Нижньоюрківська вулиця
| Нижньоюрківська вулиця Київ | |
|---|---|
 Відділення зв'язку № 80 | |
| Місцевість | Юрковиця |
| Район | Подільський |
| Назва на честь | гори Юрковиці |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,06 км |
| Координати початку | 50°28′10.6″ пн. ш. 30°30′10.5″ сх. д. / 50.46961° пн. ш. 30.50292° сх. д. |
| Координати кінця | 50°28′5.8″ пн. ш. 30°29′30.3″ сх. д. / 50.46828° пн. ш. 30.49175° сх. д. |
| поштові індекси | 04080 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Тараса Шевченка» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | № 80 |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11147 |
| У проєкті OpenStreetMap | r415977 |
| Мапа | |
 | |
 Нижньоюрківська вулиця у Вікісховищі | |
Нижньою́рківська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Юрковиця. Пролягає від Кирилівської вулиці до вулиці Стара Поляна та вулиці Князя Володимира Мономаха. До вулиці прилучається Нижньоюрківський провулок.
Вулиця разом з нинішньою Юрківською вулицею, що на Подолі, утворювали єдину Юрківську вулицю[1] [2], і під цією назвою вперше згадується як запроектована в період 1830–1839 років, у 1859 році офіційно відкрита для проїзду. Назва Юрківська походить від річки Юрковиця (Сверховиця), яка впадала у Почайну, і вздовж русла якої пролягала вулиця. Нині по її руслу і лежать дві вулиці Нижньоюрківська та Юрківська[3]. Єдина Юрківська вулиця на картах після 1905 року вже згадується як дві окремих: Велика Юрківська[4] [5], що піднімалася на гору до вулиці Печенізька; та Юрківська. Велику Юрківську вулицу після 1929[6] подовжено та розбито на дві: Верхньоюрківську, що нині зветься Князя Володимира Мономаха, та Нижньоюрківську.
У XIX — на початку XX століття існувала також Мала Юрківська вулиця (простягалася від теперішньої вулиці Академіка Ромоданова у бік Реп'яхова яру, паралельно Загорівській[7]. Ліквідована в зв'язку зі знесенням забудови). Назву Юрківський провулок мало відгалуження Нижньоюрківської вулиці поблизу її початку (нині Нижньоюрківський провулок). Сама ж Нижньоюрківська вулиця слугує продовженням Юрківської вулиці.
- Відділення зв'язку № 80 (буд. № 3)
- Пожежна частина № 14 (буд. № 5)
- Військова частина 3078 Національної гвардії України (буд. № 8А)
- Київська стрічкоткацька фабрика (буд. № 31)
- ↑ Схема Києва 1894 рік. Видання С.В. Кульженко. http://starkiev.com/карты-киева/. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ План Києва 1900 року. http://toursdekiev.com.ua/uk/map (укр.). 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Енциклопедичний довідник «Київ», ред. Кудрицький, Київ, УРЕ, 1985 р.
- ↑ План Києва 1905 року. http://toursdekiev.com.ua/uk/map. 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ План Києва 1911 року. http://starkiev.com/карты-киева/. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Німецька карта Києва 1929 року. http://toursdekiev.com.ua/uk/map. 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Карта Києва 1913 року. http://toursdekiev.com.ua/uk/map (укр.). 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- Нижньоюрківська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Нижньоюрківська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 116.
- Нижньоюрківська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 149–150. — ISBN 5-88500-070-0.
- Нижньоюрківська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 173. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Нижньоюрківська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Вул. Нижньоюрківська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
