Кривоносівка (Золотоніський район)
село Кривоносівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Тер. громада | Зорівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71040110040069217 |
Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Засноване | кінець 17 століття |
Населення | 704 (на 1 січня 2007 року) |
Площа | 2,697 км² |
Густота населення | 261 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19746 |
Телефонний код | +380 4737 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°46′35″ пн. ш. 32°17′10″ сх. д. / 49.77639° пн. ш. 32.28611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115 м |
Відстань до обласного центру |
40,4 (фізична) км[1] |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Зорівка |
Карта | |
Мапа | |
Кривоно́сівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Зорівської сільської громади. Населення — 704 чоловік (на 1 січня 2007 року).
Село розташоване в східній частині району, на сході межує з Чорнобаївською громадою. Рельєф рівнинний, лише кілька курганів виділяються на фоні рівнини.
Засноване село наприкінці XVII століття. Про історію походження Кривоносівки існує кілька переказів-легенд. Так, на думку деяких дослідників, засновником села був славнозвісний козацький полковник Максим Кривоніс, який оселився в цьому місці на березі озера Розсохи. Проте історичні документи спростовують ці свідчення, бо в першій половині XVII століття узбережжя Розсоші не було безлюдним степом.
Селище було приписане до Михайлівської церкви в Лукашівці.[2][3][4]
Селище є на мапі 1826-1840 років.[5]
Село відносилось до Вознесенській волості Золотоніського повіту. За даними перепису 1859 року в селі було 165 дворів, проживало 840 осіб. У користуванні вони мали 120 десятин землі.
Перед 1911 роком з'явилась своя Богословська церква[6][7]
Восени 1928 року,під час примусової колективізації, утворилися перші колгоспи: «Жовтнева зірка», «Пролетарський степ», «Червона нива». 1930 році ці три артілі об'єдналися в один колгосп імені Косіора.
У 1958 році село електрифіковано. У 1959 році колгосп «Комунар» села Кривоносівка і колгосп «Перемога» села Хрущівка були об'єднані в один. Згодом, у 1961 році господарства роз'єдналися і колгосп одержав назву імені Шевченка. Потім був перейменований в імені Мічуріна. Завдяки підвищенню культури землеробства, правильному добору кадрів, колгосп перетворився в багатогалузеве господарство, яке мало в обробітку 770 га сільськогосподарських угідь. У результаті реорганізації господарство було перейменовано в СТОВ «Мічурінське», керівником якого був Полях Віталій Іванович.
До послуг мешканців села дві бібліотеки, відділення зв'язку, Будинок культури, загальноосвітня школа, дитячий садок «Сонечко». Медичне обслуговування здійснює фельдшерсько-акушерський пункт.
- Кучеренко Микола Іванович — співавтор проекту готелів «Росія» та «Одеса», був художником-оформлювачем у Палаці культури «Україна», лауреат премії ім. Г. Сковороди;
- Пуха Іван Григорович — художник;
- Микола Моторний — журналіст, заступник головного редактора газети «Український футбол».
- Безгуба Микола Іванович — підприємець, президент футбольного клубу «Ураган» (с. Кривоносівка, чемпіон Золотоніського району з футболу 2000, 2008 років).
- Шевченко Надія Дмитрівна (1921—1997) — українська вчителька, заслужений вчитель УРСР, відмінник народної освіти УРСР.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 616 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 476 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 473 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |