 70 mil personas de la etnia võro, en su mayoría ubicadas en el sur de Estonia, en las ocho parroquias históricas del condado de Võru (Võromaa). (es)
- Le võro (ou voro, võro-seto, voru, võru) appartient à la branche fennique de la famille des langues ouraliennes, il est considéré comme une variante de l'estonien. Il compte environ 87 000 locuteurs en 2011, situés dans les comtés de Põlva, de Tartu, de Valga et de Võru. Il s'écrit au moyen de l'alphabet latin. (fr)
- Les langues sud-estoniennes sont des langues finno-ougriennes parlées dans les Pays baltes, notamment au sud de l'Estonie et en Lettonie. Elles comprennent:
* le lutsi maarahvas (probablement éteint).
* le mulgi.
* le seto.
* le tartu
* le võro. (fr)
- 버로어(võro kiil)는 핀우그리아어파에 속하는 언어이다. 예부터 에스토니아어의 남동부 방언쯤으로 여겨져 왔으나, 오늘날에는 독자적 문어전통을 가진 별도의 언어로 인정받기 위해 노력하고 있다. 약 7만명이 이 말을 일상언어로 쓰고 있으며 사용자는 주로 에스토니아 남동부 버루 지역에 집중되어 있다. 또한 에스토니아의 큰 도시들인 탈린이나 타르투 등에도 버로어를 쓰는 사람들이 진출해 있다. (ko)
- ヴォロ語（ヴォロご、ヴォロ語: võro kiil）、ヴォル語（ヴォルご、エストニア語: võru keel）は、エストニア南東部（ヴォルマー）の言語。エストニア語、フィンランド語、ハンガリー語同様、ウラル語族・フィン・ウゴル語派に属する。ヴォル人と呼ばれる7万人の人々によって、郷土色の強い地域言語として話されている。タリンやタルトゥなど、エストニア各地にも話者がいる。 現在、26の学校で週1回ヴォロ語が教えられている。また、ヴォロ語だけで書かれている新聞Uma Lehtが、毎月2回発行されている。 ヴォロ語の読み方は、おおむねエストニア語と同じである。ただし、q は声門閉鎖音を、y は狭中舌非円唇母音を表す。 ś, ń, ĺ, t́, ḱ, h́のような「´」のついた子音字は、口蓋化を表す。ただし、s'のようにアポストロフィーで書かれることもある。 フィンランド語やハンガリー語同様、母音調和が行われる。 (ja)
- La lingua võro, detta anche voro o voru, è una lingua baltofinnica parlata in Estonia. (it)
- Võro (võro kiil) is een taal die tot de Oostzeefinse tak van de Fins-Oegrische talen behoort. Traditioneel is het een dialect van het Zuid-Estisch of Estisch, maar het heeft z'n eigen letterkundige taal en is in onderzoek voor officiële erkenning als een autochtone regionale taal van Estland. Het Võro heeft ongeveer 70.000 sprekers waarvan de meeste in zuidoost-Estland, in de acht parochiën van Võrumaa: Karula, , Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpina, en Vahtsõliina. Deze gemeenten zijn tegenwoordig ondergebracht in de provincies Võrumaa en Põlvamaa met delen van de provincies Valgamaa en Tartumaa. Sprekers kunnen ook in plaatsen als Tallinn, Tartu en de rest van Estland gevonden worden. (nl)
- Võru (võro kiil) är, enligt de flesta språkvetare, en estnisk dialekt, även om vissa anser den vara ett eget finsk-ugriskt språk talat i sydöstra Estland. Det är nära besläktat med standardestniskan men uppvisar också drag som saknas i estniskan, som grammatiska skillnader och vokalharmoni. Numera talas võru framförallt av äldre och på landsbygden i sydöstra Estland, då yngre allt mer gått över till standardestniska. En tidning, Uma Leht, har lanserats och ges ut varannan vecka. Låten Tii framfördes av Neiokõsõ på võro som Estlands bidrag till Eurovision Song Contest 2004. (sv)
- Діалект Виро ( võro kiil, ест. võru keel, англ. Võro language, також вируська мова, мова виро) — один із діалектів або південного діалекту естонської мови. Належить до прибалтійсько-фінської групи фінно-угорських мов. Діалектом виро говорить близько 70 тис. осіб, головно в південно-східній Естонії, у Вироському повіті й повіті Пилва, що історично складали регіон Вирумаа. Його носіїв можна знайти і в Тарту, Таллінні та в інших частинах Естонії. (uk)
