| dbo:abstract
|
- La teologia negativa o apofàtica es basa en la definició de Déu explicant allò que no és, ja que considera que no pot ser igualat amb cap mot del llenguatge, atès que la seva natura és totalment diferent a la humana i la llengua és un tret de l'home. Per aquest motiu usa la comparació en negatiu, indicant tot allò que no és Déu, per mostrar que és molt més que els termes comparats i que és tan gran que no pot ser expressat (doctrina de la inefabilitat divina). Així, Déu és aquell ésser que no està subjecte ni a l'espai ni al temps i que no depèn de cap altre per a la creació o la seva existència. Igualment és una perfecció que no té cap mancança ni presència de mal. Aquests conceptes són comuns a les grans religions del monoteisme, tot i que la teologia negativa es manifesta també en els cultes orientals. La teologia negativa s'oposa a la teologia positiva o catafàtica, que intenta explicar què és Déu, encara que sigui a base de l'ús de la metàfora. (ca)
- اللاهوت السلبي (بالإنجليزية: Apophatic theology) هو الحديث عن الإله من حيث نفي صفات النقص عنه، «ليس كمثله شيء» أو «سبحان الله» أي تنزه عن صفات النقص في ذاته وصفاته وأسمائه وأفعاله، ومن هذا الاتجاه نجد أن من أسماء الله القدوس وتعني كمال التنزيه عن النقص. ويقابله وهو وصف الإله بصفات إيجابية فنقول هو حي عليم قادر، مثلًا. وعبارة سبحان الله وبحمده، تجمع السلب بالتسبيح والإيجاب بالحمد. (ar)
- Apofatická teologie (z řec. ἀπόφημι – apophēmi, „popírat“), též negativní teologie či via negativa je teologie, která se snaží popsat Boha negativními (popíravými) výroky. Vychází z toho, že Bůh natolik přesahuje stvoření a lidskou mysl, že pozitivní výroky o něm jsou v podstatě nepravdivé pro svou neúplnost a nedostatečnost a jsou jen podobenstvími, metaforami či paradoxy. Apofatická teologie bývá často spjata s mysticismem. Apofatická teologie vychází z platonismu, do křesťanské teologie ji vnesli sv. Řehoř z Nyssy, Pseudo-Dionysios Areopagita a sv. Maxim Vyznavač. Koncepty obdobné apofatické teologii se nacházejí i v jiných náboženstvích, než je křesťanství. (cs)
- Οι όροι Via Negativa (βία νεγκατίβα, λατινική έκφραση που σημαίνει "αρνητική οδός"), αρνητική θεολογία ή αποφατική θεολογία περιγράφουν τη θρησκευτική αντίληψη ή θεολογική άποψη που επιχειρεί να περιγράψει τον Θεό μέσω της άρνησης, να αναφερθεί στον Θεό χρησιμοποιώντας αποκλειστικά όρους που περιγράφουν το τι δεν θα μπορούσε να λεχθεί για τον Θεό. Το αντίθετο της αποφατικής θεολογίας είναι η καταφατική. Να σημειωθεί ότι ο όρος αρνητική θεολογία δεν συνηθίζεται στην ανατολή. Αντίθετα χρησιμοποιείται περισσότερο ο όρος αποφατική θεολογία Γίνεται, δηλαδή, η απόπειρα να αποκτηθεί και να εκφραστεί γνώση για τον Θεό μέσω της περιγραφής του τι δεν είναι ο Θεός (απόφαση), παρά μέσω της περιγραφής του τι είναι ο Θεός. Η αποφατική παράδοση συνήθως ευθυγραμμίζεται με την προσέγγιση του μυστικισμού, ο οποίος επικεντρώνεται στην αυθόρμητη ή την καλλιεργούμενη ατομική εμπειρία της θεϊκής πραγματικότητας πέρα από την σφαίρα της συνηθισμένης αντίληψης, μιας εμπειρίας που συχνά δεν μεταδίδεται μέσα από τις δομές των παραδοσιακών οργανωμένων θρησκειών. Η αποφατική θεολογία είναι ο βασικός τρόπος θεολόγησης της ανατολικής ορθοδόξου εκκλησίας. Όχι βέβαια σαν άρνηση, αλλά σαν αδυναμία περιγραφής του Θεού . Έτσι παρουσιάζεται ως α-θάνατος, α-χρονος, α-τελεύτητος κλπ δηλ. δεν σχετίζεται με το θάνατο, το χρόνο, το τέλος κ.ο.κ. Αντιθέτως οι δυτικές εκκλησίες χρησιμοποιούν περισσότερο την καταφατική θεολογία ορίζοντας το Θεό στον υπερθετικό βαθμό γνωστών ιδιοτήτων π.χ. σοφός, δυνατός (άνθρωπος) πάν-σοφος, παντο-δύναμος (Θεός). Αυτός είναι και ο λόγος που στις δυτικές εκκλησίες είναι αρχή η επιστημονική μόρφωση του κλήρου, ενώ στην ανατολική υπάρχουν και ολιγογράμματοι ιερείς. Έτσι στη Δύση η επιστημονική μόρφωση οδηγεί στην αποκάλυψη χαρακτηριστικών του Θεού και από κει στην "κατανόησή του" , ενώ στην Ανατολή υπάρχει εντονότερος ο ασκητισμός ο οποίος "μαθαίνει" το Θεό όχι από την παρατήρηση, αλλά από την εμπειρία/επαφή. Σύμφωνα με την αρνητική θεολογία, στην πραγματικότητα δεν μπορούμε ποτέ να προσδιορίσουμε τον Θεό με λέξεις. Αυτό που είναι δυνατόν είναι να πούμε ότι ο Θεός δεν είναι ούτε αυτό αλλά ούτε και κάτι άλλο επίσης. Εντέλει, ο σπουδαστής θα πρέπει να υπερβεί τις λέξεις για να κατανοήσει τη φύση του Θεϊκού. Με αυτή την έννοια, η αρνητική θεολογία δεν αποτελεί διάψευση. Αποτελεί μάλλον μια παραδοχή του ότι οτιδήποτε και αν είναι ο Θεός, όταν προσπαθούμε να το περικλείσουμε σε ανθρώπινες λέξεις, αναπόφευκτα αποτυγχάνουμε. Σύμφωνα με την The Encyclopedia of Religion (Η Εγκυκλοπαίδεια της Θρησκείας), η φιλοσοφική αυτή θέση ισχυρίζεται ότι «ο Θεός υπερβαίνει όλα όσα μπορούμε να μάθουμε για αυτόν. [...] Στον Θεό δεν μπορεί να δοθεί όνομα ή προσδιορισμός. [...] Ο ίδιος δεν αποτελεί αντικείμενο γνώσης, διότι είναι υπεράνω γνώσης». (el)
- Apophatic theology, also known as negative theology, is a form of theological thinking and religious practice which attempts to approach God, the Divine, by negation, to speak only in terms of what may not be said about the perfect goodness that is God. It forms a pair together with cataphatic theology, which approaches God or the Divine by affirmations or positive statements about what God is. The apophatic tradition is often, though not always, allied with the approach of mysticism, which aims at the vision of God, the perception of the divine reality beyond the realm of ordinary perception. (en)
- Die negative Theologie (altgriechisch θεολογία ἀποφατική theología apophatikḗ, lateinisch theologia negativa) ist ein aus dem Platonismus stammendes Verfahren bei Aussagen über Gott bzw. über das Eine als erstes Prinzip der Metaphysik. Dabei wird das Denken und Reden über Gott beschränkt, indem alle positiven Aussagen konsequent als unsicher kritisiert und verworfen werden. Nur negative Aussagen können als wahr betrachtet werden (z. B. der un-endliche Gott). Die Begriffe „positiv“ und „negativ“ sind dabei nicht in einem wertenden Sinn gemeint. Als „positiv“ gelten alle Aussagen, mit denen das Wesen Gottes bestimmt werden soll, indem festgestellt wird, was er ist. Dies geschieht, indem ihm bestimmte Eigenschaften wie beispielsweise Güte oder Weisheit zugeschrieben werden oder indem er mit diesen Eigenschaften identifiziert wird (z. B. Gott ist gut oder Gott ist das Gute). Dabei werden Vorstellungen, die aus dem Bereich menschlicher Erfahrung stammen, auf Gott übertragen. Die negative Theologie lehnt eine solche Vorgehensweise ab und begründet dies mit der Behauptung, es sei prinzipiell unmöglich, bei positiven Aussagen Gottes absolute Transzendenz angemessen zu berücksichtigen. Die Unangemessenheit menschlicher Vorstellungen und die Unwahrheit der auf ihnen basierenden Aussagen über Gott sei das einzige, was bezüglich Gott als zutreffend bestimmt werden könne. Somit seien nur negative Aussagen, also Verneinungen positiver Aussagen, legitim. Die systematische Beseitigung der irrigen positiven Vorstellungen sei eine unerlässliche Voraussetzung für ein wirklichkeitsgemäßes Verhältnis des Menschen zu Gott. Die Verneinung positiver Bestimmungen ist nicht als Bejahung von ihnen entgegengesetzten Bestimmungen zu verstehen. Die Aussage, Gott könne nicht als gut bezeichnet werden, bedeutet nicht, dass er als schlecht bezeichnet wird. Vielmehr lehrt die negative Theologie, Begriffe wie „gut“ und „schlecht“ seien auf Gott nicht anwendbar. (de)
- Negativa teologio estas ankaŭ konata per la nomo "Via Negativa" (latina por "Negativa vojo"). Ĝi estas tipo de teologio kiu provas priskribi Dion nur per deklaroj pri tio, kio oni ne povas diri pri Dio - oni provas gajni kaj esprimi komprenon pri Dio per priskribo de tio, kio Dio ne estas, anstataŭ per priskribo de tio, kio Dio estas. Ekzemploj de la tipoj de deklaroj faritaj per negativa teologio estas:
* Dio ne estas kreita.
* Oni ne povas difini Dion per terminoj de spaco, lokado, aŭ tempo.
* Oni ne diru ke Dio estas saĝa, sed ke Dio ne estas malsaĝa.
* Oni ne diru ke Dio ekzistas, en la kutima senco de la vorto, sed oni ankaŭ ne diru ke Dio ne ekzistas. Oni nur povas diri ke Dio nek ekzistas kaj nek ne-ekzistas, aŭ ke Dio transpasas ekziston kaj ne-ekziston.
* Oni ne diru ke Dio estas unu, sed ke ne estas plureco en Dio. (eo)
- La teología negativa, también llamada teología apofática (del griego ἀποφάσκω que significa "decir no", "negar"), es una vía teológica que se apartaría de todo conocimiento positivo de la naturaleza o esencia de un Dios. De acuerdo a la teología negativa, para el intelecto humano sólo es posible aprehender lo que Dios no sería, mientras que la comprensión real de la divinidad es imposible, aún de manera fragmentaria, porque trasciende la realidad física y las habilidades cognitivas humanas. Para esta vía, Dios es incognoscible e incomprensible; lo que conocemos y comprendemos nunca es lo divino, sino una entidad finita. De aquí se deduce que sólo podemos decir de Dios lo que no sería: que no es un género, ni una especie, una persona y que está más allá de todo lo que podemos conocer y concebir. La teología negativa o vía negativa, como forma de expresar lo inefable, se inicia en el neoplatonismo pagano mediante Plotino y la filosofía patrística cristiana con Clemente de Alejandría (siglo III); su desarrollo continúa en la obra San Agustín (siglo V) y, sobre todo, en los escritos del Pseudo Dionisio (siglo V). En esta perspectiva, el enfoque más adecuado para conocer a Dios es lo que se espera del silencio, la contemplación y la adoración del misterio, y que es independiente de cualquier proceso de investigación racional y de especulación de lo divino. En palabras del Pseudo Dionisio, cuando la mente ha desnudado su idea de Dios de los modos humanos de pensamiento, penetra en la "oscuridad del no-saber", en la cual "renuncia a toda aprehensión del entendimiento y se entrega a lo que es totalmente intangible e invisible... unida a Aquel que es totalmente incognoscible." (Teología Mística, 1). Escoto Eriúgena (neoplatónico cristiano traductor de las obras de Dionisio) incluso ha llegado a proponer una ontología negativa, ya que no solo Dios es incognoscible, sino también lo son las esencias de las cosas (que, en cierto sentido y en palabras de Escoto Eriúgena, terminan siendo parte de Dios —en tanto causa). Esta hipótesis propone exactamente lo contrario del catafatismo, que es la teología afirmativa, la cual ofrece la posibilidad de conocer a Dios a través del uso de la razón y el intelecto. (es)
- Teologi apofatis, atau dikenal juga sebagai teologi negatif, via negativa atau via negationis, adalah suatu teologi yang berusaha menjelaskan Tuhan Yang Maha Baik dengan hanya berbincang mengenai apa yang tidak mungkin dikatakan mengenai kebaikan sempurna, yaitu Tuhan. Lawan pandangan ini adalah . Sebuah contoh dapat ditarik dari pernyataan teolog (abad ke-9): "Kita tidak tahu apa itu Tuhan. Tuhan, sendirinya, tidak mengetahui siapa diri-Nya, karena Tuhan bukanlah sesuatu. Secara literal, Tuhan bukanlah sesuatu, karena ia bersifat melampaui keberadaan (Being)." Singkatnya, teologi negatif adalah sebuah usaha untuk menjelaskan pengalaman relijius dan bahasa mengenai Yang Maha Baik melalui pemisahan, dan dengan demikian mengetahui Tuhan bukanlah apa dan tidak Tuhan adalah apa. Tradisi apofatis sering kali, meskipun tidak selalu, dihubungkan dengan pendekatan mistisisme, yang menekankan pada pengalaman spontan atau terpelajari seorang individual untuk menggapai realita surgawi hingga melampaui batas-batas persepsi biasa. Pengalaman demikian sering kali tidak dibantu oleh struktur agama terorganisir tradisional atau permainan peran terkondisikan dan sikap defensif dari pihak lain. (in)
- La théologie apophatique (du substantif grec ἀπόφασις, apophasis, issu du verbe ἀπόφημι – apophēmi, « nier ») est une approche fondée sur la négation. En dérive la théologie négative, approche qui insiste plus sur ce que Dieu n'est pas que sur ce que Dieu est. Elle se situe à l'opposé de la théologie cataphatique, ou positive. La théologie négative peut être appréhendée de deux façons : par négation (démarche apophatique) ou par abstraction (méthode aphairétique, du grec aphairesis, « abstraction »). (fr)
- La teologia negativa è un tipo di riflessione religiosa e filosofica che si propone di indagare Dio secondo una prospettiva puramente logico-formale, prescindendo totalmente da contenuti sostanziali. Incisione di Otto van Veen (1660), che descrive negativamente Dio come quel che «nessun occhio ha visto, né orecchio ha udito» (cit. da 1 Corinzi, 2,9) Dio viene studiato cioè come il limite estremo su cui il pensiero logico si attesta e oltre il quale non può andare, dovendo da lì in poi cedere il passo alla fede e a un sapere rivelato. Secondo l'argomento ontologico utilizzato da vari filosofi, infatti, la logica riuscirebbe al massimo ad affermare che Dio non può non essere; per il resto, non ci può dire cosa è Dio, ma ci dice cosa Egli non è. Il metodo negativo, altrimenti noto come via negationis, consiste in definitiva nello studiare e nel definire una realtà a partire unicamente dal suo contrario. Di qui la valorizzazione del limite, dell'errore che pur opponendosi alla verità, permette in qualche modo di circoscriverla. La ragione umana mira così ad avvicinarsi all'Assoluto proprio grazie alla consapevolezza di essere fallibile e limitata. Diventare coscienti di un limite, infatti, è già un modo di trascenderlo e di superarlo. (it)
- 부정의 신학(否定의 神學, 라틴어: via negativa / via negationis) 또는 직관 신학(直觀 神學, 고대 그리스어: ἀπόφασις)은 무한한, 제한되지 않은 하나님에 대한 제한적이고 불완전한 정의를 부정하는 방식으로 하나님의 본질을 인식하려는 기독교 신학의 분야이다. 예를 들면 하나님은 인간이 아니다. 하나님은 시간과 공간에 제한되지 않는다. 그러므로 앞선 부정적 내용을 역설적으로 서술한다면 하나님은 초월적이며 영원하신 전능하신 분이다라고 주장된다. 사람의 이해력으로는 하나님을 완전히 이해할 수 없으며 하나님은 사람의 언어로는 전부 묘사할 수 없는 초월적인 존재이기 때문에 하느님을 부정적인 표현으로만 서술하는 신학 사상이다. 긍정의 신학(肯定의 神學)과 함께 기독교 신학의 주축을 형성하고 있으며 신비주의와 관련이 있다. 위 디오니시오스 아레오파기테스는 이 긍정의 신학 보다 하나님의 특성을 잘 보여주며 이해하기 좋다고 하였다. (ko)
- 否定神学（ひていしんがく、ギリシア語 apophatike theologia）とは、キリスト教神学において、神を論ずる際に使われた方法論の一つ。ラテン語では via negativa 否定の道、否定道 とも呼ぶ。 (ja)
