Басанець Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Олексійович Басанець
Народження23 квітня 1926(1926-04-23)
Бурімка, Ічнянський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Смерть16 жовтня 2007(2007-10-16) (81 рік)
 Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет
НавчанняОдеське художнє училище
Київський художній інститут
Діяльністьхудожник
ВчительІванов Михайло Інокентійович
Відомі учніБессараба Леонід Павлович
ЧленНаціональна спілка художників України
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»
народний художник УРСР заслужений художник УРСР

Петро Олексійович Басане́ць (23 квітня 1926, Бурімка — 16 жовтня 2007, Київ) — український живописець, графік, педагог; професор з 1981 року; член Спілки художників України з 1961 року. Батько художників Юрія та Олександри Басанців.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня 1926 року в селі Бурімці (тепер Прилуцький район Чернігівської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні з 1944 року[1].

1952 року з відзнакою[2] закінчив Одеське художнє училище; 1958 року — Київський художній інститут (навчався у Віктора Пузиркова, Михайла Іванова, Карпа Трохименка, Володимира Костерицького). З 1961 року викладав у Київському художньому інституті.

Брав участь у всеукраїнських (з 1958 року), зарубіжник виставках (Німеччина, 1985). Персональні виставки відбулися в Ічні (1987), Чернігові (1988), Києві (1999, 2000, 2002), Прилуках (2002).

Жив у Києві в будинку на вулиці Миропільській, 94, квартира 65. Помер в Києві 16 жовтня 2007 року. Похований в Бурімці.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису, станкової та книжкової графіки, у жанрі портрета. Серед робіт:

  • «Материн город» (1950);
  • «Ходаки з Чернігівщини» (1958);
  • «Церква у Седневі» (1962);
  • «Українці у В. І. Леніна» (1963);
  • «У рідному краї» (1964);
  • «Додому» (1965);
  • триптих «Чернігівці — герої Жовтня» (1967);
  • «Ю. Коцюбинський у В. І. Леніна» (1969);
  • «Танкісти» (1970);
  • «Чекають молодих» (1972);
  • «Однополчани» (1973);
  • «Наш клас» (1975);
  • «9 травня» (1984);
  • «Липова алея у Качанівці» (1985);
  • «Додому» (1985);
  • «Свято на Черкаській землі» (1986);
  • «Ранок у Качанівці» (1990)
  • «Гонта під Уманню» (1991);
  • «Чуття єдиної родини» (1991);
  • «Золота осінь» (1992);
  • «Роде мій великий, роде мій прекрасний» (1992—1995);
  • «Україна духовна» (1999).

Автор портретів: Миколи Кибальчича (1970), Георгія Якутовича (1980), Павла Тичини (1991), Олеся Гончара (1993), Олексія Коломійця (1993), Тараса Шевченка (1994), Михайла Романишина (1999), Левка Лук'яненка (1999).

Автор ілюстрацій до роману Антона Хижняка «Данило Галицький» (Київ, 1951). Ілюстрував обкладинку книжки Станіслава Реп’яха «…Моє серце в Ічні…»[2].

Твори зберігаються у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України та в Національному художньому музеї України.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Память народа.(рос.)
  2. а б Чернігівська ОУНБ імені В. Г. Короленка. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 14 серпня 2020.

Література

[ред. | ред. код]