- 沃罗语（võro kiil），或称佛罗语，是烏拉爾語系芬蘭-烏戈爾語族波羅的-芬蘭語支下的一种语言。传统上它被认为是愛沙尼亞語南爱沙尼亚语方言群中的一个方言，但现今它有自己的文学标准，并正在寻求爱沙尼亚境内原住区域语言的官方地位。 目前现代南爱沙尼亚各语言中仅有沃罗语在某种程度上被视为独立语言，凭借其与现代标准爱沙尼亚语的较大区别，沃罗语作为独立语言的地位也获得了国际标准化组织（ISO）的认可。居住在爱沙尼亚最东南部传统塞托地区及边界变动后位于俄罗斯境内的塞托人说的塞托语与沃罗语非常相似。有的文献使用“沃罗-塞托语”的名称。 爱沙尼亚语和沃罗语相似程度很高，可以互相通用，几乎所有的沃罗语使用者都会说爱沙尼亚语。作为南爱沙尼亚方言群中最大的语言，沃罗语有74499名使用者（即沃罗人），基本分布于爱沙尼亚东南部，集中居住在历史上沃鲁县的八个乡镇内。由于行政区划的重新划分的缘故，这八个乡镇现今大部分在沃鲁县和珀尔瓦县境内，小部分划至瓦尔加县和塔尔图县内。也有一些沃罗人散居在塔林、塔尔图及爱沙尼亚各地。沃罗人的民族自我认同是爱沙尼亚人，大部分信仰基督教路德宗。与沃罗人语言相近的塞托人大多信仰东正教，区别于沃罗人，塞托人大多拥有爱沙尼亚人和塞托人的双重身份认同。 2011年的爱沙尼亚人口普查中有87,048人声称会说沃罗语。 (zh)
- L'estonià meridional és parlat al sud-est d'Estònia i comprén les varietats de Tartu, Mulgi, Võro i . No hi ha cap consens acadèmic sobre el seu estatus, llavors alguns lingüistes el consideren un conjunt de dialectes estonians, mentre que altres lingüistes consideren l'estonià meridional una llengua finesa independent. Diacrònicament parlant, l'estonià septentrional i meridional són branques separades de les llengües baltofineses. (ca)
- Η Νότια Εσθονική γλώσσα είναι γλώσσα που ομιλείται στη νοτιοανατολική Εσθονία, που περιλαμβάνει τις ποικιλίες Τάρτου, Μούλγκι, Βόρο και Σέτο. Δεν υπάρχει ακαδημαϊκή συναίνεση σχετικά με την γλωσσολογική κατάστασή της, καθώς ορισμένοι γλωσσολόγοι θεωρούν τη Νότια Εσθονική ως διάλεκτο της Εσθονικής ενώ άλλοι γλωσσολόγοι θεωρούν τη Νότια Εσθονία μια ανεξάρτητη φιννική γλώσσα. Σήμερα, η Βόρεια και η Νότια Εσθονική γλώσσα θεωρούνται ξεχωριστοί κλάδοι των φιννικών γλωσσών. (el)
- Võro (võro kiiĺ) ist nach traditioneller Auffassung ein Dialekt des Estnischen. Einige Autoren sprechen aber auch von einer selbstständigen finno-ugrischen Sprache, dem Südestnischen, die zum ostseefinnischen Zweig der finno-ugrischen Sprachen gehört. Võro wird heute vom estnischen Staat als indigene Regionalsprache Estlands gefördert und hat ungefähr 70.000 Sprecher, die hauptsächlich im Süden Estlands leben. (de)
- Als Südestnische Dialekte – etliche Forscher sprechen auch von einer Südestnischen Sprache (lõunaeesti kiil), estnisch lõunaeesti keel – bezeichnet man finno-ugrische Dialekte im Süden des heutigen Estland. Sie umfasst hauptsächlich die Sprachvarietäten Võro, Tartu, Mulgi und Seto. (de)
- La sudestona lingvo - propra nomigo en la nuna literatura lingvo Lõunõeesti kiil - estas lingvo aŭ grupo da dialektoj parolataj en suda Estonio (distriktoj Võrumaa, Põlvamaa, Valgamaa, Tartumaa kaj Viljandimaa), en Pskova provinco de Rusio kaj en Latvio. La moderna estona lingvo evoluis surbaze de la nordaj dialektoj de la estona lingvo, sed pli frue en la 17-a ĝis 19-a jarcentoj tekstoj estis publikigitaj ankaŭ en sudestona lingvo. La traduko de Nova Testamento estis eldonita en la sudestona lingvo en 1686. Ekzemplo el malnova literatura lingvo el Tartu-a dialekto (eo)