- Teologia apofatyczna (gr. apofatikos - "przeczący", nazywana też Teologią negatywną) - nurt teologii oparty na założeniu, że jakiekolwiek pozytywne poznanie natury Boga przekracza granice możliwości ludzkiego rozumu. Swe początki teologia apofatyczna bierze z filozofii neoplatoników, z nauczania Klemensa Aleksandryjskiego, Pseudo–Dionizego Areopagity oraz z myśli autorów tworzących tzw. trójcę kapadocką: Bazylego Wielkiego, Grzegorza z Nyssy, Grzegorza z Nazjanzu. Teologia apofatyczna, podkreślając niewspółmierność wszystkich poznawczych wysiłków zmierzających do opisania tajemnicy Boga, odrzuca wszelkie symbole, obrazy i abstrakcyjne pojęcia jako nieadekwatne do opisu natury Boga i próbuje przybliżyć Jego tajemnicę za pomocą formuł przeczących, mówiąc, jaki Bóg nie jest. Apofatyczne nastawienie w myśleniu o Bogu najlepiej wyraża zmodyfikowana przez św. Grzegorza z Nazjanzu sentencja z Platonowego Timajosa: "Boga wypowiedzieć jest rzeczą niemożliwą, ale rozumem Go pojąć — jeszcze bardziej niemożliwą". Obok negacji, teologia apofatyczna sięga również do antynomii i paradoksu. Przykład apofatycznego ujęcia Boga w wierszu Angelusa Silesiusa, XVII-wiecznego niemieckiego poety i mistyka: Zatrzymaj się! Cóż znaczy Bóg?nie duch, nie ciało, nie światło,nie wiara, nie miłość,nie mara senna, nie przedmiot,nie zło i nie dobro,nie w małym On, nie w licznym,On nawet nie to, co nazywa się Bogiem.Nie jest On uczuciem, nie jest myślą,nie jest dźwiękiem, a tylko tym,o czym z nas wszystkich nie wie nikt.(tłum. B. Antochewicz) Poza chrześcijaństwem teologię apofatyczną uprawiał Mojżesz Majmonides w swoim Przewodniku błądzących i Platon w Parmenidesie (pl)
- Teologia negativa ou teologia apofática é o contrário da teologia propositiva ou teologia afirmativa. Se por um lado a teologia afirmativa faz proposições e descrições acerca de Deus e seus atributos, a teologia negativa segue o caminho oposto: ela percebe que toda a descrição que a inteligência humana consegue elaborar sobre Deus está muito aquém daquilo que Deus é. A teologia negativa percebe que todo esforço da racionalidade em definir Deus e seus atributos acaba limitando Deus, porque este, ultrapassa todo e qualquer esforço racional. (pt)
- Apofatisk teologi eller negativ teologi är en uppfattning enligt vilken en fullständig kunskap om Gud är ouppnåelig. Gud kan inte beskrivas i positiva termer; varje utsaga om hurudan Gud är förfelar alltid målet. Det enda möjliga sättet att beskriva Gud är med negationer: Gud är inte detta eller detta. Motsatsen, då man ändå söker uttrycka något med positiva satser, kallas katafatisk teologi. Den negativa teologin betonades inom nyplatonismen och fick på 1900-talet en renässans i den dialektiska teologin. Även i indisk filosofi finns motsvarigheter till negativ teologi. (sv)
- 否定神學，或反面神學（拉丁語：Via negativa），是神學中源遠流長的一種觀點，經常為一神教的信仰所採用。 (zh)
- Апофати́ческое богосло́вие (др.-греч. ἀποφατικός «отрицательный»), или негативная теология — богословский метод, заключающийся в выражении сущности Божественного путём последовательного отрицания всех возможных его определений как несоизмеримых ему, познании Бога через понимание того, чем Он не является. В противоположность положительным определениям (катафатическому богословию) утверждаются отрицательные: начиная, например, с «безгрешный», «бесконечный», «бессмертный» и заканчивая «ничто». (ru)
- Апофатичне (негативне, заперечне) богослів'я або Апофатична теологія — прийом пізнання Бога у філософії. Суть його полягає в тому, що ніяке, навіть найвище духовне поняття не може, хоча б і з відносною точністю, говорити про Бога. Тому, богословствувати, доцільніше вилучати всі людські та земні поняття: Бог ненароджений, невидимий, незбагненний, неописаний, незмінний. Протилежною апофатичному є катафатичне богослов'я. Християнське богослів’я, починаючи з патристики, захищає апофатичний підхід до тайни Бога, виходячи із простої істини, що богопізнання ніколи не може бути вичерпане через посередництво розуму та його лінгвістичних форм. В цьому сенсі богослів’я оперує метафорами та алегоріями для вираження досвіду богоспілкування, але ці метафори та алегорії виражають собою екзистенційні, до-категорійні та до-теоретичні істини. Апофатичний шлях прагне пізнати Бога не в тому, хто Він є в контексті нашого тварного досвіду, а в тому, ким Він не є. На думку православного богослова Володимира Лоського "Діонісій вирізняє можливість двох богословських шляхів: один є шлях ствердження (богослів’я катафатичне або позитивне), другий – шлях заперечення (богослів’я апофатичне або заперечне). Перший веде до деякого знання про Бога, – це шлях не досконалий; другий приводить нас до повного незнання, – це шлях досконалий і винятково, за своєю природою, відповідає тому, Хто не піддається пізнанню, тому що будь-яке пізнання має своїм об’єктом те, що існує, Бог же поза межами всього існуючого. Щоб наблизитись до Нього, необхідно відкинути все, що нижче за Нього, тобто все існуюче. Якщо, бачачи Бога, ми пізнаємо те, що бачим, то не Самого Бога ми бачимо, а щось доступне розуму, стосовно Нього приземлене. Тільки шляхом невідання (αγνωσια) можна пізнати Того, Хто є найвищим відносно всіх можливих об’єктів пізнання. Йдучи шляхом заперечення, ми підносимось від нижніх сходинок буття до його вершин, поступово відкидаючи все, що може бути пізнане, щоб у мороці повного невідання наблизитись до невидимого». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- اللاهوت السلبي (بالإنجليزية: Apophatic theology) هو الحديث عن الإله من حيث نفي صفات النقص عنه، «ليس كمثله شيء» أو «سبحان الله» أي تنزه عن صفات النقص في ذاته وصفاته وأسمائه وأفعاله، ومن هذا الاتجاه نجد أن من أسماء الله القدوس وتعني كمال التنزيه عن النقص. ويقابله وهو وصف الإله بصفات إيجابية فنقول هو حي عليم قادر، مثلًا. وعبارة سبحان الله وبحمده، تجمع السلب بالتسبيح والإيجاب بالحمد. (ar)
- Apophatic theology, also known as negative theology, is a form of theological thinking and religious practice which attempts to approach God, the Divine, by negation, to speak only in terms of what may not be said about the perfect goodness that is God. It forms a pair together with cataphatic theology, which approaches God or the Divine by affirmations or positive statements about what God is. The apophatic tradition is often, though not always, allied with the approach of mysticism, which aims at the vision of God, the perception of the divine reality beyond the realm of ordinary perception. (en)
- La théologie apophatique (du substantif grec ἀπόφασις, apophasis, issu du verbe ἀπόφημι – apophēmi, « nier ») est une approche fondée sur la négation. En dérive la théologie négative, approche qui insiste plus sur ce que Dieu n'est pas que sur ce que Dieu est. Elle se situe à l'opposé de la théologie cataphatique, ou positive. La théologie négative peut être appréhendée de deux façons : par négation (démarche apophatique) ou par abstraction (méthode aphairétique, du grec aphairesis, « abstraction »). (fr)
- 부정의 신학(否定의 神學, 라틴어: via negativa / via negationis) 또는 직관 신학(直觀 神學, 고대 그리스어: ἀπόφασις)은 무한한, 제한되지 않은 하나님에 대한 제한적이고 불완전한 정의를 부정하는 방식으로 하나님의 본질을 인식하려는 기독교 신학의 분야이다. 예를 들면 하나님은 인간이 아니다. 하나님은 시간과 공간에 제한되지 않는다. 그러므로 앞선 부정적 내용을 역설적으로 서술한다면 하나님은 초월적이며 영원하신 전능하신 분이다라고 주장된다. 사람의 이해력으로는 하나님을 완전히 이해할 수 없으며 하나님은 사람의 언어로는 전부 묘사할 수 없는 초월적인 존재이기 때문에 하느님을 부정적인 표현으로만 서술하는 신학 사상이다. 긍정의 신학(肯定의 神學)과 함께 기독교 신학의 주축을 형성하고 있으며 신비주의와 관련이 있다. 위 디오니시오스 아레오파기테스는 이 긍정의 신학 보다 하나님의 특성을 잘 보여주며 이해하기 좋다고 하였다. (ko)
- 否定神学（ひていしんがく、ギリシア語 apophatike theologia）とは、キリスト教神学において、神を論ずる際に使われた方法論の一つ。ラテン語では via negativa 否定の道、否定道 とも呼ぶ。 (ja)
- Teologia negativa ou teologia apofática é o contrário da teologia propositiva ou teologia afirmativa. Se por um lado a teologia afirmativa faz proposições e descrições acerca de Deus e seus atributos, a teologia negativa segue o caminho oposto: ela percebe que toda a descrição que a inteligência humana consegue elaborar sobre Deus está muito aquém daquilo que Deus é. A teologia negativa percebe que todo esforço da racionalidade em definir Deus e seus atributos acaba limitando Deus, porque este, ultrapassa todo e qualquer esforço racional. (pt)
- Apofatisk teologi eller negativ teologi är en uppfattning enligt vilken en fullständig kunskap om Gud är ouppnåelig. Gud kan inte beskrivas i positiva termer; varje utsaga om hurudan Gud är förfelar alltid målet. Det enda möjliga sättet att beskriva Gud är med negationer: Gud är inte detta eller detta. Motsatsen, då man ändå söker uttrycka något med positiva satser, kallas katafatisk teologi. Den negativa teologin betonades inom nyplatonismen och fick på 1900-talet en renässans i den dialektiska teologin. Även i indisk filosofi finns motsvarigheter till negativ teologi. (sv)
- 否定神學，或反面神學（拉丁語：Via negativa），是神學中源遠流長的一種觀點，經常為一神教的信仰所採用。 (zh)
- Апофати́ческое богосло́вие (др.-греч. ἀποφατικός «отрицательный»), или негативная теология — богословский метод, заключающийся в выражении сущности Божественного путём последовательного отрицания всех возможных его определений как несоизмеримых ему, познании Бога через понимание того, чем Он не является. В противоположность положительным определениям (катафатическому богословию) утверждаются отрицательные: начиная, например, с «безгрешный», «бесконечный», «бессмертный» и заканчивая «ничто». (ru)
- La teologia negativa o apofàtica es basa en la definició de Déu explicant allò que no és, ja que considera que no pot ser igualat amb cap mot del llenguatge, atès que la seva natura és totalment diferent a la humana i la llengua és un tret de l'home. Per aquest motiu usa la comparació en negatiu, indicant tot allò que no és Déu, per mostrar que és molt més que els termes comparats i que és tan gran que no pot ser expressat (doctrina de la inefabilitat divina). (ca)
- Apofatická teologie (z řec. ἀπόφημι – apophēmi, „popírat“), též negativní teologie či via negativa je teologie, která se snaží popsat Boha negativními (popíravými) výroky. Vychází z toho, že Bůh natolik přesahuje stvoření a lidskou mysl, že pozitivní výroky o něm jsou v podstatě nepravdivé pro svou neúplnost a nedostatečnost a jsou jen podobenstvími, metaforami či paradoxy. Apofatická teologie bývá často spjata s mysticismem. Apofatická teologie vychází z platonismu, do křesťanské teologie ji vnesli sv. Řehoř z Nyssy, Pseudo-Dionysios Areopagita a sv. Maxim Vyznavač. (cs)
- Οι όροι Via Negativa (βία νεγκατίβα, λατινική έκφραση που σημαίνει "αρνητική οδός"), αρνητική θεολογία ή αποφατική θεολογία περιγράφουν τη θρησκευτική αντίληψη ή θεολογική άποψη που επιχειρεί να περιγράψει τον Θεό μέσω της άρνησης, να αναφερθεί στον Θεό χρησιμοποιώντας αποκλειστικά όρους που περιγράφουν το τι δεν θα μπορούσε να λεχθεί για τον Θεό. Το αντίθετο της αποφατικής θεολογίας είναι η καταφατική. Να σημειωθεί ότι ο όρος αρνητική θεολογία δεν συνηθίζεται στην ανατολή. Αντίθετα χρησιμοποιείται περισσότερο ο όρος αποφατική θεολογία (el)
- Negativa teologio estas ankaŭ konata per la nomo "Via Negativa" (latina por "Negativa vojo"). Ĝi estas tipo de teologio kiu provas priskribi Dion nur per deklaroj pri tio, kio oni ne povas diri pri Dio - oni provas gajni kaj esprimi komprenon pri Dio per priskribo de tio, kio Dio ne estas, anstataŭ per priskribo de tio, kio Dio estas. Ekzemploj de la tipoj de deklaroj faritaj per negativa teologio estas: (eo)
- Die negative Theologie (altgriechisch θεολογία ἀποφατική theología apophatikḗ, lateinisch theologia negativa) ist ein aus dem Platonismus stammendes Verfahren bei Aussagen über Gott bzw. über das Eine als erstes Prinzip der Metaphysik. Dabei wird das Denken und Reden über Gott beschränkt, indem alle positiven Aussagen konsequent als unsicher kritisiert und verworfen werden. Nur negative Aussagen können als wahr betrachtet werden (z. B. der un-endliche Gott). (de)
- La teología negativa, también llamada teología apofática (del griego ἀποφάσκω que significa "decir no", "negar"), es una vía teológica que se apartaría de todo conocimiento positivo de la naturaleza o esencia de un Dios. De acuerdo a la teología negativa, para el intelecto humano sólo es posible aprehender lo que Dios no sería, mientras que la comprensión real de la divinidad es imposible, aún de manera fragmentaria, porque trasciende la realidad física y las habilidades cognitivas humanas. (es)
- Teologi apofatis, atau dikenal juga sebagai teologi negatif, via negativa atau via negationis, adalah suatu teologi yang berusaha menjelaskan Tuhan Yang Maha Baik dengan hanya berbincang mengenai apa yang tidak mungkin dikatakan mengenai kebaikan sempurna, yaitu Tuhan. Lawan pandangan ini adalah . Sebuah contoh dapat ditarik dari pernyataan teolog (abad ke-9): "Kita tidak tahu apa itu Tuhan. Tuhan, sendirinya, tidak mengetahui siapa diri-Nya, karena Tuhan bukanlah sesuatu. Secara literal, Tuhan bukanlah sesuatu, karena ia bersifat melampaui keberadaan (Being)." (in)
- La teologia negativa è un tipo di riflessione religiosa e filosofica che si propone di indagare Dio secondo una prospettiva puramente logico-formale, prescindendo totalmente da contenuti sostanziali. Incisione di Otto van Veen (1660), che descrive negativamente Dio come quel che «nessun occhio ha visto, né orecchio ha udito» (cit. da 1 Corinzi, 2,9) (it)
- Teologia apofatyczna (gr. apofatikos - "przeczący", nazywana też Teologią negatywną) - nurt teologii oparty na założeniu, że jakiekolwiek pozytywne poznanie natury Boga przekracza granice możliwości ludzkiego rozumu. Swe początki teologia apofatyczna bierze z filozofii neoplatoników, z nauczania Klemensa Aleksandryjskiego, Pseudo–Dionizego Areopagity oraz z myśli autorów tworzących tzw. trójcę kapadocką: Bazylego Wielkiego, Grzegorza z Nyssy, Grzegorza z Nazjanzu. Przykład apofatycznego ujęcia Boga w wierszu Angelusa Silesiusa, XVII-wiecznego niemieckiego poety i mistyka: (pl)
- Апофатичне (негативне, заперечне) богослів'я або Апофатична теологія — прийом пізнання Бога у філософії. Суть його полягає в тому, що ніяке, навіть найвище духовне поняття не може, хоча б і з відносною точністю, говорити про Бога. Тому, богословствувати, доцільніше вилучати всі людські та земні поняття: Бог ненароджений, невидимий, незбагненний, неописаний, незмінний. Протилежною апофатичному є катафатичне богослов'я. Апофатичний шлях прагне пізнати Бога не в тому, хто Він є в контексті нашого тварного досвіду, а в тому, ким Він не є. (uk)
|
