Місячниця (мох)
| Місячниця (мох) | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Lunularia cruciata (Linnaeus 1753) Dumortier 1822 ex Lindberg 1868 | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
* Selenia Hill 1773 non Nutt. 1825
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Місячниця (Lunularia) — рід печіночників, який містить єдиний вид місячниця хрещата (Lunularia cruciata). Це єдиний рід родини місячницевих (Lunulariaceae)[1][2]. Належить до порядку Marchantiales (донедавна включався до порядку Lunulariales)[3][4][5].
L. cruciata поширена по всьому світу, зустрічається на континентах, включаючи Європу, Австралазію, Азію, Америку та Африку. Він зазвичай зустрічається в Західній Європі та походить із Середземноморського регіону, де частіше зустрічаються морфологічні форми статевого розмноження[6]. Він також поширений у Каліфорнії, де зараз росте «дико», і відомий як інтродукований бур’ян у садах і теплицях Австралії[7]. Елла Орр Кемпбелл вважала, що L. cruciata була завезена в Нову Зеландію десь після 1867 року[8]. Спорофіти L. cruciata рідкісні, але їх можна знайти в європейських регіонах, а також у Південній Африці, Аргентині, Каліфорнії, Індії, Японії та Новій Зеландії[6].
L. cruciata росте у вологих, затінених і порушених середовищах існування, таких як краї доріжок і стін[9]. Може виступати індикатором поживних речовин, оскільки часто росте в лужному, евтрофному або високоевтрофному ґрунті[6]. Інші середовища існування включають суглинок, валуни, бетон, відкриті коріння дерев, вкриті ґрунтом колоди та проміжки між камінням тротуарів[6]. L. cruciata також росте як садовий бур'ян у садах, оранжереях і парках[6][9]. L. cruciata чутлива до морозів і часто зустрічається біля води[6].
L. cruciata вирощує великі, дихотомічно розгалужені зелені таломи з чашками гемми у формі півмісяця, що містять дископодібні гемми[9]. Це унікальна морфологічна характеристика, якою не володіють інші талоїдні печіночники. Поверхня його талома блискуча, ледь помітна і всіяна дрібними повітряними порами. При висиханні талом набуває жовтуватого кольору, а його край закочується всередину[9].
- ↑ Söderström (2016). World checklist of hornworts and liverworts. PhytoKeys (59): 1—826. doi:10.3897/phytokeys.59.6261. PMC 4758082. PMID 26929706.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Part 2- Plantae (starting with Chlorophycota). Collection of genus-group names in a systematic arrangement. Архів оригіналу за 06.10.2016. Процитовано 30.06.2016.
- ↑ Flores, Jorge R.; Catalano, Santiago A.; Muñoz, Jesus; Suárez, Guillermo M. (2018). Combined phylogenetic analysis of the subclass Marchantiidae (Marchantiophyta): towards a robustly diagnosed classification. Cladistics (англ.). 34 (5): 517—541. doi:10.1111/cla.12225. PMID 34706484. S2CID 52831959.
- ↑ Flores, Jorge R.; Bippus, Alexander C.; Suárez, Guillermo M.; Hyvönen, Jaakko (2020). Defying death: incorporating fossils into the phylogeny of the complex thalloid liverworts (Marchantiidae, Marchantiophyta) confirms high order clades but reveals discrepancies in family-level relationships. Cladistics (англ.). 37 (3): 231—247. doi:10.1111/cla.12442. ISSN 1096-0031. PMID 34478198. S2CID 225165843.
- ↑ Cole, Theodor C. H.; Hilger, Hartmut H.; Goffinet, Bernard (2019). Bryophyte Phylogeny Poster (BPP) (англ.). doi:10.7287/peerj.preprints.27571v3. S2CID 196666379.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б в г д е Kirschner R., Nebel M. & Butterfass T. (2010). Observations on fertile populations of Lunularia cruciata (L.) Dumort. ex Lindb. (Marchantiopsida: Lunulariaceae) in Germany (PDF). Stuttgarter Beiträge Naturkunde Serie A [Biologie]. NS_3_A: 363—371.
- ↑ Schuster, Rudolf M. The Hepaticae and Anthocerotae of North America, volume VI, pages 80-91. (Chicago: Field Museum of Natural History, 1992). ISBN 0-914868-21-7.
- ↑ Campbell, Ella O. (1965). Lunularia in New Zealand. Tuatara. 13 (1): 31—41. Процитовано 27.05.2016.
- ↑ а б в г Crescent-cup Liverwort | NatureSpot. www.naturespot.org.uk. Процитовано 5 квітня 2022.
