Bersagliere (1907)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Берсальєре»
Bersagliere
Служба
Тип/клас Ескадрені міноносці типу «Сольдато»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 13 липня 1905 року
Спущено на воду 2 жовтня 1906 року
Введено в експлуатацію 13 квітня 1907 року
Статус Виключений зі складу флоту 5 липня 1923 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 395 тонн (стандартна)
415 тонн (повна)
Довжина 65 м
Ширина 6,1 м
Осадка 2,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × вертикальні парові машини
3 × парові котли «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 5000 к.с.
Швидкість 28,5 вузлів
Автономність плавання 1500 миль на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 56
Озброєння
Артилерія 4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедні апарати

«Берсальєре» (італ. Bersagliere) — ескадрений міноносець ВМС Італії типу «Сольдато» часів Першої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Корабель був закладений 13 липня 1905 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 2 жовтня 1906 року, вступив у стрій 13 квітня 1907 року.

Історія служби

[ред. | ред. код]

30 грудня 1908 року «Берсальєре» разом із однотипним есмінцем «Артільєре» і лінкором «Вітторіо Еммануеле» прибув до Мессіни, де взяв участь у рятувальних роботах після Мессінського землетрусу 28 грудня 1908 року[1]

Есмінець «Берсальєре» брав участь в італійсько-турецькій війні. Спочатку він підтримував десантні операції в Лівії[2], потім був відправлений в Червоне море для підсилення італійського флоту в регіоні. Надалі діяв в Егейському та Червоному морях, а також в Додеканесі[2].

Після вступу Італії у Першу світову війну «Берсальєре» був включений до складу III ескадри есмінців (разом з однотипними «Артільєре», «Ланчере», «Кораццьєре» і «Гарібальдіно»), яка базувалась у Бриндізіi[3].

Протягом 1915—1916 років «Берсальєре» залучався до оборони адріатичного узбережжя та супроводу конвоїв в Албанію[2].

24 травня 1915 року разом з «Кораццьєре» прикривав атаку «Дзеффіро» проти порту Градо, обстрілявши при цьому австро-угорські позиції[3].

29 травня есмінці «Берсальєре», «Альпіно», «Понтьєре», «Кораццьєре», «Ланчере», «Артільєре» і «Гарібальдіно» обстріляли хімічний завод «Adria-Werke» в Монфальконе, який виробляв хімічну зброю[3]. 7 червня операція була здійснена ще раз[3].

23 лютого 1916 року «Берсальєре» разом з «Гарібальдіно» і «Кораццьєре» супроводжував конвой з 12 транспортів та 2 буксирів Дуррес[3].

У 1917 році «Берсальєре» діяв у Тірренському морі, у 1918 році — в Додеканесі[2].

Після закінчення війни «Берсальєре» використовувався для патрулювання, а також як навчальний корабель[2].

У 1921 році «Берсальєре» був перекласифікований у міноносець. 5 липня 1923 року він був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.betasom.it/forum/index.php?showtopic=22822&st=100 e http://www.betasom.it/forum/index.php?showtopic=22822&st=250.
  2. а б в г д Gli altri Bersaglieri. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 17 червня 2020.
  3. а б в г д Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 98-155.