| dbo:abstract
|
- سالومي (باليونانية: Σαλώμη) و(باللاتينية: Salōmē) وهي ابنة الملك هيرودس الثاني وهيروديا حسب المؤرخ اليهودي يوسيفوس فلافيوس عاشت في فترة ما بين سنة 14 إلى سنة 62-71 بعد الميلاد وقد كانت متزوجة من هيرودس فيلبس الثاني وبعد وفاة هيروجس فيليبس تزوجت من أرسطوبولس ملك خالكيس والذي كان ملك خالكيس وأرمينيا وكان لها 3 أطفال، وحسب العهد الجديد في الكتاب المقدس طلبت من هيرودس رأس يوحنا المعمدان بطلب من أمها هيرودية وقد نفذ هيرودس طلبها، معنى اسمها باللغة العبرية هو سلام. (ar)
- Salomé III (Salome, Σαλώμη) fou una princesa jueva. La seva biografia es barreja amb la de Salomé II. Salomé III fou la filla d'Heròdies i d'Herodes Filip I (fill d'Herodes el Gran). En canvi, Salomé II fou la filla d'Herodes Antipes i Heròdies. El seu parent o padrastre Herodes Antipes la va veure ballar i això el va complaure. Salomé va convèncer Herodes Antipes de fer matar Joan el Baptista a causa de les seves crítiques al matrimoni d'Herodes Antipes i Heròdies, que Joan considerava adúlter. Per això Salomé és esmentada pels evangelistes Marc i Mateu, en sentit crític, com a seductora i mala persona. Una de les dues Salomé es va casar dues vegades, la primera amb el seu oncle Herodes Filip II, tetrarca d'Iturea i Traconitis, que va morir jove; i després amb el seu cosí Aristòbul, fill d'Herodes de Calcis, amb qui va tenir tres fills. Flavi Josep en les Antiguitats judaiques (llibre XVIII, capítol 5,4): "Heròdies, [...] qui tingué una filla, Salomé; després del seu naixement, Heròdies [...] es divorcià del seu espòs mentre encara era viu, i es casà amb Herodes, germà seu per línia paterna, ell era tetrarca de Galilea; però Salomé es casà amb Herodes Filip [...] tetrarca de Traconítide [...]". La llegenda de la seva mort que dona Nicèfor a la seva "Història eclesiàstica" és totalment imaginària. (ca)
- Salome (Salōmē, asi 14 n. l. – mezi 62–71 n. l.) byla židovská hasmoneovská princezna, dcera Herodiady a . Podle staré křesťanské tradice je takto označována bezejmenná dcera Herodiadina, která si podle Nového zákona vyžádala hlavu Jana Křtitele. Salome zmiňuje židovsko-římský historik Flavius Iosephus ve svých Židovských starožitnostech, který udává její jméno a některé detaily o jejích rodinných vztazích. V novozákonním Markově a Matoušově evangeliu se píše o dceři Herodiady, která si od Héróda (Antipy) vyžádala smrt Jana Křtitele odměnou za tanec z návodu své matky, protože Jan kritizoval Herodiadin poměr s Héródem, bratrem jejího manžela. Křesťanské tradice ji líčí jako ikonu nebezpečné ženské svůdnosti, zejména kvůli jejímu erotickému tanci zmíněnému v Novém zákoně (po dalších přeměnách později „Tanec sedmi závojů“), nebo kvůli její bezmyšlenkovité chladné pošetilosti, která podle evangelií vedla ke smrti Jana Křtitele. Nové pojetí jejího příběhu bylo dáno Oscarem Wildem, který ji ve své hře Salome popisuje jako femme fatale. Jeho interpretace, kterou dále rozvedl Richard Strauss ve své opeře na námět Oscara Wilda, není shodná s Iosephovým popisem v pořímštěné Židovské historii, Salome žila dost dlouho na to, aby se dvakrát vdala a vychovala několik dětí. Některé literární zdroje zpracovávají Iosephova biografická data. Asteroid 562 Salome je pojmenován po ní. (cs)
