| dbo:abstract
|
- Les muses o heliconíades són a la mitologia grega les divinitats que inspiren les arts de l'oratòria, el teatre, la dansa i la música. Són germanes entre elles. Segons algunes tradicions són filles de Zeus i Mnemosine, mentre que a d'altres ho són d'Harmonia, o d'Urà i Gea, és a dir, el cel i la terra. Els romans van associar les muses a les fonts. De són tres, com les Càrites, o les que anomena Pausànies: Aedea, Mnemea i Meletea. El culte a les tres muses es donava especialment a Delfos i a Sició. A Lesbos hi havia un culte dedicat a les set muses. Al final, el nombre de muses es va establir en nou, cadascuna de les quals inspirava i protegia un gènere diferent. Malgrat que l'origen del seu culte va ser la Pièria, prop de l'Olimp, finalment es van situar al Parnàs, la muntanya en la qual s'assentava el santuari de Delfos, en ser associades al culte d'Apol·lo. Cap musa té descendència directa, ja que romanen verges, tot i que algunes tradicions els atribueixen matrimonis i fills igual que la majoria de déus grecs. De les nou muses tradicionals van emergir les diferents classificacions de les arts. (ca)
- Múzy (řec. músai, lat. Musae) jsou v řecké mytologii dcery nejvyššího boha Dia a bohyně paměti Mnémosyné. Jsou to bohyně všech (múzických) umění. (cs)
- Die Musen (altgriechisch Μοῦσαι Moúsai, Einzahl Μοῦσα Moúsa) sind in der griechischen Mythologie Schutzgöttinnen der Künste. Die Überlieferung der uns heute bekannten neun Musen stammt von Hesiod. (de)
- إلهات الإلهام أو الملهمات أو الميوزات (باليونانية: Μοῦσαι) بحسب الأساطير الإغريقية، هن إلهات أخوات (أو حوريات أو مخلوقات إلهية)، عرفن كمصادر إلهام أثناء التأليف الموسيقي، وفي أوقات لاحقة، بملهمات جميع أنواع الفنون والشعر والعلوم، حيث اعتبرن في بعض الأحيان تجسيدات لها. كان الإغريقيون القدامى يدعون إليهن طلباً للإلهام، ولإبراز أعمالهم بشكل مميز. (ar)
- Οι Μούσες στην αρχαία ελληνική μυθολογία είναι εννέα αρχαίες θεότητες, κόρες του Δία και της Μνημοσύνης. Ο θεός Απόλλωνας ήταν ο ηγέτης τους (Απόλλων Μουσηγέτης). Αρχικά οι θεότητες αυτές ήταν Νύμφες του βουνού και των νερών. Ο Ησίοδος στη Θεογονία αφηγείται: «Η Μνημοσύνη κοιμήθηκε στην Πιερία (Πιέρια όρη) με το γιο του Κρόνου και γέννησε αυτές τις παρθένες που μας κάνουν να ξεχνάμε τα βάσανά μας και απαλύνουν τους πόνους μας. Εννιά νύχτες συνέχεια ο συνετός Δίας ανεβαίνοντας στο ιερό κρεβάτι του, κοιμότανε δίπλα στη Μνημοσύνη, μακριά απ’ όλους τους αθανάτους. Ύστερα από ένα χρόνο, όταν οι εποχές και οι μήνες είχαν συμπληρώσει τον κύκλο τους κι όταν πέρασαν πολλές μέρες η Μνημοσύνη γέννησε εννιά κόρες…, που όλες τις μάγευε η μουσική…». Τα ονόματα τους είναι: Κλειώ, Ευτέρπη, Θάλεια, Μελπομένη, Τερψιχόρη, Ερατώ, Πολυμνία, Ουρανία, Καλλιόπη. (el)
- En la helena mitologio la Muzoj (greke Μουσαι, Mousai) estas la grekaj diinoj de lernado, belartoj, kulturo, kaj inspiro. Ili estas la filinoj de Zeŭso kaj Mnemozino, kaj naskiĝis en Pieria, baze de la Monto Olimpo. Laŭ Francisko Azorín Muzo estas Mita estaĵo naskita el Jupitro k. Mnemosina, simbolanata arton; ikonografie reprezentita per ĉarma junulino kun la atributo de iu arto. Oni kalkulis 3, poste 9 muzojn, loĝantajn en la Parnaso k. la Melikono. Li indikas etimologion el la greka mousa (muzo) kaj de tie la latina musa. Kaj li aldonas liston pli malpli koincida kun la sube detaligita. Dum jarcentoj la Muzoj estis adorataj kaj kultataj pro sia patroneco de la muziko, la belartoj, la dramarto, kaj la poezio. Tradicie, tiuj lokoj dediĉitaj al la gloro de la Muzoj estas konataj kiel mouseion, de kie venas la vorto muzeo. (eo)
- En la mitología griega, las musas (en griego antiguo μοῦσαι «mousai») son, según los escritores más antiguos, las divinidades inspiradoras de las artes: cada una de ellas está relacionada con ramas artísticas y del conocimiento. Son hijas de Zeus y de Mnemósine, compañeras del séquito de Apolo, dios olímpico de la música y patrón de las bellas artes, quien tuvo romances con cada una de ellas, dejando descendientes. Bajaban a la tierra a susurrar ideas e inspirar a aquellos mortales que las invocaran. En la época más arcaica eran las ninfas inspiradoras de las fuentes, en las cuales eran adoradas. Finalmente, alrededor de los siglos VIII-VII a. C. prevaleció en todo el territorio de la Hélade la adoración de las nueve Musas, que son Calíope, Clío, Erató, Euterpe, Melpómene, Polimnia, Talía, Terpsícore y Urania. El culto a las musas era originalmente de Tracia y Beocia, y fueron de vital importancia para el desarrollo artístico en la Antigua Grecia. Los poetas eran sinceros en su invocación a las Musas y realmente se creían inspirados por ellas, pero con la imposición del cristianismo en la Edad Media, la adoración de las musas y de todas las deidades tuvieron que ser abandonadas por la pena de muerte o el destierro. Aunque se siguió con el culto a estas. (es)
- Greziar eta erromatar mitologian, musak (antzinako grezieraz: Μοῦσαι, moũsai) musika, olerkigintza eta beste arte eta zientzia zenbaiten jainkosa inspiratzaileak ziren. Euren ama Mnemosine zen, Urano eta Gearen alaba. Zeusekin bederatzi gauetan zehar elkartu ondoren jaio ziren bederatzi musak. Musa bakoitzaren izenak inspiratzen duen arteari egiten dio erreferentzia:
* Klio, "ospea ematen duena", historiaren musa da;
* Euterpe, "atsegina ematen duena", musikaren musa da;
* Talia, "loratzen dena", komediaren musa da;
* Melpomene, "kantatzen duena", tragediaren musa da;
* Terpsikore, "dantzarekin atsegina ematen duena", dantzaren musa da;
* Erato, "maitakorra", lirikaren musa da;
* Polimnia, "ereserki anitzekoa", kantu sakratuen musa da, eta beste batzuen iritziz, geometriarena;
* Urania, "zerutiarra", astronomiaren musa da;
* Kaliope, "ahots ederrekoa", epikaren musa da. Homerok batzuetan Musa (singularrean) eta beste batzuetan Musak (pluralean) aipatzen ditu, baina behin bakarrik esaten du bederatzi zirela. Hala ere, ez du euren izenik aipatzen. Neopitagorikoek, neoplatonikoek bezala, Musen bederatzi zenbakian perfekzioaren zentzu gorenari buruzko aipamen argia ikusiko dute. (eu)
- Dans la mythologie grecque, les Muses (grec Μοῦσαι / Moûsai) sont les neuf filles de Zeus et de Mnémosyne qui présidaient aux arts libéraux. Mélété, Aédé et Mnémé sont les muses béotiennes dites originales, et Calliope, Clio, Erato, Euterpe, Melpomène, Polymnie, Terpsichore, Thalie et Uranie sont les neuf muses olympiennes. (fr)
- In ancient Greek religion and mythology, the Muses (Ancient Greek: Μοῦσαι, romanized: Moûsai, Greek: Μούσες, romanized: Múses) are the inspirational goddesses of literature, science, and the arts. They were considered the source of the knowledge embodied in the poetry, lyric songs, and myths that were related orally for centuries in ancient Greek culture. Melete, Aoede, and Mneme are the original Boeotian Muses, and Calliope, Clio, Erato, Euterpe, Melpomene, Polyhymnia, Terpsichore, Thalia, and Urania are the nine Olympian Muses. In modern figurative usage, a Muse may be a source of artistic inspiration. (en)
- Dalam mitologi Yunani, Musai (bahasa Yunani Kuno: Μοῦσᾰ, Mousa; jamak: Μοῦσαι, Mousai; bahasa Yunani: Μούσες, translit. Múses) adalah kelompok dewi yang melambangkan seni. Mereka dianggap sebagai sumber ilmu pengetahuan dan inspirasi seni. Awalnya ada tiga orang Musai tetapi dalam perkembangan selanjutnya jumlahnya bertambah menjadi sembilan. Musai merupakan anak dari Zeus dan Mnemosine. Musai lahir setelah Zeus tidur dengan Mnemosyne selama sembilan malam berturut-turut. Mereka adalah dewi musik, lagu, dan tarian. Musik mereka mampu memberi kebahagiaan bagi yang mendengarnya. Tiap Musai memiliki spesialisasi masing-masing.
* Kalliope (puisi kepahlawanan)
* Kleio (sejarah)
* Erato (puisi cinta)
* Euterpe (sajak)
* Melpomene (tragedi)
* Polihimnia (puisi suci)
* Terpsikhore (paduan suara dan tarian)
* Thalia (komedi)
* Urania (astronomi). (in)
- 무사(고대 그리스어: Μουσα, 복수 Μουσαι 무사이[*]) 또는 영어로 뮤즈(영어: Muse)는 그리스 신화에 등장하는 음악과 시를 관장하는 아홉 명의 여신이다. 예술가들의 예술 활동에 영감을 주고 무사이 여신 자신들을 통해서 공연과 창조의 과정을 생각해낼 수 있도록 돕는 역할을 한다. 본래는 그 수가 세 명이었으나 일곱 명으로 늘어나서 후에는 시인 헤시오도스의 《신들의 계보》에서 제우스와 기억의 여신 므네모시네 사이에서 태어난 아홉 명의 여신들로 생각되었다. 아홉 자매는 기억을 통해 올림포스와 인간계의 음악과 시를 담당한다. 출생에 대해서 다른 문헌에서는 우라노스와 가이아의 딸, 혹은 하르모니아의 딸이라고도 한다. 각각이 담당하는 학예의 분야는 로마 시대 후기에 확립되었다. 파르나소스 산과 헬리콘산이 무사이 여신들의 거처였으며, 학예의 신 아폴로가 그들의 선도자가 되었다. 특히 헬리콘산에는 말의 샘이라는 뜻의 히포크레네라는 우물이 있었는데, 이 우물은 무사들이 아테나로부터 선물 받은 페가소스가 걷어찬 땅에서 솟았다고 한다. 무사이 여신들은 올림포스 산에서 연회가 열릴 때마다 아폴론이 연주하는 수금에 맞추어 노래를 불렀다. 무사들은 아폴로와 마르시아스의 시합의 심판관이 되어주기도 하였는데, 자신의 노래 실력을 뽐내며 자만하던 타미리스와 겨루어 이기자 그 대가로 그의 눈을 멀게 하고 노래 실력을 빼앗아 버렸다. 또, 무사 중 하나인 칼리오페의 아들 오르페우스가 몸이 찢겨 죽자 그의 몸 조각들을 모아 레이베트라에 묻어주고 그의 리라를 별자리로 만들어 주었다. 그리스의 여러 고대 서사시에서 무사들은 이야기의 발단을 노래하거나 화자가 되어 작품의 서술을 주도하기도 하였다. 가령 호메로스의 일리아드는 다음과 같이 시작한다. 여기에서 여신(고대 그리스어: θεά, Thea)은 무사를 가리킨다. (ko)
- De negen muzen, Oudgrieks: Μοῦσαι, waren in de Griekse mythologie de godinnen van kunst en wetenschap. Zij waren het symbool van de inspiratie. Het begrip muze, dat tegenwoordig nog steeds wordt gebruikt in de betekenis van inspiratiebron, is hiervan afgeleid. Een tempel ter ere van de muzen heette in het Grieks mouseion. Daar is museum van afgeleid, maar ook muziek komt van de muzen. (nl)
- ムーサ（古希: Μοῦσα, Mousa、羅: Musa）またはムサは、ギリシア神話で文芸（μουσικη; ムーシケー、ムシケ）を司る女神たちである。複数形はムーサイ（古希: Μοῦσαι, Mousai、羅: Musae）。英語・フランス語のミューズ (英語・フランス語単数形: Muse、フランス語複数形 Muses) やミューゼス (英語複数形: Muses) としても知られる。 ムーサたちはパルナッソス山に住むとされており、またヘリコーン山との関係が深い。ヘリコーン山にあるアガニッペーの泉とヒッポクレーネーの泉を主宰する場合にローマ神話の泉の女神「カメーナエ」と同一視された（詳しくはペーガソスを参照のこと）。ムーサたちを主宰するのは芸術の神・アポローン（「アポローン・ムーサゲテース (Apollon Mousagetēs)」という別名を持つ）である。しばしば叙事詩の冒頭でムーサたちに対する呼びかけ（インヴォケイション）が行われる。なお『ホメーロス風讃歌』にはムーサたちに捧げる詩がある。 (ja)
- Le Muse (in greco antico: Μοῦσαι, -ῶν; in latino: Mūsae, -ārum) sono nove divinità femminili della religione greca. Erano tutte sorelle, in quanto figlie di Zeus e di Mnemosine (la "Memoria") e la loro guida era Apollo. L'importanza delle muse nella religione greca era elevata: esse rappresentavano l'ideale supremo dell'Arte, intesa come verità del "Tutto" ovvero l'«eterna magnificenza del divino». In questo modo Walter Friedrich Otto ne traccia le caratteristiche: (it)
- Muzy (lm gr. Μοῦσαι Moûsai, łac. Musae, lp. gr. Μούσα Moúsa, łac. Musa) – w mitologii greckiej boginie sztuki i nauki. Ośrodkami kultu muz były Delfy, Parnas i Helikon w Beocji. W zależności od autora różniły się składem, imionami i rodowodem. (pl)
- As musas (em grego clássico: Μοῦσα; romaniz.: Mousa), na mitologia grega, eram entidades a quem eram atribuídas a capacidade de inspirar a criação artística ou científica. Eram as nove filhas de Mnemósine ("Memória") e Zeus. O templo das musas era o Museion, termo que deu origem à palavra museu nas diversas línguas indo-europeias como local de cultivo e preservação das artes e ciências. Tocava-lhes o epiteto de "Perméssides", por alusão ao rio Permesso, na Beócia, local onde, de acordo com a Teogonia de Hesíodo, se banhariam. (pt)
- Muserna (grekiska: Μουσαι, Mousai) var i grekisk mytologi sångens, musikens och skaldekonstens gudinnor. Den romerska motsvarigheten till muserna var camenae. De sägs ofta ha sin hemvist på Olympens norra sluttning och deras förnämsta kultort var berget Helikon i Beotien. De omnämns som gudinnor redan i de tidigaste källorna och tvekade inte att straffa personer som försökte sätta sig upp emot dem (Thamyris i Iliaden på grund av att han försökt överträffa dem i sång). De blev sedermera de gudinnor, vilka inspirerade även andra konstnärer, filosofer och intellektuella. Muserna tänktes ge människorna sångens gåva som sedan skänker fröjd åt alla och gör att jordelivets sorger försvinner. Efter hand blev det brukligt att betrakta att även andra konster och vetenskaper och varje slag av ideal eller andligt skapande verksamhet stod under sånggudinnornas skydd. Hos Homeros anropas en eller flera muser utan namn och sägs vara Zeus döttrar. Hos Hesiodos nämns de som döttrar till Zeus och Mnemosyne, minnets gudinna, samt är till antalet nio med individuella namn. De brukar gestaltas i konsten försedda med stående attribut som de erhöll först i den yngre grekiska konsten efter Alexander den stores tid. Eftersom muserna ofta uppträdde i grupp tillsammans med Apollon kallades han också för musagetes, musernas ledare, och uppträdde i fotsid dräkt med lyra i handen. Muserna lever kvar i de moderna språken i ord som musik och museum. (sv)
- Му́зы (др.-греч. μοῦσα, мн.ч. μοῦσαι — «мыслящие») — богини в древнегреческой мифологии, дочери бога Зевса и титаниды Мнемосины, либо дочери богини Гармонии, покровительницы искусств и наук. Обитали на Парнасе. Кроме того, обителью муз считалась гора Геликон в Беотии, где били священные ключи, источники вдохновения — Аганиппа и Гиппокрена. От муз происходит слово «музыка» (греч. прилагательное μουσική, подразумевается τέχνη или ἐπιστήμη), первоначально обозначавшее не только музыку в нынешнем смысле, но любое искусство или науку, связанные с деятельностью муз. Музам посвящались храмы, которые назывались мусейонами (от этого слова и произошёл «музей»). Одно из первых упоминаний муз в большой литературе находится в «Илиаде» и «Одиссее» (XXIV: 60). (ru)
- 繆斯（希臘語：Μουσαι、拉丁語：Muses）是希臘神話主司藝術與科學的九位古老文艺女神的總稱。她們代表了通過傳統的音樂和舞蹈、即時代流傳下來的詩歌所表達出來的神話傳說。她們原本是守護赫利孔山泉水的水仙，屬於寧芙的範疇。後來人們將奧林匹斯神系的阿波羅設立為她們的首領。繆思女神常常出现在众神或英雄们的聚会，轻歌曼舞，一展风采，为聚会带来不少的愉悦与欢乐。 在荷馬史詩，繆思有時一个，有時數个，均未提及个人名字，只說她們喜愛歌手，給予他們鼓勵和靈感。赫西俄德在其《神譜》說，她們是眾神之王宙斯和提坦女神的記憶女神謨涅摩敘涅所生育的9个髮束金帶的女兒。阿爾克曼則認為她們要比宙斯古老，是烏拉諾斯和蓋亞的3个女兒。 (zh)
- Му́зи (дав.-гр. Μοῦσαι, Moũsai; грец. Μοῦσα) — у давньогрецькій міфології богині, покровительки поезії, мистецтв, і наук. Дочки громовержця Зевса і Мнемосіни, богині пам'яті. Народилися в Пієрії. Жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б'є священне Кастальське джерело. Їхньою улюбленою оселею були узгір'я Пієрії під Олімпом. Оспівані у «Теогонії» Гесіода. Називалися за місцевостями, де мешкали: аганіпіди (від Аганіппи), аоніди, аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, пієриди, геліконіди. Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. Зокрема, однією з таких муз була Архе (Арха). У пізніші часи муз стало дев'ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами. Музи мали свої храми, які називались мусейонами (від цього слова походить «музей»). Як богині співу музи були пов'язані з Аполлоном, що мав епітет Мусагет — Проводир муз. У Римі муз називали каменами. Аоні́ди (грец. Aonides) — наймення муз, яке походить від назви частини Беотії, де був центр культу муз. У переносному значенні музи — натхнення, творчість. Незважаючи на те що муз 9, була ще жінка яку вважали 10 музою — Сапфо Мітіленська. 10 музою її назвав Платон. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Múzy (řec. músai, lat. Musae) jsou v řecké mytologii dcery nejvyššího boha Dia a bohyně paměti Mnémosyné. Jsou to bohyně všech (múzických) umění. (cs)
- Die Musen (altgriechisch Μοῦσαι Moúsai, Einzahl Μοῦσα Moúsa) sind in der griechischen Mythologie Schutzgöttinnen der Künste. Die Überlieferung der uns heute bekannten neun Musen stammt von Hesiod. (de)
- إلهات الإلهام أو الملهمات أو الميوزات (باليونانية: Μοῦσαι) بحسب الأساطير الإغريقية، هن إلهات أخوات (أو حوريات أو مخلوقات إلهية)، عرفن كمصادر إلهام أثناء التأليف الموسيقي، وفي أوقات لاحقة، بملهمات جميع أنواع الفنون والشعر والعلوم، حيث اعتبرن في بعض الأحيان تجسيدات لها. كان الإغريقيون القدامى يدعون إليهن طلباً للإلهام، ولإبراز أعمالهم بشكل مميز. (ar)
- Dans la mythologie grecque, les Muses (grec Μοῦσαι / Moûsai) sont les neuf filles de Zeus et de Mnémosyne qui présidaient aux arts libéraux. Mélété, Aédé et Mnémé sont les muses béotiennes dites originales, et Calliope, Clio, Erato, Euterpe, Melpomène, Polymnie, Terpsichore, Thalie et Uranie sont les neuf muses olympiennes. (fr)
- De negen muzen, Oudgrieks: Μοῦσαι, waren in de Griekse mythologie de godinnen van kunst en wetenschap. Zij waren het symbool van de inspiratie. Het begrip muze, dat tegenwoordig nog steeds wordt gebruikt in de betekenis van inspiratiebron, is hiervan afgeleid. Een tempel ter ere van de muzen heette in het Grieks mouseion. Daar is museum van afgeleid, maar ook muziek komt van de muzen. (nl)
- ムーサ（古希: Μοῦσα, Mousa、羅: Musa）またはムサは、ギリシア神話で文芸（μουσικη; ムーシケー、ムシケ）を司る女神たちである。複数形はムーサイ（古希: Μοῦσαι, Mousai、羅: Musae）。英語・フランス語のミューズ (英語・フランス語単数形: Muse、フランス語複数形 Muses) やミューゼス (英語複数形: Muses) としても知られる。 ムーサたちはパルナッソス山に住むとされており、またヘリコーン山との関係が深い。ヘリコーン山にあるアガニッペーの泉とヒッポクレーネーの泉を主宰する場合にローマ神話の泉の女神「カメーナエ」と同一視された（詳しくはペーガソスを参照のこと）。ムーサたちを主宰するのは芸術の神・アポローン（「アポローン・ムーサゲテース (Apollon Mousagetēs)」という別名を持つ）である。しばしば叙事詩の冒頭でムーサたちに対する呼びかけ（インヴォケイション）が行われる。なお『ホメーロス風讃歌』にはムーサたちに捧げる詩がある。 (ja)
- Le Muse (in greco antico: Μοῦσαι, -ῶν; in latino: Mūsae, -ārum) sono nove divinità femminili della religione greca. Erano tutte sorelle, in quanto figlie di Zeus e di Mnemosine (la "Memoria") e la loro guida era Apollo. L'importanza delle muse nella religione greca era elevata: esse rappresentavano l'ideale supremo dell'Arte, intesa come verità del "Tutto" ovvero l'«eterna magnificenza del divino». In questo modo Walter Friedrich Otto ne traccia le caratteristiche: (it)
- Muzy (lm gr. Μοῦσαι Moûsai, łac. Musae, lp. gr. Μούσα Moúsa, łac. Musa) – w mitologii greckiej boginie sztuki i nauki. Ośrodkami kultu muz były Delfy, Parnas i Helikon w Beocji. W zależności od autora różniły się składem, imionami i rodowodem. (pl)
- As musas (em grego clássico: Μοῦσα; romaniz.: Mousa), na mitologia grega, eram entidades a quem eram atribuídas a capacidade de inspirar a criação artística ou científica. Eram as nove filhas de Mnemósine ("Memória") e Zeus. O templo das musas era o Museion, termo que deu origem à palavra museu nas diversas línguas indo-europeias como local de cultivo e preservação das artes e ciências. Tocava-lhes o epiteto de "Perméssides", por alusão ao rio Permesso, na Beócia, local onde, de acordo com a Teogonia de Hesíodo, se banhariam. (pt)
- 繆斯（希臘語：Μουσαι、拉丁語：Muses）是希臘神話主司藝術與科學的九位古老文艺女神的總稱。她們代表了通過傳統的音樂和舞蹈、即時代流傳下來的詩歌所表達出來的神話傳說。她們原本是守護赫利孔山泉水的水仙，屬於寧芙的範疇。後來人們將奧林匹斯神系的阿波羅設立為她們的首領。繆思女神常常出现在众神或英雄们的聚会，轻歌曼舞，一展风采，为聚会带来不少的愉悦与欢乐。 在荷馬史詩，繆思有時一个，有時數个，均未提及个人名字，只說她們喜愛歌手，給予他們鼓勵和靈感。赫西俄德在其《神譜》說，她們是眾神之王宙斯和提坦女神的記憶女神謨涅摩敘涅所生育的9个髮束金帶的女兒。阿爾克曼則認為她們要比宙斯古老，是烏拉諾斯和蓋亞的3个女兒。 (zh)
- Les muses o heliconíades són a la mitologia grega les divinitats que inspiren les arts de l'oratòria, el teatre, la dansa i la música. Són germanes entre elles. Segons algunes tradicions són filles de Zeus i Mnemosine, mentre que a d'altres ho són d'Harmonia, o d'Urà i Gea, és a dir, el cel i la terra. Els romans van associar les muses a les fonts. De les nou muses tradicionals van emergir les diferents classificacions de les arts. (ca)
- Οι Μούσες στην αρχαία ελληνική μυθολογία είναι εννέα αρχαίες θεότητες, κόρες του Δία και της Μνημοσύνης. Ο θεός Απόλλωνας ήταν ο ηγέτης τους (Απόλλων Μουσηγέτης). Αρχικά οι θεότητες αυτές ήταν Νύμφες του βουνού και των νερών. Ο Ησίοδος στη Θεογονία αφηγείται: «Η Μνημοσύνη κοιμήθηκε στην Πιερία (Πιέρια όρη) με το γιο του Κρόνου και γέννησε αυτές τις παρθένες που μας κάνουν να ξεχνάμε τα βάσανά μας και απαλύνουν τους πόνους μας. Εννιά νύχτες συνέχεια ο συνετός Δίας ανεβαίνοντας στο ιερό κρεβάτι του, κοιμότανε δίπλα στη Μνημοσύνη, μακριά απ’ όλους τους αθανάτους. Ύστερα από ένα χρόνο, όταν οι εποχές και οι μήνες είχαν συμπληρώσει τον κύκλο τους κι όταν πέρασαν πολλές μέρες η Μνημοσύνη γέννησε εννιά κόρες…, που όλες τις μάγευε η μουσική…». Τα ονόματα τους είναι: Κλειώ, Ευτέρπη, Θάλεια, Μελπομέ (el)
- En la helena mitologio la Muzoj (greke Μουσαι, Mousai) estas la grekaj diinoj de lernado, belartoj, kulturo, kaj inspiro. Ili estas la filinoj de Zeŭso kaj Mnemozino, kaj naskiĝis en Pieria, baze de la Monto Olimpo. Laŭ Francisko Azorín Muzo estas Mita estaĵo naskita el Jupitro k. Mnemosina, simbolanata arton; ikonografie reprezentita per ĉarma junulino kun la atributo de iu arto. Oni kalkulis 3, poste 9 muzojn, loĝantajn en la Parnaso k. la Melikono. Li indikas etimologion el la greka mousa (muzo) kaj de tie la latina musa. Kaj li aldonas liston pli malpli koincida kun la sube detaligita. (eo)
- Greziar eta erromatar mitologian, musak (antzinako grezieraz: Μοῦσαι, moũsai) musika, olerkigintza eta beste arte eta zientzia zenbaiten jainkosa inspiratzaileak ziren. Euren ama Mnemosine zen, Urano eta Gearen alaba. Zeusekin bederatzi gauetan zehar elkartu ondoren jaio ziren bederatzi musak. Musa bakoitzaren izenak inspiratzen duen arteari egiten dio erreferentzia: (eu)
- En la mitología griega, las musas (en griego antiguo μοῦσαι «mousai») son, según los escritores más antiguos, las divinidades inspiradoras de las artes: cada una de ellas está relacionada con ramas artísticas y del conocimiento. Son hijas de Zeus y de Mnemósine, compañeras del séquito de Apolo, dios olímpico de la música y patrón de las bellas artes, quien tuvo romances con cada una de ellas, dejando descendientes. Bajaban a la tierra a susurrar ideas e inspirar a aquellos mortales que las invocaran. En la época más arcaica eran las ninfas inspiradoras de las fuentes, en las cuales eran adoradas. Finalmente, alrededor de los siglos VIII-VII a. C. prevaleció en todo el territorio de la Hélade la adoración de las nueve Musas, que son Calíope, Clío, Erató, Euterpe, Melpómene, Polimnia, Talía (es)
- In ancient Greek religion and mythology, the Muses (Ancient Greek: Μοῦσαι, romanized: Moûsai, Greek: Μούσες, romanized: Múses) are the inspirational goddesses of literature, science, and the arts. They were considered the source of the knowledge embodied in the poetry, lyric songs, and myths that were related orally for centuries in ancient Greek culture. Melete, Aoede, and Mneme are the original Boeotian Muses, and Calliope, Clio, Erato, Euterpe, Melpomene, Polyhymnia, Terpsichore, Thalia, and Urania are the nine Olympian Muses. (en)
- Dalam mitologi Yunani, Musai (bahasa Yunani Kuno: Μοῦσᾰ, Mousa; jamak: Μοῦσαι, Mousai; bahasa Yunani: Μούσες, translit. Múses) adalah kelompok dewi yang melambangkan seni. Mereka dianggap sebagai sumber ilmu pengetahuan dan inspirasi seni. Awalnya ada tiga orang Musai tetapi dalam perkembangan selanjutnya jumlahnya bertambah menjadi sembilan.
* Kalliope (puisi kepahlawanan)
* Kleio (sejarah)
* Erato (puisi cinta)
* Euterpe (sajak)
* Melpomene (tragedi)
* Polihimnia (puisi suci)
* Terpsikhore (paduan suara dan tarian)
* Thalia (komedi)
* Urania (astronomi). (in)
- 무사(고대 그리스어: Μουσα, 복수 Μουσαι 무사이[*]) 또는 영어로 뮤즈(영어: Muse)는 그리스 신화에 등장하는 음악과 시를 관장하는 아홉 명의 여신이다. 예술가들의 예술 활동에 영감을 주고 무사이 여신 자신들을 통해서 공연과 창조의 과정을 생각해낼 수 있도록 돕는 역할을 한다. 본래는 그 수가 세 명이었으나 일곱 명으로 늘어나서 후에는 시인 헤시오도스의 《신들의 계보》에서 제우스와 기억의 여신 므네모시네 사이에서 태어난 아홉 명의 여신들로 생각되었다. 아홉 자매는 기억을 통해 올림포스와 인간계의 음악과 시를 담당한다. 출생에 대해서 다른 문헌에서는 우라노스와 가이아의 딸, 혹은 하르모니아의 딸이라고도 한다. 각각이 담당하는 학예의 분야는 로마 시대 후기에 확립되었다. 파르나소스 산과 헬리콘산이 무사이 여신들의 거처였으며, 학예의 신 아폴로가 그들의 선도자가 되었다. 특히 헬리콘산에는 말의 샘이라는 뜻의 히포크레네라는 우물이 있었는데, 이 우물은 무사들이 아테나로부터 선물 받은 페가소스가 걷어찬 땅에서 솟았다고 한다. 무사이 여신들은 올림포스 산에서 연회가 열릴 때마다 아폴론이 연주하는 수금에 맞추어 노래를 불렀다. (ko)
- Muserna (grekiska: Μουσαι, Mousai) var i grekisk mytologi sångens, musikens och skaldekonstens gudinnor. Den romerska motsvarigheten till muserna var camenae. De sägs ofta ha sin hemvist på Olympens norra sluttning och deras förnämsta kultort var berget Helikon i Beotien. De omnämns som gudinnor redan i de tidigaste källorna och tvekade inte att straffa personer som försökte sätta sig upp emot dem (Thamyris i Iliaden på grund av att han försökt överträffa dem i sång). De blev sedermera de gudinnor, vilka inspirerade även andra konstnärer, filosofer och intellektuella. (sv)
- Му́зы (др.-греч. μοῦσα, мн.ч. μοῦσαι — «мыслящие») — богини в древнегреческой мифологии, дочери бога Зевса и титаниды Мнемосины, либо дочери богини Гармонии, покровительницы искусств и наук. Обитали на Парнасе. Кроме того, обителью муз считалась гора Геликон в Беотии, где били священные ключи, источники вдохновения — Аганиппа и Гиппокрена. От муз происходит слово «музыка» (греч. прилагательное μουσική, подразумевается τέχνη или ἐπιστήμη), первоначально обозначавшее не только музыку в нынешнем смысле, но любое искусство или науку, связанные с деятельностью муз. Музам посвящались храмы, которые назывались мусейонами (от этого слова и произошёл «музей»). (ru)
- Му́зи (дав.-гр. Μοῦσαι, Moũsai; грец. Μοῦσα) — у давньогрецькій міфології богині, покровительки поезії, мистецтв, і наук. Дочки громовержця Зевса і Мнемосіни, богині пам'яті. Народилися в Пієрії. Жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б'є священне Кастальське джерело. Їхньою улюбленою оселею були узгір'я Пієрії під Олімпом. Оспівані у «Теогонії» Гесіода. Називалися за місцевостями, де мешкали: аганіпіди (від Аганіппи), аоніди, аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, пієриди, геліконіди. Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. Зокрема, однією з таких муз була Архе (Арха). (uk)
|
Musenrondell-Sanssouci_Steffen_Heilfort.jpg){kind=link}
_-_WGA25374.jpg){kind=link}
