Кирилівська вулиця (Київ)
Кирилівська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Поділ (Плоське), Куренівка |
Район | Подільський, частково Оболонський і Шевченківський |
Назва на честь | Кирилівська церква |
Колишні назви | |
Плоська, Кирилівська, Куренівська (част.), ім. Єжова (част.), Вишгородська (част.), Фрунзе | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 5,1 км |
Координати початку | 50°28′0″ пн. ш. 30°30′35.1″ сх. д. / 50.46667° пн. ш. 30.50975° сх. д. |
Координати кінця | 50°29′47.8″ пн. ш. 30°27′24.3″ сх. д. / 50.49661° пн. ш. 30.45675° сх. д. |
поштові індекси | 02000, 04070, 04071, 04080 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа» «Виноградар (будується)» |
Автобуси | А 72; 32 (по вул. Білицькій); 50 (по вул. Олени Теліги) |
Трамваї | Т 11, 12, 16, 19 |
Тролейбуси | Тр 6, 18, 25, 28, 33; 27, 30, 31 (по вул. Олени Теліги) |
Маршрутні таксі | Мт 181, 183, 227, 518, 525, 558, 586, 587; 150, 242, 410, 421, 463, 550, 598 (по вул. Олени Теліги); 537 (по вул. Білицькій) |
Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Оболонська», «Вулиця Оленівська», «Пивзавод», «Вулиця Заводська», «Фармак», «ТОВ „Поділ бізнес-парк“», «Вулиця Вікентія Хвойки», «Стадіон „Спартак“», «Куренівський парк», «Вулиця Рилєєва», «Проспект Степана Бандери», «Вулиця Сирецька», «Площа Петропавлівська», «Куренівський ринок», «Вулиця Білицька» |
Найближчі залізничні станції | з. п. Пріорка |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | Кирилівська церква, церква Костянтина та Олени, Петропавлівська церква |
Навчальні заклади | ЗОШ № 17, ЗОШ № 114 |
Поштові відділення | № 73 |
Забудова | житлові, громадські та промислові споруди XIX — початку ХХ століття, промислова забудова 1930–70-х років, житлова забудова 1950–80-х років |
Підприємства | ВАТ «Фармак», Пивзавод на Подолі, Хлібзавод № 7 зараз центр сучасного мистецтва «Хлібзавод», Київський меблевий комбінат, Подільське трамвайне депо, Київська макаронна фабрика, Фарммаш |
Парки | Куренівський парк |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11785 |
У проєкті OpenStreetMap | r530662 |
Мапа | |
Кирилівська вулиця у Вікісховищі |
Кири́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському, Оболонському і Шевченківському районах міста Києва, місцевості Поділ (Плоське), Куренівка. Пролягає від Ярославської до Білицької вулиці. Вулицею частково проходить межа між Подільським і Оболонським та між Подільським і Шевченківським районами.
Прилучаються Щекавицька вулиця, Ромський провулок, вулиці Введенська, Оболонська, Нижньоюрківська, Юрківська, Оленівська, Мильний провулок (двічі), Заводська вулиця, Богуславський узвіз, вулиці Миколи Кравченка, Вікентія Хвойки, узвози Смородинський, Подільський, вулиці Тульчинська, Троїцько-Кирилівська, Олени Теліги, Куренівський парк, вулиці Петропавлівська, Рилєєва, проспект Степана Бандери, Куренівська вулиця, Цукровий провулок, Сирецька вулиця, Петропавлівська площа і Бондарський провулок. Продовженням вулиці у бік площі Тараса Шевченка є Вишгородська вулиця.
Вулиця відома від XVII століття як незабудований шлях від Подолу до Куренівки та Пріорки у бік Вишгорода. З XVIII століття фігурувала під назвою Пло́ська (Пло́сська; від історичної місцевості Плоське, через яку вона проходить).
У 1869 році отримала назву Кири́лівська[1], від Кирилівського монастиря, до якого вона прямує (заснований у XII столітті, його головна церква нині розташована по вулиці Олени Теліги № 12). Простягалася до колишньої Кирилівської площі (знаходилася між теперішніми Кирилівською та Тульчинською вулицями і Подільським узвозом).
Не пізніше 1930 року була перейменована на вулицю Фрунзе[2], на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе.
