| dbo:abstract
|
- En gramàtica, un temps futur és una forma verbal que generalment marca l'esdeveniment descrit pel verb com a no succeït encara, però que s'espera que passi en el futur. En català, el futur verbal s'expressa a través de les terminacions é, às, à, em, eu, an, afegides a l'infinitiu (excepte en els verbs irregulars). També existeix el futur compost, que es forma amb el verb "haver" en futur i el participi del verb a conjugar. Altres paraules, com els adverbis o els sintagmes nominals amb funció de circumstancial de temps, poden ajudar a expressar el futurs. (ca)
- Als Futur (lateinisch tempus futurum ‚die zukünftige Zeit‘) bezeichnet man in der Grammatik die Tempusform eines Verbs, die (vor allem) zur Kennzeichnung von Zukünftigem verwendet wird. (de)
- Στην γραμματική, ο μέλλοντας είναι ρηματική μορφή η οποία χρησιμοποιείται ώστε το ρήμα να δηλώνει ένα γεγονός το οποίο δεν έχει εκδηλωθεί ακόμα, αλλά αναμένεται να συμβεί στο μέλλον. Ένα παράδειγμα μελλοντικού χρόνου είναι το γαλλικό aimera, το οποίο σημαίνει "θα αγαπάω", τύπος ο οποίος προέρχεται από το ρήμα aimer ("αγαπάω"). Στα αγγλικά δεν εμφανίζεται μορφή μέλλοντα με τη συγκόλληση κάποιας κατάληξης στο ρήμα, αλλά υπάρχουν διάφοροι τρόποι έκφρασης του μέλλοντος στην αγγγλική, ιδιαίτερα με το βοηθητικό ρήμα will ή shall ή is/am/are going to. Οι απόψεις των γραμματικών για το αν αυτά τα βοηθητικά ρήματα συγκροτούν μελλοντικό χρόνο στα αγγλικά διαφέρουν. Στα νέα ελληνικά υπάρχει ο εξακολουθητικός μέλλοντας και ο . (el)
- In grammar, a future tense (abbreviated FUT) is a verb form that generally marks the event described by the verb as not having happened yet, but expected to happen in the future. An example of a future tense form is the French aimera, meaning "will love", derived from the verb aimer ("love"). The "future" expressed by the future tense usually means the future relative to the moment of speaking, although in contexts where relative tense is used it may mean the future relative to some other point in time under consideration. English does not have an inflectional future tense, though it has a variety of grammatical and lexical means for expressing future-related meanings. These include modal auxiliaries such as will and shall as well as the futurate present tense. (en)
- El futuro es uno de los posibles valores de tiempo gramatical, concretamente el referido a acontecimientos que, al momento del enunciado (en los futuros absolutos) o en el momento de referencia (en los futuros relativos), aún no ha sucedido. (es)
- En grammaire, le terme « futur » désigne, dans un sens général, une valeur temporelle de base, celle par laquelle le locuteur situe le procès exprimé par le verbe après le moment de l’énonciation (celui où il parle). Le futur s’oppose à deux autres valeurs temporelles de base, le présent et le passé. Dans un sens restreint, un temps futur désigne, dans certaines langues, une forme verbale spécifique, un paradigme qui exprime une certaine nuance de cette valeur temporelle. Dans ce sens, il peut y avoir plusieurs formes de futur dans une langue donnée. Cette définition se réfère seulement à l’emploi du futur en tant que temps dit « absolu », c’est-à-dire seulement par rapport au moment de l’énonciation, d’ordinaire dans des phrases simples et des propositions principales. Le futur peut aussi être un temps appelé « relatif » ou « de relation », c’est-à-dire utilisé par rapport à un autre verbe, qui est à un autre temps de base ou à une autre forme de futur, surtout quand les deux verbes sont dans une même phrase complexe. En fonction de la langue considérée, il existe plus ou moins de formes de futur. Elles diffèrent selon le mode, la diathèse, l’aspect, le mode d’action, le rapport temporel exprimé, le registre de langue et des facteurs pragmatiques. En fonction de ces paramètres, les formes de futur peuvent être simples ou composées, les premières constituées à l’aide d’affixes, les dernières avec des verbes auxiliaires ou semi-auxiliaires. Les formes simples sont surtout caractéristiques pour les langues ayant un degré relativement grand de synthétisme, et les composées – pour celles à un degré relativement grand d’analytisme. La valeur temporelle de futur est parfois exprimée non par une forme spécifique pour ce temps, mais par une autre forme temporelle (par exemple, le présent de l’indicatif en français). Inversement, des formes de futur sont également susceptibles d’exprimer d’autres temps ou d’autres effets de sens (par exemple, une modalité de type épistémique). Dans tous les cas, des compléments circonstanciels de temps dissipent souvent ces ambiguïtés. (fr)
- Kala mendatang atau kala akanan adalah kala yang menyatakan suatu perbuatan yang belum terjadi, dan masih akandilakukan oleh subyeknya. Kala ini juga digunakan untuk menyatakan kegiatan/tindakan yang berlangsung terus menerus pada masa mendatang. Biasanya dikontraskan dengan kala kini dan kala lampau. (in)
- 미래시제(未來時制)는 언어에서 미래의 행위, 현상, 상태 등을 표현하는 시제이다. 시제가 있는 언어에서 현재시제와 미래시제를 구분하지 않는 언어도 많다. 반대로 미래시제와 비 미래 시제로 이루어진 언어도 있다. 미래는 본질적으로 확정된 것이 아니며 관계 개념으로 약속, 추측, 의지, 희망, 명령, 권유, 의무 등이 있다. 언어에 따라 이들을 미래 시제로 표현하고, 다른 형식으로 표현하기도 한다. (ko)
- 未来時制（みらいじせい）とは、言語で未来の行為、現象、状態等を表現する時制。時制のある言語でも現在時制と未来時制の区別のない言語も多く、その場合には合わせて非過去時制という。逆に未来時制と非未来時制からなる言語もある（ケチュア語など）。 未来は本質的には確定したものではなく、関係する概念として予定、推量、意志・希望、命令・勧誘、当然、当為・義務、可能など（これらは言語学上は法に当たる）がある。言語によってこれらを未来時制で表現したり、表現し分けたり、また別の形式で表現したりする。 過去から見た未来を表現する時制は過去未来時制という。これについては現実と異なる場合もあり、直説法ではなく条件法現在形として扱われることもある。 (ja)
- De toekomende tijd is een tempus met behulp waarvan in talen met een absolute tijd een handeling of toestand wordt uitgedrukt die in de toekomst plaatsvindt. Soms spreekt de spreker daarbij vanuit het verleden en soms vanuit het heden. Een enkele keer betreft het een handeling die slechts in de lijn der verwachting ligt. De toekomende tijden kennen dan ook eigen, verschillende functies die soms een overlap hebben met andere tijden. In talen met een relatieve tijd wordt de toekomende tijd gebruikt om elke handeling of toestand te beschrijven die op een andere handeling volgt, waarbij het niet uitmaakt of het genoemde in het verleden, heden dan wel in de toekomst ligt. De toekomende tijd wordt over het algemeen uitgedrukt door middel van hulpwerkwoorden. Het werkwoord dat de handeling of toestand zelf beschrijft staat dan in de onbepaalde wijs. In bepaalde andere (met name isolerende) talen wordt de toekomende tijd niet afzonderlijk syntactisch of morfologisch gemarkeerd maar gewoon afgeleid uit andere delen van de zin (temporele bijwoorden zoals "later", "morgen" en "dan"). (nl)
- Futurum (latin: neutrum av futurus, 'framtida') är ett tempus som beskriver en händelse i framtiden. Den kan bildas genom en böjning av verbet eller med ett hjälpverb. Ibland (som i svenskan) kan även presens användas som en futurumform. (sv)
- Czas przyszły – kategoria gramatyczna (czas gramatyczny) czasownika, która najczęściej wskazuje i nazywa późniejszą czynność lub późniejszy stan niż moment mówienia lub pisania o nich, np. pójdę, kupię, będę spał. W języku polskim od czasowników dokonanych tworzy się czas przyszły prosty odpowiadający formą czasowi teraźniejszemu, a od czasowników niedokonanych – czas przyszły złożony. (pl)