- Η Σαλώμη Γ΄ (εβρ. שלומית Shlomiẗ) ήταν κόρη του Ηρώδη Φιλίππου και της Ηρωδιάδας. Η ρίζα του ονόματός της είναι εβραϊκή που σημαίνει: η ευτυχισμένη, η μακάρια, αυτή που έχει ειρήνη. Ο Ηρώδης Φίλιππος ήταν εκ πατρός θείος της Ηρωδιάδας. Αυτή αργότερα παντρεύτηκε άλλον εκ πατρός θείο της, τον Ηρώδη Αντίπα. Η Σαλώμη, με την προτροπή της μητέρας της, χόρεψε μπροστά στον πατριό της και δεύτερο σύζυγο της μητέρας της, τον Ηρώδη Αντίπατρο. Γοητεύοντάς τον με τον χορό της, του ζήτησε τον αποκεφαλισμό του Ιωάννη του Πρόδρομου στα 32 μ.Χ. Η χριστιανική παράδοση υπογραμμίζει την επικίνδυνη θηλυκή σαγήνη της (π.χ. ερωτικός χαρακτήρας του "χορού των 7 πέπλων") και την προκλητικότητά της, που οδήγησαν στο θάνατο του Βαπτιστή. Παντρεύτηκε αρχικά τον Φίλιππο, Τετράρχη της Ιτουραίας και της , και κατόπιν το βασιλιά της Αριστόβουλο στα 54 μ.Χ. Αναφέρεται στην Καινή Διαθήκη και από το Μάρκο και το Ματθαίο, χωρίς όμως να γίνεται αναφορά ονομαστικά. Ωστόσο ο Φλάβιος Ιώσηπος αναφέρει το όνομά της και κάποιες λεπτομέρειες για την οικογενειακή της κατάσταση. (el)
- Salomé (14 - ¿62?) fue una princesa idumea, hija de Herodes Filipo I y Herodías, e hijastra de Herodes Antipas, relacionada con la muerte de Juan el Bautista. (es)
- Salome ([ˈzaːlomeː]) war Flavius Josephus zufolge der Name einer Tochter der Herodias. In der späteren Tradition ist dieser Name mit der in den Evangelien erzählten Geschichte des Todes Johannes’ des Täufers in Zusammenhang gebracht worden, in der aber nur von der Tochter der Herodias die Rede ist. Salome, die Tochter der Herodias, war später (ab 54 n. Chr.) Königin in Kleinarmenien. Sie ist nicht zu verwechseln mit der gleichnamigen Schwester des Herodes und steht auch in keiner Beziehung zu der Jüngerin Salome, die im Markusevangelium erwähnt wird. (de)
- Salome (grezieraz: Σαλώμη; hebreeraz: שלומית, hebreerazko שָׁלוֹם, edo "bake" hitzetik ekarria; c. 14–62 eta 71 artean) Edomgo printzesa izan zen. Herodes Filiporen eta Herodiasen alaba zen. Amak bultzatuta, bere osaba Herodes Antipasen aurrean dantza egin zuen eta, ordainetan, San Joan Bataiatzailearen burua eskatu zuen. Musikagile, idazle eta pintore ugari oinarritu dira Salomeren dantzan beren lanak egiteko. (eu)
- Salomé (parfois Salomé II) (Hébreu: Chlomite שלומית; Grec ancien: Σαλώμη Salṓmē) est le nom d'une princesse juive du Ier siècle mentionnée chez l'historiographe judéo-romain Flavius Josèphe. Fille d'Hérodiade et d'Hérode « fils d'Hérode », elle épouse en premières noces son oncle (le demi-frère de son père) Philippe II, puis Aristobule de Chalcis, roi d'Arménie Mineure. Dans le Nouveau Testament, une « fille d'Hérodiade » — habituellement identifiée par la tradition chrétienne à cette Salomé — est protagoniste d'un épisode des évangiles selon Matthieu et selon Marc qui est semblable à un récit vétérotestamentaire et autre populaire profane, et que son possible aspect scandaleux rend peu vraisemblable pour certains historiens : la fille — ou la « fillette » — d'Hérodiade danse devant Hérode Antipas qui est son beau-père, peut-être son père. Charmé, celui-ci lui accorde ce qu'elle veut. Sur le conseil de sa mère, elle réclame alors la tête de Jean Baptiste, qu'Hérode Antipas fait apporter sur un plateau. L'enfant sans désir propre qui apparaît dans l'épisode néotestamentaire devient un personnage de tentatrice sensuelle qui inspire les artistes, particulièrement aux XIXe et XXe siècles. (fr)
- Salome adalah anak Herodias dari suami bernama Herodes Filipus (saudara Herodes Antipas, keduanya anak Herodes Agung). Lalu Herodias diperistri oleh Herodes Antipas. Sehingga Salome bisa disebut sebagai anak tiri Herodes Antipas. Herodes Antipas adalah raja yang telah memerintahkan supaya kepala Yohanes Pembaptis dipenggal. Hal ini dilakukannya karena permintaan Salome setelah melakukan tarian pada waktu ulang tahun Herodes di depan para tamu terhormatnya. Kisah ini terdapat dalam Markus 6. Namun, nama Salome tidak disebutkan dalam perikop Alkitab tersebut. Salome memang dikenal sangat berperan dalam kematian Yohanes Pembaptis. Hal ini bukan tanpa sebab, Salome sendiri ditafsirkan oleh beberapa ahli dengan tidak sama. Ada yang mengartikan bahwa Salome penyebab dari kematian Yohanes Pembaptis. Namun ada juga yang menyebutkan bahwa Salome hanya anak-anak yang tidak tahu apa-apa, yang hanya menjadi suruhan ibunya. Ibunya menyuruh Salome untuk meminta kepala Yohanes pembaptis karena dendam. Sebab dikisahkan Yohanes Pembaptis mencela perkawinan Herodes dengan Herodias (ibu Salome). Dalam , di sini perempuan dianggap tidak bisa dianggap remeh. Walaupun mereka lemah dalam fisik, tetapi mereka bisa bertindak dengan hanya mempengaruhi seorang raja dengan segala kekuatan perempuan. Kekuatan itu salah satunya adalah kecantikannya. Tafsir tentang tarian Salome sendiri sebenarnya tidaklah seragam, ada yang berkata bahwa Herodes sangat puas dengan tariaannya karena erotis, tetapi hal ini tidak jelas dalam Alkitab. (in)
- Salome (/səˈloʊmi/; Hebrew: שְלוֹמִית, romanized: Shlomit, related to שָׁלוֹם, Shalom "peace"; Greek: Σαλώμη), also known as Salome III, was a Jewish princess, the daughter of Herod II, son of Herod the Great, and princess Herodias, granddaughter of Herod the Great, and stepdaughter of Herod Antipas. She is known from the New Testament, where she is not named, and from an account by Flavius Josephus. In the New Testament, the stepdaughter of Herod Antipas demands and receives the head of John the Baptist. According to Josephus, she was first married to her uncle Philip the Tetrarch, after whose death (AD 34), she married her cousin Aristobulus of Chalcis, thus becoming queen of