| dbo:abstract
|
- دَوْلَةُ سَلَاجِقَةِ الرُّومِ أو سَلْطَنَةُ سَلَاجِقَةِ الرُّومِ أو سَلْطَنَةُ الرُّومِ اختصارًا (بِالفارسيَّة: دولت سلجوقیان روم) هي إحدى الدُول الإسلاميَّة التي قامت في بلاد الأناضول وشكَّلت بدايةً الجناح الغربي من دولة السلاجقة العظام، قبل أن تنفصل عنها وتُصبح دولة قائمة بِحد ذاتها بعدما تفكَّكت الدولة السَلْجُوقيَّة إلى عدَّة سلطنات وإمارات وأتابكيَّات. كان السلاجقة مسلمين سُنيِّين من الناحيتين الدينيَّة والمذهبيَّة، أمَّا عرقيًّا فكانوا من التُرك، على أنَّهم تثاقفوا بِالثقافة الفارسيَّة، فاقتبسوا اللغة والأبجديَّة الفارسيَّتين نتيجة احتكاكهم الطويل بِالفُرس في بلاد ما وراء النهر وإيران، حتَّى اصطبغت دولتهم بِصبغةٍ غير تُركيَّة لِفترةٍ طويلةٍ من الزمن. وفي حين كان التُرك السلاجقة هم الحُكَّام، فإنَّ غالبيَّة الرعيَّة كانت من الروم النصارى الأرثوذكس، وقد انصهر هؤلاء تدريجيًّا مع التُرك في بوتقةٍ واحدةٍ اكتملت تمامًا في العصر العُثماني بعد بضعة قُرُونٍ من تفتُّت الدولة وزوالها. قامت دولة سلاجقة الروم على يد سُليمان بن قُتلمُش، نسيب السُلطان ألب أرسلان، وذلك بُعيد معركة ملاذكرد، التي فتحت أبواب الأناضول أمام المُسلمين، بِست سنواتٍ فقط. فقد انساب السلاجقة إلى الرُبُوع الأناضوليَّة، التي استعصت على المُسلمين قبلهم رُغم توغُّلهم في أرجائها أكثر من مرَّة، وفتحوا المُدن والقلاع الحصينة بعد اصطداماتٍ قاسيةٍ مع البيزنطيين استمرَّت حتَّى أواخر القرن الثاني عشر الميلاديّ، وتمكَّنوا من تثبيت أقدامهم في البلاد الجديدة بِفضل الهجرات التُركُمانيَّة المُستمرَّة من الشرق. وبدأت تظهر، مُنذُ نهاية القرن المذكور، المعالم السياسيَّة والحضاريَّة لِلسلطنة السَلْجُوقيَّة الروميَّة. تنامت قُوَّة السلطنة مع مُرور الزمن، فأضحت مرهوبة الجانب، وتوسَّعت على حساب جيرانها وبِخاصَّةٍ الإمبراطوريَّة البيزنطيَّة، وبسط السلاجقة سيطرتهم على مساحةٍ واسعةٍ من آسيا الصُغرى، وتدخَّلوا في النزاعات التي كانت تنشب بين جيرانهم، وعبروا بحر البَنْطُس (الأسود)، وفتحوا سوداق في شبه جزيرة القرم، وفرضوا الجزية على القفجاق. وبلغت السلطنة أقصى اتساعها في سنة 641هـ المُوافقة لِسنة 1243م، فشملت مُعظم أنحاء الأناضول وقيليقية في الجنوب الشرقي وأرمينية في أعالي الفُرات وأجزاء من شماليّ الشَّام والجزيرة الفُراتيَّة. ازدهرت السلطنة بِفعل سياسة التوسُّع، وعمَّ البلاد الرخاء والازدهار. ولم تخضع النُظُم الحضاريَّة في هذه الدولة لِتغييراتٍ جوهريَّةٍ أو مُفاجئةٍ، بل إنَّ الاستمراريَّة ظلَّت بارزةً فيها. فالتأثيرات المجلوبة، بِخاصَّةٍ الفارسيَّة، ظلَّت واضحةً في حياة السُكَّان في أوائل عهد السلطنة، فبدا الحُكم وكأنَّهُ فارسيّ، لكن أخذ يتحوَّل تدريجيًّا، مُنذُ أواخر عهد السلطنة، ويتَّخذُ طابعًا تُركيًّا صرفًا، بِفعل تأثير هجرات التُركُمان المُتواصلة. صمد أوائل سلاطين سلاجقة الروم أمام الصليبيين والبيزنطيين والفتن التي أثارها غُلاة الشيعة، إلَّا أنَّ أواخرهم انغمسوا بِالملذَّات، وشُغلوا بِاللهو، تاركين تصريف الأُمُور العامَّة لِأُمراءَ داخَلَهم الطمع، واتَّصفوا بِالجشع والفساد، فأفسدوا الإدارة بِتصرُّفاتهم، وأثقلوا كاهل السُكَّان بِالضرائب. وقد تفرَّد الآقسرائي بِتدوين أخبار الفساد الذي استشرى في أجهزة الدولة، وقد عاش هذه الأحداث عن قُرب، فروى ما عاينه وشاهده. أدى هذا الفساد، بِالإضافة إلى النظام السياسي السَلْجُوقي الذي لم يرتكز على أُسُسٍ ثابتةٍ وقويَّة، إلى اهتزاز السلطنة تحت ضربات المغول الذين بدؤوا الزحف نحو المشرق الإسلامي، فوصلوا إلى أبواب الأناضول في الثُلث الأوَّل من القرن الثالث عشر الميلاديّ، ثُمَّ سيطروا على البلاد وقضوا على استقلال السلطنة، فأصبحت إحدى الدُول التابعة لِإمبراطوريَّة المغول ثُمَّ لِلدولة الإلخانيَّة. ولمَّا تُوفي آخر سلاطين السلاجقة، غِيَاث الدين مسعود بن كيكاوس، سنة 704هـ المُوافقة لِسنة 1304م، غرقت بلاد الروم بعده في بحرٍ من الفوضى، ووقع الخلل في السلطنة وانقسمت البلاد إلى عشر إماراتٍ تُركُمانيَّة مع بقاء السيادة المغوليَّة واضحة، وبرزت من بين تلك الإمارات إمارةٌ حُدُوديَّة صغيرة بِزعامة قائدٍ يُدعى عُثمان بن أرطغرل، قُدِّر لها أن تُعيد توحيد الأناضول وتتحوَّل إلى آخر دُول الخِلافة الإسلاميَّة في التاريخ. (ar)
- El Soldanat de Rum fou un soldanat establert el 1077 per membres del clan musulmà dels seljúcides després d'independitzar-se de l'Imperi Seljúcida. El soldanat s'establí sobre les terres d'Anatòlia conquerides a l'Imperi Romà d'Orient entre el 1077 i el 1307. Rumí és el nom donat als turcs d'aquest soldanat. Les seves primeres capitals foren İznik i després Konya; a causa de l'alta mobilitat dels soldans, ciutats com Cesarea de Capadòcia i Sivas també exerciren les funcions de capitalitat. En el moment de màxima extensió, el soldanat s'estenia des d'Antalya-Alanya, a les costes mediterrànies, fins a Sinope, a la Mar Negre. A l'est, el soldanat absorbí altres estats turcs i arribà fins al Llac Van. Els seus límits occidentals estaven a prop de Denizli a les portes de la Mar Egea. (ca)
- Rúmský (tj. Římský) nebo též Ikonyjský sultanát (turecky Anadolu Selçuklu Devleti) byl stát rozkládající se v Malé Asii v letech 1077 až 1310. Tento státní útvar vznikl na území získaném tureckými vojsky na úkor Byzantského říše po bitvě u Mantzikertu roku 1071. Sídelním městem sultanátu byla nejdříve Nikaia (dnešní İznik) a poté Ikonyon (Konya). Protože se sultánové často stěhovali, zaujímala pozici sultánova sídla i města Kayseri a Sivas. V době svého největšího rozsahu držel sultanát ve své moci střední Anatolii a oblast pod jeho kontrolou se táhla od středomořského pobřeží mezi Antalyí a Alanyí k oblasti kolem Sinopu u Černého moře. Na východě obsadili rúmští vládcové další území až k Vanskému jezeru. Na západě dosahovaly územní zisky blízkosti Denizli a vstupu k Egejskému moři. Sultanát prosperoval zejména koncem 12. a začátkem 13. století po získání významných přístavů na pobřeží Černého moře. V Anatolii Seldžukové pomáhali rozvíjet obchod budováním karavansarajů, které ulehčovaly přesun zboží z Íránu a Střední Asie k získaným přístavům. Během tohoto období se vytvořily zvláště silné vazby s Janovskou republikou. Vzrůstající bohatství umožnilo sultanátu dobýt další turecké státy, jež vznikly v Anatolii po bitvě u Mantzikertu. Seldžuckým sultánům se podařilo překonat několik křížových výprav, které prošly jejich územím, a odrazit byzantský útok v bitvě u Myriokefala, ale jejich armády podlehly v mongolským nájezdníkům. Poté nastal ve státu úpadek, který byl dovršen závislým postavením na Ílchánech vládnoucích v tehdejší Persii. V posledních letech své existence se sultanát pomalu rozpadl na řadu , jedním z nichž bylo i panství Osmana I., které později vyrostlo v Osmanskou říši. (cs)
- Das Sultanat der Rum-Seldschuken oder Sultanat Ikonion (auch Sultanat Rum genannt, arabisch السلاجقة الروم, DMG as-Salāǧiqa ar-Rūm, persisch سلجوقیان روم, DMG Salǧūqiyān-i Rūm, türkisch Anadolu Selçuklu Devleti ‚Anatolisch-Seldschukischer Staat‘) war der auf erobertem byzantinischen Territorium in Anatolien errichtete Herrschaftsbereich der oghusisch-türkischen Rum-Seldschuken, die sich – ebenso wie die Kerman-Seldschuken (1048) und die Seldschuken von Syrien (1078) – im Jahre 1077 vom Reich der Großseldschuken unabhängig machten und anschließend über ein bedeutendes Reich mit dem Zentrum Konya herrschten. Nach der Schlacht am Köse Dağ (1243) geriet das Sultanat in Abhängigkeit vom Reich der mongolischen Ilchane und löste sich bis 1307 „sang- und klanglos“ auf. (de)
- Το Σουλτανάτο του Ρουμ ή Σελτζουκικό Σουλτανάτο του Ρουμ (ή τουρκότροπα Ανατολιακό Σελτζουκικό Κράτος) ήταν ένα Τουρκοπερσικό, Σουνιτικό Μουσουλμανικό κράτος στη Μικρά Ασία (1077 - 1307). Το Σουλτανάτο του Ρουμ ξεκίνησε την αντικατάσταση της Μεγάλης Αυτοκρατορίας των Σελτζούκων με τον Σουλεϊμάν ιμπν Κουτουλμίς (1077) αμέσως μετά τη Μάχη του Μάντζικερτ. Η πρωτεύουσα του αρχικά ήταν η Νίκαια Βιθυνίας (την πρώτη δεκαετία), αμέσως μετά μεταφέρθηκε στο Ικόνιο. Οι Σουνίτες Μουσουλμάνοι κατέκτησαν τις περιοχές στις οποίες εγκαταστάθηκαν από τη Βυζαντινή αυτοκρατορία. Ο όρος "Ρουμ" προέρχεται από την Αραβική λέξη για τη Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία. Οι Σελτζούκοι ονόμαζαν έτσι τα εδάφη του σουλτανάτου τους, επειδή εθεωρούντο επί μακρόν "Ρωμαϊκά", δηλαδή Βυζαντινά, από τα Μουσουλμανικά στρατεύματα. Το κράτος ονομάζεται Σουλτανάτο του Ικονίου σε παλαιότερες δυτικές πηγές και ήταν γνωστό ως Τουρκία στους συγχρόνους του. Κατά την περίοδο της ακμής του το σουλτανάτο εκτεινόταν στην κεντρική Μικρά Ασία, από τις ακτές της Αττάλειας και της Αλάνυας στη Μεσόγειο νότια μέχρι την περιοχή της Σινώπης στη Μαύρη Θάλασσα. Στα ανατολικά το Σουλτανάτο απορρόφησε άλλα Τουρκικά κράτη και έφθασε στη Λίμνη Βαν. Το δυτικότερο όριό του ήταν κοντά στο Ντενιζλί και τις πύλες του Αιγαίου Πελάγους. Το Σουλτανάτο ευημέρησε ιδιαίτερα στα τέλη του 12ου και τις αρχές του 13ου αιώνα, όταν πήρε από τους Βυζαντινούς νευραλγικά λιμάνια στις ακτές της Μεσογείου και της Μαύρης Θάλασσας. Μέσα στη Μικρά Ασία οι Σελτζούκοι ενίσχυσαν το εμπόριο με ένα πρόγραμμα ανέγερσης Καραβανσεράι, που διευκόλυνε τη ροή των αγαθών από το Ιράν και την Κεντρική Ασία στα λιμάνια. Την περίοδο αυτή αναπτύχθηκαν ιδιαίτερα ισχυροί εμπορικοί δεσμοί με τη Δημοκρατία της Γένοβας. Ο αυξημένος πλούτος επέτρεψε στο σουλτανάτο να απορροφήσει άλλα Τουρκικά κράτη, που είχαν ιδρυθεί στην ανατολική Μικρά Ασία μετά τη Μάχη του Μαντζικέρτ: τους Ντανισμεντίδες, τους Μενγκουτσέκους, τους Σαλτουκίδες και τους Ορτοκίδες. Οι σουλτάνοι των Σελτζούκων αντιστάθηκαν με επιτυχία στην πίεση των Σταυροφοριών, αλλά το 1243 υπέκυψαν στους προελαύνοντες Μογγόλους. Οι Σελτζούκοι έγιναν υποτελείς στους Μογγόλους μετά τη "μάχη του Κοσέ Ντάγκ" (26 Ιουνίου 1243) στην οποία ο Καϊχοσρόης Β΄ γνώρισε τη συντριβή. Η δύναμη του σουλτανάτου απομειώθηκε κατά το δεύτερο μισό του 13ου αιώνα και είχε εκλείψει τελείως την πρώτη δεκαετία του 14ου, ο τελευταίος Σελτζούκος Σουλτάνος του Ρουμ υποτελής στο Ιλχανάτο Μεσούντ Β΄ δολοφονήθηκε (1308). Η διάλυση του Σουλτανάτου του Ρουμ των Σελτζούκων θα αφήσει πίσω έναν μεγάλο αριθμό από Τουρκομανικά εμιράτα ή Μπεηλίκια, ένα από αυτά κυβερνήθηκε από την Οθωμανική Δυναστεία που θα δημιουργήσει αργότερα την πανίσχυρη Οθωμανική αυτοκρατορία. (el)
