Fulmine (1896)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескадрений міноносець «Фульміне»
Fulmine
Ескадрений міноносець «Фульміне»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії]
Корабельня «Одеро», Сестрі-Потенте
Закладено 14 липня 1896 року
Спущено на воду 4 грудня 1898 року
Введено в експлуатацію 26 жовтня 1900 року
Статус 15 травня 1921 року зданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 282 тонни (стандартна)
342 тонни (повна)
Довжина 61,7 м
Ширина 6,4 м
Осадка 2,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові машини
4 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 4 675 к. с.
Швидкість 26 вузлів
Дальність плавання 1 500 миль на швидкості 8 вузлів
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 5 × 57/43-мм гармат
Торпедно-мінне озброєння 3 × 356-мм торпедних апаратів

«Фульміне» (італ. Fulmine) — перший ескадрений міноносець Королівських ВМС Італії кінця XIX століття.

Історія створення

[ред. | ред. код]

«Фульміне» був першим есмінцем у складі італійського флоту[1]. Він був розроблений генерал-інспектором Корпусу морських інженерів Ернесто Мартінецом (італ. Ernesto Martinez) [2] під впливом аналогічних розробок британського та німецького флоту.

«Фульміне» багато в чому був експериментальним кораблем. Його розробка, будівництво та експлуатація дали змогу набути досвіду італійському кораблебудуванню[3]. Тоді як озброєння відповідало заявленим вимогам, корпус корабля мав певні проблеми, внаслідок чого корабель не зміг досягнути замовленої швидкості у 26,5 вузлів.

«Фульміне» був єдиним кораблем свого класу. Із врахуванням досвіду, набутого при його будівництві та експлуатації, були розроблені наступні класи есмінців: «Лампо», «Нембо» та «Сольдато», які були побудовані в Італії.

Історія служби

[ред. | ред. код]

У 1910 році італійський фізик Доменіко Пачіні використовував «Фульміне» для серії експериментів з іонізації повітря[4].

Есмінець «Фульміне» брав участь в італійсько-турецькій війні[1]. 10 квітня 1912 року він разом з броненосними крейсерами «Карло Альберто», «Марко Поло» та допоміжними крейсерами брав участь в обстрілі міста Зуара — центру постачання військових матеріалів для турецьких загонів.

З початком Першої світової війни «Фульміне» тимчасово був зарахований до складу 5-ї ескадри есмінців (разом з «Нембо», «Бореа», «Турбіне», «Есперо» та «Авкілоне»), але до участі у бойових діях не залучався[5].

Незважаючи на те, що «Фульміне» вже був застарілим кораблем, він залучався до супроводу конвоїв та протичовнового патрулювання[1]. Під час однієї з конвойних операцій «Фульміне» опосередковано став причиною загибелі транспортного корабля «Мінас». Під час війни Середземне море було поділене на зони відповідальності французького, італійського та британського флоту. У лютому 1917 року з Неаполя в Салоніки вирушив транспортний корабель «Мінас» у супроводі есмінця «Фульміне». На відсталі близько 200 миль на схід від Мальти закінчувалась зона відповідальності італійського флоту і починалась зона відповідальності британського флоту. Але жоден британський корабель не прийшов для супроводу «Мінаса», який зрештою був потоплений німецьким підводним човном «SM U 39» у точці з координатами 36°25′ пн. ш. 18°24′ сх. д. / 36.417° пн. ш. 18.400° сх. д. / 36.417; 18.400, внаслідок чого загинуло 870 чоловік[6].[7].

У 1921 році «Фульміне» був виключений зі складу флоту і зданий на злам[1].

Література

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Marina Militare. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 1 травня 2020.
  2. Navi da guerra | R. N. Fulmine 1898 | cacciatorpediniere | Regia Marina Italiana. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  3. http://www.marina.difesa.it/storia/almanacco/parte05/navi0502.asp [Архівовано 15 березня 2009 у Wayback Machine.] Fulmine, Cacciatorpediniere - Sito della Marina Militare, consultato l'8 ottobre 2010
  4. https://arxiv.org/PS_cache/arxiv/pdf/1002/1002.2888v2.pdf Domenico Pacini, the forgotten pioneer of the discovery of cosmic rays, consultato l'8 ottobre 2010
  5. Forum Eerste Wereldoorlog :: Bekijk onderwerp - Regia Marina Italiana, 1914-1915. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  6. Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico
  7. Troopship Minas - Ships hit by U-boats - German and Austrian U-boats of World War One - Kaiserliche Marine - uboat.net