Chalcis and Armenia Minor. The gospel story of her dance at the birthday celebration of her stepfather, who had John the Baptist beheaded at her request, inspired art, literature and music over an extended period of time. Among the paintings are those by Titian and Gustave Moreau. Oscar Wilde's 1891 eponymous play, and its 1905 operatic setting by Richard Strauss, are among the literary and musical realisations which endeavoured to portray her. She also appeared in film, for instance in a 1953 Salome film starring Rita Hayworth in the title role. (en)
- サロメ（Salome または Salomé、ヘブライ語: שלומית Shlomit）は、1世紀頃の古代パレスチナに実在した女性。義理の父は古代パレスチナの領主ヘロデ・アンティパス、実母はその妃ヘロディア。古代イスラエルの著述家フラウィウス・ヨセフスが著した『ユダヤ古代誌』や、新約聖書の福音書などに伝わる。 イエスに洗礼を授けた洗礼者ヨハネの首を求めた人物として、キリスト教世界では古くから名が知られ、その異常性などから多くの芸術作品のモティーフとなってきた。新約聖書では彼女の名を伝えておらず、学問上は単にヘロディアの娘と呼ぶことが多い。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 살로메 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 살로메(히브리어: שלומית)는 신약성서에 등장하는 인물이며, 전통적으로 헤로디아의 딸로 여긴다.(14년 출생 추정 - 62년에서 73년 사이 사망) (ko)
- Salomé is de dochter van Herodes Filippus en Herodias. Haar naam is bekend uit het werk van de Joodse historicus Flavius Josephus. Zij is genoemd naar Salomé, de zuster van Herodes de Grote. Toen Herodias scheidde van Herodes Filippus om te trouwen met Herodes Antipas, ging Salomé met haar moeder mee. (nl)
- Salome (gr. Σαλώμη, Salōmē, ur. 14 n.e., zm. między 62 a 71) – przedstawicielka dynastii herodiańskiej. Wnuczka Heroda Wielkiego. Córka Heroda III i Herodiady. Znana głównie z roli, jaką odegrała przy śmierci Jana Chrzciciela – zachwycony tańcem Salome Herod Antypas, tetrarcha Galilei i Perei, obiecał spełnić każde jej życzenie, a ta – na polecenie matki – zażądała głowy żydowskiego proroka. (pl)
- Salomè (14 d.C. circa – tra il 62 ed il 71) fu una principessa giudaica di origine idumea, appartenente alla dinastia erodiana. Nipote e pronipote del Re cliente della Giudea romano-ellenistica Erode il Grande, era figlia di Erodiade (nipote di Erode) e di Erode Filippo I, poi figliastra e nipote di Erode Agrippa, tetrarca di Galilea all'epoca della Giudea romana e fratello del padre di Salomè; è la protagonista di un episodio narrato nel Vangelo di Marco (6,17-28) e nel Vangelo di Matteo (14,3-11), che la vede come corresponsabile nella vicenda del martirio di Giovanni Battista.La sua figura è stata oggetto di innumerevoli rappresentazioni artistiche e culturali ispirate al racconto biblico. (it)
- Salome (på hebreiska: שלומית Shlomit) var en historisk person som levde under det första århundradet. Hon var Herodes Antipas styvdotter och omskrivs både i Matteusevangeliet (kapitel 14, vers 6) och Markusevangeliet (kapitel 6, vers 22), dock utan att nämnas vid namn. Uppgiften om hennes namn kommer från den judiske historikern Josefus. Salome dansade de sju slöjornas dans för sin styvfar vid festligheterna på hans födelsedag. Hon lät alla sju slöjor hon var klädd i falla till marken, en efter en under dansens gång – detta i löfte om att som belöning få vad hon än önskade sig. Efter dansen bad hon, på inrådan av sin moder Herodias, om Johannes döparens huvud på ett fat. Orsaken till att den vackra Herodias önskade att Johannes döparen halshöggs var att han hade klandrat Herodias för dennes äktenskap med en släkting, sin frånskilda (och levande) före detta makes broder. Salome gifte sig sedermera med tetrarken Filippos och efter hans död med Aristobulos, son till Herodes av Chalkis. (sv)
- Salomé (ca. 14 - entre 62 e 71) foi uma neta de Herodes, o Grande, filha de Herodes Filipe e Herodias, tendo sido criada na corte do tio, Herodes Antipas. No Novo Testamento ela é apontada como responsável pela execução de João Batista. (pt)
- Саломія (Саломе, Соломія, Саломея, гебр. — "Шломіт" שלומית) — дочка Іродіади та Ірода Боета, юдейська царівна і пізніше (з 54 року) царівна Халкіди і Малої Вірменії. У церковній традиції її ім'я пов'язане з смертю Івана Хрестителя, хоча не вказане прямо у Новому Завіті (Мр. 6:25-28), а вона лише згадана як дочка Іродіади, та не за іменем. Ім'я Саломія назване у Йосипа Флавія, в його історичному творі Юдейські старожитності. (uk)
- 莎乐美（希腊语：Σαλωμη，14年－62年 to 71年），也被稱為莎樂美三世，是一位猶太公主，的女兒（大希律王的兒子），大希律王的孫女，加利利分封王希律·安提帕斯的繼女和希羅底王后的女兒。然而，这一人物的名字来源于犹太历史学家約瑟夫斯的著作，在《圣经》新約中并没有记载。在新約中，希律·安提帕斯的繼女要求（斬首）施洗約翰的頭顱。 根據約瑟夫斯的說法，她先嫁給了她的叔叔戈蘭提斯分封王，在他死後（公元34年），她嫁給了她的堂兄小亚美尼亚国王，正与約瑟夫斯的记载一致。阿里斯托布卢斯发行的金币的背面有他妻子的头像，上面标注的名字为希腊文ΣΆΛΩΜΉ，读作“莎乐美”。 莎乐美千百年来一直是基督教世界文艺作品的重要主题，衍生出用她故事为题材编写的歌剧、电影和大量绘画作品。 (zh)
- Саломея (ивр. Шломит, 5 год или 14 год — между 62 и 71) — иудейская царевна, дочь Иродиады и Ирода Боэта, падчерица Ирода Антипы; впоследствии царица Халкиды и Малой Армении. Один из персонажей Нового Завета (однако там она упомянута лишь как дочь Иродиады Мф. 14:6). Сохранились монеты с её изображением, датируемые 56-57 годами. На лицевой стороне монет изображён её муж с подписью ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΑΡΙΣΤΟΒΟΥΛΟΥ («царя Аристобула»), на обратной — Саломея с подписью ΒΑΣΙΛΙΣ ΣΑΛΟΜΗΣ («царицы Саломеи»). Первоначально Саломея вышла замуж за своего дядю, тетрарха Ирода Филиппа II. После его смерти вышла замуж за двоюродного брата по матери, Аристобула, сына Ирода Халкидского; от него родила трёх сыновей: Ирода, Агриппу и Аристобула. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- سالومي (باليونانية: Σαλώμη) و(باللاتينية: Salōmē) وهي ابنة الملك هيرودس الثاني وهيروديا حسب المؤرخ اليهودي يوسيفوس فلافيوس عاشت في فترة ما بين سنة 14 إلى سنة 62-71 بعد الميلاد وقد كانت متزوجة من هيرودس فيلبس الثاني وبعد وفاة هيروجس فيليبس تزوجت من أرسطوبولس ملك خالكيس والذي كان ملك خالكيس وأرمينيا وكان لها 3 أطفال، وحسب العهد الجديد في الكتاب المقدس طلبت من هيرودس رأس يوحنا المعمدان بطلب من أمها هيرودية وقد نفذ هيرودس طلبها، معنى اسمها باللغة العبرية هو سلام. (ar)
- Salomé (14 - ¿62?) fue una princesa idumea, hija de Herodes Filipo I y Herodías, e hijastra de Herodes Antipas, relacionada con la muerte de Juan el Bautista. (es)