- La Ruma sultanlando - perse سلجوقیان روم, Salĝūkijān-e Rūm - estis la daŭrigo de la Granda Selĝuka Imperio en Malgrandazio (Anatolio). La sultanlando ekzistis post la batalo de Manzikerto ekde la jaro 1077 ĝis la jaro 1307. Unua ĉefurbo estis İznik (Nicaea), poste la ĉefurban funkcion transprenis Konya (Iconium); sed ĉar la sultana kortumo estis tre moviĝema, dumtempe ankaŭ la urboj Kayseri kaj Sivas funkciis kiel ĉefurbo. En sia plej vasta amplekso, la sultanlando etendiĝis tra centra Anatolio de la urboj Antalya kaj Alanya borde de la Mediteranea Maro ĝis Sinop ĉe la Nigra Maro. Oriente, la sultanlando absorbis aliajn tjurkajn ŝtatojn kaj atingis la lagon Van. La plej okcidenta limo estis proksime de Denizli kaj la pordegoj al la Egea Maro. La vorto "Rum" venas de la araba vorto por la Romia Imperio. La selĝukoj nomis la landojn de sia sultanlando "Rum" ĉar ĝi establiĝis sur teritorio longe konsiderata (orient-)"romia", do bizanca. La sultanlando prosperis, aparte en la malfrua 12-a kaj frua 13-a jarcentoj kiam ĝi prenis de la Bizanca Imperio gravajn marhavenajn urbojn de la Mediteranea kaj Nigra Maroj. En Anatolio la selĝukoj prosperigis la komercon per sistemo de karavanaj ripozejoj, kiuj faciligis la transporton de varoj de Irano kaj Centra Azio al la mediteraneaj havenoj. Aparte bonajn komercajn rilatojn havis la Ĝenova Respubliko. La kreskiĝanta bonstato permesis al la sultanlando absorbi aliajn tjurkajn ŝtatojn en orienta Anatolio. La selĝukoj sukcese eltenis la brulojn de la eŭropanaj krucmilitoj, sed en 1243 malvenkis kontraŭ la atakanta Mongola Imperio. La sultanlando iĝis vasaloŝtato de la mongoloj, kaj malgraŭ provoj teni la ŝtatan integrecon, la potenco de la sultanlando iom post iom malaperis dum la dua duono de la 13-a jarcento kaj komplete forestis en 1307, kiam la Otomana Imperio konkeris ĝin. (eo)
- Rûmgo Sultanerria (gaur egungo turkieraz: Rum Selçuklu Devleti, Anadolu Selçuklu Devleti, Türkiye Selçuklu Devleti edo Konya Selçuklu Devleti) Anatolian Seljuq Inperio Handiak izan zuen jarraipena izan zen, leinu jarraituarekin, 1077tik 1307ra. Hiriburuak İznik eta Konyan egon ziren. Sultanaren gortea asko mugitzen zenez Kayseri eta ere baziren hiriburu noizean behin. Bere momenturik gorenean Antalya-Alanyaraino iristen zen Mediterraneoko kostaldean eta Sinoperaino Itsaso Beltzan. Ekialdean beste Turkiar estatu batzuk absorbitu zituen eta Van lakura iritsi zen. Mendebaldean Denizliraino iritsi zen, ia-ia Egeoraino. Rûm hitza arabierazko Erromatar Inperiotik dator. Seljuqtarrek lurralde honi Rum jarri zioten arabiarrentzat lurralde horiek erromatarrak baitziren, hau da, Bizantziarrak. Sultanerriak egoera ona bizi izan zuen XII. mendetik XIII.era. Hainbat karabansarairekin Iran eta Asiako erdialdetik itsasora iristeko bidea errazten zuten. Genoarekin harreman handiak sortu zituzten garai honetan. Manzikerteko guduaren ostean Anatolian ezarri ziren beste estatu batzuk ere bereganatu zituzten: Danishmendiarren Erresuma, , eta . Gurutzadak ondo eraman zituzten, baina 1243an Mongolen aurka ez zuten mantentzea lortu. Garai honetan Mongoliarren menpeko bilakatu ziren eta horren ondorioz XIII. mendearen bigarren erdialdean sultanerriaren indarra desagertu zen eta 1310eko hamarkadan jada estatuaren arrastorik ez zen geratzen. Hala ere hainbat printzerri edo beylik sortu ziren, horietako bat Osmanoğlu izenekoa, geroago Otomandarrak izena hartuko zuena hainbat lurralde menderatzeko. (eu)
- Le sultanat de Roum (c'est-à-dire du « pays des Romains »; en arabe : السلاجقة الروم, el-Salājiqa el-Rūm ; en persan : سلجوقیان روم, Salcūkiyân-e Rūm ; en turc : Anadolu Selçuklu Devleti, ou, pour les protochronistes, Türkiye Selçuklu Devleti), également connu comme sultanat de Konya ou sultanat d'Icônion, est un sultanat seldjoukide établi de 1077 à 1307 en Anatolie à la suite de la défaite byzantine de Mantzikert (ou victoire turque de Malazgirt). (fr)
- El Sultanato de Rum (turco moderno: Anadolu Selçuklu(ları) Devleti o Türk(iye) Selçuklu Devleti) fue un sultanato turco gobernado por la dinastía selyúcida situado en Anatolia y cuyo período histórico abarca desde 1077 a 1307. (es)
- Kesultanan Rum (bahasa Turki: Anadolu Selçuklu Devleti, yang berarti "Negara Seljuk Anatolia" atau bahasa Turki: Türkiye Selçuklu Devleti yang berarti "Negara Seljuk Turki"; bahasa Persia: سلجوقیان روم Saljūqiyān-i Rūm), merupakan sebuah negara Muslim Sunni, dengan abad pertengahan, di Anatolia. Keberadaannya dimulai dari tahun 1077 sampai 1307, dengan ibu kota pertamanya di İznik (Nicea) dan kemudian di Konya (Ikonium). Bagaimanapun istana kesultanan ini mobilitasnya tinggi, kota-kota seperti Kayseri dan untuk sementara waktu juga berfungsi sebagai ibu kota. Kesultanan ini mencapai puncaknya saat wilayahnya terbentang di Anatolia tengah, dari garis pantai Antalya dan Alanya di pesisir Laut Tengah sampai wilayah Sinop di Laut Hitam. Di bagian timur, kesultanan ini mengabsorb negara-negara Turki lainnya sampai ke Danau Van. Batasnya di bagian barat berada di dekat Denizli dan pintu-pintu masuk cekungan Aegea. Istilah "Rûm" berasal dari kata Arab yang berarti Kekaisaran Romawi. Orang Seljuk menyebut daratan kesultanan mereka