Шама білогуза
| Шама білогуза | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білогузої шами (Національний парк Кхао Яй, Таїланд)
 Самиця білогузої шами (Національний парк Кхао Яй, Таїланд)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Copsychus malabaricus (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa malabarica Scopoli, 1786 Kittacincla malabaricus (Scopoli, 1786) Cittacincla malabaricus (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ша́ма білогуза[2] (Copsychus malabaricus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Довжина птаха становить 21-28 см, враховуючи хвіст довжиною 7 см, вага 22-42 г. У самців голова, спина, крила, хвіст, горло і верхня частина грудей чорні з синім відблиском, решта нижньої частини тіла рудувато-каштанова, на надхвісті біла пляма, крайні стернові пера білі. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, нижня частина тіла у них світліша. Дзьоб чорний, лапи рожеві. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, груди у них плямисті. Спів мелодійний, різноманітний, через нього птахів часто утримують в неволі
Виділяють дев'ять підвидів:[3]
- C. m. malabaricus (Scopoli, 1786) — захід і південь Індії;
- C. m. leggei (Whistler, 1941) — острів Шрі-Ланка;
- C. m. macrourus (Gmelin, JF, 1789) — від Непала і Північної Індії до Південного Китая і Індокитая, острови Хайнань і Коншон;
- C. m. ngae Wu, MY & Rheindt, 2022 — острови на захід від Малайського півострова (від Ям-Яї до Лангкаві);
- C. m. tricolor (Vieillot, 1818) — Малайський півострів, Суматра і сусідні острови на сході, Ява;
- C. m. melanurus (Salvadori, 1887) — острови на захід від Суматри;
- C. m. mirabilis Hoogerwerf, 1962 — острів Панаїтан;
- C. m. nigricauda (Vorderman, 1893) — острови Канґеан[en];
- C. m. suavis Sclater, PL, 1861 — Калімантан (за винятком півночі).
Андаманські і білоголові шами раніше вважалися підвидами білогузої шами, однак були визнані окремими видами.
Білогузі шами мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Шрі-Ланці. Вони були інтродуковані на Гаваях — на Кауаї у 1931 році і на Оаху у 1940 році[4], а також на Тайвані[5]. Білогузі шами живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, у вторинних, мангрових і бамбукових заростях, на галявинах. Віддають перевагу густому підліску і заростям в ярах. Зустрічаються на висоті до 600 м над рівнем моря, в Таїланді місцями на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Білогузі шами живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на землі та в нижніх ярусах лісу, а також ягодами. Вони ведуть прихований спосіб життя, є дуже територіальними птахами. Самці захищають територію площею приблизно 0,09 га. Під час негніздовго періоду самиці і самці захищають різні території. В Південній Азії гніздування у білогузих шам відбувається з січня по вересень, з піком у квітні-червні. Птахи гніздяться в дуплах дерев, гнізда будуються самицями з корінців, листя, папороті і стебел. В кладці від 4 до 5 білих або блакитнуватих, поцяткованих коричневими плямками яєць розміром 18×23 мм. Інкубаційний період триває 12-15 днів, насиджують лише самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Copsychus malabaricus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Aguon, Celestino Flores; Conant, Sheila (1994). Breeding biology of the white-rumped Shama on Oahu, Hawaii (PDF). Wilson Bulletin. 106 (2): 311—328.
- ↑ Bao-Sen Shieh; Ya-Hui Lin; Tsung-Wei Lee; Chia-Chieh Chang; Kuan-Tzou Cheng (2006). Pet Trade as Sources of Introduced Bird Species in Taiwan (PDF). Taiwania. 51 (2): 81—86.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