- La voroa lingvo - voroe võro kiiĺ - estas variaĵo de la baltmar-finnaj lingvoj, do de la nordeŭropa tipo de finn-ugraj lingvoj, kaj parolatas en la suda parto de Estonio. Kutime ĝi konsideratas dialekto de la estona lingvo, sed ĝi havas malsamojn en fonetiko, morfologio, sintakso, kaj leksiko, kaj havas sian propran skriblingvon. Tial iuj lingvistoj ankaŭ konsideras ĝin kaj la setoan kune aparta branĉo de la finn-ugra lingvaro, kategoriigita "sudestona lingvo". Parolas la voroan pli-malpli 70 000 homoj, kiuj plejparte vivas en la sudo de Estonio. La estonia ŝtato ekde sia resendependiĝo en 1991 rekonas la lingvon "aŭtoĥtona regiona lingvo de Estonio" kaj subtenas ĝian kulturon. (eo)
- El dialecto estonio meridional, denominado también por otros investigadores como idioma estonio meridional (lõunaeesti kiil, en estonio lõunaeesti keel) es una lengua ugrofinesa cercana al võro que hablan unas 80.000 personas de la región del Báltico, principalmente en Estonia, Letonia, en el noreste de Europa así como en regiones fronterizas de Rusia. Engloba esencialmente las siguientes variantes: võro, , mulgi y seto. (es)
- Bahasa Võro adalah bahasa Uralik. Secara tradisional, ini telah dianggap sebagai dialek dari kelompok dialek Estonia Selatan dari bahasa Estonia, tetapi saat ini ia memiliki standar kesastraannya sendiri dan sedang mencari pengakuan resmi sebagai bahasa daerah asli Estonia. Võro memiliki sekitar 75.000 pembicara yang sebagian besar berada di Estonia tenggara, di delapan paroki di Wilayah V Countyru yang bersejarah: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä dan Vahtsõliina. (in)
- Võro (Võro: võro kiilʼ [ˈvɤro kʲiːlʲ], Estonian: võru keel) is a language belonging to the Finnic branch of the Uralic languages. Traditionally, it has been considered a dialect of the South Estonian dialect group of the Estonian language, but nowadays it has its own literary standard and efforts have been undertaken to seek official recognition as an indigenous regional language of Estonia. Võro has roughly 75,000 speakers (Võros) mostly in southeastern Estonia, in the eight parishes of the historical Võru County: Karula, Harglõ, Urvastõ, Rõugõ, Kanepi, Põlva, Räpinä and Vahtsõliina. These parishes are currently centred (due to redistricting) in Võru and Põlva counties, with parts extending into Valga and Tartu counties. Speakers can also be found in the cities of Tallinn and Tartu and th (en)
- Język võro (võro kiil) – język ugrofiński z podgrupy bałtycko-fińskiej (rodzina uralska), właściwy dla liczącej ok. 70 tys. ludzi populacji zamieszkałej w południowo-wschodniej części Estonii, oraz w przygranicznych rejonach Łotwy i Rosji (nad jeziorem Pejpus). Przez długi czas uważany za dialekt estońskiego, po rozpadzie ZSRR został uznany przez miejscowe władze za odrębny język. Ma status języka regionalnego w prowincji Tartu (pol. Dorpat) i jest wykładany w 26 szkołach. Dwa razy w miesiącu wychodzi w nim gazeta „Uma Leht”. Mimo to ulega zanikowi. Przekład Biblii na võro powstał w 1686 roku. (pl)