- Salome ([ˈzaːlomeː]) war Flavius Josephus zufolge der Name einer Tochter der Herodias. In der späteren Tradition ist dieser Name mit der in den Evangelien erzählten Geschichte des Todes Johannes’ des Täufers in Zusammenhang gebracht worden, in der aber nur von der Tochter der Herodias die Rede ist. Salome, die Tochter der Herodias, war später (ab 54 n. Chr.) Königin in Kleinarmenien. Sie ist nicht zu verwechseln mit der gleichnamigen Schwester des Herodes und steht auch in keiner Beziehung zu der Jüngerin Salome, die im Markusevangelium erwähnt wird. (de)
- Salome (grezieraz: Σαλώμη; hebreeraz: שלומית, hebreerazko שָׁלוֹם, edo "bake" hitzetik ekarria; c. 14–62 eta 71 artean) Edomgo printzesa izan zen. Herodes Filiporen eta Herodiasen alaba zen. Amak bultzatuta, bere osaba Herodes Antipasen aurrean dantza egin zuen eta, ordainetan, San Joan Bataiatzailearen burua eskatu zuen. Musikagile, idazle eta pintore ugari oinarritu dira Salomeren dantzan beren lanak egiteko. (eu)
- サロメ（Salome または Salomé、ヘブライ語: שלומית Shlomit）は、1世紀頃の古代パレスチナに実在した女性。義理の父は古代パレスチナの領主ヘロデ・アンティパス、実母はその妃ヘロディア。古代イスラエルの著述家フラウィウス・ヨセフスが著した『ユダヤ古代誌』や、新約聖書の福音書などに伝わる。 イエスに洗礼を授けた洗礼者ヨハネの首を求めた人物として、キリスト教世界では古くから名が知られ、その異常性などから多くの芸術作品のモティーフとなってきた。新約聖書では彼女の名を伝えておらず、学問上は単にヘロディアの娘と呼ぶことが多い。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 살로메 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 살로메(히브리어: שלומית)는 신약성서에 등장하는 인물이며, 전통적으로 헤로디아의 딸로 여긴다.(14년 출생 추정 - 62년에서 73년 사이 사망) (ko)
- Salomé is de dochter van Herodes Filippus en Herodias. Haar naam is bekend uit het werk van de Joodse historicus Flavius Josephus. Zij is genoemd naar Salomé, de zuster van Herodes de Grote. Toen Herodias scheidde van Herodes Filippus om te trouwen met Herodes Antipas, ging Salomé met haar moeder mee. (nl)
- Salome (gr. Σαλώμη, Salōmē, ur. 14 n.e., zm. między 62 a 71) – przedstawicielka dynastii herodiańskiej. Wnuczka Heroda Wielkiego. Córka Heroda III i Herodiady. Znana głównie z roli, jaką odegrała przy śmierci Jana Chrzciciela – zachwycony tańcem Salome Herod Antypas, tetrarcha Galilei i Perei, obiecał spełnić każde jej życzenie, a ta – na polecenie matki – zażądała głowy żydowskiego proroka. (pl)
- Salomè (14 d.C. circa – tra il 62 ed il 71) fu una principessa giudaica di origine idumea, appartenente alla dinastia erodiana. Nipote e pronipote del Re cliente della Giudea romano-ellenistica Erode il Grande, era figlia di Erodiade (nipote di Erode) e di Erode Filippo I, poi figliastra e nipote di Erode Agrippa, tetrarca di Galilea all'epoca della Giudea romana e fratello del padre di Salomè; è la protagonista di un episodio narrato nel Vangelo di Marco (6,17-28) e nel Vangelo di Matteo (14,3-11), che la vede come corresponsabile nella vicenda del martirio di Giovanni Battista.La sua figura è stata oggetto di innumerevoli rappresentazioni artistiche e culturali ispirate al racconto biblico. (it)