dengan nama Rum karena didirikan di wilayah yang sejak dahulu dianggap sebagai "Romawi", yaitu Bizantium, oleh para tentara Muslim. Negara ini terkadang disebut Kesultanan Konya (atau Kesultanan Ikonium) dalam sumber-sumber Barat yang lebih lama. Kesultanan ini mengalami kemakmuran khususnya selama akhir abad ke-12 dan awal abad ke-13 setelah merebut pelabuhan-pelabuhan utama Bizantium di pesisir Laut Hitam dan Laut Tengah. Seljuk membantu perkembangan perdagangan di Anatolia melalui program bangunan karavanserai, yang mana memfasilitasi arus barang dari Iran dan Asia Tengah ke pelabuhan-pelabuhan tersebut. Hubungan dagang yang kuat dengan pihak Genoa terbentuk selama periode ini. Peningkatan kemakmuran memungkinkan kesultanan ini untuk menyerap negara-negara Turki lainnya yang telah didirikan di Anatolia timur setelah Pertempuran Manzikert, yaitu: Danishmend, , , dan Artuqid. Para sultan Seljuk berhasil menanggung beban dari Perang Salib, namun pada tahun 1243 menyerah terhadap bangsa Mongol yang sedang melakukan perluasan wilayah. Seljuk kemudian menjadi vasal dari bangsa Mongol setelah Pertempuran Köse Dağ. Meskipun ada upaya-upaya dari para pengelola yang cerdik untuk menjaga integritas negara ini, kekuatan kesultanan ini mengalami disintegrasi selama paruh kedua abad ke-13 dan menghilang sepenuhnya pada dekade pertama abad ke-14. Dalam beberapa dekade terakhirnya, sejumlah kepangeranan kecil (atau beylik) bangkit untuk berkuasa di wilayah kesultanan ini, misalnya Dinasti Osman yang kemudian mendirikan Kekaisaran Ottoman (Kesultanan Utsmaniyah). (in)
- The Sultanate of Rum was a culturally Turco-Persian Sunni Muslim state, established over conquered Byzantine territories and peoples (Rûm) of Anatolia by the Seljuk Turks following their entry into Anatolia after the Battle of Manzikert (1071). The name Rûm was a synonym for the medieval Roman (Byzantine) Empire and its peoples, as it remains in modern Turkish. The name is derived from the Aramaic (rhπmÈ) and Parthian (frwm) names for ancient Rome, itself ultimately a loan from Greek Ῥωμαῖοι. The Sultanate of Rum seceded from the Great Seljuk Empire under Suleiman ibn Qutalmish in 1077, just six years after the Byzantine provinces of central Anatolia were conquered at the Battle of Manzikert (1071). It had its capital first at Nicaea and then at Iconium. It reached the height of its power during the late 12th and early 13th century, when it succeeded in taking key Byzantine ports on the Mediterranean and Black Sea coasts. In the east, the sultanate reached Lake Van. Trade through Anatolia from Iran and Central Asia was developed by a system of caravanserai. Especially strong trade ties with the Genoese formed during this period. The increased wealth allowed the sultanate to absorb other Turkish states that had been established following the conquest of Byzantine Anatolia: Danishmendids, House of Mengüjek, Saltukids, Artuqids. The Seljuk sultans bore the brunt of the Crusades and eventually succumbed to the Mongol invasion at the 1243 Battle of Köse Dağ. For the remainder of the 13th century, the Seljuks acted as vassals of the Ilkhanate. Their power disintegrated during the second half of the 13th century. The last of the Seljuk vassal sultans of the Ilkhanate, Mesud II, was murdered in 1308. The dissolution of the Seljuk state left behind many small Anatolian beyliks (Turkish principalities), among them that of the Ottoman dynasty, which eventually conquered the rest and reunited Anatolia to become the Ottoman Empire. (en)
- ルーム・セルジューク朝（ルーム・セルジュークちょう、ペルシア語: سلجوقیان روم Saljūqiyān-i Rūm、英: Rûm sultanate）は、セルジューク朝（大セルジューク朝）の地方政権として分裂して成立し、アナトリア半島を中心に支配したテュルク人のイスラム王朝。当初、首都はニカイア（現在のイズニク）に定められていたが、1097年に第1回十字軍によってニカイアが占領されたため、再びコンヤを都とした。「ルーム」とは「ローマ」の意味で、ビザンツ帝国（東ローマ帝国）領であったアナトリアの地を指す言葉としてイスラム教徒の間で用いられ、アナトリアを拠点としたことからルーム・セルジューク朝という。 (ja)
- 룸 셀주크는 튀르크계 왕조 국가로 11세기 말부터 1308년까지 아나톨리아 대부분을 지배했다. 본래 수도는 니케아였지만, 1097년 제1차 십자군에게 니케아를 수복한 뒤로는 이코니온에 수도를 두었다. 12세기 후반 치하에서 세력이 크게 신장되어 소아시아에서 무슬림 튀르크계의 지도적 위치를 확립했다. 13세기 전반에는 , , 의 치세기는 룸 셀주크 왕조의 최대 전성기였다. 그러나 의 치세에 몽골의 침공으로 받았으나 다시 이겨냈고 이후 14세기에 소멸하였다. 룸 셀주크 치하에서 소아시아는 이슬람화와 튀르크화의 과정을 겪었다. 룸 셀주크를 방문한 이 이 나라를 튀르키예라 부른 것이 이 점을 잘 보여준다. 이 기록은 튀르키예란 용어가 사용된 가장 초기의 용례에 속한다. 이는 본래 그리스와 아르메니아계 주민이 대다수를 차지하던 동로마 제국의 소아시아가 무슬림과 튀르크적 요소를 다수 함유한 아나톨리아로 변화하고 있음을 알려주는 바이다. 사료들에서는 룸 셀주크(아랍어: السلاجقة الروم 알셀라지카 알룸[*], 페르시아어: سلجوقیان روم 살주키여네 룸)라 기록되었다. 1246년 경 이 지역을 방문한 은 룸 셀주크를 튀르키예(라틴어: Turquie regnum)라고 칭했다. 현대 튀르키예에서는 아나톨리아 셀주크(튀르키예어: Anadolu Selçukluları 아나돌루 셀추클룰라르[*]) 또는 튀르키예 셀주크(튀르키예어: Türkiye Selçukluları 튀르키예 셀추클룰라르[*])라고도 부른다. (ko)