- Будущее время, футурум (лат. futurum) — граммема грамматической категории времени, одна из её модальностей, описывающая события и действия после момента речи. В русском языке будущее время связано с использованием глагола быть в будущем времени (буду, будем; будешь, будете; будет, будут) в рамках составного глагола, вторая часть которого (несущий смысловую нагрузку глагол) может быть только в несовершенной форме. Также возможно использование частицы «бы» для сослагательного наклонения. (ru)
- Майбутній час — граматична форма дієслова, що виражає дію, що ще не відбулася, стан, що ще не встановився, але ця дія і цей стан очікуються в майбутньому. Наприклад, у французькій мові слово parleront (говоритимуть) є майбутнім часом слова parler (говорити) в третій особі множини. Форма майбутнього часу властива багатьом мовам світу, але загалом це не є єдиним способом виразити дію в майбутньому. Багато мов мають різні майбутні часи, які крім того виражають інші характеристики, наприклад вид. Серед мов, що не мають майбутнього часу китайська — вона взагалі не має часів, та японська, яка має два часи — минулий та неминулий. (uk)
- 將來時（future tense）又稱為未來時，是一种时态，用于標示動詞所描述的事件仍未發生，但預期會在將來發生（在系統中），或者隨某個其他事件之后發生而不管是在過去、現在或將來（在系統中）的語法意義。注意應稱為“將來時”而非“將來式”，因为这是一种时态而非句式。在英語中没有句式的分别，因此常会被只学过英语的人称为“將來式”。但在其它语言如西班牙语中，则存在时态与句式两种不同的概念；如陈述式将来未完成时和虚拟式将来未完成时同属一种时态（将来时），但却属于不同句式。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- En gramàtica, un temps futur és una forma verbal que generalment marca l'esdeveniment descrit pel verb com a no succeït encara, però que s'espera que passi en el futur. En català, el futur verbal s'expressa a través de les terminacions é, às, à, em, eu, an, afegides a l'infinitiu (excepte en els verbs irregulars). També existeix el futur compost, que es forma amb el verb "haver" en futur i el participi del verb a conjugar. Altres paraules, com els adverbis o els sintagmes nominals amb funció de circumstancial de temps, poden ajudar a expressar el futurs. (ca)
- Als Futur (lateinisch tempus futurum ‚die zukünftige Zeit‘) bezeichnet man in der Grammatik die Tempusform eines Verbs, die (vor allem) zur Kennzeichnung von Zukünftigem verwendet wird. (de)
- Στην γραμματική, ο μέλλοντας είναι ρηματική μορφή η οποία χρησιμοποιείται ώστε το ρήμα να δηλώνει ένα γεγονός το οποίο δεν έχει εκδηλωθεί ακόμα, αλλά αναμένεται να συμβεί στο μέλλον. Ένα παράδειγμα μελλοντικού χρόνου είναι το γαλλικό aimera, το οποίο σημαίνει "θα αγαπάω", τύπος ο οποίος προέρχεται από το ρήμα aimer ("αγαπάω"). Στα αγγλικά δεν εμφανίζεται μορφή μέλλοντα με τη συγκόλληση κάποιας κατάληξης στο ρήμα, αλλά υπάρχουν διάφοροι τρόποι έκφρασης του μέλλοντος στην αγγγλική, ιδιαίτερα με το βοηθητικό ρήμα will ή shall ή is/am/are going to. Οι απόψεις των γραμματικών για το αν αυτά τα βοηθητικά ρήματα συγκροτούν μελλοντικό χρόνο στα αγγλικά διαφέρουν. Στα νέα ελληνικά υπάρχει ο εξακολουθητικός μέλλοντας και ο . (el)
- El futuro es uno de los posibles valores de tiempo gramatical, concretamente el referido a acontecimientos que, al momento del enunciado (en los futuros absolutos) o en el momento de referencia (en los futuros relativos), aún no ha sucedido. (es)
- Kala mendatang atau kala akanan adalah kala yang menyatakan suatu perbuatan yang belum terjadi, dan masih akandilakukan oleh subyeknya. Kala ini juga digunakan untuk menyatakan kegiatan/tindakan yang berlangsung terus menerus pada masa mendatang. Biasanya dikontraskan dengan kala kini dan kala lampau. (in)
- 미래시제(未來時制)는 언어에서 미래의 행위, 현상, 상태 등을 표현하는 시제이다. 시제가 있는 언어에서 현재시제와 미래시제를 구분하지 않는 언어도 많다. 반대로 미래시제와 비 미래 시제로 이루어진 언어도 있다. 미래는 본질적으로 확정된 것이 아니며 관계 개념으로 약속, 추측, 의지, 희망, 명령, 권유, 의무 등이 있다. 언어에 따라 이들을 미래 시제로 표현하고, 다른 형식으로 표현하기도 한다. (ko)
- 未来時制（みらいじせい）とは、言語で未来の行為、現象、状態等を表現する時制。時制のある言語でも現在時制と未来時制の区別のない言語も多く、その場合には合わせて非過去時制という。逆に未来時制と非未来時制からなる言語もある（ケチュア語など）。 未来は本質的には確定したものではなく、関係する概念として予定、推量、意志・希望、命令・勧誘、当然、当為・義務、可能など（これらは言語学上は法に当たる）がある。言語によってこれらを未来時制で表現したり、表現し分けたり、また別の形式で表現したりする。 過去から見た未来を表現する時制は過去未来時制という。これについては現実と異なる場合もあり、直説法ではなく条件法現在形として扱われることもある。 (ja)
- Futurum (latin: neutrum av futurus, 'framtida') är ett tempus som beskriver en händelse i framtiden. Den kan bildas genom en böjning av verbet eller med ett hjälpverb. Ibland (som i svenskan) kan även presens användas som en futurumform. (sv)
- Czas przyszły – kategoria gramatyczna (czas gramatyczny) czasownika, która najczęściej wskazuje i nazywa późniejszą czynność lub późniejszy stan niż moment mówienia lub pisania o nich, np. pójdę, kupię, będę spał. W języku polskim od czasowników dokonanych tworzy się czas przyszły prosty odpowiadający formą czasowi teraźniejszemu, a od czasowników niedokonanych – czas przyszły złożony. (pl)
- Будущее время, футурум (лат. futurum) — граммема грамматической категории времени, одна из её модальностей, описывающая события и действия после момента речи. В русском языке будущее время связано с использованием глагола быть в будущем времени (буду, будем; будешь, будете; будет, будут) в рамках составного глагола, вторая часть которого (несущий смысловую нагрузку глагол) может быть только в несовершенной форме. Также возможно использование частицы «бы» для сослагательного наклонения. (ru)
- 將來時（future tense）又稱為未來時，是一种时态，用于標示動詞所描述的事件仍未發生，但預期會在將來發生（在系統中），或者隨某個其他事件之后發生而不管是在過去、現在或將來（在系統中）的語法意義。注意應稱為“將來時”而非“將來式”，因为这是一种时态而非句式。在英語中没有句式的分别，因此常会被只学过英语的人称为“將來式”。但在其它语言如西班牙语中，则存在时态与句式两种不同的概念；如陈述式将来未完成时和虚拟式将来未完成时同属一种时态（将来时），但却属于不同句式。 (zh)
- In grammar, a future tense (abbreviated FUT) is a verb form that generally marks the event described by the verb as not having happened yet, but expected to happen in the future. An example of a future tense form is the French aimera, meaning "will love", derived from the verb aimer ("love"). The "future" expressed by the future tense usually means the future relative to the moment of speaking, although in contexts where relative tense is used it may mean the future relative to some other point in time under consideration. (en)
- En grammaire, le terme « futur » désigne, dans un sens général, une valeur temporelle de base, celle par laquelle le locuteur situe le procès exprimé par le verbe après le moment de l’énonciation (celui où il parle). Le futur s’oppose à deux autres valeurs temporelles de base, le présent et le passé. Dans un sens restreint, un temps futur désigne, dans certaines langues, une forme verbale spécifique, un paradigme qui exprime une certaine nuance de cette valeur temporelle. Dans ce sens, il peut y avoir plusieurs formes de futur dans une langue donnée. (fr)
- De toekomende tijd is een tempus met behulp waarvan in talen met een absolute tijd een handeling of toestand wordt uitgedrukt die in de toekomst plaatsvindt. Soms spreekt de spreker daarbij vanuit het verleden en soms vanuit het heden. Een enkele keer betreft het een handeling die slechts in de lijn der verwachting ligt. De toekomende tijden kennen dan ook eigen, verschillende functies die soms een overlap hebben met andere tijden. In talen met een relatieve tijd wordt de toekomende tijd gebruikt om elke handeling of toestand te beschrijven die op een andere handeling volgt, waarbij het niet uitmaakt of het genoemde in het verleden, heden dan wel in de toekomst ligt. (nl)
- Майбутній час — граматична форма дієслова, що виражає дію, що ще не відбулася, стан, що ще не встановився, але ця дія і цей стан очікуються в майбутньому. Наприклад, у французькій мові слово parleront (говоритимуть) є майбутнім часом слова parler (говорити) в третій особі множини. Форма майбутнього часу властива багатьом мовам світу, але загалом це не є єдиним способом виразити дію в майбутньому. Багато мов мають різні майбутні часи, які крім того виражають інші характеристики, наприклад вид. (uk)
|
