Майдан Героїв Небесної Сотні
| Майдан Героїв Небесної Сотні Харків | |
|---|---|
 Майдан Героїв Небесної Сотні з пам'ятником Руднєву, знесеним у 2015 році | |
| Район | Основ'янський |
| Назва на честь | Небесної Сотні |
| Колишні назви | |
| Михайлівська площа, Сінна площа (неофіційно), Скобелевська площа, площа Руднєва | |
| Загальні відомості | |
| Координати | 49.986365° пн. ш. 36.245811° сх. д. / 50° пн. ш. 36° сх. д. |
| поштові індекси | 61001 |
| Транспорт | |
| Автобуси | 249е |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 3, 22, 28, 36 |
| Державні установи | Апеляційний суд Харківської області |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Майдан Героїв Небесної Сотні у Вікісховищі | |
Майдан Героїв Небесної Сотні — площа в Основ'янському районі Харкова. Розташована з парного боку проспекту Героїв Харкова.
У 18 столітті в районі сучасного майдану Героїв Небесної Сотні розташовувався в'їзд до Харкова. Наприкінці століття на місці фортечного валу з'явилася площа. Початково вона мала назву Михайлівська — за назвою Михайлівської церкви, збудованої в 1787 році за проектом Петра Ярославського[1], яка розташовувалася в південній частині майдану.
З 1814 року на площі зосередилася торгівля сіном, і Михайлівська отримала другу, неофіційну, назву — Сінна.
В 1833 році базар перенесли на територію сучасного Центрального ринку. На південній частині, що звільнилася, відбувалися народні гуляння, військові навчання та паради. Поруч розташовувалися казарми.
В 1866 році площа отримала назву Скобелевська — на честь генерала Російської імператорської армії Міхаїла Скобелева.
9 лютого 1919 року на площі було поховано Миколу Руднєва (його прах начебто перевезли з Царицина). Відтоді й аж до листопада 2015 року площа носила його ім'я — площа Миколи Руднєва.
У грудні 1959 року на площі був відкритий пам'ятник Миколі Руднєву за проєктом скульптора В. П. Воловика і архітектора Ф. Д. Якименка.
Влітку 2014 року в покинутому будинку № 30 був створений соціально-культурний центр «Автономія», так званий сквот. В 2018 році було прийняте рішення про демонтаж будинку. Працівники КП «Житлокомсервіс» зіткнулись зі спротивом людей, що перебували в приміщеннях будинку[2].
9 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла пакет законів «про декомунизацію України». В ніч на 11 квітня 2015 року невідомими особами був зруйнований пам'ятник Миколі Руднєву[3]. Пізніше голова ХОДА Ігор Балута пост-фактум підписав розпорядження про демонтаж пам'ятника.
20 листопада 2015 року площу Руднєва було перейменовано на майдан Героїв Небесної Сотні[4].
В 2017 році громадський рух «Східний корпус» виступив з ініціативою по перепохованню праху Миколи Руднєва. Міська топонімічна комісія прийняла відповідне рішення. Але коли в грудні 2017 року могилу відкрили, вона виявилась порожньою. Історик Едуард Зуб припускає, що тіло Руднєва дістали з могили і знищили денікінці ще в 1919 році[5].
- В 2008 році здійснено капітальний ремонт та благоустрій майдану: відремонтовано фонтан, що не працював до того 15 років, встановлено лавки та нові ліхтарі.
- Наприкінці квітня 2011 року на громадських слуханнях було схвалено ідею реконструкції майдану, згідно з якою на площі мають замінити дорожнє покриття, оновити розмітку, встановити нові світлофори[6].
- Будинок № 3 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 325. Житловий будинок, 1913 рік, реконструкція архітектора Б. М. Корнієнка.
- Будинок № 4 — Харківська місцева прокуратура № 5[7].
- Будинок № 19 — Був започаткований як Клюб будівельників ім. Горького 20 липня 1927 року (проект Якова Штейнберга, І. Мілеєніса, І. Малозьомова). В 1958 році реорганізований у Будинок культури будівельників ім. Горького. Потім став комунальним закладом «Палац культури Основ'янського району». В 2019 році був перейменований у комунальний заклад культури «Муніципальний центр культури та аматорського мистецтва»[8]. В будівлі відбуваються вистави театру «Тимур», репетирує міський хор ветеранів війни і праці.
- Будинок № 22 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 478. Житловий будинок, архітектор невідомий, 1896 рік.
- Будинок № 28 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 355. Прибутковий будинок, архітектор М. Л. Мелетинський, 1910 рік.
- Будинок № 36 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 324. В 1889—1902 роках за проектом Олексія Бекетова було зведено будівлю судових установлень, нині Апеляційний суд Харківської області, (за участі архітекторів Ю.С, Цауне та В. Хрустальова). Розташована в центрі майдану. У роки Другої світової війни зазнала пошкоджень, була відреставрована у 1946—1954 рр. У березні 2022 р. поруч з будівлею вибухнула російська авіабомба. Вибух пошкодив західний та північно-західний фасади.[9]
-
Фонтани на площі М. Руднєва.
2009 рік -
Пам'ятник М. О. Руднєву, що знаходився на майдані до 11 квітня 2015 року -
Хрест, встановлений на постаменті знесеного пам'ятника М. О. Руднєву -
Житловий будинок № 22 -
Будинок № 36. Апеляційний суд Харківської області
.jpg)
- ↑ Видатні архітектори Харкова 18 — середини 20 століття. Петро Ярославський [Архівовано 12 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Портал kharkov.ua — Харків. Історія та архітектура (рос.)
- ↑ [Социально-культурный центр или незаконный приют для неформалов? (рос.). Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 грудня 2020. Социально-культурный центр или незаконный приют для неформалов? (рос.)]
- ↑ [В Харькове за ночь снесли три памятника советским вождям (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 17 грудня 2020. В Харькове за ночь снесли три памятника советским вождям (рос.)]
- ↑ Міськрада ухвалила рішення про перейменування вулиць, парків та станції метро. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
- ↑ [Могила революционера Руднева в Харькове пуста — горсовет (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17 грудня 2020. Могила революционера Руднева в Харькове пуста — горсовет (рос.)]
- ↑ Площа Руднєва та Рози Люксембург — громадськість схвалила [Архівовано 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] // МедіаПорт, 30 квітня 2011 року (рос.)
- ↑ Харківська обласна прокуратура. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Палац культури Основ'янського району став Муніципальним центром. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ УІНП. 1862 - народився Олексій Бекетов, архітектор. УІНП (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова. Площадь Руднева. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020. (рос.)
- Площа Руднєва [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.] // Історико-інформаційний довідник «Вулиці та площі Харкова» (рос.)
- Домофото. Список зданий Харьков, Площадь Героев Небесной Сотни. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