1939 року до неї було приєднано Куренівську вулицю[3] (відома від 2-ї половини XIX століття як центральна дорога Куренівки, у 1937–1939 роках — вулиця ім. Єжова[4][5], на честь наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова) і частину Вишгородської вулиці (від теперішньої Петропавлівської площі до Білицької вулиці), після чого вулиця досягла нинішніх розмірів. Назву вулиці було підтверджено 1944 року[6].
У другій половині XIX століття частина вулиці між Оленівською вулицею та Куренівкою почала забудовуватись переважно промисловими підприємствами — тут виникли цегельні, цементний завод «Фор» (його співвласником був В. В. Городецький; тепер тут шиферний завод, садиба № 102), існували великі пивзаводи М. В. Ріхерта (садиба № 35, поруч був цегельний завод того самого власника), М. Г. Хрякова (садиба № 40), дріжджо-винокурне підприємство (згодом — Хлібзавод № 7). У радянські часи промислова зона на цьому відтинку вулиці стала ще більшою, поглинувши всю житлову забудову між Подолом і Куренівкою. Станом на 1985 рік тут діяли такі підприємства: завод столових екстрактів (№ 35), фабрика художньої галантереї (№ 39), дослідно-експериментальний механічний завод (№ 40), пивоварний завод № 2 (№ 41), завод молочної кислоти (№ 53), хлібозавод № 7 (№ 65), експериментальний механічний завод (№ 69), хіміко-фармацевтичний завод імені М. В. Ломоносова (№ 74), комбікормовий завод (№ 98), комбінат азбоцементних виробів (№ 102), дослідний завод «Еталон» (№ 104) та ін.[7]
У 1891 році вулицею прокладено одну з двох ліній кінного трамвая, влаштоване Троїцьке трамвайне депо. Електрифікована у 1896 році, трамвайна лінія пролягає тут і дотепер, залишаючись таким чином найдавнішою трамвайною лінією міста. Тут курсують трамвайні маршрути № 11, 12, 16, 19.
У листопаді 2011 року на сесії Київради розглядалося питання про повернення вулиці Фрунзе історичної назви Кирилівська, однак необхідної кількості голосів проєкт не набрав.[8][9]
Історичну назву вулиці було відновлено рішенням Київської міської ради КМДА № 8/873 від 22 січня 2015 року[10][11].
14 березня 2022 року будинки №№ 115, 115/1 і 117 зазнали пошкоджень (вибито шибки, пошкоджено фасади) через падіння уламків російської крилатої ракети під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Унаслідок падіння фрагмента ракети загинула одна людина, на проїзній частині вулиці перед будинком № 115/1 утворилася вирва. Було майже повністю знищено тролейбус, що стояв на розі вулиць Кирилівської і Рилєєва, істотно пошкоджено торговельні кіоски та зупинки громадського транспорту в радіусі 50 м, обірвано контактну тролейбусну мережу на відтинку від проспекту Степана Бандери до Петропавлівської вулиці (відновлено 10 липня 2022 року).[12][13]
- Спеціалізована загальноосвітня школа № 17 з поглибленим вивченням математики (заснована 1938 року[14]; буд. № 8)
- Державний університет інфраструктури та технологій (буд. № 9)
- АТ «Український НДІ авіаційної технології» (УкрНДІАТ), ПрАТ Авіакомпанія «Українські вертольоти» (буд. № 19-21)
- Група 1+1 Медіа, студія 1+1 (буд. № 23)[15]
- ПрАТ «Пивзавод на Подолі» (не працює з 2014), Музей сучасного мистецтва України, танцювальний клуб К41 (буд. № 41)
- Київський міський психоневрологічний диспансер № 3 (буд. № 51)
- КТ «Київська нотна фабрика» (буд. № 51-А)
- ПрАТ «Київський шовковий комбінат» (№ 60)
- Публічне акціонерне товариство «Фармак» (буд. № 63)[16]
- Головний офіс ВВЦО «Бойове братерство України» (буд. № 63-Д)
- Центр сучасного мистецтва «Хлєбзавод», колишня ґуральня (дріжджовинокурня) Й. Менцера, за часів СРСР — хлібзавод № 7 (буд. № 65-б)
- ВАТ «1-й київський авторемонтний завод» (КАРЗ-1), ТОВ «Поділ-бізнес-парк» (буд. № 80)
- ПрАТ «Київський меблевий комбінат» (буд. № 82)
- Державна компанія «Укрінтеренерго», Почесне консульство Республіки Болівія (буд. № 85)
- Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 87/89); відкрита 1954 року в спеціально зведеній для неї чотириповерховій будівлі, у 2010 році зачинена «через аварійний стан», планується повний демонтаж споруди[17]
- ТОВ «Шиферний завод», Медичний центр «МедіАн», Торгово-виставковий центр «Wizard» (буд. № 102)
- Психоневрологічна міська клінічна лікарня № 1 (буд. № 103)
- Стадіон «Спартак» (буд. № 105)
- Київська міська клінічна лікарня № 15, стаціонар № 2 (буд. № 107)
- Центральна районна бібліотека імені Івана Франка (буд. № 117)
- Стоматологічна поліклініка Подільського району (буд. № 119/1)
- Подільське трамвайне депо (садиба № 132)
- Київська макаронна фабрика (№ 142), діє з 1956 року на базі цукрозаводу графа Ксаверія Владислава Браницького
- Відділення «Укрпошти» № 04073 (буд. № 152)
- Київське спеціалізоване підприємство «Пожтехніка» (буд. № 152-А)
- ПАТ «Завод КІНАП» (буд. № 160)
- № 2/9 — прибутковий будинок (1886, арх. А. K. Краусс), характерний зразок архітектури Подолу кінця 19 століття, пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення[18]
- № 8/6 — церква Святих Костянтина та Олени (1734, добудова дзвіниці 1747—1757 за проєктом І. Г. Григоровича-Барського; збереглася в понівеченому вигляді частина пам'ятки — Димитріївська церква), пам'ятка архітектури національного значення (з 1963 р.)[19]
- № 9/3 — печерне житло, підземні споруди ІІ-XVIII ст., пам'ятка археології місцевого значення[20]
- № 9/3 — будинок Київського річкового училища (1951—1953), пам'ятка архітектури місцевого значення[21]
- № 11 — житловий будинок (1889 р.), пам'ятка архітектури місцевого значення[22]
- № 35 — пивоварний завод Михайла Ріхерта (1892—1895, архітектор В. М. Ніколаєв, реконструкція з прибудовою північно-східного крила 1908—1909 за проєктом М. М. Казанського), пам'ятка архітектури місцевого значення (з 1986 р.)[23]
- № 41 — споруди Київського пивоварного заводу, згодом — пивзавод № 2, «Пивзавод на Подолі» (остання третина ХІХ ст.)
- № 59—61 — Кирилівська стоянка первісних людей епохи палеоліту, відкрив і дослідив Вікентій Хвойка 1893 року, пам'ятка археології національного значення (була розкопана також на території №№ 63, 65)
- № 59—63 — хірургічна лікарня Зайцевих, згодом — пологовий будинок Подільського району (основний корпус — 1897 р., архітектор К. Ф. Шиман; притулок для старих — 1911 р., імовірно, за проєктом Е. П. Брадтмана), пам'ятки містобудування та архітектури[24]
- № 64-А — фабрика кахляних виробів Йосафата Андржейовського (Анджеєвського) та Єви Куликовської (1879 р., архітектор Р. Г. Тустановський, прибудова 1896 р. за проєктом К. Л. Іваницького), пам'ятка історії та архітектури національного значення, перебуває в напівзруйнованому стані[25]
- № 103-А — Кирилівська церква (ХІІ ст. з пізнішими перебудовами) та комплекс споруд Кирилівського монастиря XI-XIX ст. (офіційна адреса: вул. Олени Теліги, 12)
- № 103-А — Кирилівська лікарня, комплекс пам'яток історії та архітектури ХІХ-ХХ ст.
- № 107 — комплекс середньовічного печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви (ХІ-ХІІ ст.), пам'ятка археології[26]
- № 125 — колишнє кафе «Пінгвін», споруджене 1972 року у стилі американських роудхаусів авральними темпами до планованого приїзду президента США Річарда Ніксона на Куренівку й Пріорку[27]
- № 164 — Комплекс будівель Міського училища імені Сергія Грушевського (1910—1911, архітектори Едуард Брадтман, Василь Кричевський), на фасаді — анотаційна дошка С. Ф. Грушевському
- № 51-А — споруди православного монастиря Святого Миколи Йорданського (Микільсько-Йорданський монастир; існував у 1616—1803 рр.). У 1885 (за іншими даними — 1886) тут освячено мурований храм в ім'я того ж святого (церкву закрито 1935 року й згодом розібрано). Нині на місці Микільсько-Йорданського монастиря — корпуси Київської нотної фабрики.
