Покровська вулиця (Київ)
Покровська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Поділ |
Район | Подільський |
Назва на честь | Покровської церкви |
Колишні назви | |
Гнила, Зелінського, Академіка Зелінського | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 294 м |
Координати початку | 50°27′43″ пн. ш. 30°31′4″ сх. д. / 50.46194° пн. ш. 30.51778° сх. д. |
Координати кінця | 50°27′38″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46056° пн. ш. 30.52056° сх. д. |
поштові індекси | 04070 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Поштова площа», «Контрактова площа» |
Автобуси | 119 (на Контрактовій пл.) |
Маршрутні таксі | 587 (на Контрактовій пл.) |
Рух | односторонній у бік вул. Андріївської |
Покриття | асфальт, бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | Покровська церква (буд. № 7) |
Навчальні заклади | Ліцей «Поділ» №100 |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11318 |
У проєкті OpenStreetMap | r356757 |
Мапа | |
Покровська вулиця у Вікісховищі |
Покро́вська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Андріївської вулиці до Контрактової площі.
Прилучаються Покровський провулок і Андріївський узвіз.
Одна з найдавніших вулиць Києва. Відома з середини XV століття під назвою Гнила (була розташована під горою, звідки витікали численні струмки і де скупчувалася дощова і тала вода). У XVI–XVII століттях тут розташовувалася вірменська колонія з церквою Різдва Богородиці (згоріла у 1651 році). Під сучасною назвою вулиця відома з XVIII століття, від збудованої(1685) на ній Покровської церкви (тепер Покровька вулиця, 7). Однак на плані міста 1803 року позначена як Різдвяна.
В ті часи і аж до пожежі 1811 року була головною вулицею Подолу, тому на початок XIX століття була забудована виключно мурованими будинками, що й врятувало вулицю під час пожежі. Відтак Покровська вулиця — одна з небагатьох вулиць Подолу, що зберегли свою прадавню, дугоподібну конфігурацію, даючи уявлення про загальний вигляд вулиць Подолу до початку XIX століття, оскільки після пожежі у наново відбудованому Подолі було майже скрізь прокладено прямі, «лінійні» вулиці.
З 1955 року — вулиця Академіка Зелінського, на честь вченого-хіміка Миколи Зелінського[1][2]. Історичну назву вулиці було повернуто 1990 року[3].
- № 1/2 — т. зв. «Дім вдов» (1892; В. Ніколаєв);
- № 4 — старий Контрактовий будинок (1799—1801; А. Ельдезин), з 1872 року Подільська жіноча гімназія;
- № 5 — будинок С. Стрельбицького (1808; ймов. А. Меленський);
- № 9 — житлові будинки (1815 та 1865);
- № 11 — будинок з крамницями (1809) та житловий будинок (1818; обидва А. Меленський);
- № 12 — Будинок Назарія Сухоти (1804; А. Меленський, реконструйовано 1876; О. Шіле).
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1766-1772; арх. І. Григорович-Барський);
- Дзвіниця церкви Миколи Доброго (1716), нині греко-католицька церква Св. Миколая.
- До кінця XVII століття на місці Покровської церкви існувала вірменська церква.
- До 1651 року на Гнилій вулиці розташовувався Бернардинський монастир.
-
Будинок для вдів (праворуч) на розі Андріївської та Покровської вулиць
-
Старий контрактовий будинок (тільки перший поверх). Зараз — ліцей № 100
-
Садиба Стрельбицьких. Зараз — резиденція посла США в Україні
-
Комплекс Покровської церкви
-
Дзвіниця Покровської церкви
-
Дім причту Покровської церкви
-
Житловий будинок початку XIX ст.
-
Він же здвору. Типовий єврейський будинок з дерев'яними верандами у двір
-
Флігель того ж будинку
-
Дзвіниця церкви Миколи Доброго
-
Дім Назарія Сухоти
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- ↑ У рішенні 1955 року про перейменування — вулиця Зелінського (п. 476).
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3740. Арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 66.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 172. — ISBN 5-88500-070-0.
- Покровська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 198. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 195–196. (рос.)
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |