Пандурі
Панду́рі — грузинський народний музичний щипковий інструмент. Різновиди пандурі: прима, альт, тенор. Застосовують для супроводу жіночого сольного та хорового співу, інколи — танців, а також в оркестрі народних інструментів.[1].
Історія пандурі бере свій початок в Центральній та Східній частинах Грузії — Кахетії і Картлі. Традиційно у пандурі було 3 або 7 ладів. В 1934 році грузинський майстер Кирил Вашакідзе розробив модернізовану модель пандурі: додав півтони, завдяки чому з'явилися пандурі прима й пандурі тенор з 12 ладами.[2]
Музичні інструменти на кшталт пандурі є і в інших народів: у вірмен — пандір, у персів — танбурі, у чеченців та інгушів — пондар, осетинів — фандар і т. д. Щипковий музичний інструмент пандура був ще у давніх греків.
Корпус, шийка та голівка інструменту традиційно виготовляються з цільної деревини. Дека має декілька невеликих резонансних отворів, зазвичай розташованих у формі кола або зірки. Струни — жильні. Настроювання переважно секундо-терцієве. Діапазон пандурі — у межах двох октав.[2]. Форма корпусу різниться в залежності від району Грузії: може бути лопатоподібна, грушеподібна тощо. Звук видобувають щипком, ударом одним або кількома пальцями правої руки.[1]
На пандурі акомпанують сольному співу, речитації віршів, хору (в цьому випадку найчастіше виступає ансамбль пандуристів), іноді — танцям. В оркестрі грузинських народних інструментів використовується модернізована конструкція пандурі К. А. Вашакідзе.[2]
Відомими виконавцями на пандурі є учасники грузинського тріо «Saunje» (укр. «Скарб»): Рауль Надірашвілі (пандурі прима) та Гія Асанашвілі (пандурі тенор), а також музиканти Гія Субеліані, Міша Цітелашвілі, Іраклій Акхалая та ін.
|
Раніше в Грузії було складно уявити собі родину без пандурі. Якщо в когось не було інструмента, то йому його дарували або купували. Це вважалося найкращим і пам'ятним подарунком. У всіх куточках Грузії в один голос зазначають, що пандурі рідко робили для продажу. Пандурі дарували, а не продавали. | 
|
— Леван Бреґвадзе, [3]. | ||
- ↑ а б [1][недоступне посилання з липня 2019] Юцевич Ю. Є. Музика : словник-довідник. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2003. — ISBN 966-7924-10-6. Навчальна книга — Богдан.
- ↑ а б в Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — C. 409 — ISBN 5-85270-033-9.
- ↑ [2] Леван Брегвадзе. Грузинские народные музыкальные инструменты, 2013 (рос.). www.hangebi.ge.[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