- Salomé (ca. 14 - entre 62 e 71) foi uma neta de Herodes, o Grande, filha de Herodes Filipe e Herodias, tendo sido criada na corte do tio, Herodes Antipas. No Novo Testamento ela é apontada como responsável pela execução de João Batista. (pt)
- Саломія (Саломе, Соломія, Саломея, гебр. — "Шломіт" שלומית) — дочка Іродіади та Ірода Боета, юдейська царівна і пізніше (з 54 року) царівна Халкіди і Малої Вірменії. У церковній традиції її ім'я пов'язане з смертю Івана Хрестителя, хоча не вказане прямо у Новому Завіті (Мр. 6:25-28), а вона лише згадана як дочка Іродіади, та не за іменем. Ім'я Саломія назване у Йосипа Флавія, в його історичному творі Юдейські старожитності. (uk)
- 莎乐美（希腊语：Σαλωμη，14年－62年 to 71年），也被稱為莎樂美三世，是一位猶太公主，的女兒（大希律王的兒子），大希律王的孫女，加利利分封王希律·安提帕斯的繼女和希羅底王后的女兒。然而，这一人物的名字来源于犹太历史学家約瑟夫斯的著作，在《圣经》新約中并没有记载。在新約中，希律·安提帕斯的繼女要求（斬首）施洗約翰的頭顱。 根據約瑟夫斯的說法，她先嫁給了她的叔叔戈蘭提斯分封王，在他死後（公元34年），她嫁給了她的堂兄小亚美尼亚国王，正与約瑟夫斯的记载一致。阿里斯托布卢斯发行的金币的背面有他妻子的头像，上面标注的名字为希腊文ΣΆΛΩΜΉ，读作“莎乐美”。 莎乐美千百年来一直是基督教世界文艺作品的重要主题，衍生出用她故事为题材编写的歌剧、电影和大量绘画作品。 (zh)
- Salomé III (Salome, Σαλώμη) fou una princesa jueva. La seva biografia es barreja amb la de Salomé II. Salomé III fou la filla d'Heròdies i d'Herodes Filip I (fill d'Herodes el Gran). En canvi, Salomé II fou la filla d'Herodes Antipes i Heròdies. Una de les dues Salomé es va casar dues vegades, la primera amb el seu oncle Herodes Filip II, tetrarca d'Iturea i Traconitis, que va morir jove; i després amb el seu cosí Aristòbul, fill d'Herodes de Calcis, amb qui va tenir tres fills. La llegenda de la seva mort que dona Nicèfor a la seva "Història eclesiàstica" és totalment imaginària. (ca)
- Salome (Salōmē, asi 14 n. l. – mezi 62–71 n. l.) byla židovská hasmoneovská princezna, dcera Herodiady a . Podle staré křesťanské tradice je takto označována bezejmenná dcera Herodiadina, která si podle Nového zákona vyžádala hlavu Jana Křtitele. Křesťanské tradice ji líčí jako ikonu nebezpečné ženské svůdnosti, zejména kvůli jejímu erotickému tanci zmíněnému v Novém zákoně (po dalších přeměnách později „Tanec sedmi závojů“), nebo kvůli její bezmyšlenkovité chladné pošetilosti, která podle evangelií vedla ke smrti Jana Křtitele. Asteroid 562 Salome je pojmenován po ní. (cs)
- Η Σαλώμη Γ΄ (εβρ. שלומית Shlomiẗ) ήταν κόρη του Ηρώδη Φιλίππου και της Ηρωδιάδας. Η ρίζα του ονόματός της είναι εβραϊκή που σημαίνει: η ευτυχισμένη, η μακάρια, αυτή που έχει ειρήνη. Ο Ηρώδης Φίλιππος ήταν εκ πατρός θείος της Ηρωδιάδας. Αυτή αργότερα παντρεύτηκε άλλον εκ πατρός θείο της, τον Ηρώδη Αντίπα. Η Σαλώμη, με την προτροπή της μητέρας της, χόρεψε μπροστά στον πατριό της και δεύτερο σύζυγο της μητέρας της, τον Ηρώδη Αντίπατρο. Γοητεύοντάς τον με τον χορό της, του ζήτησε τον αποκεφαλισμό του Ιωάννη του Πρόδρομου στα 32 μ.Χ. Η χριστιανική παράδοση υπογραμμίζει την επικίνδυνη θηλυκή σαγήνη της (π.χ. ερωτικός χαρακτήρας του "χορού των 7 πέπλων") και την προκλητικότητά της, που οδήγησαν στο θάνατο του Βαπτιστή. (el)