- Il Sultanato di Rûm o Sultanato di Nicea o Sultanato di Iconio (dal nome delle due capitali succedutesi nel tempo: Nicea e Iconio, oggi İznik e Konya), è stato un sultanato turco-persiano situato nell'Anatolia, creato dalla dinastia dei turchi Selgiuchidi.In turco moderno esso viene chiamato Rûm Selçuklu Devleti o Anadolu Selçuklu Devleti o Konya Selçuklu Devleti. Originariamente vassallo dell'Impero selgiuchide dell'Iran, il sultanato gli sopravvisse, rimanendo quale entità autonoma fino all’invasione mongola. Il termine "Rūm" deriva dalla parola araba usata per indicare l'Impero Romano. I Selgiuchidi chiamarono le terre del loro sultanato Rūm perché fu stabilito su terre a lungo considerate "romane" (romee), o bizantine. Il sultanato prosperò, particolarmente tra il tardo XI e il XII secolo quando prese ai bizantini porti strategici sulle coste del Mar Mediterraneo e del Mar Nero. Nell'Anatolia i Selgiuchidi favorirono il commercio con un programma di costruzione di caravanserragli, che facilitarono l'afflusso di beni dall'Iran e dall'Asia Centrale ai porti. Nacquero commerci molto intensi, specialmente con i genovesi in questo periodo. L'accresciuto benessere permise al sultanato di assorbire altri stati turchi stabilitisi in Anatolia dopo la battaglia di Manzicerta: i Danishmendidi, i Saltukidi (Saltuklu) e gli Artuqidi. I sultani selgiuchidi riuscirono con successo a respingere le Crociate, ma nel 1243 dovettero soccombere all'avanzata dei Mongoli. I Selgiuchidi divennero vassalli dei Mongoli, e nonostante gli sforzi di scaltri amministratori per preservare l'integrità dello Stato, il potere del sultanato si disintegrò nella seconda metà del XIII secolo, e scomparve completamente nel primo decennio del XIV. Nei suoi ultimi decenni, il territorio del Sultanato selgiuchide di Rum vide emergere un gran numero di piccoli principati, o beylik, tra i quali c'era l'Osmanoğlu, conosciuto più tardi come Ottomano, che prese il sopravvento. (it)
- Sułtanat Rumu (tur. Rüm) – państwo Seldżukidów istniejące w Anatolii w latach ok. 1081–1308 Historia Sułtanatu Rumu rozpoczyna się wraz z klęską Bizancjum w bitwie pod Manzikertem w 1071. W jej rezultacie luźno zorganizowani Turkmeni zajęli niemal całą Azję Mniejszą i jeden z Seldżukidów, (1081–1086), syn Kutulmisza, wykorzystał sytuację i przejął nad nimi władzę, tworząc tym samym nowe państwo. Późniejsi Seldżukidzi musieli stawić czoło zarówno odrodzonemu Bizancjum, jak i rywalizującemu z sułtanatem państwem Daniszmendydów, z których to zmagań wyszli zwycięsko, czego ostatecznym potwierdzeniem była klęska zadana cesarzowi Manuelowi I (1143–1180) w bitwie pod Myriokefalon w 1176. Lata 1176–1243 to czas największego rozkwitu Sułtanatu Rumu, który poszerzył swoje terytorium i dzięki zdobyciu ważnych portów włączył się w przynoszący bogactwo nurt międzynarodowego handlu. Ten okres pomyślności został jednak brutalnie zakończony przez Mongołów, którzy w 1243 zadali armii sułtanatu druzgocącą klęskę pod Köse Dağ i zamienili go w swój protektorat. Dalsza dzieje Rumu to historia powolnej utraty kolejnych atrybutów niezależności na rzecz mongolskich Ilchanidów, którzy ostatecznie stracili zainteresowanie utrzymywaniem marionetkowych sułtanów. (pl)
- O Sultanato de Rum (Saljuqiyān-e Rum, em farsi: سلجوقیان روم, também conhecido como Sultanato Seljúcida da Anatólia. Historiadores turcos modernos usam o termo Anadolu Selçukluları (Sultanato Seljúcida da Anatólia ou Estado Seljúcida da Anatólia) (em turco: Anadolu Selçuklu Devleti, ou, mais recentemente, Türkiye Selçukluları (Seljúcidas da Turquia ou Estado Seljúcida da Turquia) (em turco: Türkiye Selçuklu Devleti). O Estado é chamado ocasionalmente de Sultanado de Cônia ou Sultanato de Icônio, em fontes ocidentais mais antigas. Era um estado muçulmano turco-persa, estabelecido na Anatólia, que foi conquistada do Império Bizantino pelos turcos Seljúcidas. (pt)
- Het sultanaat Rûm of Roem, ook wel Iconium of Konya, was een rijk in Anatolië van 1077 tot 1307. Het sultanaat was een afsplitsing van het rijk van de Seltsjoeken, die Oost-Romeinse (lees: Byzantijnse) gebieden hadden veroverd; vandaar dat men zichzelf Rûm (="Rome") noemde. (nl)
- Rumsultanatet (Sultanatet Rûm) var en stat i stora delar av Anatolien i nuvarande Turkiet vilka hade erövrats från det bysantinska riket av seldjukerna i slutet av 1000-talet och som existerade fram till 1300-talet. Rum är det arabiska namnet på Mindre Asien (arabiska ar-Rūm).) Blandningen av kulturer och språkutvecklingen mellan folken samt traditionerna som möttes i området lade grunden till det moderna Turkiet. Bildandet av seldjuksultanatet skedde efter slaget vid Manzikert 1071 och var ett av flera riken som uppstod efter splittringen av det stora seldjukiska riket. Sultantiteln gavs till seldjukrikets härskare av abbasidkalifen efter erövringen av Bagdad 1055 och innebar att seldjukhärskarna beskyddade kalifatet. Seldjukerna tog till en början gradvis kontroll över hela Anatolien, men drevs 1097 tillbaka av korsfararna till de inre delarna av området. Sultanatet i Rum var det seldjukrike som levde längst. Det styrdes från huvudstaden Konya i västra Anatolien fram till 1277 då staden erövrades av det framväxande förstedömet Karaman. Under senare delen av 1200-talet blev riket försvagat av strider mot mongolerna, regionala furstendömen i Anatolien och av inre maktstrider tills det upplöstes omkring år 1300. (sv)