- A Língua võro (võro kiil) é uma língua pertencente ao ramo Fino-Bálticas das Línguas Fino-Ugrianas. Tradicionalmente é considerada um dialeto do ou do estoniano, porém tem sua própria língua literária e está à procura de reconhecimento oficial como uma língua regional autóctone da Estônia. A Língua võro tem aproximadamente 70.000 falantes no mundo, mas a grande parte esta na minoria Võros que se encontra nas regiões históricas de Võrumaa, no sudeste da Estônia. A língua võro é falada em oito paróquias da histórica região de Võru (Võromaa): Karula, , , , Kanepi, Põlva, , e . (pt)
- Het Zuidestisch (lõunaeesti kiil) behoort tot de Oostzeefinse tak van de Fins-Oegrische talen. De taal wordt gesproken in Zuid-Estland in de omgeving van de universiteitsstad Tartu. Een dialect van de taal, Võro, werd in 1990 door ongeveer 50.000 mensen in Estland en Letland gesproken. Naast het Võro kent de taal nog drie dialecten: Mulgi, en Seto. (nl)
- Вы́руский диалект ( võro kiil, эст. võru keel; также вы́руский язык, язык вы́ро) — один из диалектов южноэстонского языка или южного наречия эстонского языка, принадлежащий к прибалтийско-финской группе финно-угорских языков. На выруском диалекте говорит около 70 тысяч человек, известных как выру — в основном, в юго-восточной Эстонии, в Выруском уезде и уезде Пылва, исторически составлявших регион Вырумаа. Его носителей также можно найти в Тарту, Таллине и в других частях Эстонии. (ru)
- Южноэсто́нское наречие — одно из двух наречий эстонского языка. Традиционно считается диалектной группой общего эстонского языка, однако по совокупности структурных и социолингвистических критериев некоторые авторы говорят об отдельных северноэстонском (или собственно эстонском) и южноэстонском языках (см. также проблема «язык или диалект»). Южноэстонское наречие занимает юго-восточную треть Эстонии, граница проходит по реке Эмайыги и озеру Выртсъярв, захватывая на западе возвышенность Сакала. Южноэстонское наречие делится на мульгиский, тартуский и выруский диалекты. (ru)
- Південноестонські діалекти (ест. lõunaeesti murded) — група діалектів естонської мови, що вживаються на південному сході Естонії, до якої входять чотири регіональні варіанти: північно-західні мульгі і тарту та південно-східні виро і . Щодо статусу південноестонської мови академічного консенсусу не існує, адже деякі лінгвісти вважають її діалектом стандартної естонської мови, у той час, як інші вважають її окремою балтійсько-фінською мовою. У діахронічному контексті північно- та південноестонська мови є окремими гілками балтійсько-фінських мов. (uk)
- 南爱沙尼亚语（lõunaeesti kiil），或称南爱沙尼亚语方言群，通行于爱沙尼亚东南部，包括四个方言或变体：塔尔图方言、穆尔吉方言（Mulgi）、沃罗方言和塞托方言。在学术上其地位并无定论，有些语言学家认为南爱沙尼亚语是爱沙尼亚语的一种方言，而有些则认为其是芬兰语支之下的一门独立的语言。利沃尼亚语灭绝后，它是芬兰语支中最南端的语言。南爱沙尼亚语在很大程度上能跟现代标准爱沙尼亚语互通，但是从历时上来说，南北爱沙尼亚语是芬兰语支中两个不同的分支。 现代标准爱沙尼亚语是在爱沙尼亚北部的方言群中演化而成的。但是从17至19世纪在爱沙尼亚南部就已经用一种介于塔尔图南部方言和沃罗北部方言的标准形式出版了文学作品，这个标准形式被称为塔尔图爱沙尼亚语或南爱沙尼亚书面语。这个标准书面语曾通行于沃罗和塔尔图方言区内的学校、教会及法庭里，但没有在塞托或穆尔吉方言区内使用过。 南爱沙尼亚语的变体也曾经在拉脱维亚北部的莱武（Leivu）语言岛（莱武次方言）、拉脱维亚东部的卢齐（Lutsi）语言岛（卢齐次方言）以及俄罗斯普斯科夫州的塞托地区和克拉斯纳（Kraasna）语言岛（克拉斯纳次方言）通行过。 (zh)
|