- Salomé (parfois Salomé II) (Hébreu: Chlomite שלומית; Grec ancien: Σαλώμη Salṓmē) est le nom d'une princesse juive du Ier siècle mentionnée chez l'historiographe judéo-romain Flavius Josèphe. Fille d'Hérodiade et d'Hérode « fils d'Hérode », elle épouse en premières noces son oncle (le demi-frère de son père) Philippe II, puis Aristobule de Chalcis, roi d'Arménie Mineure. L'enfant sans désir propre qui apparaît dans l'épisode néotestamentaire devient un personnage de tentatrice sensuelle qui inspire les artistes, particulièrement aux XIXe et XXe siècles. (fr)
- Salome (/səˈloʊmi/; Hebrew: שְלוֹמִית, romanized: Shlomit, related to שָׁלוֹם, Shalom "peace"; Greek: Σαλώμη), also known as Salome III, was a Jewish princess, the daughter of Herod II, son of Herod the Great, and princess Herodias, granddaughter of Herod the Great, and stepdaughter of Herod Antipas. She is known from the New Testament, where she is not named, and from an account by Flavius Josephus. In the New Testament, the stepdaughter of Herod Antipas demands and receives the head of John the Baptist. According to Josephus, she was first married to her uncle Philip the Tetrarch, after whose death (AD 34), she married her cousin Aristobulus of Chalcis, thus becoming queen of Chalcis and Armenia Minor. (en)
- Salome adalah anak Herodias dari suami bernama Herodes Filipus (saudara Herodes Antipas, keduanya anak Herodes Agung). Lalu Herodias diperistri oleh Herodes Antipas. Sehingga Salome bisa disebut sebagai anak tiri Herodes Antipas. Herodes Antipas adalah raja yang telah memerintahkan supaya kepala Yohanes Pembaptis dipenggal. Hal ini dilakukannya karena permintaan Salome setelah melakukan tarian pada waktu ulang tahun Herodes di depan para tamu terhormatnya. Kisah ini terdapat dalam Markus 6. Namun, nama Salome tidak disebutkan dalam perikop Alkitab tersebut. (in)
- Salome (på hebreiska: שלומית Shlomit) var en historisk person som levde under det första århundradet. Hon var Herodes Antipas styvdotter och omskrivs både i Matteusevangeliet (kapitel 14, vers 6) och Markusevangeliet (kapitel 6, vers 22), dock utan att nämnas vid namn. Uppgiften om hennes namn kommer från den judiske historikern Josefus. Salome gifte sig sedermera med tetrarken Filippos och efter hans död med Aristobulos, son till Herodes av Chalkis. (sv)
- Саломея (ивр. Шломит, 5 год или 14 год — между 62 и 71) — иудейская царевна, дочь Иродиады и Ирода Боэта, падчерица Ирода Антипы; впоследствии царица Халкиды и Малой Армении. Один из персонажей Нового Завета (однако там она упомянута лишь как дочь Иродиады Мф. 14:6). Сохранились монеты с её изображением, датируемые 56-57 годами. На лицевой стороне монет изображён её муж с подписью ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΑΡΙΣΤΟΒΟΥΛΟΥ («царя Аристобула»), на обратной — Саломея с подписью ΒΑΣΙΛΙΣ ΣΑΛΟΜΗΣ («царицы Саломеи»). (ru)
|
_-_WGA13288.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_-_WGA13288.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