- Конийский (Иконийский), Румский или Сельджукский султанат (перс. سلجوقیان روم Saljūqiyān-i Rūm) — средневековое тюркско-мусульманское государство в Малой Азии, в котором сочетались элементы городской иранизированной культуры, скотоводческие и военные навыки простых кочевников-туркоманов, а также древние ремесла и культура покорённых местных христиан (в основном греков, также армян и частично грузин). Возникнув в 1077 году на отторгнутых у Византийской империи землях, султанат сыграл важную роль в истории региона, постепенно оттеснив и ассимилировав преобладавшее здесь до конца XI века христианское население. Первоначальным центром государства была Никея, с 1096 года столица была перенесена в город Конью (Иконий). Важную роль в становлении тюркской государственности на своих же землях сыграла сама византийская знать, использовавшая мигрировавших во всё больших количествах турок в гражданских войнах за константинопольский престол, а также в качестве наёмников для борьбы с западными странами, когда того требовала политическая ситуация. Наибольшего расцвета Конийский султанат достиг при султане Ала ад-Дине Кей-Кубаде I (1219—1236). В результате внутренних распрей и вторжения монголов Конийский султанат к 1307 году распался на ряд бейликов, один из которых со временем превратился в Османскую империю. (ru)
- Румський султанат, Сельджуцький султанат (перс. سلجوقیان روم, трансліт. Saljuqiyān-e Rum, араб. السلاجقة الروم) або Конійський султанат (за назвою його столиці Конья) — тюркська, суннітська ісламська монархічна держава в Малій Азії. Існував у 1077—1307 роках. Заснований турками-сельджуками на землях, завойованих у Візантійської імперії. Керувався султанами із династії Сельджукідів. Столиця розташовувалася у містах Нікея (1077—1096) і Конья (1096—1307). Панівною релігією був сунітський іслам, основними мовами — турецька і перська. Найбільшого розквіту досяг у 1-й половині XIII століття за правління султана Кей-Кубада I (1219–1236). Занепав внаслідок міжусобиць і вторгнення монголів. 1307 року розпався на низку бейликів, один з яких з часом перетворився на Османську імперію. (uk)
- 罗姆蘇丹國（波斯語：سلجوقیان روم，現代土耳其語：Anadolu Selçuklu Devleti），宋代稱蘆眉國，為在安那托利亞的塞爾柱帝國延續政權，在1077年至1307年間統治安那托利亞内陆大部分区域，初時的首都在伊茲尼克，及後在科尼亚。罗姆蘇丹國宮廷的流動性強，故開塞利、錫瓦斯等城市也扮演著首都的角色。在東面，罗姆蘇丹國逐步吞并、整合其它的突厥國家。在罗姆蘇丹國最強盛時，領土橫跨地中海安塔利亞及阿拉尼亞一線至黑海錫諾普地區的安那托利亞中部领土東至凡湖，西端接近代尼兹利及愛琴海流域，後因政权衰落成為伊兒汗國的附庸。 罗姆（Rûm）出自阿拉伯语，指安纳托利亚，后来在阿拉伯语及伊斯兰世界指羅馬帝國，亦即后来的希腊化的拜占庭帝国。塞爾柱人称他們的蘇丹國為罗姆是因為蘇丹國建立在長久以來属于拜占庭帝國的地區。在一些較古老的西方文獻裡，罗姆蘇丹國有時被稱為科尼亞蘇丹國或以哥念蘇丹國。 十二世紀末及十三世紀初，罗姆蘇丹國興盛，佔領了拜占庭帝國在地中海及黑海的重要港口。在安那托利亞，罗姆苏丹通過建立商隊驛站鼓勵通商，便利了貨物由伊朗及中亞運往港口，還與熱那亞人建立了穩健的貿易關係。財富的累積使罗姆蘇丹國得以併吞曼齐克特战役以後建立的諸多突厥國家，如达尼什曼德王朝、、、阿爾圖格王朝。罗姆蘇丹成功抵受十字軍的攻擊，但在1243年被蒙古人打败，在此之前塞尔柱帝国已经灭亡，罗姆苏丹国成為了伊兒汗國的附庸。即使有一些精明强干的統治者為维护国家的统一而努力，但罗姆蘇丹國还是在十三世紀末分崩离析，並在十四世紀徹底消失。 在罗姆蘇丹國統治的最後十年裡，領土内許多安纳托利亚侯国的領袖宣布独立，其中包括由奧斯曼一世建立的奥斯曼侯國。其地位最终被奧斯曼人崛起后的奥斯曼帝国所取代。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Das Sultanat der Rum-Seldschuken oder Sultanat Ikonion (auch Sultanat Rum genannt, arabisch السلاجقة الروم, DMG as-Salāǧiqa ar-Rūm, persisch سلجوقیان روم, DMG Salǧūqiyān-i Rūm, türkisch Anadolu Selçuklu Devleti ‚Anatolisch-Seldschukischer Staat‘) war der auf erobertem byzantinischen Territorium in Anatolien errichtete Herrschaftsbereich der oghusisch-türkischen Rum-Seldschuken, die sich – ebenso wie die Kerman-Seldschuken (1048) und die Seldschuken von Syrien (1078) – im Jahre 1077 vom Reich der Großseldschuken unabhängig machten und anschließend über ein bedeutendes Reich mit dem Zentrum Konya herrschten. Nach der Schlacht am Köse Dağ (1243) geriet das Sultanat in Abhängigkeit vom Reich der mongolischen Ilchane und löste sich bis 1307 „sang- und klanglos“ auf. (de)
- Le sultanat de Roum (c'est-à-dire du « pays des Romains »; en arabe : السلاجقة الروم, el-Salājiqa el-Rūm ; en persan : سلجوقیان روم, Salcūkiyân-e Rūm ; en turc : Anadolu Selçuklu Devleti, ou, pour les protochronistes, Türkiye Selçuklu Devleti), également connu comme sultanat de Konya ou sultanat d'Icônion, est un sultanat seldjoukide établi de 1077 à 1307 en Anatolie à la suite de la défaite byzantine de Mantzikert (ou victoire turque de Malazgirt). (fr)
- El Sultanato de Rum (turco moderno: Anadolu Selçuklu(ları) Devleti o Türk(iye) Selçuklu Devleti) fue un sultanato turco gobernado por la dinastía selyúcida situado en Anatolia y cuyo período histórico abarca desde 1077 a 1307. (es)
- ルーム・セルジューク朝（ルーム・セルジュークちょう、ペルシア語: سلجوقیان روم Saljūqiyān-i Rūm、英: Rûm sultanate）は、セルジューク朝（大セルジューク朝）の地方政権として分裂して成立し、アナトリア半島を中心に支配したテュルク人のイスラム王朝。当初、首都はニカイア（現在のイズニク）に定められていたが、1097年に第1回十字軍によってニカイアが占領されたため、再びコンヤを都とした。「ルーム」とは「ローマ」の意味で、ビザンツ帝国（東ローマ帝国）領であったアナトリアの地を指す言葉としてイスラム教徒の間で用いられ、アナトリアを拠点としたことからルーム・セルジューク朝という。 (ja)