- Пам'ятний знак електротранспортникам, які загинули під час Куренівської катастрофи, вул. Кирилівська, 132.
-
Подолянам-ліквідаторам
-
До 25-х роковин Чорнобильської катастрофи
-
Пам'ятний знак електротранспортникам, які загинули під час Куренівської катастрофи
-
Пам'ятник київському трамваю, 1928 року випуску (1987, демонтований 2015 і переміщений до музею[28])
-
Початок Кирилівської вулиці. Вигляд з гори Щекавиці
-
Прибутковий будинок, № 2/9
-
Церква Дмитріївська (Костянтина та Олени), будинок № 8/6
-
Печерне житло, будинок № 9/3
-
Завод пивоварний М. Ріхерта, будинок № 35
-
ЗАТ «Пивзавод на Подолі», будинок № 41
-
Головний корпус хірургічної лікарні І. та М. Зайцевих, Кирилівська вул., 61
-
Будівля кахляного заводу І. А. Андржейовського, Кирилівська вул., 64
-
Акушерська клініка Жіночого медичного інституту, де працював В. П. Протопопов псіхіатр, академік, Кирилівська, 103
-
Будинок лікарні (кін. 19 - поч. 20 ст.), Кирилівська вул., 107
-
Будинок кінця 19 - поч. 20 ст., Кирилівська, 121-а (знесено у 2017 році)
-
Панно на тему історії київської фотографії на фасаді буд. № 152
-
Пам'ятка архітектури - Комплекс училища ім. С.Грушевського
-
Кирилівська вулиця біля Куренівського парку
-
Куренівський парк
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- ↑ Перелік нових назв вулиць / Список абонентів Київської телефонної станції міських та міжміських сполучень. — К. : Трест «Київ-Друк», 1930. — С. XXXVIII–XXXIX.
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 травня 1939 року № 1134/44 «Про постанову Петрівської районної Ради про перейменування вулиці на Куренівці» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11835. Арк. 7, 10. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
- ↑ Перейменування вулиць // Більшовик. — 1937. — 14 серпня.
- ↑ Реконструкція вул. ім. Єжова // Більшовик. — 1937. — 17 грудня.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого. 2-е изд. Киев : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. C. 704—705.
- ↑ З карти Києва зникне вулиця Фрунзе[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Труднощі перейменування. Депутати не проголосували за повернення окремим вулицям історичних назв [Архівовано 12 Серпня 2014 у Wayback Machine.] // Хрещатик. — 2011. — № 167 (3992). — 11 листопада.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 8/873 «Про повернення історичної назви вулиці у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 29 (4625). — 27 лютого. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
- ↑ Перелік вулиць у місті Києві, які перейменовані протягом 2014—2016 років [Архівовано 9 Вересня 2017 у Wayback Machine.] // Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради КМДА
- ↑ Над Киевом сбили российскую крылатую ракету. Обломки упали на Куреневку
- ↑ В Києві відновили роботу тролейбуси з Виноградаря та Мінського масиву
- ↑ Сайт СШ № 17
- ↑ Група 1+1 Медіа. Архів оригіналу за 9 Вересня 2017. Процитовано 9 Вересня 2017.
- ↑ Публічне акціонерне товариство «Фармак». Архів оригіналу за 9 Вересня 2017. Процитовано 9 Вересня 2017.
- ↑ На Подолі школа 13 років закрита на «реконструкцію»: у КМДА пояснили причину
- ↑ Будинок прибутковий, 1886 р.
- ↑ Димитріївська Церква (Церква Константина та Єлєни, св. Димитрія Ростовського), серед. 18— серед. 19 ст.
- ↑ Печерне житло
- ↑ Училище річкове
- ↑ Будинок житловий, 1889 р.
- ↑ Пивоварний Завод, 1895 р.
- ↑ Безкоштовна Хірургічна Лікарня Зайцева М. М. 1897—1911
- ↑ Фабрика кахляних виробів Андржейовського Й. А. та Куликовської Є. С. кін. 19 ст.
- ↑ Комплекс Печерського монастиря у садибі Кирилівської церкви
- ↑ Відкрили до приїзду Ніксона: фото популярного кафе в Києві в 1970-ті роки
- ↑ На Куреневке исчез памятник первому трамваю Киева. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.
- Фрунзе вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Фрунзе вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 172–173.
- Фрунзе вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 237. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вул. Фрунзе // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Фрунзе вулиця // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 610–611. (рос.)
- Фрунзе вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 288. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Кирилівська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)