- O Sultanato de Rum (Saljuqiyān-e Rum, em farsi: سلجوقیان روم, também conhecido como Sultanato Seljúcida da Anatólia. Historiadores turcos modernos usam o termo Anadolu Selçukluları (Sultanato Seljúcida da Anatólia ou Estado Seljúcida da Anatólia) (em turco: Anadolu Selçuklu Devleti, ou, mais recentemente, Türkiye Selçukluları (Seljúcidas da Turquia ou Estado Seljúcida da Turquia) (em turco: Türkiye Selçuklu Devleti). O Estado é chamado ocasionalmente de Sultanado de Cônia ou Sultanato de Icônio, em fontes ocidentais mais antigas. Era um estado muçulmano turco-persa, estabelecido na Anatólia, que foi conquistada do Império Bizantino pelos turcos Seljúcidas. (pt)
- Het sultanaat Rûm of Roem, ook wel Iconium of Konya, was een rijk in Anatolië van 1077 tot 1307. Het sultanaat was een afsplitsing van het rijk van de Seltsjoeken, die Oost-Romeinse (lees: Byzantijnse) gebieden hadden veroverd; vandaar dat men zichzelf Rûm (="Rome") noemde. (nl)
- Румський султанат, Сельджуцький султанат (перс. سلجوقیان روم, трансліт. Saljuqiyān-e Rum, араб. السلاجقة الروم) або Конійський султанат (за назвою його столиці Конья) — тюркська, суннітська ісламська монархічна держава в Малій Азії. Існував у 1077—1307 роках. Заснований турками-сельджуками на землях, завойованих у Візантійської імперії. Керувався султанами із династії Сельджукідів. Столиця розташовувалася у містах Нікея (1077—1096) і Конья (1096—1307). Панівною релігією був сунітський іслам, основними мовами — турецька і перська. Найбільшого розквіту досяг у 1-й половині XIII століття за правління султана Кей-Кубада I (1219–1236). Занепав внаслідок міжусобиць і вторгнення монголів. 1307 року розпався на низку бейликів, один з яких з часом перетворився на Османську імперію. (uk)
- دَوْلَةُ سَلَاجِقَةِ الرُّومِ أو سَلْطَنَةُ سَلَاجِقَةِ الرُّومِ أو سَلْطَنَةُ الرُّومِ اختصارًا (بِالفارسيَّة: دولت سلجوقیان روم) هي إحدى الدُول الإسلاميَّة التي قامت في بلاد الأناضول وشكَّلت بدايةً الجناح الغربي من دولة السلاجقة العظام، قبل أن تنفصل عنها وتُصبح دولة قائمة بِحد ذاتها بعدما تفكَّكت الدولة السَلْجُوقيَّة إلى عدَّة سلطنات وإمارات وأتابكيَّات. كان السلاجقة مسلمين سُنيِّين من الناحيتين الدينيَّة والمذهبيَّة، أمَّا عرقيًّا فكانوا من التُرك، على أنَّهم تثاقفوا بِالثقافة الفارسيَّة، فاقتبسوا اللغة والأبجديَّة الفارسيَّتين نتيجة احتكاكهم الطويل بِالفُرس في بلاد ما وراء النهر وإيران، حتَّى اصطبغت دولتهم بِصبغةٍ غير تُركيَّة لِفترةٍ طويلةٍ من الزمن. وفي حين كان التُرك السلاجقة هم الحُكَّام، فإنَّ غالبيَّة الرعيَّة كانت من الروم النصارى الأرثوذكس، وقد انصهر هؤلاء تدريجيًّا مع التُرك (ar)
- El Soldanat de Rum fou un soldanat establert el 1077 per membres del clan musulmà dels seljúcides després d'independitzar-se de l'Imperi Seljúcida. El soldanat s'establí sobre les terres d'Anatòlia conquerides a l'Imperi Romà d'Orient entre el 1077 i el 1307. Rumí és el nom donat als turcs d'aquest soldanat. (ca)
- Rúmský (tj. Římský) nebo též Ikonyjský sultanát (turecky Anadolu Selçuklu Devleti) byl stát rozkládající se v Malé Asii v letech 1077 až 1310. Tento státní útvar vznikl na území získaném tureckými vojsky na úkor Byzantského říše po bitvě u Mantzikertu roku 1071. Sídelním městem sultanátu byla nejdříve Nikaia (dnešní İznik) a poté Ikonyon (Konya). Protože se sultánové často stěhovali, zaujímala pozici sultánova sídla i města Kayseri a Sivas. V době svého největšího rozsahu držel sultanát ve své moci střední Anatolii a oblast pod jeho kontrolou se táhla od středomořského pobřeží mezi Antalyí a Alanyí k oblasti kolem Sinopu u Černého moře. Na východě obsadili rúmští vládcové další území až k Vanskému jezeru. Na západě dosahovaly územní zisky blízkosti Denizli a vstupu k Egejskému moři. (cs)
- Το Σουλτανάτο του Ρουμ ή Σελτζουκικό Σουλτανάτο του Ρουμ (ή τουρκότροπα Ανατολιακό Σελτζουκικό Κράτος) ήταν ένα Τουρκοπερσικό, Σουνιτικό Μουσουλμανικό κράτος στη Μικρά Ασία (1077 - 1307). Το Σουλτανάτο του Ρουμ ξεκίνησε την αντικατάσταση της Μεγάλης Αυτοκρατορίας των Σελτζούκων με τον Σουλεϊμάν ιμπν Κουτουλμίς (1077) αμέσως μετά τη Μάχη του Μάντζικερτ. Η πρωτεύουσα του αρχικά ήταν η Νίκαια Βιθυνίας (την πρώτη δεκαετία), αμέσως μετά μεταφέρθηκε στο Ικόνιο. Οι Σουνίτες Μουσουλμάνοι κατέκτησαν τις περιοχές στις οποίες εγκαταστάθηκαν από τη Βυζαντινή αυτοκρατορία. Ο όρος "Ρουμ" προέρχεται από την Αραβική λέξη για τη Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία. Οι Σελτζούκοι ονόμαζαν έτσι τα εδάφη του σουλτανάτου τους, επειδή εθεωρούντο επί μακρόν "Ρωμαϊκά", δηλαδή Βυζαντινά, από τα Μουσουλμανικά στρατεύματα. Το κράτ (el)
- La Ruma sultanlando - perse سلجوقیان روم, Salĝūkijān-e Rūm - estis la daŭrigo de la Granda Selĝuka Imperio en Malgrandazio (Anatolio). La sultanlando ekzistis post la batalo de Manzikerto ekde la jaro 1077 ĝis la jaro 1307. Unua ĉefurbo estis İznik (Nicaea), poste la ĉefurban funkcion transprenis Konya (Iconium); sed ĉar la sultana kortumo estis tre moviĝema, dumtempe ankaŭ la urboj Kayseri kaj Sivas funkciis kiel ĉefurbo. (eo)
- Rûmgo Sultanerria (gaur egungo turkieraz: Rum Selçuklu Devleti, Anadolu Selçuklu Devleti, Türkiye Selçuklu Devleti edo Konya Selçuklu Devleti) Anatolian Seljuq Inperio Handiak izan zuen jarraipena izan zen, leinu jarraituarekin, 1077tik 1307ra. Hiriburuak İznik eta Konyan egon ziren. Sultanaren gortea asko mugitzen zenez Kayseri eta ere baziren hiriburu noizean behin. Bere momenturik gorenean Antalya-Alanyaraino iristen zen Mediterraneoko kostaldean eta Sinoperaino Itsaso Beltzan. Ekialdean beste Turkiar estatu batzuk absorbitu zituen eta Van lakura iritsi zen. Mendebaldean Denizliraino iritsi zen, ia-ia Egeoraino. (eu)
- Kesultanan Rum (bahasa Turki: Anadolu Selçuklu Devleti, yang berarti "Negara Seljuk Anatolia" atau bahasa Turki: Türkiye Selçuklu Devleti yang berarti "Negara Seljuk Turki"; bahasa Persia: سلجوقیان روم Saljūqiyān-i Rūm), merupakan sebuah negara Muslim Sunni, dengan abad pertengahan, di Anatolia. Keberadaannya dimulai dari tahun 1077 sampai 1307, dengan ibu kota pertamanya di İznik (Nicea) dan kemudian di Konya (Ikonium). Bagaimanapun istana kesultanan ini mobilitasnya tinggi, kota-kota seperti Kayseri dan untuk sementara waktu juga berfungsi sebagai ibu kota. Kesultanan ini mencapai puncaknya saat wilayahnya terbentang di Anatolia tengah, dari garis pantai Antalya dan Alanya di pesisir Laut Tengah sampai wilayah Sinop di Laut Hitam. Di bagian timur, kesultanan ini mengabsorb negara-negar (in)
- The Sultanate of Rum was a culturally Turco-Persian Sunni Muslim state, established over conquered Byzantine territories and peoples (Rûm) of Anatolia by the Seljuk Turks following their entry into Anatolia after the Battle of Manzikert (1071). The name Rûm was a synonym for the medieval Roman (Byzantine) Empire and its peoples, as it remains in modern Turkish. The name is derived from the Aramaic (rhπmÈ) and Parthian (frwm) names for ancient Rome, itself ultimately a loan from Greek Ῥωμαῖοι. (en)
- Il Sultanato di Rûm o Sultanato di Nicea o Sultanato di Iconio (dal nome delle due capitali succedutesi nel tempo: Nicea e Iconio, oggi İznik e Konya), è stato un sultanato turco-persiano situato nell'Anatolia, creato dalla dinastia dei turchi Selgiuchidi.In turco moderno esso viene chiamato Rûm Selçuklu Devleti o Anadolu Selçuklu Devleti o Konya Selçuklu Devleti. Nei suoi ultimi decenni, il territorio del Sultanato selgiuchide di Rum vide emergere un gran numero di piccoli principati, o beylik, tra i quali c'era l'Osmanoğlu, conosciuto più tardi come Ottomano, che prese il sopravvento. (it)
- 룸 셀주크는 튀르크계 왕조 국가로 11세기 말부터 1308년까지 아나톨리아 대부분을 지배했다. 본래 수도는 니케아였지만, 1097년 제1차 십자군에게 니케아를 수복한 뒤로는 이코니온에 수도를 두었다. 12세기 후반 치하에서 세력이 크게 신장되어 소아시아에서 무슬림 튀르크계의 지도적 위치를 확립했다. 13세기 전반에는 , , 의 치세기는 룸 셀주크 왕조의 최대 전성기였다. 그러나 의 치세에 몽골의 침공으로 받았으나 다시 이겨냈고 이후 14세기에 소멸하였다. 룸 셀주크 치하에서 소아시아는 이슬람화와 튀르크화의 과정을 겪었다. 룸 셀주크를 방문한 이 이 나라를 튀르키예라 부른 것이 이 점을 잘 보여준다. 이 기록은 튀르키예란 용어가 사용된 가장 초기의 용례에 속한다. 이는 본래 그리스와 아르메니아계 주민이 대다수를 차지하던 동로마 제국의 소아시아가 무슬림과 튀르크적 요소를 다수 함유한 아나톨리아로 변화하고 있음을 알려주는 바이다. (ko)
- Sułtanat Rumu (tur. Rüm) – państwo Seldżukidów istniejące w Anatolii w latach ok. 1081–1308 Historia Sułtanatu Rumu rozpoczyna się wraz z klęską Bizancjum w bitwie pod Manzikertem w 1071. W jej rezultacie luźno zorganizowani Turkmeni zajęli niemal całą Azję Mniejszą i jeden z Seldżukidów, (1081–1086), syn Kutulmisza, wykorzystał sytuację i przejął nad nimi władzę, tworząc tym samym nowe państwo. Późniejsi Seldżukidzi musieli stawić czoło zarówno odrodzonemu Bizancjum, jak i rywalizującemu z sułtanatem państwem Daniszmendydów, z których to zmagań wyszli zwycięsko, czego ostatecznym potwierdzeniem była klęska zadana cesarzowi Manuelowi I (1143–1180) w bitwie pod Myriokefalon w 1176. Lata 1176–1243 to czas największego rozkwitu Sułtanatu Rumu, który poszerzył swoje terytorium i dzięki zdobyc (pl)
- Конийский (Иконийский), Румский или Сельджукский султанат (перс. سلجوقیان روم Saljūqiyān-i Rūm) — средневековое тюркско-мусульманское государство в Малой Азии, в котором сочетались элементы городской иранизированной культуры, скотоводческие и военные навыки простых кочевников-туркоманов, а также древние ремесла и культура покорённых местных христиан (в основном греков, также армян и частично грузин). (ru)
- Rumsultanatet (Sultanatet Rûm) var en stat i stora delar av Anatolien i nuvarande Turkiet vilka hade erövrats från det bysantinska riket av seldjukerna i slutet av 1000-talet och som existerade fram till 1300-talet. Rum är det arabiska namnet på Mindre Asien (arabiska ar-Rūm).) Blandningen av kulturer och språkutvecklingen mellan folken samt traditionerna som möttes i området lade grunden till det moderna Turkiet. (sv)
- 罗姆蘇丹國（波斯語：سلجوقیان روم，現代土耳其語：Anadolu Selçuklu Devleti），宋代稱蘆眉國，為在安那托利亞的塞爾柱帝國延續政權，在1077年至1307年間統治安那托利亞内陆大部分区域，初時的首都在伊茲尼克，及後在科尼亚。罗姆蘇丹國宮廷的流動性強，故開塞利、錫瓦斯等城市也扮演著首都的角色。在東面，罗姆蘇丹國逐步吞并、整合其它的突厥國家。在罗姆蘇丹國最強盛時，領土橫跨地中海安塔利亞及阿拉尼亞一線至黑海錫諾普地區的安那托利亞中部领土東至凡湖，西端接近代尼兹利及愛琴海流域，後因政权衰落成為伊兒汗國的附庸。 罗姆（Rûm）出自阿拉伯语，指安纳托利亚，后来在阿拉伯语及伊斯兰世界指羅馬帝國，亦即后来的希腊化的拜占庭帝国。塞爾柱人称他們的蘇丹國為罗姆是因為蘇丹國建立在長久以來属于拜占庭帝國的地區。在一些較古老的西方文獻裡，罗姆蘇丹國有時被稱為科尼亞蘇丹國或以哥念蘇丹國。 在罗姆蘇丹國統治的最後十年裡，領土内許多安纳托利亚侯国的領袖宣布独立，其中包括由奧斯曼一世建立的奥斯曼侯國。其地位最终被奧斯曼人崛起后的奥斯曼帝国所取代。 (zh)
|
